Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/11208/24
Провадження № 1-кп/644/63/25
19.02.2025
Іменем України
19 лютого 2025 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024220000000916 від 02.08.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч. 1 ст. 135 КК України,
Прокурор звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
У підготовчому судовому засіданні взяли участь всі учасники кримінального провадження. Судом було з'ясовано у учасників кримінального провадженні можливість проведення підготовчого судового засідання. Потерпіла ОСОБА_8 заявила клопотання про надання їй можливості скористатись правовою допомогою, в зв'язку із чим оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні для надання можливості потерпілій скористатись правовою допомогою, оскільки це право передбачене п.8 ч.1 ст.56 КПК України.
Також, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу спливає, прокурором подано клопотання про його продовження на строк 60 діб. Прокурором було зазначено, що на даний час, ризики передбачені статтею 177 КПК України існують, не зменшились та виправдовують тримання під вартою ОСОБА_6 .
Захисники заперечили про ти задоволення клопотання, зазначили, що відсутні докази, якими прокурор підтверджує обґрунтованість підозри, не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання під вартою, немає доказів неналежної процесуальної поведінки, ОСОБА_6 раніше не судимий, має сталі соціальні зв'язки, просять застосувати цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку сторони захисту, також просив застосувати цілодобовий домашній арешт.
Потерпілі просили задовольнити клопотання прокурора.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали за клопотанням про продовження запобіжного заходу, встановлено наступне.
03.08.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.09.2024 включно, без визначення розміру застави.
27.09.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 34 (тридцять чотири) дні - до 30 жовтня 2024 року включно, без визначення застави.
29.10.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 27 грудня 2024 року включно, без визначення застави.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб до 21.02.2025 включно.
За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу судом встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими. Судом не вивчались докази, які наводяться стороною обвинувачення, але суд зазначає, що на даний момент відносно ОСОБА_6 складений, направлений до суду та знаходиться на розгляді обвинувальний акт, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 03.08.2024, що не заперечується стороною захисту.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
На даній стадії кримінального провадження судом не вирішується питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає доведеними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України, які є тяжкими злочинами. Санкція частини 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років., крім того санкція частини 3 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, отже суд враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу суд зазначає таке.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має малолітню дитину, працює на посаді водія, раніше не судимий.
Однак, незважаючи на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжких кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд при постановленні даної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому висунуте обвинувачення, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 93, 177, 178, 197, 199, 314 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000916 від 02.08.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 19.04.2025 включно.
Відкласти підготовче судове засідання у справі на 12.03.2025 о 15-00 годині.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження, зазначених в обвинувальному акті.
Повний текст ухвали виготовлений 19.02.2025.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захисникам.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання та судовий розгляд у суді першої інстанції.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: ОСОБА_1