Справа № 570/339/24
Номер провадження 2/570/469/2024
03 липня 2024 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.
за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Мамай І.Є.,
представника відповідача - Китовської Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
22 січня 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві позивач просила:
1.Визнати бездіяльність Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з питань перекриття дороги загального користування за адресою: вулиця Набережна, 22 в селі Обарів Рівненського району Рівненської області протиправною;
2.Зобов?язати Городоцьку сільську раду Рівненського району Рівненської області усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування (проїзд) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно встановлених бетонних плит;
3.Стягнути з Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області моральну шкоду в сумі 10000,00 грн на користь ОСОБА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого, зазначає, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 5624687400:02:008:1744 та будинку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно план-схеми ділянки існує дорога загального користування від ділянки з кадастровим номером 5224687400:02:008:1518 та 5624687400:02:008:0521, яка є заїздом до ділянки позивачки (план-схема додається).
Вказує, що 29 березня 2023 року дана дорога була перекрита бетонними плитами.
З цього приводу ОСОБА_1 зверталася неодноразово до Городоцької сільської ради як органу місцевого самоврядування та поліції для допомоги у вирішення даного питання, однак відновлення свого права на безперешкодне користування своєю земельною ділянкою так і не добилася.
Вважає, що її право на безперешкодне користування своєю земельною ділянкою є порушеним. Власником землі, де відбувається перешкоджання є відповідач, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями, які дають йому право та встановлюють обов'язок здійснення контролю за дотриманням благоустрою та належного реагування на звернення громадян. Вважає, що відповідач проявив протиправну бездіяльність при вирішенні питання, викладеного у зверненнях позивача щодо перегородження дороги бетонними блоками. Ця бездіяльність полягає у повному ігноруванні проблеми, не встановленні винної особи (шляхом обстеження земельної ділянки і складенні відповідного акту), не притягненні її до адміністративної відповідальності (за порушення правил благоустрою або самовільне зайняття земельної ділянки), не зобов'язанні винної особи відновити стан земельної ділянки, не складено жодного документу, яким зобов'язано винну особу прибрати бетонні блоки, цей документ може бути затверджений рішенням сільської ради та відповідно підлягати обов'язковому виконанню.
Крім цього, вказує, що бездіяльністю Городоцької сільської ради позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, постійному перебуванні позивача в стані симптоматичного лікування, погіршення здоров'я через хвилювання. Негативні емоції мали наслідки у вигляді пригніченого стану до влади в цілому, постійне нервове напруження, стрес, розчарування, відчуття несправедливості. Враховуючи тривалість душевних страждань, нервових переживань, істотність недоотриманих благ, необхідність захищати свої права в досудовому та судовому порядках, принципи розумності, виваженості та справедливості, позивач визначила 10000 грн. як суму моральної шкоди, яку необхідно стягнути з відповідача.
У відзиві на позовну заяву Городоцька сільська рада Рівненського району просила відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю, зокрема з тих підстав, що до земельної ділянки позивача та її суміжного землекористувача ОСОБА_2 завжди існував спільний заїзд для них обох відповідно до плану зонування території с.Обарів, який розроблений Рівненською філією ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя та затверджений рішенням Обарівської сільської ради від 27.12.2013 №587. Однак, позивач ОСОБА_1 попри існуючий заїзд на землях житлової і громадської забудови комунальної власності, на свій розсуд, самовільно здійснила насип ґрунту, будівельних матеріалів до свого будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Стверджує, що вказаними діями позивач зруйнувала існуючий заїзд до свого будинковолодіння від дороги загального користування - вулиці Набережна с.Обарів, оскільки споруджений нею насип вже не дає можливості їй заїжджати до свого будинку через «старий» заїзд.
Відповідач вказує, що за фактом порушення позивачем благоустрою земель запасу Городоцької сільської ради поліцейським офіцером громади СВГ ВП Рівненського РУК ГУНП в Рівненській області Ойцюсем Василем 11 квітня 2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.
10 травня 2023 року постановою №4 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Городоцької сільської ради ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено покарання у виді штрафу в розмірі 1360 грн.
