Справа № 456/4686/24
Провадження № 2-а/456/4/2025
іменем України
14 лютого 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т.
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Стрий справу №456/4686/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог поліцейського Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції Сениско Богдана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
Позивач звернулась до суду із позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог поліцейського Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції Сениско Богдана Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2873338 від 20.08.2024, про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги мотивувала тим, що зазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною. Вказує, що обставини вказані в постанові не відповідають дійсності, факт вчинення правопорушення позивач заперечила, а при розгляді такої справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки відповідач на вимогу позивача не надав жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що в свою чергу робить дії відповідача протиправними в силу імперативних норм чинного законодавства.
Так, відповідно до оскаржуваної постанови, позивач 20.08.2024 року, позивач керуючи транспортним засобом по вул. Шевченка в м. Стрию, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість та не зупинилась, чим створила перешкоду для пішоходів, чим порушила п. 18.1 ПДР - водій транспортного засобу не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу.
В той же час пунктом 18.1. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року встановлено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Аналіз вищевказаних норм законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що вимога пункту 18.1 ПДР України передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід.
При винесенні оскаржуваної постанови поліцейським Сениско Б.А. оспорила зазначене в постанові порушення нею правил дорожнього руху і накладене на неї адміністративне і вимагала надати докази. Однак на її вимогу поліцейським Сениско Б.А. при винесенні постанови про накладення на неї адміністративного стягнення доказів вини не було надано.
Дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками та іншим.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В зв'язку з наведеним вважає постанову серія ЕНА №2873338 від 20.08.2024 року поліцейського Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, сержанта поліції Сениско Б.А. про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 340 грн. незаконною і яка підлягає скасуванню.
Представник позивача адвокат Михавків І.В. в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просить таку задоволити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області у судове засідання не з'явився, у запропоновані судом строк та порядку відзиву на адміністративну позовну заяву про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, не подав. Представник відповідача скерував на адресу суду заперечення щодо позову, в якому зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2873338 від 20.08.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, є законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню, а адміністративний позов не підлягає задоволенню. Так, 20.08.2024 року о 11:42 поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Сениско Б., на громадянку ОСОБА_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2873338 від 20.08.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 20.08.2024 о 11:42 у Львівській області, м.Стрий по вулиці Шевченка, водій ОСОБА_1 керуючи т/з «Hyundai IX30» н.з. НОМЕР_1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість та не зупинилась, чим створила перешкоду для пішоходів чим порушила п. 18.1 ПДР України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року.
Так, у м. Стрий Львівській області, по вулиці Шевченка, 89 розташований нерегульований пішохідний перехід позначений дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР України, який створений на переходу проїжджої частини пішоходами у відповідності до вимог гі.4.6 розділу 4 ПДР України, перед яким є встановлений відповідний дорожній знак 5.35.1 ПДР України «Пішохідний перехід» відповідно до вимог ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови Правила застосування».
Дана постанова складена у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та КУпАП.
Вимоги нормативно-правових актів були дотриманні поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Сениско Б., при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2873338 від 20.08.2024 відносно громадянки ОСОБА_1 . Крім того, фіксація процедури винесення адміністративної постанови сержантом поліції Сениско Б., здійснювалась нагрудним відеореєстратором поліцейського. Відповідно до відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського (відео №01343-001343 від 20.08.2024) поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 наголосив на пропозиції перегляду (демонстрації) відео вчиненого правопорушення гр. ОСОБА_3 , однак остання відмовилася від зазначеної пропозиції перегляду, що саме спростовує викладені доводи наведені у позовній заяві.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Зважаючи на вище викладене, постанова ЕНА №277338 від 20.08.2024 про адміністративне правопорушення, яка є винесена відносно дій громадянина ОСОБА_1 , є абсолютно та повністю законною і не підлягає скасуванню, оскільки вона порушив Правила дорожнього руху, а тому в її діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Третя особа без самостійних вимог поліцейський Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержант поліції ОСОБА_4 , в судову засіданні в задоволенні позову заперечив та пояснив, що 20.08.2024 перебував на чергуванні. Рухаючись по вул. Шевченка за автомобілем, яким керувала Скоропад. Повертаючи з вул. Шевченка на вул. Валова, водій Скоропад не надала дорогу пішоходу. Після зупинки транспортного засобу, яким керувала Скоропад, остання повідомила, що не бачила пішохода тому, підстав для скасування постанови не має.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т., від 10.09.2024 року вищевказану адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 , за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням її до адміністративної відповідальності та накладенням на неї адміністративного стягнення, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням наявних у справі доказів.
Як встановлено судом, 20.08.2024 року відповідачем було винесено постанову серії ЕНА №2873338 по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
За змістом зазначеної постанови водій ОСОБА_1 , 20.08.2024 о 11:42 у Львівській області, м. Стрий по вулиці Шевченка, керуючи т/з «Hyundai IX30» н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість та не зупинилась, чим створила перешкоду для пішоходів, чим порушила п. 18.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Згідно долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського (відео №01343-001343 від 20.08.2024) та оглянутого в засіданні, вбачається, що поліцейським ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Богдан Сениско, зафіксовано подію вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 , яка в свою чергу не заперечувала факту вчинення нею такого адміністративного правопорушення.
Інших документів, пов'язаних із притягненням позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 18.1 «Правил дорожнього руху України», матеріали справи не містять.
Норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України встановлена частиною 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 , 20.08.2024 о 11:42 у Львівській області, м. Стрий по вулиці Шевченка, керуючи т/з «Hyundai IX30» н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість та не зупинилась, чим створила перешкоду для пішоходів, чим порушила п. 18.1 ПДР України, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Суд не приймає до уваги твердження позивача що, при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським ОСОБА_4 , Скоропад А.А., оспорила зазначене в постанові порушення нею правил дорожнього руху і накладене на неї адміністративне і вимагала надати докази, оскільки таке повністю спростовується відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Крім того, слід зазначити, що посилання позивача, що дані, які були необхідні для винесення постанови відсутні (протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками та іншим), на думку суду, мають на меті виключно ухилення ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Оскільки зазначені обставини не підтверджуються жодними достовірними, належними та допустимими доказами. А із змісту пояснень ОСОБА_1 , (відеозапису від 20.08.2024), вбачається, що остання порушила п. 18.1 ПДР України, чим створила перешкоду для пішоходів
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що постанову серії ЕНА №2873338 від 20.08.2024 винесену сержантом поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Сениско Богданом Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст..122 КУпАП, слід залишити без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 16, 72-79, 132-143, 241-251 КАС України суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог поліцейського Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержанта поліції Сениско Богдана Андрійовича про скасування постанови серії ЕНА №2873338 від 20.08.2024 винесеної сержантом поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Сениско Богданом Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст..122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 19.02.2025р.
Суддя Р. Т. Шрамко