Справа № 456/4275/18
Провадження № 1-кп/456/12/2025
19 лютого 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42017140000000354 від 15.11.2017, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді фахівця ДП «Укрпол», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Стрий Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора ТзОВ «Жидачівавтотранс», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, пов'язане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який вчинила за наступних обставин.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №420171400000000354 від 15 листопада 2017 року, ОСОБА_3 , перебуваючи, відповідно до наказу начальника Львівської митниці ДФС № 1335-0 від 11.11.2014 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, тобто будучи службовою особою, яка згідно із приміткою №2 ст. 368 КК України, займає відповідальне становище, будучи працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, будучи в силу службового становища, відповідно до Положення про митний пост «Стрий», затвердженого наказом Львівської митниці ДФС № 585 від 09.11.2016, уповноваженою на безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи, застосування відповідно до законів України заходів тарифного і нетарифного регулювання, повне та своєчасне справляння податків, зборів при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або проведенні митних процедур, вжиття заходів до захисту інтересів споживачів товарів, недопущення ввезення на територію України та випуску у вільний обіг неякісних товарів, що завдають шкоди навколишньому середовищу і не відповідають чинним в Україні стандартам та вимогам, боротьба з контрабандою та порушенням митних правил, здійснення керівництва діяльністю та організацією роботи структурного підрозділу Митниці відповідно до ОСОБА_7 та положення про структурний підрозділ, надання обов'язкових доручень підлеглим працівникам митного поста з питань, що належать до сфери діяльності митного поста, контролює їх виконання, оброблення посадових інструкцій на посади кожного працівника (заступника керівника митного поста), здійснення у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції та інших, діючи умисно, будучи попередженою про обмеження спрямовані на запобігання корупції, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, спільно із ОСОБА_4 , повторно, 05.07.2018 вимагала та отримала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 3 500 гривень за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_3 , яка діючи за попередньою змовою із заступником начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, в середині червня 2018 року виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди у митного брокера ОСОБА_8 за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які остання декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами. З цією метою ОСОБА_3 надала незаконну вказівку ОСОБА_4 на вимагання та отримання неправомірної вигоди від митного брокера ОСОБА_8 . ОСОБА_4 , в свою чергу, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_3 , зателефонував до ОСОБА_8 та висловив прохання зустрітися. При зустрічі ОСОБА_4 вимагав грошові кошти за оформлення товарів, що ОСОБА_8 декларує за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів. В подальшому, 14.06.2018, ОСОБА_8 будучи поставленою в умови, за яких відмова від виконання указаних незаконних вимог може заподіяти шкоди її законним правам та інтересам, а також інтересам її клієнтів, була вимушена погодитись на вказану вище неправомірну вимогу і зустрілась з ОСОБА_4 , який попередньо призначив зустріч у м. Стрий Львівської області, та передала йому 6700 гривень. При цьому ОСОБА_4 сказав, що ця сума є недостатньою, так як ОСОБА_3 повідомила йому значно вищу суму і ОСОБА_8 необхідно в подальшому надати іншу частину грошових коштів, що вона і зробила в подальшому.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 04.07.2018 ОСОБА_8 приїхала на митний пост «Стрий» до ОСОБА_4 з робочих питань, який в ході розмови висловив вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 3600 гривень за оформлення товарів, що декларувала ОСОБА_8 у минулому робочому тижні. При цьому він зазначив, що гроші йому необхідно передати на наступний день, тобто 05.07.2018. З цією метою, 05.07.2018 приблизно о 17:55 ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив, що їй необхідно вийти на вулицю і сісти у його автомобіль. В цей час вона перебувала на робочому місці за адресою м. Стрий Львівської області, вул. Промислова, 7. Вийшовши на вулицю остання побачила автомобіль бежевого кольору марки «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , в якому на місці водія перебував ОСОБА_4 , та на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_3 . ОСОБА_8 сіла на заднє сидіння з боку водія вказаного автомобіля, та розпочала розмову з робочих питань, в ході якої ОСОБА_3 продемонструвала жест рукою, який свідчив про необхідність передання їй грошових коштів, сума яких напередодні була оголошена ОСОБА_4 . У відповідь ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_8 конверт із грошовими коштами у сумі 3600 гривень і поклала у власну сумку. Після чого, ОСОБА_8 вийшла з автомобіля, а ОСОБА_4 вирушив на ньому у напрямку будинку, де проживає ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому 05 липня 2018 року, о 18:19 у м. Стрий, поблизу житлового приміщення по вул. Петра Могили, 44а, на підставі ч.3 ст.233 КПК України, у зв'язку з безпосереднім переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено невідкладний обшук іншого володіння особи, а саме транспортного засобу марки Мерседес, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , котрий перебував в його користуванні. В ході обшуку 05.07.2018, що проводився в період з 18:19 до 19:41, серед інших речей та предметів було виявлено та вилучено предмет неправомірної винагороди у загальній сумі 1900 гривень.
05.07.2018 ОСОБА_3 було затримано в порядку передбаченому ст. 208 КПК України так як безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події вказували на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Відповідно до обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, в одержані службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, пов'язане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який вчинив за наступних обставин.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №420171400000000354 від 15 листопада 2017 року, ОСОБА_4 , перебуваючи, відповідно до наказу начальника Львівської митниці ДФС №178-о від 04.03.2016 на посаді заступника начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, тобто будучи службовою особою, яка згідно із приміткою № 2 ст. 368 КК України, займає відповідальне становище, будучи працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, будучи в силу службового становища, відповідно до Посадової інструкції, затвердженої 16.04.2018 в.о. начальника Львівської митниці ДФС, уповноваженим на контроль за дотриманням суб'єктами ЗЕД та громадянами у встановленому законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснення перевірки документів та відомостей необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснення митного огляду, здійснення відповідно до Закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснення на дотримання усіма суб'єктами ЗЕД та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України, здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та обмеження, забезпечення дотримання вимог митного кодексу України щодо оподаткування товарів особливими видами мита, при переміщенні їх через митний кордон України, здійснення правильного визначення митної вартості товарів, застосування заходів забезпечення сплати митних платежів при переміщенні товарів у відповідні митні режими у порядку та у випадках, передбачених митним кодексом України та чинними нормативно-правовими актами, забезпечення застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів поміщених у відповіді митні режими, здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, забезпечення повноти та своєчасності виконання митних формальностей при митному оформленні товарів у відповідний митний режим, здійснення митного контролю та митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, забезпечення дотримання часових нормативів митного оформлення, уповноважений на дотримання законодавства з питань контролю за переміщенням товарів, здійснення в межах компетенції контролю діяльності митних брокерів, здійснення огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання та інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитись товари та транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладений на митний пост та інші, діючи умисно, будучи попередженим про обмеження спрямовані на запобігання корупції, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, спільно із ОСОБА_3 , повторно, 05.07.2018 вимагав та отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 3600 гривень за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_4 , який діючи за попередньою змовою із начальником митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, в середині червня 2018 року виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди у митного брокера ОСОБА_8 за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які остання декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами. З цією метою ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_8 та висловив прохання зустрітися. При зустрічі ОСОБА_4 вимагав грошові кошти за оформлення товарів, що ОСОБА_8 декларує за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів, при цьому ОСОБА_4 зазначив, що діє за вказівкою ОСОБА_3 . В подальшому, 14.06.2018, ОСОБА_8 будучи поставленою в умови, за яких відмова від виконання указаних незаконних вимог може заподіяти шкоди її законним правам та інтересам, а також інтересам її клієнтів, була вимушена погодитись на вказану вище неправомірну вимогу і зустрілась з ОСОБА_4 , який попередньо призначив зустріч у м. Стрий Львівської області, та передала йому 6700 гривень. При цьому ОСОБА_4 сказав, що ця сума є недостатньою, так як ОСОБА_3 повідомила йому значно вищу суму і ОСОБА_8 необхідно в подальшому надати іншу частину грошових коштів, що вона і зробила в подальшому.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 04.07.2018 ОСОБА_8 приїхала на митний пост «Стрий» до ОСОБА_4 з робочих питаннях, який в ході розмови висловив вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 3600 гривень за оформлення товарів, що декларувала ОСОБА_8 . У минулому робочому тижні. При цьому він зазначив, що гроші йому необхідно передати на наступний день, тобто 05.07.2018. З цією метою, 05.07.2018 приблизно о 17:55 ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив, що їй необхідно вийти на вулицю і сісти у його автомобіль. В цей час вона перебувала на робочому місці за адресою м. Стрий Львівської області, вул. Промислова 7. Вийшовши на вулицю остання побачила автомобіль бежевого кольору марки «Мерседес», р.н. НОМЕР_1 , в якому на місці водія перебував ОСОБА_4 ,, та на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_3 . ОСОБА_8 сіла на заднє сидіння з боку водія вказаного автомобіля, та розпочала розмову з робочих питань, в ході якої ОСОБА_3 продемонструвала жест рукою, який свідчив про необхідність передання їй грошових коштів, сума яких напередодні була оголошена ОСОБА_4 . У відповідь ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_8 , конверт із грошовими коштами у сумі 3600 гривень і поклала у власну сумку. Після чого, ОСОБА_8 вийшла з автомобіля, а ОСОБА_4 , вирушив на ньому у напрямку будинку, де проживає ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . .
В подальшому 05 липня 2018 року, о 18:19 у м. Стрий, поблизу житлового приміщення по вул. Петра Могили, 44а, на підставі ч.З ст.233 КПК України, у зв'язку з безпосереднім переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено невідкладний обшук іншого володіння особи, а саме транспортного засобу марки Мерседес, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , котрий перебував в його користуванні. В ході обшуку 05.07.2018, що проводився в період з 18:19 до 19:41, серед інших речей та предметів було виявлено та вилучено предмет неправомірної винагороди у загальній сумі 1900 гривень.
05.07.2018 ОСОБА_4 було затримано в порядку передбаченому ст. 208 КПК України так як безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події вказували на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Показання обвинувачених, потерпілого та свідків.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , винною себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала та показала суду, що з серпня 2009 року вона працює у митних органах: спочатку у юридичному відділі на посаді головного інспектора, далі переведена на посаду інспектора митного поста "Стрий", пізніше на митний пост "Рава-Руська", через деякий час знову повернулася на митний пост "Стрий", де працювала до вказаної події на різних посадах. За весь час, коли вона працювала у м. Стрий, неодноразово змінювалося керівництво. З 2010 року начальником митного поста був ОСОБА_10 , орієнтовно 2013-2014 рік його було звільнено із займаної посади (через ніби то його участь у перевезенні наркотичних засобів). Через деякий час ОСОБА_10 поновився на роботі, обіймав посаду т.в.о. начальника митного поста, на той час ОСОБА_11 обіймала посаду заступника начальника митного поста. У зв'язку із проведенням службових перевірок відносно ОСОБА_12 , його було звільнено з митних органів.
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 обійняла посаду начальника митного поста "Стрий". З цього часу, між ними розпочався конфлікт, оскільки по суті вона обійняла його посаду. Не дивлячись на це, обвинувачена надалі виконувала свої обов'язки.
Суть діяльності митного поста наступна: особа, яка має на меті ввезення товарів на територію України звертається із декларацією до митного поста. Заповнення такої декларації покладається виключно на особу, яка декларує товар. Така особа може звернутися за допомогою до митного брокера, це ФОП. Після того, як товар, який був ввезений на територію України, його перевіряють працівники митниці на кордоні (вага, КВЕД), після чого товар слідує до митного поста для завершення процедури ввезення на територію України. Така сама процедура і вивезення товару за кордон (експорт). Заповнення митних декларацій на ввезення чи вивезення товару покладається на особу, яка ввозить/вивозить товар, або через посередника - митного брокера (який це робить за окрему плату). Діяльність митного поста: розмитнити товар, тобто випустити в обіг, після стати податків, платежів тощо.
До її обов'язків, як начальника митного поста "Стрий" входить: організація роботи митників, які працюють на окремих постах, наприклад на митних постах Жидачів, ТзОВ "Леоні", в тому числі організація трудової дисципліни, доведення вказівок Львівської митниці.
Графік роботи був з 09.00 до 18.00 год. Будучи начальником митного посту «Стрий» ОСОБА_3 не мала жодних повноважень давати вказівки щодо оформлення тих чи інших декларацій, оскільки кожен інспектор включає систему і починає обробляти (зчитувати) митні декларації по черговості, не знаючи чия це декларація, поки не відкриє її та не розпочне з нею роботу.
Наприклад, ОСОБА_8 створює декларацію, направляє до центрального органу (Київ), після цього та декларація повертається на митний пост та попадається «рамдомно» (випадково) будь якому митному інспектору. Брокери, коли створюють декларацію, одразу пишуть «шлях», після чого система формує блок декларацій. І будь який інспектор в порядку черговості оформлює її у системі «Інспектор». Визначити, що це декларація ОСОБА_8 є неможливо, інспектор повинен розглядати усі, серед них може попастися її. Ідентифікатора немає. На митному пості є вікно, через яке видно екран (монітор), який розвернутий до вікна, і особа, яка подала декларацію може глянути, що її декларація прийнята. Декларант завжди знає, хто розмитнює його декларацію, оскільки коли інспектор зчитує декларацію, до брокера надходить повідомлення, що його декларацію зчитано таким то інспектором.
На митниці завжди перебуває перевізник та його товар. Товар перевіряє митний інспектор, перевірку повинні провести в строк не більше 4 годин.
Літом 2017 року обвинувачену було направлено у відрядження на митний пост «Шегині» на 1 міс. на її посаду було призначено ОСОБА_12 , з переведення обвинувачена не погоджувалася, через це пішла на «лікарняний». Після лікарняного, рішення про її відрядження не змінили, і вона вимушена була працювати на митний пост «Шегині». Підстав для звільнення - не було. Все таки за її згодою, обвинувачену було переведено на 1 міс на м.п. «аеропорт м. Львів». Із серпня 2017 року по листопад 2017 року - ОСОБА_3 на м.п. «Стрий» не працювала, вона постійно була відряджена. Весь цей час виконуючим обов 'язків призначався ОСОБА_13 . Після 04.11.2017 року її більше не переводили. Причиною цього було те, що у листопаді 2017 року було зареєстровано кримінальне провадження, про те, що ОСОБА_10 займається незаконною діяльністю на митного посту «Стрий». Припускає, що саме з цієї причини, її більше не переводили, не «рухали». У травні 2018 року, обвинувачену викликали до відділу кадрів Львівської митниці, де було повідомлено, що вона у «добровільно-примусовому» порядку повинна перевестися на посаду т.в.о. митного посту. «Краківець» (до 18.06.2018 року). Її посаду у м. Стрий, обійняв ОСОБА_13 .. Вона, а також всі працівники митного поста знали, що це ініціював саме ОСОБА_10 і що це буде надовго. Обвинувачена категорично не погоджувалася із даним рішенням, хоча керівники митниці, а також керівники інших митних постів переконували її, що це все тимчасово. Лише у червні 2018 року її було переведено на посаду начальника м..п. «Стрий». Тому для неї дивно, чому заява про вчинення злочину написана відносно неї, що саме вона вимагає неправомірну вигоду, хоча на момент написання заяви, вона не обіймала посаду, яка б могла надавати їй можливості щось вимагати. На митному пості «Стрий» керував виключно ОСОБА_10 , вона за весь цей час тимчасово перебувала на посаді, очікуючи наказ про переведення. 09.06.2018 року її мали б знову перевести на інший митний пост, з дня на день мав прийти наказ, натомість його не було. На сьогоднішній день, вона припускає, що її не було переведено через дане кримінальне провадження. Уся ситуація щодо ніби то вимагання, свідчить виключно про «замовлення» її ОСОБА_14 , оскільки на м.п. «Стрий», її фактично не було, то як вона могла щось вимагати, не миючи жодних повноважень.
З ОСОБА_8 вона давно знайома, коли обвинувачена прийшла на роботу на посаду інспектора, то ОСОБА_8 уже працювала інспектором митниці. За весь час коли вони разом працювали на митниці, вони обіймали фактично рівнозначні посади.
Через деякий час, ОСОБА_3 перевели на м.п. «Рава-Руська», коли остання повернулася у м. Стрий, то стало відомо, що ОСОБА_8 була звільнена через ОСОБА_12 (на той час він був начальником).
ОСОБА_3 повернулася на посаду начальника митного відділу на ТзОВ «Леоні», в цей час ОСОБА_8 стала митним брокером. В період цих подій, ОСОБА_3 помітила, що ОСОБА_8 мала якісь проблеми на роботі, у неї був чи то стрес, чи просто навалилися проблеми. Вона могла прийти накричати, бути знервованою. Говорила, що перевізники, щось не те зробили, через що у неї проблеми. Окремо ОСОБА_3 пояснила, що специфіка роботи митного брокера полягає в тому, що коли перевізник з товаром перетинає кордон, то від кордону та до митного поста, усю відповідальність за товар (його сформованість, збереженість тощо) несе власник вантажу. Пригадує, що 05.07.2018 року ОСОБА_3 перебуваючи на роботі пересіклася з ОСОБА_8 , яка сказала, що перевізник прострочив строк доставки, тому вона уже на нервах. Не дивлячись на слова обвинуваченої, що вини митного брокера у цьому немає (це вина перевізника, або власника), але остання себе уже накручує «бере до голови». В цей день, після закінчення роботи, до ОСОБА_3 приїхав ОСОБА_4 (на той час він працював на ТзОВ «Леоні»), аби її відвести додому. Спочатку ОСОБА_3 сіла у машину, через деякий час в авто ОСОБА_4 на заднє сидіння сіла ОСОБА_8 і знову почала розказувати за свої проблеми на роботі, на слова ОСОБА_3 що у її діях відсутнє правопорушення, вона не реагувала. В розмові, ОСОБА_3 каже, не бери до голови, то не твої проблеми, що ти там подаєш, у відповідь вона відповіла: "що, що? та подаю патрони". В той період часу, ОСОБА_8 виграла тендер на розмитнення військової техніки, боєприпасів, іноземних підрозділів, які приймали участь у міжнародних навчаннях на Яворівському полігоні, через це вона постійно була на роботі, завалена паперами, щодо їх розмитнення. Після цього відбулося затримання. У сумці вона виявила кошти, яких у неї не було. Припускає, що їх могла положити ОСОБА_8 в машині, коли сумка лежала на підлокітнику, розташованому між сидінням водія та пасажира. Сумка фактично стояла у неї за спиною. Дивним є те, що аудіо контроль є, натомість відео немає.
На підставі наведеного просить її виправдати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав суду, що в органах митниці працював з листопада 2013 року, у листопаді 2013 року надійшов лист про переведення ОСОБА_4 працювати інспектором на митний пост «Стрий». Ще до переведення ним почав цікавитися ОСОБА_10 , чи часом він не претендує на його посаду. В перший же день, коли він приступив до виконання обов'язків, ОСОБА_10 надав вказівку, що обвинувачений працюватиме на посту на ТзОВ «Леоні». З цього часу він працював на ТзОВ «Леоні», через деякий час ОСОБА_12 було затримано через ніби то збут наркотиків, а обвинуваченого у листопаді 2014 року було призначено на посаду заступника начальника митного поста «Стрий». На той момент, ОСОБА_3 обіймала посаду начальника митного поста. З цього часу він обіймав посаду але до вказаної події. ОСОБА_8 він знає давно, ще з дитинства. Весною 2018 року в ході розмови із ОСОБА_8 , остання повідомила, що на неї склали протоколи про порушення митних протоколів, через що остання дуже переймалася. ОСОБА_4 її заспокоїв, сказав, щоб остання не переймалася цим, що дані протоколи можна вирішити у суді. ОСОБА_8 попросила у ОСОБА_4 контакти юриста/адвоката, який би допоміг їй у цих справах, на що обвинувачений надав контакти юриста/адвоката на ім'я ОСОБА_15 . Спочатку як гонорар була помісячна оплата 8 тис грн, про умови оплати обвинувачений не вникав, гроші передавали через нього. 14.06.2018 року коли він зустрівся із ОСОБА_8 , остання передавала кошти через ОСОБА_4 адвокату (власне 3600 грн це були кошти для передачі юристу Лесі для вирішення питання у справі про порушення митних правил). 05.07.2018 року в цей день ОСОБА_8 нічого їм не передавала, грошові кошти, які були знайдені в його автомобілі обвинувачений вважає, що такі кошти були покладені працівниками правоохоронного органу.
