Справа № 455/116/25
Провадження № 3/455/122/2025
Іменем України
19 лютого 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз'яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
17.01.2025 о 09 год 59 хв у м.Хирів, вул.І.Франка, 2, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що 17.02.2025 він їхав на роботу та був зупинений працівниками поліції, які склали відносно нього постанову за порушення ПДР. Стверджує, що працівники поліції, не роз'яснивши йому його прав, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестера. Він продув алкотестер. Проте не погоджується з його результатами, оскільки пробного продуву алкотестера не проведено, алкогольних напоїв не вживає вже тривалий час (2 роки). Зазначає, що має проблеми зі здоров'ям у зв'язку із чим постійно приймає ліки, що містять спирт, що могло вплинути на результати тесту.
19.02.2025 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Винту Є.Ю. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП, мотивуючи наступним. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки містить недостовірні відомості щодо дати, часу та місця вчинення правопорушення, особи водія, виявлення стану алкогольного сп'яніння та об'єктивної сторони відповідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно відеоматеріалів вбачається що т/з був зупинений патрульними поліції, з причини порушення ПДР. В подальшому було проведено медичний огляд на місці, результат якого вказав 0,82 % проміле, та в подальшому було складено протокол відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9а ПДР. Відеозапис з бодікамер є неналежним доказом, оскільки не є безперервним та не містить обставин виявлення правопорушення ПДР під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 . В матеріалах справи також наявний рапорт інспектора СРПП відділення поліції ГУНП у Львівський області, однак в розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський є зацікавленою особою. Як зазначає сам ОСОБА_1 його не було ознайомлено з його правами, згідно ст. 63 Конституції України , та 268 КУпАП. З результатами тесту ОСОБА_1 не згідний оскільки не вживає алкоголь взагалі, та з роз'яснень патрульних поліції даний протокол щодо винуватості мав в подальшому розглядатись в суді, де він мав намір його оскаржувати. Матеріали справи не містять жодної інформації щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння водія в найближчому закладі охорони здоров'я. Відсутні відомості про відсторонення від права керування ТЗ, у порядку ст. 266 КУпАП. Вказані докази сторона захисту просить Суд визнати неналежними, недопустимими, недостовірними та такими, які не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на наведене, просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання своєї вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223036 від 17.01.2025, рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Лимар І. від 17.01.2025, показниками алкотестера «Drager 6820» за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (тест №611, результат тесту 0,82 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3874632 від 17.01.2025, оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.
У відповідності до вимог ст.ст.251,252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не згідний з результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд зазначає, що незгода водія з результатами огляду, який було проведено працівником поліції за допомогою спеціального технічного засобу може бути здійснена різними способами та встановлюється на підставі доказів, які досліджені в судового засіданні.
Також, суд звертає увагу на те, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду, шляхом активних дій самого водія та висловлена в категоричній чіткій формі, а зі змісту поведінки водія повинно вбачатись, що він дійсно вважає, що такий результат огляду не відповідає дійсності.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи та оглянутого в судовому засіданні відеозапису, водію ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився. За результатами такого огляду приладом «Драгер» було видано результат 0,82 проміле.
Об'єктивних даних, які б вказували на те, що технічний прилад «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був несправним чи міг допустити похибку, матеріали справи не містять.
Окрім того, суд звертає увагу, що на роздруківці (чеку) показників алкотестера «Drager 6820» міститься підпис особи, що тестують. Також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначено, зокрема, «результати огляду на стан сп'яніння - 0,82 проміле (позитивна)», «з результатами згоден ОСОБА_1 », міститься підпис.
При цьому суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не надав.
Посилання сторони захисту на те, що відеозаписи додані до протоколу про адміністративне правопорушення є недопустимими доказами, суд відхиляє, оскільки відеозапис є належним доказом у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, так як містить фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановив наявність адміністративного правопорушення.
Інші доводи сторони захисту, суд також відхиляє як такі, що в сукупності з наявними у матеріалах справи доказами, не спростовують обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК Львів/Старосамбірська тг/21081100, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA808999980313020106000013909, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя А.В.Кушнір