Справа № 466/12082/24
Провадження № 2/466/972/25
(заочне)
13 лютого 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.
секретаря с/з Хомляк О.П.
з участю третьої особи ОСОБА_1
справа №466/12082/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в спрощеному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, інфляційних втрат та 3% річних
29.11.2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, інфляційних втрат та 3% річних, в якому просить суд з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.12.2024 ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 98451,55грн., інфляційні втрати в розмірі 82565,67грн. та 3% річних в розмірі 16498,09грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що «05» листопада 2007 року Шевченківським районним судом міста Львова було винесено рішення у справі № 2-6650/2007р. про ухвалення стягнення з ОСОБА_3 (надалі по тексту Відповідач) в користь ОСОБА_4 (надалі по тексту Позивач), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини (заробітку) доходу але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 26.09.2007р., до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вищевказаного рішення, Шевченківським районним судом міста Львова видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові.
Аліменти на сина позивач отримувала до червня 2008 року. Оскільки ОСОБА_3 (Боржник), розрахувався з місця праці та в подальшому аліментів не сплачував, 10.03.2021р. позивач звернулась до державної виконавчої служби Шевченківського району для отримання довідки про несплату аліментів. 29.03.2021р. у виконавчій службі повідомили про закінчення виконавчого провадження 04.12.2007р., оскільки ОСОБА_3 (Боржник) працює у Львівській дистанції сигналізації і зв'язку ШЧ-1, що територіально відноситься до Залізничного ВДВС. Станом на день звернення, виконавчий лист на адресу Шевченківського ВДВС не повертався. Відтак, жодних стягнень із Боржника не проводилось.
Тому, позивач була змушена звернутись із заявою до Шевченківського районного суду міста Львова про видачу дубліката виконавчого листа.
«19» травня 2021 року Шевченківським районним судом міста Львова винесено ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа від 23.11.2007р.
«30» червня 2021 року державним виконавцем Вдовичем Мар'яном Богдановичем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі постанови №6/466/84/21 відкрито виконавче провадження №65939325 про стягнення з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини (заробітку) доходу але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 26.09.2007р., до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого державним виконавцем винесено ще ряд постанов, а саме: 1. Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2021р; 2.Постанова про арешт майна боржника від 10.05.2022р; 3.Постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 10.05.2022р; 4.Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 10.05.2022р; 5.Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 10.05.2022р; 6.Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 10.05.2022р; 7.Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.12.2022р; 8.Постанова про накладення штрафу від 08.03.2023р; 9.Постанову про арешт коштів від 24.04.2024р.; 10.Постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 21.08.2023р.
Постановою державного виконавця Процишина Д.Ю. від 08.03.2023р. на боржника було накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, що становить 85027,71грн (вісімдесят п'ять тисяч двадцять сім гривень 71 копійка). Однак, вжиті державною виконавчою службою заходи не дали жодного результату, оскільки відповідач все рівно не сплачував заборгованість по аліментах.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від «07» червня 2023 року у справі №466/5283/23 боржника було притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату аліментів згідно з ч. 1 ст. 183-1 КУпАП у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від «03» жовтня 2023 року у справі №466/9334/23 боржника було притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату аліментів згідно з ч.3 ст. 183-1 КУпАП у вигляді 240 (двохсот сорока) годин суспільно корисних робіт.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від «28» березня 2024 року у справі №466/932/24 боржника було притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату аліментів згідно з ч.1 ст. 183-1 КУпАП у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Постановою Галицького районного суду м. Львова у справі від «12» червня 2024 року у справі №461/4029/24 боржника було притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату аліментів згідно з ч.1 ст. 183-1 КУпАП у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Однак, боржник по аліментах, ОСОБА_3 , будучи обізнаним щодо необхідності сплати аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_6 та притягнений до адміністративної відповідальності не змінив своєї поведінки та на даний час ухиляється від сплати аліментів на утримання сина.
«04» липня 2023 року Шевченківським районним судом міста Львова ухвалено Рішення (заочне) у справі №466/5585/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 за участі третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.
Рішенням суду позов було задоволено частково. Вирішено збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05.11.2007, у справі №2-6650/2007р., а саме стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , аліменти на його утримання в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.
18.01.2024р. Постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу було задоволено повністю та було змінене рішення суду першої інстанції у цій справі. Колегією суддів було постановлено змінити рішення Шевченківського районного суду м. Львова від «04» липня 2023 року в частині визначення розміру стягуваних аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , аліменти на його утримання в розмірі 3000,00грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі виконавчого листа №466/5585/23 виданого Шевченківським районним судом м. Львова від 08.02.2024р., 27.02.2024р. головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ, Рибчак Анастасією Михайлівною, було відкрито виконавче провадження №74264943 про стягнення з ОСОБА_3 на користьь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.
