Справа № 455/2771/24
Провадження № 1-кп/455/14/2025
Іменем України
18 лютого 2025 року м. Старий Самбір
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачена - ОСОБА_4 ,
представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024141320000306 від 03.06.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Київ, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ,заняття - фізична особа- підприємець, не одружена, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима (далі за текстом - Обвинувачена),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК України),
ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
02 червня 2024 року, близько 22:30 год, на 25 км. + 700 м. автодороги сполученням «Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий», що в межах села Городовичі Самбірського району Львівської області, керуючи технічно-справним автомобілем марки «PEUGEOT 807», реєстраційний номер Великобританії HV05EBP, та рухаючись ним в напрямку до м. Стрий, порушила вимоги Розділу 1 «Загальні положення» п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 (в частині значення термінів: «дорожня обстановка», «небезпека для руху»); Розділу 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.3 д) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 12 «Швидкість руху» п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) та п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що вона, керуючи вказаним транспортним засобом, проявила неуважність до дорожньої обстановки, рухалася в межах населеного пункту з перевищенням допустимої швидкістю руху, а саме з швидкістю близько 60 км/год., вказаними своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, та маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_9 , який знаходився на проїзній частині дороги з велосипедом поза межами нерегульованого пішохідного переходу, не вжила своєчасних заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_9 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав, згідно з висновком судово-медичної експертизи, тупу поєднану травму - закриті прямі переломи 3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 ребер ліворуч, перелом тіла 7-го грудного хребця, закритий перелом грудини, крововиливи в ліву легеню, розриви брижі тонкої кишки, яка ускладнилась лівобічним гемопневмотораксом, правобічним гемотораксом, гнійно-фібринозним перитонітом, набряком та ателектазами легень, гнійною пневмонією, поліорганною недостатністю. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю та від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у Відокремленому підрозділі «Лікарня Святого Пантелеймона» Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого - тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачена в судовому засіданні пояснила, що розуміє зміст та характер пред'явленого їй обвинувачення, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, погодилася давати показання.
На підставі частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро каялася у вчиненому, під час допиту підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення та надала показання наступного змісту.
02.06.2024 у темну пору доби близько 22:30 години, керуючи технічно справним автомобілем марки "Пежо", Обвинувачена разом зі своєю знайомою та донькою, рухалась із міста Хирів у бік міста Самбір дорогою з сухим асфальтним покриттям. При в'їзді до села Городовичі, Обвинувачена не побачила дорожній знак "Початок населеного пункту", а тому рухалась в межах населеного пункту зі швидкістю біля 60 км/год, вважаючи, що рухається із дозволеною швидкістю, коли приблизно о 22:30 годину, після проїзду зустрічного автомобілю обвинувачена увімкнула дальнє світло фар - вона побачила на дорозі попереду себе пішохода - ОСОБА_9 . Обвинувачена застосувала екстрене гальмування, однак наїзду на пішохода уникнути не змогла. Одразу після ДТП, Обвинувачена виявила, що ОСОБА_9 не дихає та в нього відсутній пульс, а тому Обвинувачена розпочала його реанімацію, оскільки раніше проходила курси з отримання навичок першої допомоги, а знайома Обвинуваченої в цей час здійснила виклик екстреної медичної допомоги. Через деякий час реанімаційні заходи дали позитивний результат - ОСОБА_9 почав дихати та в нього з'явився пульс. Швидка медична допомога прибула на місце події приблизно через 10-15 хвилин після виклику. Додатково Обвинувачена пояснила, що використала всі фінансові можливості, направлені на лікування ОСОБА_9 в медичній установі, співпрацювала зі слідством та в подальшому, взявши кредит, відшкодувала потерпілим завдану їх моральну та матеріальну шкоду.
Обвинувачена до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра - не перебуває, не одружена, має на утримані малолітню дитину, є фізичною особою-підприємцем, викладає грецьку мову.
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується Обвинувачена дійсно мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, Обвинувачена винна у вчиненні кримінального правопорушення та підлягає покаранню за його вчинення.
Обставинами, що пом'якшують покарання Обвинуваченої є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків.
Щодо такої обставини як активне сприяння Обвинуваченої у розкритті кримінального правопорушення - таку обставину підтвердили в судовому засіданні представник потерпілих та прокурор. Як пояснив прокурор в судовому засіданні, ця обставина не відображена в обвинувальному акті внаслідок технічної помилки.
Обставин, що обтяжують покарання Обвинуваченій - не встановлено.
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ
Загальні засади призначення показання та звільнення від відбування покарання
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 статті 50 КК України).
Суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (частина 1 статті 65 КК України).
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина 2 статті 65 КК України).
Якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (частина 1 статті 75 Кримінального кодексу України).
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (частини 3 та 4 статті 75 Кримінального кодексу України).
Призначення покарання за частиною 2 статті 286 КК України, звільнення від відбування покарання
При визначенні виду та міри покарання Обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
З урахуванням положень статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України класифікується як тяжкий злочин з необережною формою вини.