О 17.45 год ОСОБА_4 приїхав на митний пост (працював на Леоні) повинен був підвезти ОСОБА_3 додому. ОСОБА_3 сиділа на передньому пасажирському місці. ОСОБА_8 «заскочила» у машину на заднє місце по середині. Свідок поговорила з обвинуваченими, після чого вийшла. Припускає, що грошові кошти ОСОБА_8 непомітно положила у сумку ОСОБА_3 , яка лежала ззаду на підлокітнику. Коли обвинувачені під'їхали до будинку ОСОБА_3 відбулося затримання. В салоні автомобіля не було жодної розмови про передачу коштів, про це свідчать протоколи НСРД.
На підставі наведеного просить його виправдати.
Показання свідка ОСОБА_8 ..
Свідок ОСОБА_8 , в судовому засіданні, приведена судом до присяги, допита як свідок, показала, що жодного вимагання неправомірної вигоди з боку обвинувачених не було. Ситуація з приводу звернення нею із заявою до СБУ була штучно створена працівниками правоохоронного органу, в тому числі за участю в.о. начальника митного поста «Стрий» ОСОБА_12 , з метою усунення обвинувачених із займаних посад. Заяву про вчинення обвинуваченими їй перешкоди у здійснення господарської діяльності свідок написала, виключно через ОСОБА_12 (на той час обіймав посаду начальника митного поста) та оперативного працівника УСБУ у Львівській області ОСОБА_16 .. Вони умисно переконали заявницю, що ОСОБА_3 створює їй штучні перешкоди, що на кордоні зупинили машину у якій був товар, який свідок декларувала, через те, що ОСОБА_3 дала орієнтування на затримання. Дійсно, машина була затримана. Крім того, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 зачитали їй стенограму ніби то розмов ОСОБА_3 із відділом контрабанди, відповідно до якої, ОСОБА_3 ніби то хотіла її знищити. Через що її переконували, що потрібно усунути обвинувачену, тим самим захистити себе. Крім цього, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 пред'явили свідкові складені на неї протоколи про порушення митних правил, переконуючи, що такі були складені виключно через вказівки ОСОБА_3 .. Зокрема, що такі протоколи повинні були б бути складені на власника транспортного засобу, натомість через обвинувачену - протоколи склали на митного брокера ОСОБА_8 . Протоколи складалися київською митницею, а вони консультуються з начальником підрозділу, де безпосередньо здійснювалося декларування товару. Не дивлячись на те, що протоколи повинні були б бути складені на водія, або на власника вантажу, натомість через ніби то вказівку ОСОБА_3 київська митниця склала протоколи саме на митного брокера. 31.05.2018 року її покликав ОСОБА_18 у свій кабінет, коли вона прийшла то ОСОБА_17 уже був. У кабінеті під диктовку ОСОБА_19 свідок написала заяву про вчинення злочину. Зі слів свідка, ОСОБА_10 та ОСОБА_17 професійно її «обробили». Всі вирази у заяві - це зі слів ОСОБА_16 . Станом на травень 2018 року, справи про скасування митних протоколів слухалися у судах. ОСОБА_17 та ОСОБА_20 пообіцяли свідкові, що вони «вирішать» її питання, допоможуть, натомість остання повинна допомогти усунути ОСОБА_3 . ОСОБА_10 хотів зайняти місце ОСОБА_3 , тому приймав участь в цьому, він усіляко намагався її «обробити», щоб остання через бажання помститися підставила обвинувачених. Він володів інформацією службового характеру, про протоколи, саме він переконав її в цьому. Власне ОСОБА_10 переконав свідка, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обоє хочуть їй нашкодити, вони ж команда. Через це, вона написала заяву про ніби то вимагання у неї грошових коштів, яку їй надиктував ОСОБА_21 .. Суми коштів, які ніби то у неї вимагають ОСОБА_22 вигадував сам. Зі слів свідка, заяву вона писала виключно з метою самозахисту, оскільки перебувала під психологічним тиском. На досудовому розслідування вона не брала участі у слідчих діях, у Львові в кабінеті слідчого була лише один раз. Через декілька днів після написання заяви, ОСОБА_17 завіз її до слідчого ОСОБА_23 для підписання якихось документів ( АДРЕСА_3 ), це один єдиний раз, коли вона була у слідчого, була субота. У червні 2018 року, свідок готувалася до тендеру щодо митного оформлення боєприпасів, тому всіляко відмовлялася від участі у слідчих діях. 14.06.2018, її знову покликали на зустріч у квартиру м. Стрий на перехресті Косака. Зустріч відбувалася в орендованій квартирі, вона там була двічі. У квартирі перебували ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ОСОБА_20 . У квартирі налаштовували апаратуру, її переконували, що потрібно зробити все до кінця. 14.06.2018 за вказівкою ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 вона мала надати кошти ОСОБА_25 (гроші були ніби то міченими). Вона всіляко намагалася їх поміняти на роботі, хотіла перехитрити правоохоронні органи. 14.06.2018 року зустріч з ОСОБА_4 була виключно на вимогу правоохоронців, однак вона заявила, що більше не співпрацюватиме. Після усіх цих подій приїжджав військовий прокурор ОСОБА_26 , якому вона чітко сказала, що в суд вона не піде, не буде свідчити проти обвинувачених однак, ОСОБА_22 сказав, що вони знайдуть іншого прокурора і все буде добре. Жодних коштів за сприяння у не створенні штучних умов - ОСОБА_8 не надавала, оскільки керівництво митниці не може впливати на її господарську діяльність. Грошові кошти не були її особистими. ОСОБА_27 свідкові було відомо, що обвинувачена ОСОБА_3 їй не загрожує, то вона б не зверталася із заявою до правоохоронних органів. Насправді проблем і претензій до її діяльності з боку обвинувачених - не було. Це вона потім дізналася, а все, що їй казали ОСОБА_20 та ОСОБА_22 - виявилося брехнею. Свідок пояснила, що обвинувачені не мали жодних управлінських повноважень на вплив її діяльності, їй ніхто не створював перешкоди у здійсненні діяльності, її заява пов'язана із бажанням ОСОБА_20 та працівників правоохоронного органу «звільнити посаду» начальника митного поста. За останній рік перед цими подіями її декларації обвинувачені не перевіряли, тривалий час ОСОБА_4 працював інспектором на ТзОВ «Леоні», де заповнював митні декларації виключно підприємства, на митному пості його фактично не було. Щодо ОСОБА_3 , то остання в силу займаної посади, взагалі не мала обов'язку перевіряти декларації. ОСОБА_3 останній рік перед цією подією постійно відряджалася то на «Краківець», то на «Шегині». Тоді був такий період, що вона з ОСОБА_20 періодично мінялися посадами, то ОСОБА_20 був два місяці у відрядженні, ОСОБА_3 виконувала обов'язки у м. Стрий, то потім ОСОБА_3 була у відрядженні, її обов 'язки виконував ОСОБА_20 . Зі слів свідка, це було пов'язано з «війною між ними» за посаду керівника митного поста, вона пригадує, що ОСОБА_20 намагався обійняти її посаду, відрядивши її в інше місто, а ОСОБА_4 повинні були усунути з посади заступника начальника митного поста. На митниці обговорювали, що існували великі перспективи, що ОСОБА_3 все таки усунуть із займаної посади, переведуть «назавжди», бо ОСОБА_20 мав підтримку. На момент написання нею заяви, ОСОБА_3 перебувала у відрядженні. Свідок зазначала, що ОСОБА_3 нічого в неї не вимагала. Стосовно ОСОБА_4 свідок зазначила, що вона зверталася до ОСОБА_4 з приводу адвоката, який би працював по складених на неї протоколах. Коли це сталося, її адвокат відмовився представляти інтереси, так як розумів, що це пов'язано із кримінальним провадженням. ОСОБА_4 надав контакти адвоката, питання оплати послуг адвоката вона вирішувала саме через нього. Спочатку оплата була помісячно, потім переглянули, бо це все затягнулося. Планували, що спочатку буде лише два засідання, але справа неодноразово переносилася, плюс протоколи роз'єднали. Через що свідок з адвокатом не раз переглядали оплату послуг, це відбувалося через ОСОБА_4 . За результатами розгляду протоколів - судом було встановлено відсутність у діях ОСОБА_8 складу правопорушень. Жодних грошових коштів у неї не вимагали, вона спеціально вручала їх під будь яким приводом на вимогу правоохоронців. В день затримання, вона сиділа ззаду в машині, скільки часу тривала розмова не пригадує. Грошові кошти поклала в авто ззаду. Свідок не може стверджувати, що обвинувачені бачили куди вона поклала кошти. ОСОБА_8 неодноразово намагалася відмовитися від штучного викриття обвинувачених, вона чітко сказала, що до суду ходити не буде, у тому числі і військовому прокурору ОСОБА_26 , натомість ОСОБА_17 сказав, що без суду немає сили, «для чого вони тоді це робили». Крім цього, правоохоронці постійно чинили на неї психологічних тиск. Про те, що інформація про дії ОСОБА_3 , яку їй «навіяли» ОСОБА_20 та ОСОБА_22 не відповідає дійсності, вона дізналася лише у липні 2018 року, тоді вона і подала власну заяву про те, що жодних неправомірних дій відносно неї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вчиняли. З приводу показів про вручення чи не вручення коштів 14.06.2018 року та 05.07.2018 року свідок послалася на ст. 63 Конституції України.
Її номери мобільних телефонів - НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , якими користувалася в той час.
Згідно одночасного допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_28 встановлено, що свідок ОСОБА_8 настоювала на тому, що кошти для передачі обвинуваченим їй надав ОСОБА_28 або ОСОБА_138 на квартирі в м.Стрию, яка знаходиться позаду кафе «Айвенго», чітко не пам?ятає оскільки, спішила на роботу у зв?язку з проведенням тендеру. Наведене заперечив свідок ОСОБА_28 , який вказав, що кошти були надані особисто ОСОБА_29 .
Свідок ОСОБА_30 ствердила, що події, які мали місце 05.07.2018 відбувалися в м.Стрию на автозаправці «ОККО», зустріч організував ОСОБА_21 .. Протокол, фотографії, пристрій для запису все було готово, понятих не було, гроші дав ОСОБА_22 і взявши все це поїхала до себе на роботу, щоб змінити частину коштів.
Свідок ОСОБА_17 заперечив наведене та вказав, що всі слідчі дії вчинялися у м.Львові і кошти надала ОСОБА_30 і свідок вказала, що діє добровільно і піде до кінця.
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_31 , в судовому засіданні, приведений судом до присяги показав, що в 2018 році працював в управлінні СБ у четвертому відділі. До їхнього віддання відносились всі митні пости Львівської області. Точний день не пригадує, була нарада з 12 до 13 год., у відділі СБУ і після наради, весь відділ, десь 8-10 осіб, виїхали на оперативні заходів для документування злочину. Про затримання йому стало відомо перед самим заходом. Приїхали в м. Стрий, недалеко від митного поста Стрий. З митного поста Стрий, виїхав автомобіль «Мерседес» і за командою поїхали за ним. Коли автомобіль перебував у приватному секторі, зупинився біля жовтого будинку, поступила команда заблокувати автомобіль та затримати осіб. За рулем даного автомобіля перебував ОСОБА_32 , з боку від нього сиділа ОСОБА_3 . Коли слідували за автомобілем та здійснювалась відео фіксація. Після зупинки автомобіля ОСОБА_32 , та ОСОБА_11 , були затримані, ким не пам'ятає. Ним вчинялись дії під час обшуку, де був він присутній, його колега та слідча ОСОБА_33 . Він допомагав проводити обшук, у слідчої ОСОБА_34 , був список з номерами купюр, чи були спів падіння із знайденими коштами йому не відомо. В будинку проводився також обшук і все проводилось з відео фіксацією з понятими. Обшук проводився поступово у всіх кімнатах по порядку. Хто із службових осіб проводив певні дії не пригадує. Всі кошти які були знайдені у будинку були знесені на кухню, хто саме носив ці гроші не пригадує. Моменту передачі грошей ОСОБА_8 , не бачив. Слідча на місці ідентифікацію чи проводила йому не відомо. Гроші знайдені в будинку були різні. Чи їхав з ними Пароля, не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_28 , в судовому засіданні, приведений судом до присяги, показав, що в травні 2018 року була перша зустріч з ОСОБА_35 в кав'ярні. Дану зустріч організував ОСОБА_20 , так як він говорив йому, що є брокер, і в неї виникають нюанси по роботі. При зустрічі з ОСОБА_35 , остання повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на той час не працювали в митному пості «Стрий», скоро повернуться з відрядження і вони будуть чинити їй перешкоди в роботі, бо мабуть замало давала їм грошей. Раніше, гроші давала залежно він стану декларантів. Сказав, що якщо вважає, що це неправильно, то нехай пише заяву. ОСОБА_35 сама писала заяву і він самостійно завіз її на реєстрацію в канцелярію. Для реєстрації зустрічей ОСОБА_30 з ОСОБА_4 , дали їй записуючий пристрій. Для фіксації злочину, ОСОБА_36 були надані гроші, яка вона сама вираховувала скільки їй дати. Гроші давались в м. Львів у слідчого. ОСОБА_35 добровільно йшла на зустрічі, ніхто її не змушував. Спостереження велось онлайн, коли при зустрічі з ОСОБА_37 , виявилось що грошових коштів недостатньо, було прийнято рішення продовжувати. ОСОБА_35 мала донести ще грошей. Після проведених оперативних заходів на ОСОБА_35 чинився тиск, а тому написав рапорт, щодо спростування своїй тверджень ОСОБА_35 . Після реєстрації провадження свідок неодноразово зустрічався з ОСОБА_35 з її ініціативи, як в м. Львів так і в м. Стрий. Ніякого тиску на ОСОБА_35 не здійснював, в обох випадках надав гроші
Свідок ОСОБА_38 , в судовому засіданні, приведений судом до присяги, показав, що на час злочину працював о/у УСБУ у Львівській області. Дати точної не пригадує, в другій половині дня. Була слідча оперативна група в якій виїхали в м. Стрий. Була вказівка очікувати певному місці на адресі, яку вказали. На місці події був автомобіль «Мерседес». Після його блокування, обвинувачені знаходились на дворі біля автомобіля. Почались слідчі дії з особистого обшуку обвинувачений, потім транспортного засобу і після будинку за місцем проживання ОСОБА_39 . При затриманні, першим огляд проводився у ОСОБА_39 , потім ОСОБА_40 . Гроші були знайдені в авто біля підлокітника, де ставлять каву. Після проведення світіння спец засобу, на руках в обвинувачених та в автомобілі, було присутність світіння спецзасобу. Під час проведення обшуку в будинку були вилучені також гроші, які зносили в одне місце, їх розкладали та фотографували. Зауважень від осіб при обшуку в будинку не було. Обшук в будинку розпочався з коридору, в кухні все закінчувалось, доріжки розкладались на столі, ті кошти знаходились в слідчої в пакеті, всі кошти зносились на перший поверх, на столі, слідча окремо фотографувала. Чи слідча звіряла кошти, не знає. Під час проведення обшуку, слідча була в рукавичках. Хто здійснював відео зйомку не пам'ятає. Вони ходили всі разом з кімнати в кімнати.
Свідок ОСОБА_41 , в судовому засіданні, приведений судом до присяги, показав, що в 2018 році, точної дати не пригадує, знаходився із знайомим Ратчинським в м. Львів біля «Цитаделі». До них підійшов працівник СБУ та запропонував взяти участь в слідчих діях. Він був запрошений до кабінету СБУ по вул..С.Бандери, де були помічені купюри - гривні, покази їх серії, дали для звірки, про що в подальшому поставив свій підпис в протоколі. Які саме номінал, на пригадує. Хто був присутній в кабінеті і які купюри не пригадує. Сказали, що жінка має дати свої гроші і в кабінеті була жінка, брюнетка, 35-42 роки, ріст не пам?ятає, не груба, волосся довге. Підписи на протоколі його, а що було далі не пам?ятає.
Раніше також приймав участь у слідчих діях, постійно п?є каву біля «Цитаделі» тому інколи просять допомогти. Коли проживав раніше в м.Херсон та Закарпатській області теж брав участь у слідчих діях.
Свідок ОСОБА_42 , в судовому засіданні, приведений судом до присяги, показав, що перебував з колегою на майданчику. До нього підійшов працівник поліції та спитав чи може він засвідчити гроші. Скільки точно грошей було не пам'ятає - 3 - 5 тис. грн. Грошові купюри по 200 грн., і може 50 грн., слідчі розклали, обробили спецзасобом, потім просвітлювались та поміщені в конверт і віддали жінці. Після чого розписався в протоколі. Дії проводились зранку, близько з 9 до 11 год. В кабінеті були різні люди, хтось каву робив, хтось друкував. Чи їздив цього дня в м. Стрий, не пам'ятає. Також приймав участь в інших слідчих діях по інших справах. Жінка була худорлява, довге волосся. Гроші дала жінка
Свідок ОСОБА_43 , в судовому засіданні, приведена судом до присяги, показала, що з 2016 року працювала на посаді слідчої. В липні 2018 році була включена до групи слідчих із залученням для обшуку автомобіля та місця проживання ОСОБА_39 . З її участю було проведено обшук автомобіля та будинку, в ході якого вилучено кошти, які в подальшому упаковані та визнані речовими доказами. З її участю проводився спочатку обшук автомобіля «Мерседес», де було вилучено неправомірну вигоду і обшук ОСОБА_39 , біля паркану Після проведення обшуку автомобіля проводився обшук будинку. Всі вилучені кошти, які були відмічені на карті їх знайдення, були опечатані в пакеті та засвідченні підписами понятих. Потім було проведено огляд грошей і виявлені 2 купюри по 200 грн., які були під час огляду. Біля автомобіля був особистий обшук ОСОБА_39 . Автомобіль обшукував ОСОБА_23 . Під час обшуку будинку були присутні декілька оперів, в хаті був чоловік та мама. Вилучені під час обшуку грошові кошти були складені штабелями. Фотофіксацію грошей робив ОСОБА_23 , однак копія фото не читабельна, тому забрали всі гроші, щоб мати змогу потім ідентифікувати. Біля коштів, коли всі зносили до купи, нікого не було.