Вважає, що причиною пред'явлення позову є не що інше, як ухилення позивачем від вчинення дій по приведенню земельної ділянки комунальної власності у попередній стан, а саме вивезення самовільно навезеної великої кількості кубів ґрунту, шматків асфальту тощо за свій рахунок. Звертає увагу суду на те, що у випадку, якщо з певних причин існуючий заїзд до будинковолодіння та земельної ділянки не влаштовував позивача, то це не позбавляло її права попередньо розробити схему організації дорожнього руху на влаштування заїзду (доїзду) до власного житлового будинку, погодити її в управлінні патрульної поліції у Рівненській області, а тоді звернутися до виконавчого комітету Городоцької сільської ради щодо надання відповідного дозволу.
Крім цього, пояснює, що неодноразово відповідачем у відповідях позивачу повідомлялось, що ОСОБА_3 (її суміжного землекористувача) попереджено про необхідність усунення бетонних блоків саме із земель житлової та громадської забудови комунальної власності, а не з дороги загального користування, як помилково кваліфікує такі землі позивач.
Відповідач вважає, що вимога про визнання дій сільської ради протиправними не підлягають задоволенню, так як саме позивач вчинила порушення Типових правил благоустрою населених пунктів, у зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності. Тому твердження позивача, що їй бетонні блоки заважають безперешкодно користуватись земельною ділянкою, яка не є дорогою загального користування та не є об'єктом благоустрою в розумінні статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. А тому і вимоги щодо моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки у позові не наведено доказів про те, що діями чи бездіяльністю відповідача позивачу завдано шкоди.
У поданих до суду 13 лютого 2024 року додаткових поясненнях до відзиву на позов відповідачем зазначається, що Городоцькою сільською радою у відзиві здійснювалося посилання на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, (справа №570/17446/23), яким відмовлено у позові ОСОБА_1 щодо зобов'язання здійснити Городоцькою сільською радою дорожнє покриття твердою покрівлею та підпірними стінами до її земельної ділянки (влаштувати новий під'їзд до земельної ділянки). Суд апеляційної інстанції серед іншого зазначив, що ОСОБА_1 самовільно здійснила завезення будівельних матеріалів на землі комунальної власності з метою облаштування заїзду до свого будинку. Крім того, як зазначено в постанові ОСОБА_1 із заявою до Городоцької сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки для влаштування заїзду до будинку в порядку вимог ЗК України не зверталася.
У відповіді на вказаний відзив позивач, серед іншого, зазначає, що відповідачем не надано витягу з Генерального плану с.Обарів, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою, де зазначено, що заїзд до будинку позивача знаходиться поряд із сусідом ОСОБА_4 . Натомість позивач надає документ на земельну ділянку, а саме план-схему, де зазначено, що її заїзд до будинку знаходиться там, де встановлено бетонні блоки. Крім цього, позивач не погоджується з формулюванням відповідача, оскільки вона не здійснювала насипу ґрунту та будівельних матеріалів, а вирівняла своє подвір'я, за що була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою. Вказує, що причиною пред'явлення позову є захист порушених прав, позивач намагається відновити своє право вільного доступу до проходу та проїзду до власного будинку. У зв'язку з блокуванням доступу до будинку позивач позбавлена можливості переорати свою землю, для того, щоб виростити городину, яку продає на ринку та за рахунок чого живе і отримує дохід. Пояснює, що спору про розміщення заїзду взагалі немає, є спір про перешкоджання в користуванні проїздом до будинку шляхом встановлення бетонних блоків прямо перед входом у двір позивача і відсутності будь-якої реакції органу місцевого самоврядування для вирішення даного питання. Позивач також вказує, що до відзиву відповідачем не долучено жодного документу, яким ОСОБА_3 попереджено про необхідність демонтажу бетонних блоків. Щодо посилання відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 року у справі №570/17446/23, то позивач зазначає, що справа має зовсім інший предмет спору, а відповідачем були вирвані слова з контексту.
