Справа № 462/650/25
18 лютого 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., за участі захисника Седлецького І.Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 20 січня 2025 року о 14:45 год. у м. Львові на пл. Двірцева, 1 на автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_1 здійснював господарську діяльність перевезення пасажирів на замовлення без державної реєстрації та ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Седлецький І.Г. у судовому засіданні заперечив викладене у протоколі з підстав, викладених у клопотанні про закриття адміністративного провадження та пояснив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення державний інспектор попередив ОСОБА_1 про те, що буде складати протокол на ТОВ «Гараж авто», натомість протокол складено відносно ОСОБА_1 що порушує процедуру складання протоколу. Також вказав, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення провадження господарської діяльності, оскільки не є суб'єктом господарювання.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд виходив з такого.
Статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Також даною нормою Закону визначено документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до п.24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Суд критично оцінює доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Седлецького І.Г., оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення і спростовуються дослідженими у суді матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 0003483, відеозаписом на диску, що долучений до матеріалів справи.
Так, на відеозаписі державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області чітко видно, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем марки «Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_1 , на якому є наклейки із написом «BOLT», на запитання інспектора ОСОБА_1 вказав, що надає послуги із перевезення пасажирів на таксі, йому роз'яснено права, ознайомлено із складеним протоколом про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції статті без конфіскації.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст. 23, 40-1, 164, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень без конфіскації.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Розяснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.