29.02.2024р., державним виконавцем, ОСОБА_7 , було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а саме зазначено «стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання в розмірі 3000,00грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.».
Таким чином, нарахування аліментів відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі №2-6650/07 від 05.11.2007р. було припинено, однак, боржник станом на зараз не погашає заборгованість по аліментах, що несе за собою правові наслідки, а саме відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату аліментів, інфляційних втрат та 3% річних, що прямо передбачено ст. 196 СК України та ст.ст 549 та 625 ЦК України.
Розмір заборгованості по аліментах на період з 01.11.2022р. по 18.01.2024р. становить 183479,26грн. Однак, боржник по аліментах, ОСОБА_3 , будучи обізнаним щодо необхідності сплати аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_6 не змінює своєї поведінки та на даний час ухиляється від сплати аліментів на утримання сина, який відповідно до рішення ЛКК №152 від 14.06.2023р. перебуває на обліку в Івано-Франківській районній лікарні з діагнозом «Міопія слабкого ступеня ON, складний міопічний астигматизм OS».
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 549 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Таким чином, сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за січень 2024 року становить 3780,65грн (1251,87грн х 1% х 302 днів), а тому загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів становить 3960189,47грн (три мільйони дев'ятсот шістдесят тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 47 копійок).
Відповідно до ст.196 Сімейного кодексу України, розмір пені становить 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, починаючи від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості, а у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», таким чином розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 98451,55грн (дев'яносто вісім тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 55 копійок) (183479,26 - 85027,71 =98451,55).
Також, сума інфляційних втрат за прострочення сплати аліментів становить 82565,67грн (вісімдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 67копійок) (183479,26 x 1,45 - 183479,26 = 82565,67).
Також, сума 3% річних за прострочення сплати аліментів становить 16498,09грн (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 09 копійок) (183479,26 x 3% x 1097 : 366 = 16498,09).
Таким чином, у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів з вини платника аліментів одержувачу аліментів варто вимагати сплати ним неустойки та інших матеріальних збитків передбачених чинним законодавством України, оскільки будь-яке зобов'язання з виплати грошей є грошовим, а отже, у разі його невиконання боржник зобов'язаний відшкодувати пеню, інфляційні збитки і 3 % річних. Враховуючи вищенаведене просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 13.02.2025 року не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, оголошенням на веб-порталі Судової Влади України, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнений позов підтримав повністю та просив його задовольнити
Заслухавши пояснення третьої особи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05.11.2007 у справі №2-6650/2007р. ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини (заробітку) доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.09.2007 до досягнення ним повноліття.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04.07.2023 позов задоволено частково. Збільшено розмір аліментів, що підлягають стягненню на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05.11.2007, у справі № 2-6650/2007р. У зв'язку із зміною розміру аліментів припинено з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05.11.2007, у справі № 2-6650/2007р. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання в розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18.01.2024, апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року змінено в частині визначення розміру стягуваних аліментів. Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання в розмірі 3000,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства. В решті рішення суду залишено без змін.
На підставі виконавчого листа №466/5585/23, виданого Шевченківським районним судом м. Львова від 08.02.2024р., 27.02.2024р. головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ, Рибчак Анастасією Михайлівною, було відкрито виконавче провадження №74264943 про стягнення з ОСОБА_3 на користьь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення ним повноліття з подальшою індексацією у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, згідно розрахунку заборгованості по аліментах, виданого старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Корчинською Т.В., станом на 28.11.2024, у відповідача ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 183479,26грн.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові витрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконане або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Як роз'яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 р., передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до положень ч.1ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, правило про стягнення неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, всього за період з 01.07.2008 по 18.01.2024 нараховано 3960189,47грн. пені.
Однак враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня у розмірі 98451,55грн.
Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачені гарантії надані сторонам - справедливий, відкритий і швидкий розгляд.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Крім того, обов'язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.
Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, однак не вжив усіх заходів для виконання такого обов'язку в повному обсязі, не сплатив визначені вищевказаним рішенням суду в рахунок сплати аліментів на утримання сина, крім того в ході судового розгляду не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів того, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 16498,09грн. та інфляційні втрати в розмірі 82565,67грн., представивши відповідні розрахунки.
З огляду на наведені положення ч.2 ст.625 ЦК України, суд погоджується з такими розрахунками, оскільки вони є коректними, і вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є підставними і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263-265,268, 280-283, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 98451,55грн., 3% річних в розмірі 16498,09грн., інфляційні втрати в розмірі 82565,67грн., а всього 197515,31грн. (сто дев'яносто сім тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень тридцять одну копійку).
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення складено та підписано 13.02.2025 року.
Суддя О. І. Ковальчук