Свідок ОСОБА_44 , в судовому засіданні, приведена судом до присяги, показав, він працює на Львівській митниці, на весні 2018 року виконував обов'язки начальника митного поста «Стрий», орієнтовно перебував на посаді 3 місяці. ОСОБА_3 його колишня однокласниця, потім працювали на митному посту «Стрий». Він був начальником митного поста, а ОСОБА_3 була інспектором. У 2014 році - свідок звільнився з посади за власним бажанням. Прийшов новий керівник і він під тиском змусив написати заяву «за власним бажанням...». Начальник митниці хотів призначити іншу людину. На запитання сторони захисту чи був він звільнених зі служби Через дискредитацію, зокрема через зберігання наркотичних засобів, свідок пояснив, що так, але то працівники поліції підкинули йому наркотичні засоби, справу закрили за відсутністю складу злочину. Потім свідок звернувся до суду і поновився на посаді. У 2015 свідок мобілізувався за власним бажанням, 2 роки проходив військову службу в АТО. В той період ОСОБА_3 призначили начальником, митного поста «Стрий». Коли він звільнився зі служби, запропонували посаду головного державного інспектора відділу чергової частини у Львівській митниці. У липні, серпні, жовтні 2017 року він виконував обов'язки керівника митного пості «Стрий» по 1 місяцю, будучи відрядженим туди. Чому саме його відряджали він не знає. Коли ОСОБА_3 у 2018році перебувала у відрядженні, свідок виконував обов'язки на митному посту «Стрий» (так було тричі по одному місяцю).. Призначення на посаду, або виконання обов'язків здійснюється головою ДМС за поданням начальника Львівської митниці. ОСОБА_3 тричі відряджали, відтак він тричі виконував її обов'язки. На митниці працювало близько 10-12 осіб. ОСОБА_4 у той період був на посаді заступника начальника митного посту. Робоче місце ОСОБА_4 було на митному посту «Стрий», в зоні діяльності митного поста. Також, ОСОБА_4 був відряджений на місяць на ТзОВ «Леоні», за його свідка аби навести порядок. З ОСОБА_8 свідок співпрацює з 1997 року, вони разом прийшли на роботу. Вона обіймала посаду головного державного інспектора, а потім ОСОБА_8 звільнилася з митних органів і створила брокерську фірму та почала надавати послуги на митниці. Суть роботи митного поста на думку ОСОБА_45 полягає в наступному: зранку начальник митного поста «Стрий» збирає в оперативну кімнату працівників митниці, де розподіляє їм роботу, хтось їде на ТзОВ «Леоні», інші залишаються на митниці. Працівник митниці зчитує декларації, які декларує (подає до митниці) або митний брокер, або особа, яка. ввозить/вивозить товар. Після того, як митник зчитує декларацію, він бачить хто її подав. Працівник митниці працює у програмі «Інспектор», інформація зчитується автоматично, якщо щось не вірно вказано, то там. одразу світиться червоним. З метою з'ясування якихось обставин могли викликати особу, яка декларує товар. Конкретно по митних деклараціях, які декларувала ОСОБА_8 нікого ніколи не викликали, йому про таке не відомо. Працівник митниці не може прийняти рішення про проведення додаткових оглядів, посилену перевірку. Перевірку повинні провести впродовж; 4 годин, в залежності від складності декларації. Один раз ОСОБА_8 прийшла до нього і сказала, що на неї складено адміністративний протокол і що в цьому посприяла ОСОБА_3 , і взагалі, що їй тепер робити, там. штраф 2,5 мільйони. На що свідок відповів, щоб вона оскаржувала протоколи. Оскільки свідок на той час не був на посаді, відтак він не міг за це відповідати. Він не міг їй допомогти, бо не він складав цей протокол, тоді була керівником ОСОБА_3 .. Потім ОСОБА_8 сказала, що ОСОБА_4 вимагає в неї якісь кошти, на що він відповів « ОСОБА_46 відстань, у нас є куратор від СБУ....Хочеш звертайся собі до нього. Я не є контролюючий орган. Він від тебе не може вимагати кошти». ОСОБА_35 йому казала, що ОСОБА_4 вимагає у неї кошти за здійснення митно-брокерських послуг, щоб не створювати штучних перепон. Одного разу він разом із куратором від СБУ (на той момент - це був ОСОБА_17 ) сиділи і пили каву у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». їхала ОСОБА_8 , вона їх побачила і зупинилася, свідок представив їх одне одному та сказав, що ОСОБА_8 має запитання, далі він встав і пішов. Про що вони говорили, йому не відомо. Лише один раз у травні 2018року він зустрічався з ОСОБА_8 .. Були випадки, коли ОСОБА_8 зустрілася із ОСОБА_47 у нього в кабінеті, щось з ним говорила. На зустрічах він не був присутнім.. Про кримінальне провадження дізнався лише по факту затримання обвинувачених. Після цього обійняв посаду ОСОБА_3 . Про кримінальне провадження, яке було зареєстроване у 2017 року за ніби то фактом вчинення ним неправомірних дій, зокрема вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 - свідку нічого не відомо.
Докази надані стороною обвинувачення.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:
- витяг з кримінального провадження №4201714000000354, внесеного до ЄРДР 15.11.2017, правова кваліфікація: ст. 14 ч. 1 ст. 368 ч. 3 КК України (Т. 1 а.с. 197);
- витяг з кримінального провадження №42018140400000116, внесено до ЄРДР 31.05.2018, правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України, фабула: службові особи вимагають неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод під час реалізації гр. своїх прав та законних інтересів (Т.1, а.с.198);
- постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.07.2018, відповідно до якої матеріали досудового розслідування за №42018140400000116 від 31.05.2018 та №42501714000000354 від 15.11.2017 об'єднано в одне провадження №42501714000000354.
- рапорт ст. о/у 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ст. л-нт ОСОБА_28 , від 30.05.2018, (Т.1 а.с.201), з якого вбачається, що в ході виконання завдань, покладених на органи СБ України по протидії корупції в митних, прикордонних органах та контролюючих структурах на державному кордоні України, мною старшим оперуповноваженим 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області старшим лейтенантом ОСОБА_28 отримано оперативну інформацію щодо вимагання неправомірної вигоди співробітниками Львівської митниці ДФС України, а саме в.о. начальника митного поста «Краковець» ОСОБА_3 , використовує номер мобільного телефону (оператор мобільного зв'язку «Київстар») НОМЕР_4 та заступником начальника МП «Стрий» - ОСОБА_4 , використовує номери мобільних телефонів (оператор мобільного зв'язку «Київстар») НОМЕР_5 , (оператор мобільного'зв'язку «Лайфсел») НОМЕР_6 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 налагодили схему отримання неправомірної вигоди від митного брокера ОСОБА_8 (ФОП ОСОБА_8 ) - ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка та жителька АДРЕСА_4 , використовує номер мобільного телефону (оператор мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_7 ) за не створення штучних перешкод при митному оформленні товарів котрі вона декларує для своїх клієнтів, а саме необхідністю проведення повного огляду товарів, затягування часових меж митного оформлення вантажів, тощо, котрі проходять митне оформлення на МП «Стрий». Крім того, встановлено, що за не створення штучних перешкод під час митного оформлення товарів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагають неправомірну вигоду у розмірі від 5000 грн. до 10000 грн. за календарний місяць діяльності ОСОБА_8 . Розмір грошових коштів залежить від кількості задекларованих вантажів ОСОБА_8
- заява ОСОБА_48 , (Т.1 а.с. 202-203), з якої вбачається, що ОСОБА_8 , звернулась до Управління СБУ у Львівській області, в якій вказала, що співробітники Львівської митниці ДФС ОСОБА_49 , та ОСОБА_4 , регулярно вимагають в неї грошові кошти за не створення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді додаткових та повних оглядів вантажів, затягування часових меж оформлення, тощо;
- заява ОСОБА_8 , від 09.06.2018 (Т. 1 а.с.204), згідно якої ОСОБА_8 , надала свою згоду на конфіденційне співробітництво та проведення слідчих (розшукових) дій за її участі;
- протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.06.2018, (Т.1 а.с.205-215), складено в м. Львів, розпочатого о 10 год. 35 хв., закінченого о 11 год. 10 хв., на підставі постанови прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримуванням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_50 , про проведення контролю за вчиненням злочину №10/3/1-754т від 01.06.2018, під час якого в приміщенні СВ УСБУ у Львівській області, за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 1, каб. 125, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчинення злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту із використанням грошових коштів, що належать ОСОБА_8 , було оглянуто грошові кошти в сумі 6700 грн., які їй передані для проведення слідчої дії, номіналами: 200 грн. - 33 шт; 100 грн. - 1 шт. Після чого, зазначені кошти в сумі 6700 грн., вручені ОСОБА_8 , якості заздалегідь ідентифікованого засобу для використання під час контролю за вчиненням злочину, а саме з метою подальшої передачі грошових коштів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4
- протокол, ідентифікації та вручення грошових коштів 05.07.2018, (Т.1 а.с.216-222), складено в м. Львів, розпочатого о 09 год. 30 хв., закінченого о 10 год. 15 хв., на підставі постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Львівської області ОСОБА_51 , про проведення контролю за вчиненням злочину №17/7/1-1762т від 04.07.2018, під час якого в приміщенні СВ УСБУ у Львівській області, за адресою: м. Львів, вул. С.Бандери, 1, каб. 125, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчинення злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту із використанням грошових коштів, що належать ОСОБА_8 , було оглянуто грошові кошти в сумі 3600 грн., які їй передані для проведення слідчої дії, номіналами: 200 грн. - 13 шт; 100 грн. - 10 шт., 50 грн. - 4 шт. Після чого, зазначені кошти в сумі 3600 грн., вручені ОСОБА_8 , якості заздалегідь ідентифікованого засобу для використання під час контролю за вчиненням злочину, а саме з метою подальшої передачі грошових коштів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 . В ході огляду старшим оперуповноваженим 4 відділу СП БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 було одягнуто гумові рукавички, які за допомогою спеціального ліхтарика марки «Swat flashlight» попередньо було перевірено на наявність люмінесцентного світла при освітленні ультрафіолетовими променями та після цього здійснено мічення 27 (двадцяти семи) купюр, номінали і серійні номери яких зазначені вище, за допомогою спеціального засобу «Промінь-1», а саме на ці купюри розпилено рідину, яка виділяє люмінісцентне світло жовто-зеленого кольору при освітленні ультрафіолетовим світлом. За допомого спеціального ліхтарика марки «Swat flashlight» перевірено яскраве жовто-зелене світіння під діями його ульрафіолетових променів на вищезазначених купюрах. Крім того, старшим лейтенантом ОСОБА_28 здійснено мічення вищезазначених купюр за допомогою нанесення написів на купюрах з текстом «ХАБАР СБУ» фломастером, написи котрого виділяють люмінісцентне світло яскраво-голубого кольору при освітленні ультафіолетовими променями ліхтарика марки «Swat flashlight». За допомого спеціального ліхтарика марки «Swat flashlight» перевірено яскраве голубе світіння зазначених написів під діями його ульрафіолетових променів на помічених купюрах. Після цього, зазначені кошти в сумі 3600 (три тисячі шістсот) гривень із вказаними номіналами, купюрами, серійними номерами вручені ОСОБА_8 в якості заздалегідь ідентифікованого засобу для використання під час контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту, а саме з метою подальшої передачі грошових коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , для отримання фактичних даних про вимагання і одержання неправомірної вигоди останніми, за нестворення штучних перешкод та неперешкоджання господарській діяльності ОСОБА_8 , яка в якості митного брокера здійснює митне оформлення вантажів на МП «Стрий» Львівськбї митниці ДФС України. Одночасно зразок спецзасобу «Промінь-1», яким було помічено грошові купюри на обеззолений фільтр, який поміщено в пакет №1, скріплений відтисками печаток «УСБУ у Львівській області для пакетів №25» та підписами понятих. Крім цього гумові рукавички, в яких здійснювалися нанесення спецзасобу поміщено в пакет №2, скріплений відтисками печаток «УСБУ у Львівській області для пакетів №25» та підписами понятих. ОСОБА_8 роз'яснено, що за участь в процесуальному заході стосовно надання неправомірної вигоди вищевказаним особам, вона не несе відповідальності і провадження щодо неї підпадає закриттю відповідно до п. 2 ст. 284 КПК України.До зазначеного протоколу додаються ксерокопії вищевказаних купюр грошових коштів на 5 арк., скріплених підписами понятих.
- прокол обшуку від 05.07.2018 (Т.1 а.с.223-226), складено в м. Львів, розпочатого о 18 год. 19 хв., закінченого о 19 год. 41 хв., відповідно до якого 05.07.2018 в м. Стрий, поблизу житлового приміщення по вул. Петра Могили, 44а, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено невідкладний обшук транспортного засобу марки Мерседес номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 . В якості пасажира в зазначеному транспортному засобі перебувала начальник митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 . В ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , остання видала частину неправомірної винагороди в сумі 1550 грн. В ході обшуку автомобіля Мерседес н.з. НОМЕР_1 , в порожнині, що знаходиться перед підлокітником між передніми сидіннями, виявлено та вилучено частину неправомірної винагороди у сумі 350 грн. Під час обшуку застосовані технічні засоби;
- постанова про визнання речовими доказами від 06.07.2018 (Т.1 а.с.227), відповідно до якої виявлені та вилучені під час проведення обшуку транспортного засобу марки Мерседес н.з. НОМЕР_1 , а саме: частину неправомірної винагороди у сумі 1550 гривень у сумці ОСОБА_3 (купюри номіналом 200 гривень, купюри номіналом 100 гривень, купюри номіналом 50 гривень, службове посвідчення №017, картка - перепустка №2576, бейджик ДФС України LY - 2358, мобільний телефон Самсунг Дуос модель А300Н, флеш-накопичувач коричневого кольору, флеш-накопичувач чорного кольору D3 3193, флеш-накопичувач без захисної оболочки, флеш-накопичувач чорно-червоного кольору SP silicon power 8 Gb, готівкові кошти в сумі 567 гривень, що належать ОСОБА_3 , частину предмету неправомірної винагороди у сумі 350 гривень на центральній панелі автомобіля (купюри номіналом 100 гривень, купюри номіналом 50 гривень, грошові кошти 650 гривень, що належать ОСОБА_4 , мобільний телефон Самсунг J7 жовтого кольору, що належить ОСОБА_4
- постанова про створення слідчої групи та визначення старшого слідчої групи від 05.10.2018 (Т.2. а.с.155-156), згідно якої створено у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017 слідчу групу та доручити проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчій групі у складі: старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_52 , старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_53
- постанова про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 17.07.2018 (Т.2 а.с.157), згідно якої у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017, до складу групи прокурорів включено: прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_51 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 . Старшим групи визначено прокурора ОСОБА_51
- доручення на проведення досудового розслідування від 15.11.2017 (Т.2 а.с.159), згідно якого, начальник першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_56 , доручив провести досудове розслідування старшому слідчому першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_57 , у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017.
- повідомлення про початок досудового розслідування від 15.11.2017 (Т.2 а.с.160) слідчим ОСОБА_58
- постанова про визначення групи прокурорів від 15.11.2017 (Т.2 а.с.161-162), згідно якої, заступником прокурора області ОСОБА_59 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні за №42017140000000354 від 15.11.2017 у складі: прокурорів відділу регіонального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_54 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 . Старшим групи визначено ОСОБА_54
- постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 17.07.2018 (Т.2 а.с.163-164), згідно якої, заступником прокурора області ОСОБА_59 , доручено подальше проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140100000116 від 31.05.2018, слідчому відділу прокуратури Львівської області, матеріали кримінального провадження №42018140100000116 від 31.05.2018 направити для організації досудового розслідування начальну слідчого відділу прокуратури Львівської області. З даної постанови вбачається, що у провадженні слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області перебували матеріали досудового розслідування № 42018140400000116 від 31.05.2018 за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник митного поста "Стрий" Львівської митниці ДФС України ОСОБА_3 та заступник начальника митного поста "Стрий" Львівської митниці ДФС України ОСОБА_4 неодноразово неправомірно вимагали та отримали у ОСОБА_8 , яка здійснюючи господарську діяльність у вигляді надання послуг митного брокера з митного оформлення вантажів для суб'єктів ЗЕД, грошові кошти в загальному розмірі 10000 грн., за не створення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які ОСОБА_8 декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами.
Крім цього, встановлено, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 3 ст.368 КК України. В ході розслідування встановлено, що службові особи митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, систематично вимагають та отримують неправомірну вигоду від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, котрі здійснюють операції з митним оформленням товарно-матеріальних цінностей у режимі «експорт».
Беручи до уваги, що здійснення досудового розслідування в межах окремих кримінальних провадженнях негативно вплине на повноту, всебічність та неупередженість дослідження обставин кримінальних проваджень і прийняття у них процесуальних рішень у розумні строки, оскільки під час досудового розслідування необхідно дослідити фактично одні і ті ж обставини кримінального правопорушення, докази, допитати одних і тих же свідків тощо. Більшість із цих процесуальних дій необхідно виконати при провадженні досудового розслідування за фактом вимагання службовими особами митного поста "Стрий" Львівської митниці ДФС неправомірної вигоду від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, котрі здійснюють операції з митним оформленням товарно-матеріальних цінностей у режимі «експорт». Водночас вивченням матеріалів досудового розслідування №42018140400000116 від 31.05.2018 за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, досудове розслідування у якому проводиться слідчими слідчого відділу УСБУ у Львівській області встановлено, що воно проводиться не повно, без встановлення всі фактичних обставин злочину, так вході слідства на даний час залишаються не допитаними значна кількість свідків з числа працівників митного поста та митних брокерів, не допитаними також залишаються і поняті, які були присутні під час проведення слідчих дій, а відтак з метою збільшення ефективності проведення досудового розслідування виникла необхідність у зміні органу досудового розслідування. З метою забезпечення повного, всебічного і неупередженого розслідування у кримінального провадження №42018140400000116 від 31.05.2018 доручено слідчому відділу прокуратури Львівської області.
-Постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04.07.2018 (Т.2 а.с.165-166), згідно якої, у зв'язку з надходженням на адресу прокуратури Львівської області матеріалів кримінального провадження з військової прокуратури Західного регіону України, заступником прокурора області ОСОБА_59 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні за №42018140400000116 від 31.05.2018 у складі: прокурорів відділу регіонального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_51 , ОСОБА_54 , ОСОБА_63 . Старшим групи визначено ОСОБА_51
-доручення про проведення досудового розслідування від 31.08.2018 (Т.2 а.с.167), згідно якого заступником начальника слідчого відділу УСБ України у Львівській області ОСОБА_64 , доручено слідчому СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_65 , проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018.
-постанова про доручення здійснення досудового розслідування органу досудового розслідування від 31.05.2018 (Т.2 а.с.168-170), з якої вбачається, що заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_66 , розглянувши матеріали кримінального провадження №42018140400000116 від 31.05.2018, доручено проведення досудового у кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні визначено за прокурорами військової прокуратури Західного регіону України. Матеріали кримінального провадження №42018140400000116 від 31.05.2018 передано до слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області для організації подальшого досудового розслідування, яким повідомити військову прокуратуру Західного регіону України про початок досудового розслідування.
-постанова про визначення складу групи прокурорів у кримінальному провадженні від 31.05.2018 (Т.1 а.с.171-172), згідно якої заступником військового прокурора Західного регіону України для здійснення повноважень у кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визначено групу прокурорів у складі: заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_67 , начальника відділу процесуального керівництва ОСОБА_68 , прокурорів ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 . Старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_69
-витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань (Т. 2 а.с.173), з якого вбачається, що 31.05.2018 о 16:23:10 внесено відомості за ч. 3 ст. 368 КК України. Фабула: Службові особи вимагають неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод під час реалізації гр. своїх прав та законних інтересів. Слідчими визначено: ОСОБА_75 , ОСОБА_43 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , прокурорів: ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80
-клопотання про проведення обшуку від 05.07.2018 (Т.2 а.с.174-175), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_78 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у автомобілі марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 .
-Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.07.2018 (Т.2 а.с.176-179), згідно якої слідчим суддею було надано дозвіл слідчому СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_65 , на проведення обшуку в автомобілі марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 , з метою вилучення попередньо ідентифікованих та помічених грошових коштів, згідно протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.07.2018, які були отримані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 05.07.2018.
-Клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 06.07.2018 (Т.2 а.с.180-183), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_78 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на зазначені у клопотанні речі та документи;
- Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2018 (Т.2 а.с.184-188), згідно якої слідчим суддею було накладено арешт на: частину предмету неправомірної винагороди у сумі 350 гривень (купюри номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюри номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534); грошові кошти в сумі 650 гривень; мобільний телефон Самсунг J7 жовтого кольору; частину предмету неправомірної винагороди у сумі 1550 гривень (купюри номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія MA №0080204, серія УЕ№ 7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія MA №4285700, серія МЗ №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЄ №5022305, серія ФА №8296828); службове посвідчення №017; картка - перепустка №2576; бейджик ДФС України LV - 2358; мобільний телефон Самсунг Дуос модель А300Н; флеш-накопичувач коричневого кольору; флеш- накопичувач чорного кольору D33193; флеш-накопичувач без захисної оболочки; флеш- накопичувач чорно-червоного кольору SP silicon power 8 Gb; жіноча сумка ОСОБА_3 ; готівкові кошти в сумі 567 гривень; змиви з рук ОСОБА_3 ; змиви з рук ОСОБА_82 ; змиви з поверхні внутрішнього салону автомобіля марки «Мерседес», д.н.з НОМЕР_8 ; автомобіль марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 , разом з ключем запалювання.