Прокурор в судових дебатах просив призначити Обвинуваченій покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі статті 75 КК України звільнити Обвинувачену від відбування покарання з випробуванням строком у 3 роки з покладенням на неї обов'язків, передбачених статею 76 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні потерпілими - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред'являвся цивільний позов до Обвинуваченої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому цивільні позивачі просили: (1) стягнути з Обвинуваченої на користь ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000,00 грн; (2) стягнути з Обвинуваченої користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000,00 грн; (3) стягнути з Обвинуваченої на користь ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000,00 грн та матеріальної шкоди у розмірі 40537,21 грн.
В ході підготовчого судового провадження представником потерпілих та цивільних позивачів подано до суду заяву про відмову цивільних позивачів від цивільного позову у кримінальному провадженні, та про закриття провадження у справі в частині цивільного позову з підстав добровільного відшкодування Обвинуваченою потерпілим завданої кримінальним правопорушенням моральної та матеріальної шкоди, у зв'язку з чим, провадження у справі в частині цивільного позову закрито ухвалою суду.
Представник потерпілих в судових дебатах додатково підтвердив обставини того, що Обвинувачена добровільно відшкодувала всім потерпілим завдані кримінальним правопорушенням матеріальні та моральні збитки, додатково пояснив, що Обвинувачена фінансово допомагала потерпілим під час лікування померлого у медичній установі до його смерті, Обвинувачена щиро вибачалась перед потерпілими, а тому просив призначити Обвинуваченій покарання у мінімальному розмірі, звільнити Обвинувачену від відбування покарання з випробуванням на 1 рік та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення керувати транспортними засобами.
Вирішуючи питання про необхідність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, окрім позиції прокурора та представника потерпілих, враховує, що санкція частини 2 статті 286 КК України дозволяє призначення основного покарання без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому, суд бере до уваги, що діяльність та повсякденне Обвинуваченої та сім' тісно пов'язані з необхідністю використання транспортного засобу, оскільки Обвинувачена наразі проживає у сільській місцевості, одна утримує малолітню дитину, через напружений графік роботи (заробіток від якої частково надав можливість Обвинуваченій компенсувати потерпілим суттєві завдані кримінальним правопорушенням моральну та матеріальну шкоду, однак таких коштів виявилось недостатньо, у зв'язку з чим Обвинувачена позичила кошти у кредит) без користування автомобілем буде суттєво утруднена можливість здійснення підприємницької діялькості, оскільки виникне необхідність витрат додаткового часу на походи пішки до магазинів для задоволення побутових потреб, а також доїзду на громадському транспорті до дитячої лікарні, з огляду значну віддаленість місця проживання Обвинуваченої від дитячої лікарні у місті Дрогобичі, а також можливість швидко перевозити дитину у іншу місцевість у разі необхідності з огляду на воєнний став в країні.
Враховуючи вищенаведене, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченої, сукупність обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також приймаючи до уваги позицію потерпілих, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, Обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 286 Кримінального кодексу України у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, та враховуючи, що на переконання суду, виправлення Обвинуваченої у даному випадку можливе без відбування покарання - звільнити останню від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку статті 75 Кримінального кодексу України з покладенням на неї обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
Витрати на проведення експертиз
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (частина 2 статті 124 КПК України).
Витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні документально підтверджені на загальну суму 17231,90 грн та підлягають стягненню з Обвинуваченої.
Запобіжний захід
У резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили (абзац 2 пункту 2 частини 4 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України, далі за текстом - КПК України).
Оскільки Обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробуванням, а також враховуючи обставини того, що в ході досудового розслідування та судового провадження Обвинувачена належним чином виконувала її процесуальні обов'язки, враховуючи положення статті 177 Кримінального процесуального кодексу України щодо мети застосування запобіжних заходів - суд не вбачає підстав для застосування до Обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Доля речових доказів, арешт майна
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина 4 статті 174 КПК України).
Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
Ухвалами Старосамбірського районного суду Львівської області від 05.06.2024 накладено арешт на наступне майно: (-) дорожній велосипед чорного кольору марки «Україна»; (-) автомобіль марки «Пежо 807» р.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору 2005 року випуску.
У зв'язку з закінченням судового розгляду, вищевказані арешти слід скасувати, майно - повернути власникам.
Керуючись статтями 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
1. ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
2. З урахуванням положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
3. Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 17231,90 грн (Отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300, код отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) UA728999980313090115000013933).
4. Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 05.06.2024 року на наступне майно:
(-) дорожній велосипед чорного кольору марки «Україна», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю села Городовичі Самбірського району.
(-) автомобіль марки «Пежо 807» р.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору 2005 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_3 , користувачем якого є ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_3 .
5. Речові докази у кримінальному провадженні:
(-) штани синього кольору «Адідас», футболка сірого кольору, кофта чорного кольору з білими дугами, що належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю села Городовичі Самбірського району (які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, квитанція №1369 від 04.06.2024), після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
(-) дорожній велосипед чорного кольору марки «Україна», який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю села Городовичі Самбірського району (що знаходиться на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 41, Самбірського району Львівської області), після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
(-) автомобіль марки «Пежо 807» р.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору 2005 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_3 , користувачем якого є ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_3 (що знаходиться на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, 41, Самбірського району Львівської області), після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_4 .
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Обвинувачена має право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1