У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву Городоцька сільська рада зазначає, що земельна ділянка позивача з кадастровим номером 5624687400:02:008:1744, на якій знаходиться її приватне будинковолодіння, відповідно до Плану зонування знаходиться в зоні Ж-1. Тому виконання робіт по влаштуванню окремого заїзду у будинковолодіння позивача не передбачено Планом зонування, що підтверджено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 року. Зазначене стверджує, що на земельній ділянці, на якій позивачем здійснено насип з ґрунту та інше, проїзду не може бути, а тому не може бути задоволено вимоги усунення перешкод в користуванні цим проїздом, як називає сам позивач. Крім цього, в постанові апеляційної інстанції зазначається, що до земельної ділянки ОСОБА_1 і до земельної ділянки сусіднього землевласника ОСОБА_2 наявний спільний заїзд із дороги загального користування АДРЕСА_1 , який розташований на землях запасу житлової та громадської забудови комунальної власності, а тому доводи позивача про те, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували схему існуючого заїзду є безпідставними.
Крім цього, відповідач вказує, що площа незаконного насипу грунту та інших матеріалів приблизно складає 70 м.кв., що підтверджується постановою №4 адміністративної комісії Городоцької сільської ради від 10.05.2023 року. Стверджує, що в ході розгляду вказаної адмінсправи, для її об?єктивного розгляду, було залучено постійну комісію сільської ради з питань земельних відносин, планування території, охорони навколишнього середовища, екології та природокористування ( протокол № 19 від 10.05.2023) та з?ясовано, що сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_5 (ФОП ОСОБА_6 ), на підставі каталогу координат, які зареєстровані в ДЗК з використанням приладу GPS, та винесення в натуру поворотні точки земельної ділянки ОСОБА_1 , по межі із землями житлової та громадської забудови комунальної власності, підтверджено, що ОСОБА_1 на землях житлової та громадської забудови комунальної власності розгорнула землю та шматки асфальту, а саме звела насип площею орієнтовно 70 кв.м. Тому, у разі врахування місця розташування в?їзних воріт позивача, заїзд до земельної ділянки повинен бути влаштований починаючи від заїзду, який існував завжди, до її воріт, а не повз земельної ділянки Парфенюк - Костецьких - Горпинюк О., як того бажає позивач.
Відповідач вважає доводи позивача, що вона не здійснювала насипу з ґрунту та інших матеріалів, а проводила вирівнювання свого подвір?я є не що іншим як введенням суд в оману, оскільки вирівнювання приватного подвір?я не може займати 70 м.кв. земель комунальної власності. Позивач свідомо не звертається до виконавчого комітету із заявою щодо надання дозволу для облаштування заїзду-виїзду до власного житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки в такому випадку таке влаштування має відбутися за її власний кошт. Відповідач вважає, що прав позивача не порушено, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.
У поданих до суду додаткових поясненнях представник позивача адвокат Мамай І. зазначає, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що на Плані зонування зона ТР-2 відображається в червоних лініях, в яких не передбачено заїзд до будинковолодіння. Зазначає, що з наданих позивачем документів та фототаблиці зрозуміло, що позивач ОСОБА_1 має один заїзд, який загороджено бетонними блоками. Таким чином, бетонна плита порушує право позивача на користування власною земельною ділянкою, оскільки на даний момент доступу до будинку не має не лише її господар, а й будь-яка екстрена служба виклику, зокрема швидка допомога або пожежна. Також до відповідача направлено адвокатський запит від 26 лютого 2024 року №26-02/24 з проханням надати викопіювання з Генерального плану с.Обарів місця розташування спільного заїзду до будинку позивача. Просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.
26 січня 2024 року до Рівненського районного суду Рівненської області через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мамай І.Є. про усунення недоліків заяви.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з участю учасників справи на 10:30 год. 28 лютого 2024 року.
28 лютого 2024 року через зайнятість судді в іншому провадженні підготовче засідання відкладено на 06 березня 2024 року о 10 год. 30 хв.
06 березня 2024 року за клопотанням представника позивача адвоката Мамай І.Є. підготовче засідання відкладено на 30 квітня 2024 року о 09 год. 45 хв.
Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 30 травня 2024 року.
30 травня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11:30 год. 20 червня 2024 року.
20 червня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09:30 год. 03 липня 2024 року.
Стислий виклад позицій сторін у справі та їх представників у судових засіданнях.
У судових засіданнях позивач та її представник адвокат Мамай І.Є. підтримували позовні вимоги, просили задоволити позов у повному обсязі, стверджували, що немає потреби у проведенні виїзного судового засідання.