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.07.2018 (Т.2 а.с.189-192), з якого вбачається,що 05.07.2018 о 18 год. 15 хв., в м. Стрий, вул. Петра Могили, 44а, було затримано ОСОБА_3
-ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2018 (Т.2а.с.193-194), згідно якої відносно ОСОБА_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
-повідомлення ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» від 09.07.2018 (Т.2 а.с.195), згідно якого 09.07.2018 ОСОБА_3 , звільнена із Львівської установи виконання покарань у зв'язку із винесенням застави гр. ОСОБА_83
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.07.2018 (Т.2 а.с.196-199), з якого вбачається,що 05.07.2018 о 18 год. 15 хв., в м. Стрий, вул. Петра Могили, 44а, було затримано ОСОБА_4
-ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2018 (Т.2а.с.200-201), згідно якої відносно ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
-повідомлення ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» від 09.07.2018 (Т.2 а.с.195), згідно якого 09.07.2018 ОСОБА_4 , звільнений із Львівської установи виконання покарань у зв'язку із винесенням застави гр. ОСОБА_84
-Клопотання про проведення обшуку від 08.06.2018 (Т.3 а.с.21-22), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_85 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08.06.2018 (Т.3 а.с.23), згідно якої слідчим суддею було надано дозвіл прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчому СВ УСБ України у Львівській області старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_65 , чи за його дорученням іншим слідчим цього ж відділу, на проведення обшуку в будинку, де проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_86 ІНФОРМАЦІЯ_6 та у всіх господарських та підсобних приміщеннях за цією адресою, де можуть міститися речі, предмети, документи, що мають значення для розкриття даного злочину і можуть посприяти всебічному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження, а також можуть бути використані в подальшому у якості доказів під час судового розгляду, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких проводять телефонні розмови фігуранти, обговорюючи обставини вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом, які розподілені ними між собою після неодноразового отримання неправомірної вигоди, отриманої в результаті вимагання їх від осіб, що проходять митний контроль на МП «Стрий» Львівської митниці ДФС та від митних брокерів, що здійснюють там митне оформлення вантажів, записні книжки, щоденники, аркуші паперу, носії електронної інформації (флеш-носії, жорсткі магнітні диски, оптичні диски), які містять інформацію про тарифи та суми неправомірної вигоди встановлені вищевказаними особами, планшети, ноутбуки та інша комп'ютерна техніка, в яких можуть бути відомості про планування злочину, обставини вчинення якого досліджуються у даному кримінальному провадженні.
- протокол обшуку від 05.07.2018 (Т.3 а.с.24-28), з якого вбачається, що в ході проведення обшуку житла та інших приміщень господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , виявлено та вилучено банківські картки, системний блок чорного кольору «ЧENTO» A8; планшет «Samsung» IMEI: НОМЕР_11 C/H з зарядним пристроєм до нього; флеш-накопичувач у корпусі білого кольору; флеш-накопичувач «DICOM» 1GB; грошові кошти: 40 купюр номіналом 50 гривень; 13 купюр номіналом 100 гривень; 52 купюри номіналом 200 гривень; 22 купюри номіналом 500 гривень; 7 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: KB28761754M, KK12968566C, LL88206007C, LD73194575C, LF92169543F, LL42868625C, LB54995960H, які опечатано печаткою №25 для паперів.
- протокол огляду від 06.07.2018 (Т.3 а.с.65-68), з якого вбачається, що старший слідчий-криміналіст слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області лейтенант юстиції ОСОБА_87 , розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018440400000116 від 31.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у приміщені службового кабінету №123 СВ УСБУ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, відповідно до ст. 105, 106, 223, 237 КПК України, провів огляд грошових коштів, виявлених та вилучених 05.07.2018 під час проведення обшуку житла та інших приміщень господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 . Під час проведення огляду, для фіксації зовнішнього вигляду вилучених предметів, ним зроблено фото та ксерокопії із збереженням їх як додатків до протоколу огляду. Проведеним оглядом встановлено, після розкриття пакета у ньому виявлено грошові кошти: 40 купюр номіналом 50 гривень; 13 купюр номіналом 100 гривень; 52 купюри номіналом 200 гривень; 22 купюри номіналом 500 гривень. Під час огляду вищевказаних грошових коштів, встановлено наявність серед них грошових купюр номіналом 200 грн. із серійними номерами: ЕЄ3354127 та ХА7385591. З метою фіксації відомостей щодо вищевказаних купюр, слідчим здійснено копіювання їх на 2 аркушах паперу формату А4 та збережено як додаток №2 допротоколу огляду. Після проведення огляду грошові кошти, а саме 2 купюри номіналом 200 грн. із номерами: ЕЄ3354127 та ХА7385591 запаковані у конверт білого кольору літ №1» (додаток 3), скріплений печатками №25 «Для пакетів» та засвідчений підписом слідчого. Інші, грошові кошти, зазначені у п.п. 1-4 протоколу, окрім вищезазначених 2 номіналом 200 грн. із серійними номерами: ЕЄ3354127 та ХА7385591, упаковані у пакет №2 (конверт білого кольору) (додаток 4), скріплений печатками №25 «Для пакетів» засвідчений підписами слідчого.
- постанова про визнання речовими доказами від 06.07.2018 (Т.3 а.с.69-70), згідно якої старшим слідчим-криміналістом СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_43 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42018440400000116 від 31.05.2018, виявлені вилучені під час проведення обшуку житла та інших приміщень господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Системний блок чорного кольору «ЧЕNТО» А8; планшет «Samsung» IMEI: НОМЕР_12 з зарядним пристроєм до нього; флеш-накопичувач у корпусі білого кольору; флеш-накопичувач «DICOM» 1GB; грошові кошти: 40 купюр номіналом 50 гривень; 13 купюр номіналом 100 гривень; 52 купюри номіналом 200 гривень; 22 купюри номіналом 500 гривень; 7 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: KB28761754M, KK12968566C, LL88206007C, LD73194575C, LF92169543F, LL42868625C, LB54995960H.
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від від 09.07.2018 (Т.3 а.с.71-74), згідно якої накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку житла та інших приміщень господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , предмети та документи: системний блок чорного кольору «ЧENTO» A8; планшет «Samsung» IMEI: НОМЕР_11 C/H з зарядним пристроєм до нього; флеш-накопичувач у корпусі білого кольору; флеш-накопичувач «DICOM» 1GB; грошові кошти: 40 купюр номіналом 50 гривень; 13 купюр номіналом 100 гривень; 52 купюри номіналом 200 гривень; 22 купюри номіналом 500 гривень; 7 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: KB28761754M, KK12968566C, LL88206007C, LD73194575C, LF92169543F, LL42868625C, LB54995960H.
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 06.07.2018 (Т.3 а.с.75-76), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_43 , за походженням з прокурором ОСОБА_78 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку житла та інших приміщень господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 .
- постанова про проведення освідування ОСОБА_3 , від 05.07.2018 (Т.3 а.с.77).
- постанова про проведення освідування ОСОБА_4 , від 05.07.2018 (Т.3 а.с.78).
- клопотання про проведення обшуку від 08.06.2018 (Т.3 а.с.117-118), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_88 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про проведення обшуку у будинку, який являється об'єктом незавершеного будівництва і розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4611200000:05:015:0055 по АДРЕСА_5 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та у всіх господарських та підсобних приміщеннях цього будинку, де можуть міститися речі, предмети, документи, що мають значення для розкриття даного злочину і можуть посприяти всебічному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження, а також можуть бути використані в подальшому у якості доказів під час судового розгляду, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких проводять телефонні розмови фігуранти, обговорюючи обставини вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом, які розподілені ними між собою після неодноразового отримання неправомірної вигоди, отриманої в результаті вимагання їх від осіб, що проходять митний контроль на МП «Стрий» Львівської митниці ДФС та від митних брокерів, що здійснюють там митне оформлення вантажів, записні книжки, щоденники, аркуші паперу, носії електронної інформації (флеш-носії, жорсткі магнітні диски, оптичні диски), які містять інформацію про тарифи та суми неправомірної вигоди встановлені вищевказаними особами, планшети, ноутбуки та інша комп'ютерна техніка, в яких можуть бути відомості про планування злочину, обставини вчинення якого досліджуються у даному кримінальному провадженні.
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від від 08.06.2018 (Т.3 а.с.119), згідно якої слідчим суддею було надано дозвіл прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчому СВ УСБ України у Львівській області старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_65 , чи за його дорученням іншим слідчим цього ж відділу, на проведення обшуку у будинку,який являється об'єктом незавершеного будівництва і розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4611200000:05:015:0055 по АДРЕСА_5 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та у всіх господарських та підсобних приміщеннях цього будинку, де можуть міститися речі, предмети, документи, що мають значення для розкриття даного злочину і можуть посприяти всебічному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження, а також можуть бути використані в подальшому у якості доказів під час судового розгляду, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких проводять телефонні розмови фігуранти, обговорюючи обставини вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом, які розподілені ними між собою після неодноразового отримання неправомірної вигоди, отриманої в результаті вимагання їх від осіб, що проходять митний контроль на МП «Стрий» Львівської митниці ДФС та від митних брокерів, що здійснюють там митне оформлення вантажів, записні книжки, щоденники, аркуші паперу, носії електронної інформації (флеш-носії, жорсткі магнітні диски, оптичні диски), які містять інформацію про тарифи та суми неправомірної вигоди встановлені вищевказаними особами, планшети, ноутбуки та інша комп'ютерна техніка, в яких можуть бути відомості про планування злочину, обставини вчинення якого досліджуються у даному кримінальному провадженні.
- протокол обшуку та додаток №1 до протоколу обшуку від 05.07.2018 (Т.3 а.с.120-125), згідно якого, в ході проведення обшуку було вилучене майно за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 , який являється об'єктом незавершеного будівництва і розташований на земельній ділянці з кадастровим №4611200000:05:015:0055, а саме: злиток з написом «umicore 10g FEINGOLD 999,9», в упакуванні; ланцюжок та хрест з металу жовтого кольору, масою брутто 17,82 грам; тризуб з металу жовтого кольору, масою брутто 1 грам; ланцюжок з металу жовтого кольору, масою брутто 10,85 грам; перстень з металу жовтого кольору масою брутто 6,18 грам; кулон та перстень з металу жовтого кольору, масою брутто 9,05 грам; 1600 доларів США; 170 Євро; 6900 гривень, 4 предмета схожі на набої (та відеозапис).
- розписка ОСОБА_89 , (Т.3 а.с.126), згідно якої ОСОБА_90 , отримав на відповідальне зберігання автомобіль «Шевроле-Авео», технічний паспорт НОМЕР_13 та ключі.
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 06.07.2018 (Т.3 а.с.128), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_78 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 , який являється об'єктом незавершеного будівництва і розташований на земельній ділянці з кадастровим №4611200000:05:015:0055.
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2018 (Т.3 а.с.129-130), згідно якої накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 , який являється об'єктом незавершеного будівництва і розташований на земельній ділянці з кадастровим №4611200000:05:015:0055, а саме: злиток з написом «umicore 10g FEINGOLD 999,9», в упакуванні; ланцюжок та хрест з металу жовтого кольору, масою брутто 17,82 грам; тризуб з металу жовтого кольору, масою брутто 1 грам; ланцюжок з металу жовтого кольору, масою брутто 10,85 грам; перстень з металу жовтого кольору масою брутто 6,18 грам; кулон та перстень з металу жовтого кольору, масою брутто 9,05 грам; 1600 доларів США; 170 Євро; 6900 гривень.
- клопотання про проведення обшуку від 08.06.2018 (Т.3 а.с.131-132), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_88 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про проведення обшуку у службових приміщеннях МП «Стрий» Львівської Митниці ДФС України за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Промистлова, буд. 7.
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від від 08.06.2018 (Т.3 а.с.133), згідно якої слідчим суддею було надано дозвіл прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчому СВ УСБ України у Львівській області старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_65 , чи за його дорученням іншим слідчим цього ж відділу, на проведення обшуку у службових приміщеннях МП «Стрий» Львівської Митниці ДФС України за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова, буд. 7, де можуть міститися речі, предмети, документи, що мають значення для розкриття даного злочину і можуть посприяти всебічному та неупередженому розслідуванню кримінального провадження, а також можуть бути використані в подальшому у якості доказів під час судового розгляду, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких проводять телефонні розмови фігуранти, обговорюючи обставини вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти та інші матеріальні цінності, здобуті злочинним шляхом, які розподілені ними між собою після неодноразового отримання неправомірної вигоди, отриманої в результаті вимагання їх від осіб, що проходять митний контроль на МП «Стрий» Львівської митниці ДФС та від митних брокерів, що здійснюють там митне оформлення вантажів, записні книжки, щоденники, аркуші паперу, носії електронної інформації (флеш-носії, жорсткі магнітні диски, оптичні диски), які містять інформацію про тарифи та суми неправомірної вигоди встановлені вищевказаними особами, планшети, ноутбуки та інша комп'ютерна техніка, в яких можуть бути відомості про планування злочину, обставини вчинення якого досліджуються у даному кримінальному провадженні.
- протокол обшуку від 06.07.2018 (Т.3 а.с.134-138), згідно якого в ході обшуку за адресою: м. Стрий, вул. Промилова, 7 Львівської області, у приміщені МП «Стрий» Львівської митниці ДФС, у робочому кабінеті працівників митниці та кабінеті начальника митного посту виявлено та вилучено: гроші кошти в сумі 220 грн., 2 дискети «TDK» MF-2MD, 1 дискета «VERBATIM», записник «2013», записник «2015», записник сірого кольору, записник коричневого кольору, ключі з печаткою №212, телефон «Samsung» imeiНОМЕР_24, банківська карта «Райфазен банк Аваль» № НОМЕР_14 , банківська карта «Райфазен банк Аваль» № НОМЕР_15 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_91 , технічний паспорт № НОМЕР_16 , барсетка чорного кольору, записник «1196» (та відеозапис).
- постанова про визнання речовими доказами від 06.07.2018 (Т.3 а.с.139-), згідно якої слідчим СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_92 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42018440400000116 від 31.05.2018, вилучені під час проведення обшуку МП «Стрий» Львівської митниці ДФС України за адресою: м. Стрий, вул. Промилова, 7 Львівської області, а саме: гроші кошти в сумі 220 грн., 2 дискети «TDK» MF-2MD, 1 дискета «VERBATIM», записник «2013», записник «2015», записник сірого кольору, записник коричневого кольору, ключі з печаткою №212, телефон «Samsung» imeiНОМЕР_24, банківська карта «Райфазен банк Аваль» № НОМЕР_14 , банківська карта «Райфазен банк Аваль» № НОМЕР_15 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_91 , технічний паспорт № НОМЕР_16 , барсетка чорного кольору, записник «1196».
- заява ОСОБА_8 , (Т.3 а.с.205-209), з якої вбачається, що ОСОБА_8 , 25.07.2018, звернулась до прокурора Львівської області ОСОБА_93 , в якій зазначила, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 , не вимагали у неї жодних коштів, не пропонували їй ніякої незаконної співпраці та просила не розглядати її попередню заяву про вимагання у неї грошових коштів та просила кримінальне провадження за її заявою закрити.
- заява ОСОБА_8 , (Т.3 а.с.213-216), з якої вбачається, що ОСОБА_8 , 20.07.2018, звернулась до слідчого СВ СБУ у Львівській області ОСОБА_94 , в якій зазначила, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 , не вимагали у неї жодних коштів, не пропонували їй ніякої незаконної співпраці та просила не розглядати її попередню заяву про вимагання у неї грошових коштів та просила кримінальне провадження за її заявою закрити.
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 11.08.2018 (Т.3 а.с.217), згідно якого старший слідчий-криміналіст СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_43 , за походженням з прокурором ОСОБА_95 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що представлений банківською карткою № НОМЕР_17 (МФО 305299) ПАТ КБ «ПриватБанк», яким користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2018 (Т.3 а.с.218), згідно якої накладено арешт на: грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що представлений банківською карткою № НОМЕР_17 (МФО 305299) ПАТ КБ «ПриватБанк», яким користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.08.2018 (Т.3 а.с.219), згідно якої скасовано арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що представлений банківською карткою № НОМЕР_17 (МФО 305299) ПАТ КБ «ПриватБанк», який накладений 12.07.2018 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова у справі №461/4251/18.
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 11.08.2018 (Т.3 а.с.220), згідно якого старший слідчий-криміналіст СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_43 , за походженням з прокурором ОСОБА_95 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що представлений банківською карткою АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335) № НОМЕР_18 , яким користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2018 (Т.3 а.с.221), згідно якої накладено арешт на: грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що представлений банківською карткою АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335) № НОМЕР_18 , яким користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 11.08.2018 (Т.3 а.с.222), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_95 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що представлені банківськими картками АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335) № НОМЕР_19 та № НОМЕР_15 , якими користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди ОСОБА_4
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2018 (Т.3 а.с.223), згідно якої накладено арешт на: грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що представлені банківськими картками АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335) № НОМЕР_19 та № НОМЕР_15 , якими користується у своїй протиправній діяльності, пов'язаній із отриманням неправомірної вигоди ОСОБА_4
- клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно від 06.08.2018 (Т.3 а.с.224), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_95 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження, -2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_6 ; -1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 ., із господарськими будівлями та спорудами; -1/1 частки земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, за адресою: АДРЕСА_7 ., кадастровий номер: 2622880101:01:004:0220.
- ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2018 (Т.3 а.с.225), згідно якої накладено арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, а саме: -2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_6 ; -1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 ., із господарськими будівлями та спорудами; -1/1 частки земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, за адресою: АДРЕСА_7 ., кадастровий номер: 2622880101:01:004:0220.
-Клопотання про призначення криміналістичної експертизи речовин хімічного виробництва та спеціальних хімічних речовин від 10.07.2018 (Т.3 а.с.226-227), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за походженням з прокурором ОСОБА_96 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про призначення криміналістичної експертизи речовин хімічного виробництва та спеціальних хімічних речовин.
-ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2018 (Т.3 а.с.228), згідно якої призначено у кримінальному провадженні № 42018140400000116 від 31.05.2018, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, криміналістичну експертизу речовин хімічного виробництва та спеціальних хімічних речовин. Доручено проведення експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз На вирішення експерта поставити наступні запитання: ?Чи є на обеззолених фільтрах із змивами з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (пакети №№ 2 і 3 - додатки до протоколу обшуку від 05.07.2018) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1- додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? ?Чи є на обеззолених фільтрах із змивами з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (пакети №№ 5 і 6 - додатки до протоколу обшуку від 05.07.2018) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?2.4. Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1- додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? ?Чи є на купюрах номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія МА №0080204, серія УЕ № 7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія МА №4285700, серія МЗ №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЄ №5022305, серія ФА №8296828 (пакет № 1 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1 додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? ?Чи є на купюрах номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюрі номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534 (пакет № 7 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1 додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? ?Чи є на обеззоленому фільтрі із змивами з поверхонь салону транспортного засобу марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_10 (пакет № 11 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1 додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? ?Чи є на зовнішніх та внутрішніх поверхнях жіночої сумки, що належить ОСОБА_3 (пакет № 14 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.) - сліди будь-якої спецхімречовини? ?Якщо так, то чи має ця речовина спільну родову належність з наданим зразком спецхімречовини «Промінь-1» (пакет № 1 додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.)? Для проведення експертизи надати експертам вказані у клопотанні речі: ?пакет № 1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018р.; ?пакети №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 14 - додатки до протоколу обшуку транспортного засобу марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 від 05.07.2018;
Після завершення даної експертизи, грошові кошти у сумі 1550 гривень вилучені із сумки ОСОБА_3 купюрами номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія МА №0080204, серія УЕ № 7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія МА №4285700, серія МЗ №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЄ №5022305, серія ФА №8296828 (пакет № 1 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.) та грошові кошти у сумі 350 гривень, вилучені на центральній панелі автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 купюрами номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюра номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534 (пакет № 7 додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018р.), передати експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення технічної експертизи документів.
-висновок експерта №3117 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин у кримінальному провадженні №4201814040000116 від 31.07.2018 (Т.3 а.с.232-237), згідно якого на наданих на дослідження дисках фільтрувального паперу, за допомогою яких проводили змиви з правої та лівої рук підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (пакети №№ 2 і 3 - додатки до протоколу обшуку від 05.07.2018) - є нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь-1» з зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, що виявлена на дисках фільтрувального паперу, за допомогою яких проводили змиви з правої та лівої рук підозрюваної ОСОБА_3 , має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на дослідження на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018 р.). На наданих на дослідження дисках фільтрувального паперу, за допомогою яких проводили змиви з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (пакети №№ 5 і 6 - додатки до протоколу обшуку від 05.07.2018) - є нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь-1» з зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, шо виявлена на дисках фільтрувального паперу, за допомогою яких проводили змиви з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_4 , має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на дослідження на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018 р.).
На наданих на дослідження грошових коштах на загальну суму 1550 гривень (чотирьох банкнотах, номінальною вартістю по 200 гривень з серіями та номерами ЄЗ 1647690, УЕ 7488331, MA 0080204, ЕГ 3266778; шести банкнотах, номінальною вартістю по 100 гривень наступних серій та номерів МЗ 0150080, MA 4285700, МП 6669637, СБ 0515330, KB 5727849. ЗА 5280570; трьох банкнотах, номінальною вартістю 50 гривень наступних серій та номерів ТЄ 4585417, ФА 8796828, ФЄ 5022305) (пакет № 1 - додаток до протоколу обшуку віл 05.07.2018) - є нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь-1» з зелено-жовтою люмінесценцією.
Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, ще виявлена на чотирьох банкнотах, номінальною вартістю по 200 гривень з серіями та номерами ЄЗ 1647690, УЕ 7488331, MA 0080204, ЕГ 3266778; шести банкнотах, номінальною вартістю пс 100 гривень наступних серій та номерів М3 0150080, MA 4285700, МП 6669637, СБ 051533, КВ 5727849, ЗА 5280570; трьох банкнотах, номінальною вартістю 50 гривень наступних серій та номерів ТЄ 4585417, ФА 8796828, ФЄ 5022305, має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на досліджень на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018 р.).
На наданих на дослідження грошових коштах на загальну суму 350 гривень (трьох банкнотах, номінальною вартістю по 100 гривень наступних серій та номерів КС 015576 СГ 2051072, ЕЩ 2822542; одній банкноті, номінальною вартістю 50 гривень серії та номеру СП 2385534) (пакет № 7 - додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018) - є нашарувань спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь-1» з зелено-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, виявлена на трьох банкнотах, номінальною вартістю по 100 гривень з серіями та номера КС 0155769, СГ 2051072, ЕЩ 2822542; одній банкноті, номінальною вартістю 50 гривень сеті та номеру СП 2385534 (пакет № 7 - додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018), має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на дослідження на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу - огляду та вручення коштів від 05.07.2018 p.).
На наданому на дослідження диску фільтрувального паперу, за допомогою якого проводили змиви з поверхонь салону автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_9 VIN: НОМЕР_20 (пакет № 11 - додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018) - є нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь-1» з зелено-жовтою люмінесценцією.
Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, що виявлена на диску фільтрувального паперу, за допомогою якого проводили змиви з поверхонь салону автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_9 VIN: НОМЕР_21 , має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на дослідження на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018 p.).
На наданій на дослідження жіночій сумці, що належить гр.. ОСОБА_97 , а саме на внутрішній в більшості та зовнішній поверхнях (пакет № 14 - додаток до протоколу обшуку від 05.07.2018) - є нашарування спеціальної хімічної речовини органічної природи «Промінь- 1» з зелено-жовтою люмінесценцією.
Спеціальна хімічна речовина органічної природи з зелено-жовтою люмінесценцією, що виявлена на внутрішній та зовнішній поверхні сумки, що належить гр.. ОСОБА_3 , має спільну родову належність із спеціальною хімічною речовиною препарату «Промінь-1», зразок якої надано на дослідження на диску фільтрувального паперу (пакет №1 - додаток до протоколу огляду та вручення коштів від 05.07.2018 р.).
-клопотання про проведення технічної експертизи документів від 10.07.2018 (Т.3 а.с.238-239), згідно якого слідчий СВ УСБ України у Львівській області ОСОБА_81 , за погодженням з прокурором ОСОБА_96 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про проведення технічної експертизи документів.
-ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2018 (Т.3 а.с.2240),
згідно якої у кримінальному провадженні № 42018140400000116 від 31.05.2018, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначено технічну експертизу документів. Доручено проведення експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити наступні запитання: -Чи відповідають надані на дослідження грошові кошти у сумі 1550 гривень вилучені із сумки ОСОБА_3 купюрами номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія МА №0080204, серія УЕ № 7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія МА №4285700, серія МЗ №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЄ №5022305, серія ФА №8296828 та грошові кошти у сумі 350 гривень, вилучені на центральній панелі автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 купюрами номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюра номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534, за своїми характеристиками аналогічним банкнотам, випущеними в обіг Національним банком України? Якщо ні, то в чому виражається невідповідність? Надано експертам для дослідження (після проведення криміналістичної експертизи речовин хімічного виробництва та спеціальних хімічних речовин Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз), грошові кошти у сумі 1550 гривень вилучені із сумки ОСОБА_3 купюрами номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія МА №0080204, серія УЕ № 7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія МА №4285700, серія МЗ №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЄ №5022305, серія ФА №8296828 та грошові кошти у сумі 350 гривень, вилучені на центральній панелі автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 купюрами номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюра номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534, вилучені в ході обшуку 05.07.2018 року. Надано дозвіл експертам на пошкодження наданих на експертизу предметів у разі виникнення необхідності.
-висновок експерта №3118 криміналістичної судово-технічної експертизи друкарських форм у кримінальному провадженні №4201814040000116 від 31.07.2018 (Т.3 а.с.242-244), згідно якого Чотири банкноти, схожі на банкноти гривні, номіналом 200 гривень, зразка 2007 року, з серійними номерами: ЕГ №3266778, МА №0080204, УЕ №7488331, ЄЗ №1447690 виготовлені способом, який використовується при виробництві аналогічних банкнот, що випускаються в обіг Національним банком України, тобто, є банкнотами гривні, номіналом 200 гривень, зразка 2007 року, виготовленими Банкнотно-монетним двором Національного банку України і випущеними в обіг Національним банком України. Дев'ять банкнот, схожих на банкноти гривні, номіналом 100 гривень, зразка 2005 року, з серійними номерами: ЗА №5280570, КВ №5727849, СВ №0515330, МП №6669637, МА №4285700, М3 №0150080, СГ №2051072, КС № 0155769, ЕЩ №2822542 виготовлені способом, який використовувався при виробництві аналогічних банкнот, що випускалися в обіг Національним банком України, тобто, є банкнотами гривні, номіналом 100 гривень, зразка 2005 року, виготовленими Банкнотно-монетним двором Національного банку України і випущеними в обіг Національним банком України. Чотири банкноти, схожі на банкноти гривні, номіналом 50 гривень, зразка 2005 року, з серійними номерами: ТЄ №4585417, ФЄ №5022305, ФА №8296828, СП №2385534 виготовлені способом, який використовується при виробництві аналогічних банкнот, що випускаються в обіг Національним банком України, тобто є банкнотами гривні, номіналом 50 грн., зразка 2005 року.
-Клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.05.2018, (Т. 4 а.с.1-4) згідно якого прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях СВ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_98 , звернувся до Апеляційного суду Тернопільської області клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_4 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 та ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_6 .
-Клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.05.2018, (Т. 4 а.с.7-10) згідно якого прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях СВ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_98 , звернувся до Апеляційного суду Тернопільської області клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_3 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 .
-Клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.05.2018, (Т. 4 а.с.13-16) згідно якого прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях СВ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_98 , звернувся до Апеляційного суду Тернопільської області клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_8 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 .
-Ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.06.2018 (Т.4 а.с.5-6), згідно якої слідчий суддя Апеляційного суду Тернопільської області надав дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_4 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 та ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_6 .
-Ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.06.2018 (Т.4 а.с.11-12), згідно якої слідчий суддя Апеляційного суду Тернопільської області надав дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_3 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 .
-Ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.06.2018 (Т.4 а.с.17-18), згідно якої слідчий суддя Апеляційного суду Тернопільської області надав дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо аудіо, відео контролю та здійснення спостереження за ОСОБА_8 , та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних терміналів з абонентськими номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_7 .
-Протокол за проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018, від 13.06.2018, із стенограмою відеозапису зустрічі ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова (Т.4 а.с.19-23).
-Протокол за проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018, від 15.06.2018, із стенограмою відеозапису зустрічі ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Коссака (Т.4 а.с.24-27).
-Протокол контролю за вчинення злочину від 15.06.2018, із стенограмою (Т.4 а.с.28-30).
-Протокол за проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018, від 05.07.2018, із стенограмою аудіозапису зустрічі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова (Т.4 а.с.31-34).
-Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2018 (Т.4 а.с.35-37).
-Протокол контролю за вчинення злочину від 05.07.2018, із стенограмою аудіо запису зустрічі ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , в автомобілі в якому перебувала ОСОБА_3 , в момент передачі грошей (Т.4 а.с.38-40).
-Протокол за проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018, від 01.08.2018 (Т.4 а.с.42-46).
-Постанова про призначення судово-фоноскопічної експертизи від 04.10.2018 (Т. 4 а.с.53-54).
-Висновок експерта №7/46 від 16.10.2018 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (Т.4 а.с.58-62), з якого вбачається, що ОСОБА_4 , брав участь у розмовах, що зафіксовані на аудіограмі у фалі «180613_105353_000403.mp3», що містяться на DVD-R диску «Maximus», інвентарний №14/191/12-1723, серійний №DR5F6O-50014 36, у відео файлах «2018_06_14_12_43ch1.avi» та «2018_06_14_12_43_ch2.avі», що містяться на DVD-R на «Maximus», інвентарний №14/191/12-1724, серійний № DR5F60-50014 36, на аудіограмах у файлах «180705_180919_000127.mp3», «180705_181046_000127.mp3» та «180705_181213_000127.mp3», що міститься на DVD-R диску «Verbatim», інвентарний №14/191/12-1835, серійний № CMDR47G-CTMWM02-2460 XI14?. ОСОБА_3 брала участь у розмовах, що зафіксовані на аудіограмах у файлах «180705_180919_000127.mp3», «180705_181046_000127.mp3» та «180705_181213_000127», що містяться на DVD-R диску «Verbatim», інвентарний №14/191/12-1835, серійний № CMDR47G-CTMWM02-2460 X114?
-Розписка ОСОБА_90 , (Т.4 а.с.66,67), відповідно до якої ОСОБА_90 , отримав: злиток в упаковці 10гр., проба 999,9, ланцюжок та хрестик з металу жовтого кольору, тризуб з металу жовтого кольору, ланцюжок з металу жовтого кольору, перстень, кулон та перстень, посвідчення водія на його ім'я, сумку, ключ від воріт.
-Особову картку державного службовця ОСОБА_3 , (Т.4. а.а.68-74).
-попередження про обмеження, спрямованні на запобігання корупційним та пов'язані з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю (Т.4, а.с.75-78), згідно якого ОСОБА_3 , ознайомилась з ним.
-Наказ Державної фіскальної служби від 11.11.2014 №13350 (Т.4, а.с.79), про призначення ОСОБА_3 , на посаду в порядку переведення начальником митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС.
-Наказ Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 12.11.2014 №70-о (Т.4, а.с.80), про призначення ОСОБА_3 , про призначення ОСОБА_3 , на посаду в порядку переведення начальником митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС.
-Наказ Державної фіскальної служби України від 21.08.2015 №2650-о (Т.4, а.с.81-82), про присвоєння ОСОБА_3 , начальнику митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС спеціального звання.
-Наказ Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 09.11.2016 №585 (Т.4, а.с.83), про затвердження і введення в дію Положення про митний пост «Стрий» Львівської митниці ДФС.
-Наказ Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 24.04.2017 №197 (Т.4, а.с.84), про внесення змін до п.п.2.2.102 Положення про митний пост «Стрий» Львівської ДФС, затвердженого наказом Львівської митниці ДФС від 09.11.2016 №585.
-Положення про митний пост «Стрий» Львівської митниці ДФС від 09.11.2016 №585 (Т.4, а.с.85-109), затвердженого начальником митного поста «Стрий» ОСОБА_3
-Особову картку державного службовця ОСОБА_4 (Т.4, а.с.110-116).
-Наказ Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 04.03.2016 №178-о (Т.4, а.с.117), згідно якого ОСОБА_4 , переведено на посаду заступника начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС.
-Наказ Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 23.06.2018 №420-о (Т.4, а.с.118), про присвоєння ОСОБА_4 спеціального звання.
-попередження про обмеження, спрямованні на запобігання корупційним та пов'язані з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю (Т.4, а.с.119-122), згідно якого ОСОБА_4 , ознайомився з ним.
-Посадова інструкція заступника начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФСУ (Т.4, а.с.123-138), згідно якої ОСОБА_4 , ознайомлений з посадовою інструкцією.
-характеристика ОСОБА_3 , (Т.4, а.с.139).
-довідка про доходи ОСОБА_3 , від 06.07.2018 №13-7005/40-132 (Т.4, а.с.140).
-довідка про склад сім'ї ОСОБА_3 , від 05.07.2018 №754 (Т.4, а.с.141).
-копія свідоцтва про одруження ОСОБА_3 (Т.4, а.с.142).
-копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 (Т.4, а.с.143).
-копія свідоцтв про народження ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , (Т.4, а.с.144,145).
-Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_101 (Т.4, а.с.146).
-Копії заяви ОСОБА_83 , та копії медичних даних (Т.4, а.с.152-155).
-Копії даних ОСОБА_102 (Т.4, а.с.156-159).
-Рапорт ст. о/у відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 , від 11.07.2018 (Т.5, а.с.158), згідно якого ст. о/у відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 , звертався до начальника 4 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_103 , про те, що оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , вирішили вжити заходів щодо здійснення впливу на свідка ОСОБА_8 , з метою зміни її показів, що є суттєвим доказом у кримінальному провадженні, шляхом її підкупу та переконавши її у необхідності дискримінації дій співробітників УСБУ у Львівській області котрими здійснювався оперативний супровід кримінального провадження.
-Рапорт ст. о/у відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 , від 13.11.2017 (Т.5, а.с.163-164), згідно якого ст. о/у відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 , звертався до заступника начальника Управління - начальника ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_104 , про те, що в ході виконання завдань, покладених на органи СБ України по протидії корупції в митних органах, прикордонних органах та контролюючих структурах, отримано оперативну інформацію щодо причетності працівників митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС України: в.о. начальника поста ОСОБА_45 , та головного державного інспектора ОСОБА_105 , до вимагання та отримання непередбачених законодавством винагород від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, котрі здійснюють операції з митним оформленням товарно-матеріальних цінностей у режимі «експорт» на митному посту «Стрий» Львівської митниці ДФС. З метою функціонування протиправного механізму, до зазначеної злочинної діяльності залучено головного інспектора ОСОБА_105 , який безпосередньо здійснює оформлення товарів в режимі експорт митного брокера ФОП « ОСОБА_106 » - ОСОБА_8 . Згідно домовленостей учасників протиправного механічну, розмір отримуваної ними неправомірної вимоги за не створення штучних перешкод при митному оформленні вантажу в режимі експорт становить 300 до 500 доларів США чи їх еквівалент у національній валюті. Враховуючи викладене, вважав зо доцільне дану інформацію скерувати в порядку ст. 214 КПК України у Прокуратуру Львівської області для реєстрації кримінального провадження та здійснення досудового розслідування.
-Супровідний лист заступника військового прокурора Військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_66 , від 03.07.2018 №10/3/1-895 вих. 18 (Т.6. а.с.14), згідно якого до прокуратури Львівської області направлено за належністю наглядове провадження в кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України для організації здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
-витяг з кримінального провадження №42018140400000116, внесено до ЄРДР 31.05.2018, правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України, фабула: службові особи вимагають неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод під час реалізації гр. своїх прав та законних інтересів (Т.6, а.с.15), орган досудового розслідування: слідчий відділ УСБУ у Львівській області. слідчими визначено: ОСОБА_75 , ОСОБА_43 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 Прокрорів: ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_98 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_72 , ОСОБА_112
-доручення про проведення досудового розслідування начальника І відділення СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_113 , (Т.6, а.с.16), згідно якого досудове розслідування кримінального провадження доручено провести в складі групи слідчих: ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_43 , ОСОБА_77
-постанова заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_66 , про визначення складу групи прокурорів у кримінальному провадженні та призначення старшого групи (Т.6, а.с.17-18), згідно якої для здійснення повноважень у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визначено прокурорів: ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_114 , ОСОБА_73 , ОСОБА_50
-постанова заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_66 , про доручення здійснення досудового розслідування органу досудового розслідування від 31.05.2018 (Т.6 а.с.19-21), згідно якої доручено здійснення (проведеня) досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України слідчим слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області.
-Супровідний лист заступника військового прокурора військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_66 , від 03.07.2018 №10/3/1-895 вих. 18 (Т.6. а.с.14), згідно якого до слідчого відділу управління СБУ у Львівській області направлено матеріали кримінального провадження №42018140400000116 від 31.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та постанова про доручення здійснення досудового розслідування від 31.05.2018, для організації здійснення досудового розслідування.
-Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 01.06.2018 №10/3/1-574т (Т. 6 а.с.45-47), згідно якої для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схуми, пов'язаної з вимаганням службовими особами неправомірної вигоди, встановлення вини учасників протиправної діяльності та їх ролі у вчиненні злочину, з додержанням встановлених КПК України вимог, здійснити у двохмісячний строк, починаючи з 01.06.2018 по 01.08.2018 негласні (розшукові) дії стосовно осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_8
-Повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження (Т.6, а.с.48), згідно якого 09.06.2023, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та захиснику ОСОБА_6 , відкрито додаткові матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201714000000354 від 15.11.2017 від 15.11.2017, а саме: постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 01.06.2018 у кримінальному провадженні №42018140400000116.
-Розписку ОСОБА_3 , (Т.4 а.с.160), згідно якої ОСОБА_39 отримала на відповідальне зберігання системний блок.
Докази надані стороною захисту та їх позиція у справі:
Під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту заперечувала причетність обвинувачених до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, покликаючись, серед іншого, на провокацію з боку потерпілого та правоохоронних органів та заявили клопотання про визнання низки письмових доказів сторони обвинувачення недопустими доказами, саме:
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1299 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 13.06.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1301 (протокол контролю за вчиненням злочину від 15.06.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1300 (відео контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 15.06.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1444 (протокол контролю за вчиненням злочину від 05.07.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1445 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 05.07.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1654 (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.08.2018 року);
протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1933 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 01.09.2018 року) оскільки, із змісту протоколів вбачається, що відповідні негласні слідчі (розшукові) дії проведено на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку та аудіо-відео контролю особи. Однак, дані ухвали Апеляційного суду Тернопільської області в порушення ст. 290 КПК України, стороні захисту відкриті не були. Більше того, стороною обвинувачення всупереч вимогам ст. 290 КПК України не були відкриті захисту і постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 04.07.2018 року, а також доручення прокурорів оперативному підрозділу про проведення НСРД у порядку ст. 40 КПК України, що ставить під сумнів допустимість даних, що містяться в матеріалах за результатами проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в якості доказів.
Також сторона захисту просить визнати недопустимим доказом:
протоколи затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 05.08.2018 року в порядку ст.208 КПК України;
протокол обшуку від 05.07.2017 року (об'єктом обшуку був автомобіль) та додані до нього відеозаписи проведення обшуку та вважає, що зазначені вище докази не можуть бути використані у суді як докази, з огляду на їх недопустимість оскільки, як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_3 , слідчий УСБУ у Львівській області ОСОБА_81 05.07.2018 року о 18.15 год. затримав особу, ОСОБА_3 підозрювану у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України.
Затриманому, згідно ч. 4 ст. 208 КПК України повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснено що він має права.
При цьому ОСОБА_3 , повідомила, що вона бажає повідомити свого чоловіка про затримання.
Органові (установі), уповноваженим законом про надання безоплатної правової допомоги .... повідомлено 05.07.2018 року о 19.57 год. про затримання ОСОБА_3
05.07.2018 року о 21.50 год, до приміщення СВ УСБУ у Львівській області прибув адвокат ОСОБА_115 ..
Згідно ч.3 ст. 42 КПК України підозрюваному роз'яснено, що він має право ....
Особистий обшук не проводився.
Такі ж дії були вчинені працівниками правоохоронного органу і відношенню затриманим ОСОБА_4 , про що свідчить протокол його затримання.
Зокрема, відповідно до протоколу о 18.15 год. ОСОБА_4 було затримано, порядку ст. 208 КПК України, о 19.56 год, про факт затримання особи було повідомлено орган (установу), уповноважену законом про надання безоплатної правової допомоги.
О 21.45 год, прибув адвокат ОСОБА_116 , після чого підозрюваному було роз'яснено його права у відповідності до ч.3 ст.45 КПК України.
Особистий обшук не проводився.
Таким чином, зважаючи на зміст протоколів затримання обвинувачених - також особи фактично були затримані о 18.15 год., тобто під час проведення працівниками правоохоронного органу іншої слідчої (розшукової) дії - невідкладного обшуку транспортного засобу.
Натомість, з аналізу протоколу обшуку (автомобіля) від 05.07.2018 року, а також долучених до нього відеозаписів МАН00001, 00000.MTS, 00001.MTS вбачається, викладені у протоколі обшуку обставини не відповідають змісту процесуальних дій, оскільки правоохоронці спочатку провели затримання обвинувачених, проведено особистий обшук із вилученням у них речей та грошових коштів, після чого проведено ніби то обшук обвтомобіля за їх участю, а тому слідчі повинні були керуватися вимогами статей 208, 209, 234 КПК України.
