Справа № 645/7584/24
Провадження № 3/645/145/25
19 лютого 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі судді Лисенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року суду не надано,-
05.12.2024 00:39:00 м. Харків, вул. Буковинська, 58, водій ОСОБА_1 керував т.з. Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ м. Харків, вул. Ахієзеріва, 18 а, водій відмовився на місці зупинки т.з., чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначені на 06.01.2025, 27.01.2025, 19.02.2025 ОСОБА_1 не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином за допомогою направлення поштової кореспонденції за місцем проживання особи, поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.11,12,13), та шляхом смс-інформування на номер телефону зазначений в протоколі : НОМЕР_3 , судову повістку в електронному вигляді отримав 06.01.2025. Жодних заяв чи клопотань з процесуальних питань на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі N?910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року N?194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Рішеннями Європейського суду окрім іншого визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків. З метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП України, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), відповідно до якого включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з Розділом 1 п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N 1103 (в редакції Постанови КМ N 57 ( 57-2023-п ) від 20.01.2023), огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Дослідивши матеріали додані до протоколу, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог пункту 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначений висновок суду, підтверджується наступними доказами, які досліджені судом та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№188858 від 05.12.2024 (а.с.1); довідкою про те, що згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ХОР» ОКНЛ, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі (а.с.3); рапортом інспектора р 5 б 4 УПП в Харківській області ДПП л-та поліції Дмитра Яковлєва, згідно якого під час патрулювання за адресою: м. Харків, вул. Буковинська, 58, було помічено т/з Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , який порушував комендантську годину, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився на місці зупинки т.з. Відносно водія складено протокол серії ЕПР 1№188858 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В протоколі помилково вказано місцем розгляду адміністративного протоколу Московський районний суд м. Харкова (а.с.4); компакт дисками з написом АЛ 12713 ЕПР1 88858», на яких міститься три відеозаписи, на яких зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , 05.12.2024 в комендантську годину. В ході спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння в медичному закладі КНП «ХОР» ОКНЛ водій відмовився на місці зупинки ТЗ. ОСОБА_1 , роз'яснено в повному обсязі права та обов'язки, повідомлено, що в разі відмови від огляду на стан наркотичного сп'яніння відносно нього буде складено адміністративний протокол за порушення п.2.5. ПДР України, при складанні протоколу ОСОБА_1 відмовився від надавання письмових пояснень (а.с.5).
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
У постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 підлягає застосуванню адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУПАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, що на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.О. Лисенко