З моменту початку проведення ніби то обшуку автомобіля, працівниками, правоохоронного органу фактично було затримано ОСОБА_4 та ОСОБА_117 в порядку ст. 208 КПК України.
Про це свідчать очевидні та однозначні за своїм змістом дії працівників правоохоронного органу, зокрема застосування примусу до ОСОБА_4 (двоє правоохоронців тримали обвинуваченого впритул до огорожі, а руки його були позаду спини), а також їх вимоги до обвинувачених.
Зокрема, за наказом правоохоронців обвинувачені вимушені були залишатись поряд із ними без права залишення місця слідчої дії, навіть для здійснення телефоного дзвінка, в тому числі виконувати вказівки правоохоронців: «пред'явити свої речі «надати для обшуку свої речі», «тримати руки перед собою», «не рухати телефон», «коментарі надавати лише тоді, коли вас будуть запитувати» тощо.
Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є ... особа, яка затримамана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ....
Іншими словами, з моменту затримання, тобто з 18.15 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_118 вважаються підозрюваними у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.42 КПК України, підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
Натомість, працівниками правоохоронного органу таких дій не було вчинено, жодних прав підозрюваного - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 роз'яснено не було. Більше того, їм навіть не було повідомлено про їх затримання.
Відповідно до ч.3 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 20 КПК України, саме на слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд покладено обов'язок роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Відповідно до відеозапису МАН00001 до протоколу обшуку, слідчим ОСОБА_119 було запропоновано обвинуваченим представитися, після чого повідомлено, що буде проведено невідкладний обшук транспортного засобу.
Незважаючи на те, що слідчим було повідомлено про його намір провести лише обшук транспортного засобу, працівниками правоохоронного органу спочатку було проведено особистий обшук ОСОБА_4 , а також особистий обшук ОСОБА_3 , після чого здійснено обшук особистої сумки ОСОБА_3 (на 17.20 хв. відео МАН00001)
При цьому, перед початком проведення таких дій - правоохоронцями не було роз'яснено права і обов'язки осіб, яких обшукують, в тому числі не зачитано постанови прокурора про надання права на здійснення відносно них освідування.
Зокрема, слідчою ОСОБА_43 спочатку було здійснено поверхневий обшук ОСОБА_3 , після чого надано вказівку пред'явити їй вміст речей, які зберігаються у її сумці (03.15 хв. відео МАН00001). В подальшому, слідчою було проведено освідування ОСОБА_3 .
На 10.00 хв. відео МАН00001 слідчим УСБУ було проведено освідування ОСОБА_4 .
Зважаючи на викладене, сторона захисту вважає, що недотримання слідчим процесуальної форми проведення слідчих (розшукових) дій: замість затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчим було проведено невідкладний обшук транспортного засобу, при цьому вказана слідча (розшукова) дія здійснювалася за участі обвинувачених, які на момент її проведення були затримані по підозрі у вчиненні злочину і мали статус та права підозрюваних (передбачені ст. 42 КПК України), без роз'яснення їм перед початком обшуку їх прав, в тому числі й права на правову допомогу, що є істотним порушенням прав підозрюваного у розумінні ч.І ст.87 КПК України.
При цьому, порушення права підозрюваних на захист (користування правовою допомогою, участь захисника під час проведення обшуку) не є формальним порушенням, оскільки таке вплинуло на достовірність результатів проведеної слідчої (розшукової) дії.
Зокрема з відеозапису проведеного обшуку МАН00001 не зрозуміло, у якому місці працівником правоохоронного органу було знайдені грошові кошти, які нібито є предметом злочину.
На відео не зафіксовано: де саме такі грошові кошти вилучалися та чи дійсно кошти знаходилися у транспортному засобі (чи такі докази не були штучно створенні правоохоронцями), оскільки з на 40.15 хв. відеозапису МАН00001 вбачається, що особі яка здійснює фіксацію ходу проведення слідчої дії підходить до машини та фіксує, що слідчий на сидінні уже здійснює огляд грошових коштів (хоча відповідно до протоколу обшуку, такі грошові кошти ніби то були знайдені в порожнині, що знаходяться перед підлокітником між передніми сидіннями).
Слід зазначити, що до того моменту, особа, яка здійснювала фіксації ходу проведення слідчої дії на відеокамеру неодноразово фіксує моменти на яких зображено відсутність грошових коштів на сидінні автомобіля.
Крім цього, з відео вбачається, що працівники правоохоронного органу безконтрольно переміщуються навколо автомобіля, та мали можливість проникати в середину авто, так як двері авто були постійно відкритими.
Не дивлячись на те, що фіксація ходу проведення слідчої дії здійснювалася на 2 камери, однак це не забезпечило повну та безперервну фіксацію місця, де було виявлено грошові кошти. Увага камери на виявлених грошових коштах була зосереджена уже після того, як слідчий розпочинав їх огляд на сидінні автомобіля.
Звертає увагу суду, що до того моменту сидіння в автомобіля неодноразово зображувалося на відео - пустим.
В даному випадку, сторона захисту ставить під сумнів: чи дійсно такі грошові кошти можуть були належними речовими доказами, оскільки такі вилучалися слічим самостійно, без відповідної відео фіксації та за відсутності обвинувачених, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стояли в стороні (при проведенні слідчою ОСОБА_43 опечатував вилучених особистих речей затриманих), відтак фактично не були залучені до проведення слідчої (розшукової) дії у вигляді обшуку транспортного засобу.
Також сторона захисту просить визнати недопустимим доказом:
висновок експерта №3717 криміналістична експертиза реовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 31.07.2018 року (змиви рук підозрюваних);
висновок експерта №3718 криміналістичної судово-техі експертизи друкарських форм (дослідження грошових коштів вилучеь транспортному засобі) оскільки, як вбачається з протоколу обшуку від 05.07.2018 року та доданого до нього відеозапису, працівниками правоохоронного органу було проведено особистий обшук ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі здійснено огляд долонь правої та лівої руки затриманих, з яких за допомогою фільтра круглої форми здійснено змиви.
Іншими словами, працівниками правоохоронного органу в числі іншого було проведено освідування особи (отримання змивів з рук).
Разом з тим, сторона захисту вважає, що отримання змивів з рук обвинувачених було проведено із грубим порушення вимог КПК України.
Необхідно зазначити, що отримання змивів з рук проводитися під час проведення освідування особи, з метою виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, в порядку ст.241 КПК України.
Відповідно до ч.2,3 ст.241 КПК України, освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. ...
Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
Відповідно до ч.5 цієї статті, про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису МАН00001 долученого до протоколу обшуку перед початком проведення слідчої дії (освідування) стороною обвинувачення не було пред'явлено ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 постанови прокурора про проведення освідування (хоча така у матеріалах кримінального провадження наявна), а також не складено протоколу за результатами проведення такої слідчої (розшукової) дії, що свідчить про недопустимість отриманих доказів.
Також сторона захисту просить визнати недопустимим доказом:
протокол обшуку від 05.07.2018 року проведений за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 з додатками;
постанова про визнання речовими доказами від 06.07.2018 року;
протокол огляду з додатками від 06.07.2018 року;
протокол обшуку від 05.07.2018 року проведений за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем проживання ОСОБА_4 ;
протокол обшуку від 06.07.2018 року проведений у службових приміщеннях МП «Стрий Львівської митниці ДФС України» оскільки, вказані слідчі (розшукові) дії були проведені в межах кримінального провадження №42018140400000116 від 31.05.2018 року зареєстрованого за заявою ОСОБА_8 від 30.05.2018 року про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, що перебувало у провадженні СВ УСБУ у Львівській області.
При цьому, в ході їх дослідження було встановлено, що проведення таких слідчих (розшукових) дій було вчинено особами, у яких відсутні повноваження на їх вчинення.
Як вбачається з ухвал слідчого судці Галицького районного суду м. Львова (справа №461/4251/18 провадження №1-кс/461/4381/18, №1-кс/461/4380/18, №1-кс/461/4379/18) дозволи на проведення обшуку за місцем проживання обвинувачених та в МП «Стрий» було надано прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадження, слідчому УСБУ у Львівській області ОСОБА_23 чи за його дорученням іншим слідчим цього ж відділу.
Натомість, відповідно до протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 - слідчу (розшукову) дію було проведено слідчою УСБУ у Львівській області ОСОБА_43 , останньою також було проведено огляд вилучених речей та визнано їх речовими доказами, про що свідчать відповідні процесуальні документи.
Слідчі (розшукові) дії у вигляді обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , визнання вилучених речей речовими доказами та їх огляд було проведено слідчим УСБУ у Львівській області ОСОБА_120 , про що свідчать відповідні процесуальні дії.
Обшук у службових приміщенням МП «Стрий» провів слідчий УСБУ у Львівській області
ОСОБА_121 той же час, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які процесуальні документи на підтвердження повноважень таких осіб на здійснення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні.
Зокрема у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про створення слідчої групи, а також відсутнє письмове доручення слідчого на проведення обшуку іншим слідчим цього відділу.
Під час дослідження вказаних процесуальних документів - захист звертав увагу суду на проведення слідчих (розшукових) дій не уповноваженими особами, після чого стороною обвинувачення на спростування таких тверджень було подано витяг з ЄРДР від 04.07.2018 року із зазначенням у графі слідчий наступних осіб: ОСОБА_81 , ОСОБА_43 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 .. При цьому, такий витяг з ЄРДР на етапі завершення досудового розслідування - прокурором стороні захисту на виконання вимог ст. 290 КПК України - не відкривався.
Постанови про створення слідчої групи - не було надано.
Відповідно до ч.І ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Згідно ч. 2 цієї статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У зв'язку з викладеним просить визнати недопустимим доказом та не допустити використання як доказу при постановленні вироку вищенаведених процесуальних документів.
Стороною захисту долучено до матеріалів справи наступні докази, які судом досліджено у судовому засіданні:
-Постанова в справі про порушення митних правил №0006/1260018 від 05.03.2018, №0007/12600/18 від 05.03.2018 Державної фіскальної служби України Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби (Т.6, а.с.83-89, 90-95), згідно яких ОСОБА_8 , притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
-Відеозапис із ОСОБА_8 , опублікований на сайті «You Tube» (Т.4, а.с.167)
-Копія технічного запису судового засідання у Галицькому районному суді м. Львова 15.08.2018 (Т.4 а.с.168).
-Відповідь на адвокатський запит від 26.10.2018 №319/адв/13-70-07/19 Державної фіскальної служби України Львівської ДФС (Т.4, а.с.184-187), з якого вбачається, що за даними АСМО «Інспектор» Львівської митниці ДФС, 30.05.2018 митним брокером ОСОБА_8 , подавались митні декларації в митний пост «Стрий» Львівської митниці ДФС для їх оформлення, одночасно інформують, що відсутні випадки подання 30.05.2018 митним брокером ОСОБА_8 , митних декларацій для їх оформлення відділом митного оформлення «Яворів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС.
-Ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2018 (Т.4, а.с.188), згідно якої у кримінальному провадженні №420171400000000354 від 15.11.2017, надано захиснику ОСОБА_4 , адвокату ОСОБА_124 , дозвіл на тимчасовий доступ до інформації, а саме до роздруківок телефонних дзвінків із зазначенням часу їх здійснення, їх тривалості, у тому числі дзвінків нульової тривалості, в тому числі до роздруківок смс повідомлень та з прив'язкою до базових станцій мобільного зв'язку та їх азимутів, в період з 28.05.2018 року по 07.07.2018 року включно: - у ПрАТ «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53) абонента мобільного зв'язку Київстар, з сім-картою мобільного номера НОМЕР_7 що належить ОСОБА_8 ; - у ПрАТ «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) абонента мобільного зв'язку МТС з сім-картою мобільного номера НОМЕР_22 , що належить ОСОБА_8 ; - у ТОВ «Лайфселл» (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул.Солом'янська, 11-а, головний офіс: 03110, м. Київ, вул.Солом'янська, 11) абонента зв'язку «Лайфселл» з сім-картою мобільного номера НОМЕР_23 , що належить ОСОБА_8
-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2018 (Т.4, а.с.189-194), згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2018 надано диск з роздруківками телефонних дзвінків за період з 28.05.2018 по 07.07.2018 абонента НОМЕР_22 .
-Стенограму відео звернення ОСОБА_8 , відео опубліковане на сайті Youtube під назвою « ОСОБА_125 ІНФОРМАЦІЯ_8 про тиск СБУ» (Т.4, а.с.203-208).
-Стенограму допиту ОСОБА_8 , під час судового зсідання 15.08.2018 в Галицькому районному суді м. Львова (Т.4, а.с.209-212).
-Відповідь на адвокатський запит від 18.09.2018 №267/адв/13-70-07/19 Державної фіскальної служби України Львівської ДФС (Т.5, а.с.9-10), з якого вбачається, що за даними АСМО «Інспектор» Львівської митниці ДФС, 09.06.2018, 14.06.2018 та 05.07.218 митним брокером ОСОБА_8 , подавались митні декларації для їх реєстрації митним постом «Стрий» Львівської митниці ДФС.
-Відповідь на адвокатський запит від 28.09.2018 №277/адв/13-70-07/19 Державної фіскальної служби України Львівської ДФС (Т.5, а.с.12), з якого вбачається, що за даними АСМО «Інспектор» Львівської митниці ДФС, 06.06.2018 та 05.07.218 митним брокером ОСОБА_8 , подавались митні декларації для їх реєстрації митним постом «Яворів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС. Зазначені митні декларації подавались шляхом електронного декларування у вигляді електронних документів.
-Відповідь на адвокатський запит від 02.10.2018 №295/адв/13-70-07/19 Державної фіскальної служби України Львівської ДФС (Т.5, а.с.14-16), з якого вбачається, що за даними АСМО «Інспектор» Львівської митниці ДФС, 06.07.2018 митним брокером ОСОБА_8 , подавались митні декларації для їх реєстрації митним постом «Стрий» Львівської митниці ДФС. Зазначені митні декларації подавались шляхом електронного декларування у вигляді електронних документів.
Подані стороною захисту вищенаведені клопотання про визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні захисник та обвинувачені підтримали та просять задоволити.
Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до переконання про неможливість у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити однозначний висновок про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у інкримінованому їм обвинуваченні за ч.3 ст. 368 КК України, оскільки висунуте обвинувачення не знайшло свого об'єктивного підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.
В ході дослідження письмових доказів сторони обвинувачення було встановлено, що за заявою правоохоронних та контролюючих органів внесено відомості до ЄРДР від 15.11.2017 про те, що працівники правоохоронного органу вимагають неправомірну вигоду, що доводитьсявитягом з кримінального провадження №4201714000000354, правова кваліфікація: ст. 14 ч. 1 ст. 368 ч. 3 КК України (Т. 1 а.с. 197), де органом досудового розслідування визначено прокуратуру Львівської області.
За заявою правоохоронних та контролюючих органів внесено відомості до ЄРДР від 31.05.2018 про те, що службові особи вимагають неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод під час реалізації гр. своїх прав та законних інтересів (Т.1, а.с.198), що доводиться витягом з кримінального провадження №42018140400000116, внесено до ЄРДР, правова кваліфікація: ст. 368 ч. 3 КК України, органом досудового розслідування визначено УСБУ у Львівській області (Т.1, а.с.198);
Згідно постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.07.2018, відповідно до якої матеріали досудового розслідування за №42018140400000116 від 31.05.2018 та №42501714000000354 від 15.11.2017 об'єднано в одне провадження №42501714000000354.
Згідно Наказу Державної фіскальної служби від 11.11.2014 №13350 (Т.4, а.с.79), про призначення на посаду в порядку переведення ОСОБА_3 призначена начальником митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС.
Згідно Наказу Державної фіскальної служби України Львівської митниці ДФС від 04.03.2016 №178-о (Т.4, а.с.117) ОСОБА_4 , переведено на посаду заступника начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС.
З наведеного вбачається, що обвинувачені ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 були службовими особами в розумінні вимог КК України оскільки, відповідальність за ст. 368 КК України, полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Діяння, за яке службова особа одержує неправомірну вигоду, повинне бути зумовлене її службовим становищем і безпосередньо пов'язане зі службовими повноваженнями. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
ОСОБА_8 , на час досудового розслідування була зареєстрована як ФОП та надавала послуги як митний брокер і брала участь у здійсненні слідчих дій, а саме остання особисто подавала заяву, двічі була допитана в якості свідка, крім цього двічі безпосередньо була присутня під час здійснення огляду, ідентифікації та врученні грошових коштів, що відбувалися у приміщенні СВ УСБУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, 1 каб. №25, що вбачається з відповідних процесуальних документів:
30.05.2018 року ОСОБА_8 через громадську приймальну УСБУ у Львівській області подала заяву про вчинення відносно неї злочину, про це свідчить не лише відмітка про прийняття її заяви, а й лист т.в.о. начальника спецпідрозділу БКОЗ ОСОБА_126 , адресований заступнику військового прокурора Західного регіону України (т.1 а.с.202).
09.06.2018 року в період часу з 12.40 год. до 13.05 год. слідчим СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_92 у приміщенні СВ УСБУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, 1 каб. №25 було здійснено допит заявника, ОСОБА_8 . В цей же день, остання написала заяву про надання згоди на конфіденційне співробітництво та проведення щодо неї НСРД (т.4 а.с. 199).
14.06.2018 року в період часу з 10.35 год. до 11.10 год. працівником оперативного підрозділу ОСОБА_28 за участю ОСОБА_8 було проведено огляд, ідентифікацію та вручення грошових коштів. Вказана слідча (розшукова) згідно протоколу дія проводилася у приміщенні СВ УСБУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, 1 каб. №25 (т.1 а.с.205-206).
05.07.2018 року в період часу з 09.30 год. до 10.15 год. працівником оперативного підрозділу ОСОБА_28 за участю ОСОБА_8 було проведено огляд, ідентифікацію та вручення грошових коштів. Вказана слідча (розшукова) дія проводилася у приміщенні СВ УСБУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, 1 каб. №25 (т. 1 а.с. 216-222).
06.07.2018 року в період часу з 11.00 год. до 12.00 год.слідчим СВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_92 у приміщенні СВ УСБУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. С.Бандери, 1 каб. №25 було здійснено допит заявника, ОСОБА_8 ..
В ході судового розгляду за клопотанням прокурора було допитано понятих, які приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) діях, а також слідчих, які проводили слідчі дії. Зокрема, вказані особи підтвердили свою участь у проведенні таких дій, а також безпосередню участь самої ж заявниці - ОСОБА_8 .
З аналізу вказаних доказів, вбачається, що 30.05.2018 року ОСОБА_8 через громадську приймальну УСБУ у Львівській області ніби то подала заяву про вчинення відносно неї злочину. Однак, таке твердження спростовується, як показами самої ОСОБА_8 , оскільки остання впродовж цілого дня перебувала у м. Стрий, про це свідчать велика кількість телефонних дзвінків (вхідних/вихідних) із прив'язкою до базових станцій мобільного зв'язку у м. Стрий, що в судовому засіданні не спростовано стороною обвинувачення.
Впродовж дня відсутні проміжки часу, протягом якого заявник ОСОБА_8 могла б перебувати у м. Львів (тобто за межами м. Стрий) для безпосереднього звернення нею до УСБУ у Львівській області про вчинення відносно неї злочину.
Про правдивість показань ОСОБА_8 про те, що в цей день вона перебувала на робочому місці, виконуючи покладені на неї службові обов'язки свідчать і копії витягів з програмного забезпечення «Інспектор-2006» ЄАІС ДФС.
09.06.2018 рокуз 12.40 год. до 13.05 год. під час проведення допиту ОСОБА_8 остання дійсно перебувала у м. Львові: зокрема в межах дії наступних базових станціях мобільного зв'язку: о 12.57 год. на вул. Стрийська, 20, о 13.07 год. на вул. Героїв Майдану 32, о 13.09 год. вул. Козельницька, 4 (о 13.07 год.).
Дана інформація свідчить про правдивість показів заявника, про те, що вона лише один раз була у кабінеті слідчого у м. Львові і то короткий проміжок часу, коли її працівник УСБУ у Львівській області ОСОБА_127 безпосередньо привіз для підписання документів, які були заздалегідь підготовлені співробітниками УСБУ у Львівській області.
14.06.2018 року з 10.35 год. до 11.10 год. під час проведення огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, не могла перебувати у місці вчинення дій, оскільки остання впродовж цілого дня перебувала у м. Стрий. Про це свідчить велика кількість телефонних дзвінків (вхідних/вихідних) із прив'язкою до базових станцій мобільного зв'язку у м. Стрий.
Про те, що заявниця перебувала на робочому місці під час проведення слідчої дії свідчать і витяги з програмного забезпечення «Інспектор-2006» ЄАІС ДФС за 14.06.2018 року, з яких вбачається, що о 11.40 год. ОСОБА_8 скеровувала електронне повідомлення з системи на митницю, яке о 11.41 год. було підтверджено митницею.
05.07.2018 року з 09.30 год. до 10.15 год. під час проведення огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_8 не могла перебувати у місці вчинення даної слідчої дії, оскільки остання в цей час перебувала у м. Стрий, про що свідчать і телефонні дзвінки останньої о 09:36 год., 11:18 год., 11.22 год. із прив'язкою до базовою станцією у м. Стрий.
Про те, що заявниця перебувала на робочому місці під час проведення слідчої (розшукової) дії свідчать і витяги з програмного забезпечення «Інспектор-2006» ЄАІС ДФС за 05.07.2018 року, з яких вбачається, що о 11.03 год. ОСОБА_8 скеровувала електронне повідомлення з системи на митницю, яке о 11.11 год. було підтверджено митницею.
06.07.2018 року з 11.00 год. до 12.00 год. під час допиту ОСОБА_8 слідчим УСБУ у Львівській області ОСОБА_92 , остання не могла перебувати у місці вчинення слідчих дій, оскільки вона перебувала у м. Стрий, про що свідчать її телефонні дзвінки за цей проміжок часу, з прив'язкою до базової станції мобільного зв'язку, що знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. Промислова, 7.
Таким чином, з аналізу вказаних доказів вбачається, що або вказані слідчі дії не проводилися взагалі, або проводилися, однак заявник ОСОБА_8 безпосередньої участі під час проведення слідчих (розшукових) дій не брала.
Даний аналіз повністю співпадає з показами ОСОБА_8 під час її допиту у судовому засіданні.
Вищенаведене також не спростовано в судовому засіданні стороною обвинувачення.
На підставі викладеного можна прийти до висновку, що процесуальні документи, а саме Протокол огляду, ідентифікації а вручення грошових коштів від 14.06.2018, який складений в приміщенні слідчого відділу УСБУ у Львівській області за адресою м.Львів, вул..С.Бандери, 1 каб. №125 в присутності понятих ОСОБА_128 та ОСОБА_129 розпочатого св. 10.35 год та закінченого о 11.10 год., Протокол огляду, ідентифікації а вручення грошових коштів від 05.07.2018, який складений в прміщенні слідчого відділу УСБУ у Львівській області за адресою м.Львів, вул..С.Бандери, 1 каб. №125 в присутності понятих ОСОБА_130 , ОСОБА_131 розпочатого о 09.30 год та закінченого о 10.15 год., за результатами проведення слідчих (розшукових) дій були сфальсифікованими працівниками правоохоронного органу, а отже не можуть бути процесуальним джерелом доказів оскільки, в судовому засіданні встановленго, що свідок ОСОБА_8 у вказаний у процесуальних документах час не перебувала у місці вказаному в протоколі та не брала участі у їх складанні, що співпадає з її показами даними під час судового розгляду.
Щодо порушення правил підслідності в судовому засіданні встановлено, що 31.05.2018 року за заявою ОСОБА_8 працівниками слідчого відділу Управління Служби безпеки України було зареєстроване кримінальне провадження №42018140400000116 про те, що службові особи вимагають неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод під час реалізації гр. своїх прав та законних інтересів.
31.05.2018 року заступником військового прокурора Західного регіону України винесено постанову про визначення складу групи прокурорів у кримінальному провадженні та призначення старшого групи, відповідно до якої: в провадженні слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України перебувають матеріали кримінального провадження №42018140400000116.
Для здійснення повноважень у кримінальному провадженні, визначено групу прокурорів до складу якої увійшли прокурори військової прокуратури Західного регіону України.
04.07.2018 року дана справа була скерована для здійснення процесуального керівництва прокуратурі Львівської області.
17.07.2018 року заступником прокурора Львівської області було прийнято постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а в подальшому винесено постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.07.2018 року.
Відповідно до постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.07.2018 року у провадженні слідчого відділу прокуратури Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №42018140400000116 за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено …, що слідчим відділом прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України.
З огляду на викладене, матеріали досудових розслідувань було об'єднано в одне провадження за №42017140000000354 від 15.11.2017 року.
Під час судового розгляду, з метою оцінки законності об'єднань кримінальних проваджень Судом витребовував інформацію (т.5 а.с. 223, 215) у Львівської обласної прокуратури (правонаступник прокуратури Львівської області) чи зверталися слідчі слідчого відділу прокуратури Львівської області із клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017140000000354 від 15.11.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України. Якщо так, то відносно яких осіб та в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області чи проводилися в межах кримінального провадження №42017140000000354 від 15.11.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України негласні слідчі (розшукові) дія. Якщо так, то відносно яких осіб?
На час постановлення рішення по справі, жодної відповіді Судом не було отримано.
Надаючи оцінку факту проведення кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, ніж той який зазначений у ст.216 КПК України, та здійснення цим органом необхідних дій щодо збирання доказів та документування відомостей про пропозицію надання та надання неправомірної вигоди в контексті істотності порушення з цих підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості зібраних доказів, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 17 Конституції України, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Стаття 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 року № 964-IV (чинного на час визначення підслідності у кримінальних проваджень) закріплювала під поняттям національної безпеки, зокрема захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, а під поняттям правоохоронних органів - органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.
Отже, правоохоронною є діяльність державних установ (правоохоронних органів), спрямована на захист національної безпеки, забезпечення стану законності й правопорядку, захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави та на реалізацію інших законодавчо визначених функцій держави. Кожному із напрямів системи діяльності правоохоронних органів притаманні свої особливості, які характеризують певну специфіку того або іншого правоохоронного органу, разом з тим, основним завданням усіх правоохоронних органів залишається забезпечення законності, захисту прав та інтересів суспільства, боротьба з кримінальними та іншими правопорушеннями.
З огляду на викладене, можливо дійти висновку, що, створюючи певні правоохоронні органи, держава наділяє їх повноваженнями щодо здійснення тих її внутрішніх функцій, які мають завданням протидію загрозам правам і свободам особи, суспільства та держави.
За таких обставин, в широкому розумінні не можна стверджувати про реалізацію непередбачених повноважень у зв'язку з порушенням правил підслідності при порушенні кримінальної справи, оскільки повноваження усіх правоохоронних органів України, в тому числі слідчих органів, перелік яких закріплений у ст. 216 КПК України, спрямовані як раз на захист в рівних умовах інтересів особи, суспільства та держави, в тому числі від кримінальних правопорушень
Визначаючи у ст. 216 КПК України підслідність органів досудового розслідування, в тому числі підслідність ДБР, прокуратури, СБУ, законодавець в цій статті не встановлює конкретні повноваження цих органів, зокрема не наділяє їх виключною компетенцією розпочинати розслідування кримінальних проваджень за відповідними статтями КК України, як і не встановлює їх обов'язок передати матеріали досудового розслідування до іншого органу.
У названій статті йдеться про "здійснення" такого розслідування цими органами, без конкретизації моменту його початку, що у поєднанні з положеннями ч.ч.2, 5 ст. 218 КПК України, свідчить про те, що законодавець допускає можливість розпочинання та проведення досудового розслідування будь-яким органом досудового розслідування, однак лише до визначення уповноваженою особою належного до певного кримінального правопорушення органу.
Крім того, одразу після початку досудового розслідування може існувати необхідність проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій чи здійснення повідомлення про підозру затриманій особі в стислі строки (ч.2 ст. 278 КПК України). Очевидно, що у зазначених випадках вести мову про зміну підслідності є недоречним, оскільки це може призвести до втрати доказів у кримінальному провадженні і, як наслідок - є порушення прав суспільства та держави на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією.
Статтею 216 КПК України визначається підслідність кримінальних правопорушень за органами, уповноваженими на розслідування цих кримінальних правопорушень (предметна підслідність), а ст. 218 КПК України - за територією вчинення кримінального правопорушення (територіальна підслідність).
Так, зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що законодавець, з метою уникнення затягування початку досудового розслідування внаслідок тих чи інших причин, передбачає обов'язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати проведення досудового розслідування, навіть якщо розслідування цього кримінального правопорушення не віднесене до його компетенції.
З огляду на те, що слідчий не наділений правом визначення підслідності кримінального провадження, він продовжує проведення у ньому всіх можливих та необхідних слідчих (розшукових) дій до того моменту, коли прокурор, відповідно до своїх повноважень, визначить іншу підслідність.
Необхідно зазначити, що норми КПК України взагалі не визначають наслідків порушення правил підслідності, чіткого процесуального порядку її зміни та строків передачі матеріалів кримінального провадження до належного органу досудового розслідування.
Порядок реалізації правоохоронними органами наданих їм повноважень щодо здійснення кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст. 1 КПК України).
Тобто, стадія досудового розслідування пов'язана з прийняттям ключових для подальшого розгляду кримінального провадження процесуальних рішень, зокрема складання і вручення повідомлення про підозру (ст.ст. 277, 278 КПК України), складання обвинувального акта та звернення з ним до суду (ч.1 ст. 291, ч.2 ст. 283 КПК України), що є проявом одного з логічних кінцевих результатів діяльності органу досудового розслідування.
Підсумовуючи наведене, суд не вбачає порушень ч.1 ст.87 КПК України в частині проведення на початковому етапі даних кримінальних проваджень, які в подальшому були об'єднані та в подальшому, досудового розслідування різними органами, ніж той, який зазначений у ст.216 КПК України, та не констатує істотності порушення з цих підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості усіх зібраних таким органом доказів. Такий висновок суду не свідчить про те, що зібрані іншим органом досудового розслідування докази не можуть бути визнані недопустимими за іншими підставами.
Вирішення питання про визнання доказів, зібраних такими суб'єктами на початку досудового розслідування, які при цьому діяли у межах, передбачених КПК України, недопустимими буде вирішуватись судом у кожному конкретному кримінальному провадженні з урахуванням загальних вимог щодо допустимості доказів.
Щодо визнання недопустим доказом протоколів затримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 то як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_3 (т.1 а.с. 223), слідчий УСБУ у Львівській області ОСОБА_81 05.07.2018 року о 18.15 год. затримав особу, ОСОБА_3 підозрювану у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України.
Затриманому, згідно ч.4 ст.208 КПК України повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснено, що він має право: … .
При цьому, ОСОБА_3 повідомила, що вона бажає повідомити свого чоловіка про затримання …
Органові (установі), уповноваженим законом про надання безоплатної правової допомоги …, повідомлено 05.07.2018 року о 19.57 год. про затримання ОСОБА_3
05.07.2018 року о 21.50 год. до приміщення СВ УСБУ у Львівській області прибув адвокат ОСОБА_115 ..
Згідно ч.3 ст. 42 КПК України підозрюваному роз'яснено, що він має право … .
Особистий обшук не проводився.
Такі ж дії були вчинені працівниками правоохоронного органу і по відношенню затримання ОСОБА_4 , про що свідчить протокол його затримання.
Зокрема, відповідно до протоколу о 18.15 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, о 19.56 год. про факт затримання особи було повідомлено орган (установу), уповноважену законом про надання безоплатної правової допомоги.
О 21.45 год. прибув адвокат ОСОБА_116 , після чого підозрюваному було роз'яснено його права у відповідності до ч.3 ст.45 КПК України.
Особистий обшук не проводився.
Таким чином, зважаючи на зміст протоколів затримання обвинувачених - такі особи фактично були затримані о 18.15 год., тобто під час проведення працівниками правоохоронного органу іншої слідчої (розшукової) дії - невідкладного обшуку транспортного засобу.
Натомість, з аналізу протоколу обшуку (автомобіля) від 05.07.2018 року, а також долучених до нього відеозаписів МАН00001, 00000.MTS, 00001.MTS вбачається, що викладені у протоколі обшуку обставини не відповідають змісту процесуальних дій, оскільки правоохоронці спочатку провели затримання обвинувачених, провели їх особистий обшук із вилученням у них речей та грошових коштів, після чого проведено ніби то обшук обвтомобіля за їх участю, а тому слідчі повинні були керуватися вимогами статей 208, 209, 234 КПК України.
З моменту початку проведення ніби то обшуку автомобіля, працівниками правоохоронного органу фактично було затримано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у порядку ст. 208 КПК України.
Про це свідчать очевидні та однозначні за своїм змістом дії працівників правоохоронного органу, зокрема застосування примусу до ОСОБА_4 (двоє правоохоронців тримали обвинуваченого впритул до огорожі, а руки його були позаду спини), а також їх вимоги до обвинувачених.
Зокрема, за наказом правоохоронців обвинувачені вимушені були залишатися поряд із ними без права залишення місця слідчої дії, навіть для здійснення телефонного дзвінка, в тому числі виконувати вказівки правоохоронців: «пред'явити свої речі», «надати для обшуку свої речі», «тримати руки перед собою», «не рухати телефон», «коментарі надавати лише тоді, коли вас будуть запитувати» тощо.
Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є … особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення … .
Отже, з моменту затримання, тобто з 18.15 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вважаються підозрюваними у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.42 КПК України, підозрюваний має право …на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій …
Натомість в судовому засіданні встановлено, що працівниками правоохоронного органу таких дій не було вчинено, жодних прав підозрюваного - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 роз'яснено не було та не було повідомлено про їх затримання.
Відповідно до ч.3 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 20 КПК України, саме на слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд покладено обов'язок роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Відповідно до відеозапису МАН00001 до протоколу обшуку, слідчим ОСОБА_119 було запропоновано обвинуваченим представитися, після чого повідомлено, що буде проведено невідкладний обшук транспортного засобу.
Незважаючи на те, що слідчим було повідомлено про його намір провести лише обшук транспортного засобу, працівниками правоохоронного органу спочатку було проведено особистий обшук ОСОБА_4 , а також особистий обшук ОСОБА_3 , після чого здійснено обшук особистої сумки ОСОБА_3 (на 17.20 хв. відео МАН00001)
При цьому, перед початком проведення таких дій - правоохоронцями не було роз'яснено права і обов'язки осіб, яких обшукують, в тому числі не зачитано постанови прокурора про здійснення відносно них освідування.
Зокрема, слідчою ОСОБА_43 спочатку було здійснено поверхневий обшук ОСОБА_3 , після чого надано вказівку пред'явити їй вміст речей, які зберігаються у її сумці (03.15 хв. відео МАН00001). В подальшому, слідчою було проведено освідування ОСОБА_3 .
На 10.00 хв. відео МАН00001 слідчим УСБУ було проведено ОСОБА_132 .
Зважаючи на викладене суд вважає, що недотримання слідчим процесуальної форми проведення слідчих (розшукових) дій: замість затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчим було проведено невідкладний обшук транспортного засобу, при цьому вказана слідча (розшукова) дія здійснювалася за участі обвинувачених, які на момент її проведення були затримані по підозрі у вчиненні злочину і мали статус та права підозрюваних (передбачені ст. 42 КПК України), без роз'яснення їм перед початком обшуку їх прав, в тому числі й права на правову допомогу, що є істотним порушенням прав підозрюваного у розумінні ч.1 ст.87 та п.3 ч.2 ст.87 КПК України, а відтак дані докази слід визнати недопустимими.
При цьому, порушення права підозрюваних на захист (користування правовою допомогою, участь захисника під час проведення обшуку) не є формальним порушенням, оскільки таке вплинуло на достовірність результатів проведеної слідчої (розшукової) дії.
Зокрема з відеозапису проведеного обшуку МАН00001 не зрозуміло, у якому місці працівником правоохоронного органу було знайдені грошові кошти, які ніби то є предметом злочину.
На відео не зафіксовано: де саме такі грошові кошти вилучалися та чи дійсно такі кошти знаходилися у транспортному засобі (чи такі докази не були штучно створеними правоохоронцями), оскільки з на 40.15 хв. відеозапису МАН00001 вбачається, що особа, яка здійснює фіксацію ходу проведення слідчої дії підходить до машини та фіксує, що слідчий на сидінні уже здійснює огляд грошових коштів (хоча відповідно до протоколу обшуку, такі грошові кошти ніби то були знайдені в порожнині, що знаходяться перед підлокітником між передніми сидіннями).
Слід зазначити, що до того моменту, особа, яка здійснювала фіксації ходу проведення слідчої дії на відеокамеру неодноразово фіксує моменти на яких зображено відсутність грошових коштів на сидінні автомобіля.
Крім цього, з відео вбачається, що працівники правоохоронного органу безконтрольно переміщуються навколо автомобіля, та мали можливість проникати в середину авто, так як двері авто були постійно відкритими.
Не дивлячись на те, що фіксація ходу проведення слідчої дії здійснювалася на 2 камери, однак це не забезпечило повну та безперервну фіксацію місця, де було виявлено грошові кошти. Увага камери на виявлених грошових коштах була зосереджена уже після того, як слідчий розпочинав їх огляд на сидінні автомобіля.
В даному випадку суд ставить під сумнів: чи дійсно такі грошові кошти можуть були належними речовими доказами, оскільки такі вилучалися слідчим самостійно, без відповідної відео фіксації та за відсутності обвинувачених, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стояли в стороні (при проведенні слідчою ОСОБА_43 опечатування вилучених особистих речей затриманих), відтак фактично не були залучені до проведення слідчої (розшукової) дії у вигляді обшуку транспортного засобу.
Варто зазначити і те, що правоохоронним органом було порушено вимоги процесуального закону в частині проведення освідування (отримання змивів з рук).
Як вбачається з протоколу обшуку від 05.07.2018 року та доданого до нього відеозапису, працівниками правоохоронного органу було проведено особистий обшук ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі здійснено огляд долонь правої та лівої руки затриманих, з яких за допомогою фільтра круглої форми здійснено змиви.
Тобто, працівниками правоохоронного органу в числі іншого було проведено освідування особи (отримання змивів з рук).
Слід заначити, що отримання змивів з рук проводитися під час проведення освідування особи, з метою виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, в порядку ст.241 КПК України.
Відповідно до ч.2,3 ст.241 КПК України, освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. …
Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
Відповідно до ч.5 цієї статті, про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису МАН00001 долученого до протоколу обшуку перед початком проведення слідчої дії (освідування) стороною обвинувачення не було пред'явлено ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 постанови прокурора про проведення освідування (хоча така у матеріалах кримінального провадження наявна), а також не складено протоколу за результатами проведення такої слідчої (розшукової) дії, що свідчить про недопустимість отриманих доказів.
Враховуючи те, що органом досудового розслідування обшук транспортного засобу (фактично затримання) було здійснено з істотним порушенням норм КПК України (порушено право на захист підозрюваних п.3 ч.2 ст.87 КПК України) і дані докази судом визнані недопустимими, відтак отримані докази відповідно до теорії «плодів отруєного дерева» є недопустимими, зокрема:
1.речові докази отримані за результатами проведення обшуку транспортного засобу;
2.висновок експерта №3717 криміналістична експертиза речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 31.07.2018 року (змиви з рук підозрюваних);
3.висновок експерта №3718 криміналістичної судово-технічної експертизи друкарських форм (дослідження грошових коштів вилучених у транспортному засобів).
Щодо недопустимості протоколу огляду речових доказів від 06.07.2018 року (грошових коштів, які ніби то були вилучені за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 ) суд зазначає, що відповідно до вище вказаного протоколу (т.3 а.с. 65-68), 06.07.2018 року в період часу з 11.00 до 11.50 год. слідчою ОСОБА_43 було проведено огляд грошових коштів, які були вилучені 05.07.2018 року під час проведення обшуку житла та інших приміщень господарських призначень за місцем проживання ОСОБА_3 ..
За результатами проведеного огляду, слідчою було виявлено частину неправомірної вигоди від ОСОБА_8 .
Відповідно до протоколу обшуку від 05.07.2018 року (за місцем проживання ОСОБА_3 ) та відеозапису до нього вбачається, що слідча (розшукова) (т.3 а.с. 24): слідча проводила обшук у всіх приміщеннях житлового будинку, під час якого неодноразово звірялася з інформацією, яка містилася у її телефоні. Обшук закінчується у приміщенні кухні, на столі у кухні зберігалися грошові кошти, які ніби то були знайдені у приміщенні будинку. При цьому, під час дослідження вказаних доказів в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти тривалий час залишалися на кухні без нагляду. Опечатування вилучених речей не зафіксовано на відеозаписі.
В ході судового розгляду було допитано слідчу ОСОБА_43 , яка зазначила, що звірку грошових коштів безпосередньо після закінчення проведення обшуку не могла вчинити, через низьку якість ухвали слідчого судді, а також через низький заряд батареї відеокамери. З огляду на це, слідчою було прийнято рішення про проведення огляду грошових коштів у своєму кабінеті однак, суд не бере наведене до уваги пояснення слідчої ОСОБА_43 в даній частині оскільки, наявна в матеріалах справи та досліджена в судовому засіданні ухвала Галицького районного сду м.Львова від 08.06.18 є якісна та читабельна.
Слід зауважити, що збирання доказів, в тому числі й речових, відбувається через інститут слідчих дій. Не можна ототожнювати такі поняття, як слідчі дії та заходи забезпечення кримінального провадження. Неправильним є намагання шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження досягти мети, яка саме таким заходам не властива. Зокрема, це стосується випадків, коли розглядається питання про тимчасовий доступ до речей і документів з метою збирання доказів.
Необхідно брати до уваги, що згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слід враховувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У цьому контексті потрібно зазначити, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 цього Кодексу саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Зважаючи на наведене, підміна окремих процесуальних дій одного процесуального інституту процесуальними діями іншого такого інституту суперечить завданням кримінального провадження. А тому Суд звертає увагу на те, що для вилучення у особи її одягу, на якому є очевидні та доступні для поверхневого огляду сліди кримінального правопорушення, не потрібна ані ухвала слідчого судді, ані проводити вилучення такого під час затримання, як про це безпідставно наголошує в клопотанні захисник. Аналогічно безпідставними суд визнає твердження захисника щодо фотографування вказаних речей.
Отже, огляд речей чи/та документів проведений слідчим після внесення інформації в ЄРДР є слідчою (розшуковою) дією не суперечить вимогам КПК України та спрямований на отримання (збирання) або перевірку доказів.
Протокол, який складає слідчий у процесі огляду речей чи/та документів повинен відповідати вимогам частини 3 статті 104 КПК України та є процесуальним джерелом доказів згідно із положеннями частини 2 статті 84, пунктом 3 частини 2 статті 99 КПК України. За умови відповідності вимогам частини 1 статті 98 КПК України (матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення) речі, надані особою до заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та оглянуті слідчим в рамках слідчої (розшукової) дії - огляду, є речовими доказами і повинні зберігатися за правилами встановленими КПК України та відповідною Інструкцією. В свою чергу документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Однак, як вбачається з протоколу огляду від 06.07.2018 року, такий огляд здійснювався слідчою самостійно, без відео фіксації, а також за відсутності понятих, що давало можливість працівникам правоохоронного органу сфальсифікувати результати проведеного обшуку та огляду оскільки, під час проведення самого общуку 05.07.2018 року слідчою не було виявлено помічених грошових купюр, незважаючи на наявність в неї під час обшуку ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку та відомостей про помічені грошові купюри.
Зважаючи на викладене суд вважає, що недотримання слідчим вищенаведених вимог КПК України є істотним порушенням прав підозрюваного у розумінні ч.1 ст.87 та п.1 ч.2 ст.87 КПК України, а відтак даний доказ, протокол огляду речових доказів від 06.07.2018 року слід визнати недопустимим.
Щодо недопустимості доказів, зібраних за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій
На виконання вимог ст. 290 КПК України прокурором у кримінальному провадженні стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування, зокрема протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме:
1.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1299 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 13.06.2018 року);
2.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1301 (протокол контролю за вчиненням злочину від 15.06.2018 року);
3.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1300 (відео контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 15.06.2018 року);
4.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1444 (протокол контролю за вчиненням злочину від 05.07.2018 року);
5.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1445 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 05.07.2018 року);
6.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1654 (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.08.2018 року);
7.протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1933 (аудіо контроль особи за місцем її перебування та діяльності від 01.09.2018 року).
Зі змісту вище вказаних протоколів вбачається, що відповідні негласні слідчі (розшукові) дії проведено на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку та аудіо-відео контролю особи.
Однак, дані ухвали Апеляційного суду Тернопільської області в порушення ст. 290 КПК України, стороні захисту були відкриті з порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Відповідно до частини другої статті 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь?які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази ( частини одинадцята, дванадцята статті 290 КПК).
Отже, з вищенаведених положень вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
Частина 12 ст. 290 КПК України встановлює, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
Відповідно до постанови ВС України від 17.03.2017 року справа№ 5-364кс16: «Суд зауважує, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі».
Відповідно до постанови Великої Палати від 16.10.2019 року справа №640/6847/15-к: «Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором усіх необхідних заходів для їх отримання.
Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України».
Згідно з рішення Великої Палати Верховного Суду, суд не має права допустити відомості, що містяться у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у випадку, якщо сторона обвинувачення не довела те, що нею було вжито усіх необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів (ухвал слідчих суддів апеляційного суду).
Відповідно до ч.1 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта … прокурор зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику … про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 17.10.2018 року стороною обвинувачення повідомлено про завершення досудового розслідування та надано для ознайомлення матеріли досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Відповідно до протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, підозрюваним ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їм захисникам … надано доступ до матеріалів досудового розслідування №42017140000000354 15.11.2017 року в підшитому і пронумерованому стані в 2 томах.
Однак, на підтвердження допустимості результатів НСРД стороною обвинувачення документи, які стали правовою підставою для їх проведення захисту не були відкриті, що встановлено в судовому засіданні.
Згідно ч.2 ст.92 КПК України, обов'язок доказування належності та допустимості доказів … покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність, розумність строків … .
Відповідно до ч.1,2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор … .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення не зважаючи на відсутність у його розпорядженні процесуальних документів на підставі яких здійснювалися НСРД у межах кримінального провадження, приймає рішення про завершення досудового розслідування - складання обвинувального акту та направлення його для розгляду до суду.
Також, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення як на досудовому розслідування, так і впродовж судового розгляду не було вжито належних заходів щодо розсекречення процесуальних документів на підставі яких здійснювалися НСРД.
Тільки 07.10.2019 року були відкриті стороні захисту та подані до суду лише частину таких документів, а саме клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, ухвали слідчих суддів апеляційного суду Тернопільської області, постанова про проведення контролю за вчиненням злочину (за 14.06.2018 року).
При цьому, подаючи вказані документи прокурор не обґрунтував належним чином, у зв'язку з чим такі докази не були відкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування, чи були ним вжиті усі необхідні заходи щодо розсекречення ухвал слідчого судді, однак в силу причин, які не залежали від нього, останній був позбавлений можливості виконати належно вимоги ст.290 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення не було вжито усіх належних та передбачених КПК України заходів щодо своєчасного розсекречення ухвал апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у даному кримінальному провадженні, безпідставно оголошено прокурором про завершення досудового розслідування, а також передчасно відкрито матеріали провадження, що є недопустимим з огляду на практику ВС та ЄСПЛ.
Крім того, вказані вище протоколи проведення НСРД є недопустимими і з огляду на те, що такі складені не уповноваженим суб'єктом, а саме складених старшим оперуповноваженим відділу спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області старшим лейтенантом ОСОБА_28 , на виконання доручення прокурора прокурора … ОСОБА_50 №10/3/1-575т від 01.06.2018 року, за участю ВОД УСБУ у Львівській області, відповідно до ухвал слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_133 №01/2183т від 01.06.2018 року (протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1299; протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1301; протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1300; протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1445; протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1654, прокурора … ОСОБА_51 №17/7/1-1762т від 04.07.2018 року (протокол контролю за вчиненням злочину №62/14/4-1444 від 05.07.2018 року), прокурора … ОСОБА_51 №17/7/1-2174т від 28.08.2018 року (протокол за результатами проведення НСРД №62/14/4-1933) у даному кримінальному провадженні.
В той же час, стороною обвинувачення на виконання вимог ст. 290 КПК України не були відкриті доручення прокурорів у кримінальному провадженні старшому оперуповноважениму відділу спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області старшому лейтенанту ОСОБА_28 на виконання ухвал слідчого судді щодо проведення НСРД, що свідчить про недопустимість складених протоколів.
У постанові від 18.12.2019 року у справі №588/1199/15-к Верховним Судом було зазначено наступне: «Висновки суду про недопустимість як доказу протоколу негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 28 липня 2016 року № 712т. є обґрунтованими. З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що доручення № 17-632 від 5 липня 2016 року на проведення цієї НСРД, зміст якого мав свідчити що слідча дія проведена уповноваженою особою, було б відкрите стороні захисту у порядку ст. 290 КПК.
Відтак, з огляду на несвоєчасне відкриття процесуальних документів на підставі яких здійснювалося проведення негласних слідчих (розшукових) дій на етапі закінчення досудового розслідування, а також на не відкриття доручень прокурорів у кримінальному провадженні оперативному підрозділу на виконання ухвал слідчого судді щодо проведення НСРД - суд не може допустити відомості, що містяться в матеріалах за результатами їх проведення, як докази тому, зважаючи на викладене суд вважає, що недотримання слідчим вищенаведених вимог ст..290 КПК України є істотним порушенням прав підозрюваного у розумінні ч.1 ст.87 та п.3 ч.2 ст.87 КПК України, а відтак дані докази, а саме протоколи за результатами проведення НСРД слід визнати недопустимим.
Крім того, виходячи з версії обвинувачення неправомірна вигода надавалась обвинуваченим, ОСОБА_3 начальнику митного поста «Стрий» та ОСОБА_4 заступнику начальника митного поста «Стрий», з приводу нестворнення штучних перешкод, у вигляді будь-яких дій під час оформлення митним брокером ОСОБА_8 товарів, які остання декларує будучи митним брокером.
Відповідно до об'єктивної сторони інкримінованого злочину: одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб її прийняття службовою особою особисто або через посередника. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за вчинення чи невчинення дій в інтересах того, пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до п.2 та п.6 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» №5 від 26.04.2002 року, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочину наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто його дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб.
Відповідно до постанови ККС ВС від 19.11.2019 року у справі №332/2723/15-к: відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, коли службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких дій, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Якщо ж службова особа, вчиняючи будь-які дії, використовує не можливості, пов'язані з її посадою, а, наприклад, особисте знайомство, дружні, а не службові зв'язки тощо, то в її діях немає складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Допитані у судовому засідання обвинувачені вину в інкримінованому злочині не визнали, зазначивши, що жодних неправомірних дій не вчиняли, грошових коштів у ОСОБА_8 не вимагали. Зазначили, що реєстрація кримінального провадження, складання та скерування до суду обвинувального акту є наслідком неправомірних дій з боку правоохоронних органів на замовлення в.о. начальника митного поста «Стрий» ОСОБА_134 .
Жодних перешкод у здійсненні ОСОБА_8 господарської діяльності не вчиняли та і не могли вчинити, оскільки в силу свого службового становища у них відсутні повноваження впливу на заявницю.
Обвинувачена ОСОБА_3 значний проміжок часу з липня 2017 року до 05 липня 2018 року була відсутня на робочому місці, а ОСОБА_4 у вказаний період часу здійснював перевірку декларацій лише одного суб'єкта господарювання - ТзОВ «Леоні».
Слід зазначити, що надані обвинуваченими покази узгоджуються із показами свідка (заявника) ОСОБА_8 , яка на запитання Суду вказала, що вона є митним брокером, здійснює підприємницьку діяльність у вигляді ФОП та керівництво митного поста Стрий не має на неї жодного впливу на її діяльність і не чинили їй перешкод у діяльності.
Обвинувачені в силу займаних посад та наданих повноважень не можуть створити їй, як митному брокеру перешкоди у здійсненні нею господарської діяльності.
Також, ОСОБА_8 повідомила, що їй та всім працівникам митниці, у тому числі митним брокерам було відомо, що ОСОБА_44 «витискає» ОСОБА_3 , що в травні розпочався новий період таких дій, а отже ОСОБА_3 могла взагалі бути переміщена на іншу посаду.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ст. 255 Митного кодексу України - митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню.
З метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного (оформления товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631).
Відповідно до п. 4.5 Розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення митної декларації (далі - МД) виконуються такі митні формальності:
4.5.1 Перевірка дотримання строків подання митної декларації (у випадках визначених законодавством);
4.5.2. Перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи);
4.5.3. Контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення;
4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.
4.5.5 Перевірка правильності класифікації товарів,
4.5.6 Перевірка правильності визначення країни походження товарів.
4.5.7 Перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів за заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи з відомостей про відмітки у товаросупровідних документах),
4.5,8. Перевірка наявності задекларованих товарів у митному ресстрі об'кті права інтелектуальної власності,
4.5.9. Перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.
4.5.10 Перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 361 МК України управління ризиками - це робота органу доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами ПМО виконуються такі митні формальності: перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД застосуванням СУР, в тому числі за допомогою АСУР.
У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.5 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття проб (зразків), посадова особа ПМО митного органу у строк, визначений частиною п'ятою, статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).
Іншими словами, законодавством встановлено, що лише у випадку спрацювання АСАУР, посадові особи вимушені здійснити додаткові митні формальності, в тому числі вимагати подати додаткові документи, проведення митного огляду.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, в них в середині червня 2018 року виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди у митного брокера ОСОБА_8 за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які остання декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами.
Однак, в судовому засіданні не здобуто жодного доказу та не доведено стороною обвинувачення, яким чином обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з врахуванням вищенаведеного, можуть створювати штучні перешкоди, у вигляді будь-яких дій під час оформлення митним брокером ОСОБА_8 товарів, які остання декларує будучи митним брокером.
Також в судовому засіданні не встановлено обставин, щодо спрацювання системи АСАУР під час оформлення митним брокером ОСОБА_8 товарів.
Окремо слід зазначити, що Досліджені в судовому засіданні Постанови у справі про порушення митних правил за №0006/12600/18 від 05.03.2018 та №0007/12600/18 від 05.03 2018 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за ст.ст..485, 185 МК України винесені ОСОБА_135 начальника Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби м.Київ з яких вбачається, що дані протоколи складалися на підставі самостійної перевірки даним органом дій ОСОБА_8 , і обвинувачена ОСОБА_136 , як начальник митного посту «Стрий» так і ОСОБА_4 , як заступник начальника митного посту «Стрий» не мали жодного відношення до складання даних постанов, а відтак не мали жодного впливу згідно Митного кодексу України чи КК України шляхом нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які остання декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами як на час складання даних постанов так і не могли мати в майбутньому.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відноситься зокрема право на ефективне розслідування.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Суд вважає, що досудове розслідування відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювалося з істотним порушенням вимог КПК України, шо призвело до визнання долучених стороною обвинувачення доказів недопустимими.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.
Стаття 17 КПК України встановлює, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Так, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі вимог ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувавши та надавши їм оцінку.
Статтею 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Так, за нормами ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до положень ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
3) порушення права особи на захист;
4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
5) порушення права на перехресний допит.
Недопустимими є також докази, що були отримані:
1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;
4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ч.ч. 1, 3 ст. 89 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.
Стаття 17 КПК України встановлює, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 373 КПК України, п. 23 постанови Пленуму ВСУ України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами законодавства і постановлення вироку», випливає, що кожна людина має право на справедливий розгляд справи, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Суд враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Службова особа як суб'єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру (Постанова Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 752/4292/16-к).
Згідно з ч. 2 ст. 546 Митного кодексу України, митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Згідно з ч. 1 ст. 547 Митного кодексу України, митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
У своєму рішенні по справі «Пантелеєнко проти України», заява №11901/02, від 29.06.2006 року, п. 49, Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов'язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.
В рішенні від 30.06.2008 року у справі № 22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
В рішенні від 21.04.2011 року по справі № 42310/04 «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Прикінцевий висновок суду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, як це задекларовано в статті 8 Конституції України.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Козинець проти України», заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі «Яременко проти України», заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
За таких обставин суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, робить висновок, що за результатами судового розгляду не доведена наявність у діянні ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , складу інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
За таких обставин ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , мають бути визнані невинуватими у пред'явленому їм обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинувачених є склад кримінального правопорушення та виправдані.
Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визнати невинуватою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати.
ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визнати невинуватим на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати.
Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2018 по кримінальному провадженні №42018440400000116 від 31.05.2018 на нерухоме майно, а саме:
- 2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_6 ;
- 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 , із господарськими будівлями та спорудами;
- 1/1 частки земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, за адресою: АДРЕСА_7., кадастровий номер: 2622880101:01:004:0220.
Речові докази:
-грошові кошти, частину предмету неправомірної винагороди у сумі 1550 гривень вилучені у сумці ОСОБА_3 (купюри номіналом 200 гривень: серія ЕГ №3266778, серія MA №0080204, серія УЕ №7488331, серія ЄЗ №1447690, купюри номіналом 100 гривень: серія ЗА №5280570, серія КВ №5727849, серія СВ 0515330, серія МП №6669637, серія MA №4285700, серія М3 №0150080, купюри номіналом 50 гривень: серія ТЄ № 4585417, серія ФЕ №5022305, серія ФА №8296828), а також 2 купюри номіналом 200 гривень, які попередньо ідентифіковані 14.06.2018, які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі - повернути ОСОБА_8 ;
-службове посвідчення №017; картка - перепустка №2576; бейджик ДФС України LV - 2358; мобільний телефон Самсунг Дуос модель АЗООН; флеш- накопичувач коричневого кольору; флеш-накопичувач чорного кольору D33193; флеш-накопичувач без захисної оболочки; флеш-накопичувач чорно-червоного кольору SP silicon power 8 Gb; Флеш- накопичувач у корпусі білого кольору; флеш-накопичувач «DICOM» 1GB; Банківську картку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_18 , сумка сірого кольору, які знаходяться в Стрийському міськрайонному суді Львівської області повернути ОСОБА_137 ;
-2 дискети «TDK» MF-2MD; 1 дискета «Verbatim»; Записник «2013»; Записник «2015»; Записник сірого кольору; Записник коричневого кольору; Ключі з печаткою № «212»; Телефон «Samsung» імеі НОМЕР_24 ; Банківська карта «Райфайзен банк Аваль» № НОМЕР_19 ; Банківська карта «Райфайзен банк Аваль» № НОМЕР_15 - які зберігаються в Стрийському міськрайонному суді Львівської області - повернути ОСОБА_4
-системний блок чорного кольору «ЧЕТО» А8; Планшет «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_11 С/Н та флеш накопичувач, які згідно розписки від 18.10.2018 передані ОСОБА_3 - залишити у її власності;
-частину предмету неправомірної винагороди у сумі 350 гривень (купюри номіналом 100 гривень: серія СГ №2051072, серія КС №0155769, серія ЕЩ 2822542, купюри номіналом 50 гривень: серія СП № 2385534) які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі - повернути ОСОБА_8 ;
-грошові кошти: 40 купюр номіналом 50 гривень; 13 купюр номіналом 100 гривень; 50 купюри номіналом 200 гривень; 22 купюри номіналом 500 гривень; 7 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: КВ28761754М, КК12968566С, LL88206007C, LD73194575C, LF92169543F, LL42868625C, LB54995960H, а також грошові кошти в сумі 220 гривень, які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі - повернути ОСОБА_3 ,
-мобільний телефон Самсунг жовтого кольору, який зберігається в Стрийському міськрайонному суду Львівської області -повернути ОСОБА_4
-грошові кошти в сумі 650 гривень, які знаходяться в Львівській обласній прокуратурі - повернути ОСОБА_4 ;
-диски та флешки з відеозаписами - залишити при справі.
-чотири предмети схожі на набої, які зберігаються в Стрийському міськрайонному суді Львівської області (пакет №3) - повернути ОСОБА_4
-резинові рукавички у яких здійснювався обшук автомобіля (пакет №9, 10), резинові рукавички в яких оглядалися грошові кошти вилучені з сумочки ОСОБА_3 (пакет №12), фільтр із зразками з автомобіля (пакет №11), фільтр зі зразками з лівої руки ОСОБА_4 (пакет №6), фільтр із зразками з правої руки ОСОБА_4 (пакет №5), фільтр із зразком спецзасобу «Промінь-1» (пакет №1), фільтр із зразком з рук ОСОБА_3 (лівої руки, резинові рукавички) (пакет №2), фільтр із зразками з правої руки ОСОБА_3 , резинові рукавички (пакет №3), які знаходяться в Стрийському міськрайонному суді - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1