Представник відповідача Китовська Л.Г. у судових засіданнях заперечувала проти задоволення позовних вимог за їх безпідставністю, просила відмовити у позові повністю, погодилася, що немає потреби у проведенні виїзного судового засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як вбачається із інформаційної довідки №337890867 від 04.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 5624687400:02:008:1744 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 19.05.2016 року.
З долученої до матеріалів справи технічної документації із землеустрою розробленої попередніми власниками земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що згідно протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки від 18.03.2011 року на місцевості межі земельної ділянки, що передається для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд проходять:
від А до Б - землі гр. ОСОБА_9 , межа проходить суходолом у північно-східному напрямку на протязі 26,55 м.;
від Б до В - землі гр. ОСОБА_10 , межа проходить суходолом у південно-східному напрямку на протязі 5,14 м, далі межа проходить в північно-східному напрямку на протязі 16,03 м, 40,23 м, 80,32 м.;
від В до Г - землі гр. Т. Драпатої та гр. ОСОБА_11 , межа проходить суходолом у південно-східному напрямку на протязі 13,13 м.;
від Г до Д - землі гр. ОСОБА_12 , межа проходить суходолом у південно-західному напрямку на протязі 138,42 м, 16,64 м, 2,58 м, далі в північно-західному напрямку на протязі 3,50 м, 8,30 м.;
від Д до А - землі загального користування (дорога), межа проходить суходолом у північно-західному напрямку на протязі 4,94 м, далі на протязі 5,81 м в південно-західному напрямку, далі межа проходить на протязі 6,51 м в північно-західному напрямку.
Протокол обстеження і погодження меж земельної ділянки від 18.03.2011 року підписаний представником ПП «Експерт-Рівне-Земля» Мельничуком О., сільським головою Тимощуком І., спеціалістом-землевпорядником Лакустою А., землевласниками та суміжними землевласниками.
29 березня 2023 року дорога до ділянки позивачки була перекрита бетонними плитами.
30 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою за фактом конфлікту з сусідом до відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області. Згідно відповіді №3664/200/04-2023 від 19.04.2023 року звернення ОСОБА_1 розглянуте, при його детальній перевірці встановлено, що у повідомленні відсутні будь-які ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, проведено профілактичну бесіду з сусідом.
10 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою за фактом конфлікту з сусідом до відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області. Згідно відповіді №3663/200/04-2023 від 19.04.2023 року звернення ОСОБА_1 розглянуте, при його детальній перевірці встановлено, що у повідомленні відсутні будь-які ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, проведено профілактичні бесіди.
25 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою за фактом службової недбалості посадових осіб Городоцької ТГ до відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області. Згідно відповіді №4988/200/04-2023 від 26.05.2023 року звернення ОСОБА_1 розглянуте, при його детальній перевірці встановлено, що у повідомленні відсутні будь-які ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення.
Крім цього, позивач 02 травня та 31 серпня 2023 року зверталася до відповідача із заявою про неможливість заїзду до будинку у зв'язку із перекриттям дороги сусідом ОСОБА_13 .
Листом Городоцької сільської ради №85/03-03-14/23 від 01.06.2023 року позивачу повідомлено, що постійною комісією сільської ради з питань земельних відносин, планування території, охорони навколишнього середовища, екології та природокористування здійснено виїзд на місцевість, в результаті якого встановлено, що ОСОБА_1 та її сусідом ОСОБА_13 порушено благоустрій земель запасу Городоцької сільської ради, тим самим порушено Типові правила благоустрою. Зазначено, що ОСОБА_14 попереджений Городоцькою сільською радою про необхідність усунення бетонних блоків із земель житлової та громадської забудови комунальної власності. Принагідно ОСОБА_1 повідомлено про необхідність усунути навезену та розгорнуту землю та шматки асфальту, що зруйнувало дорогу та заїзд до себе і сусідів. Висота вимощених вказаних матеріалів в подальшому створить перешкоди у вільному доступі до об'єктів благоустрою суміжному землекористувачу.
Листом Городоцької сільської ради №140/03-03-14/23 від 29.09.2023 року позивачу ОСОБА_1 повідомлено, що дорога загального користування, визначена червоними лініями в чинній містобудівній документації с.Обарів, за адресою: АДРЕСА_1 , не перекрита. Бетонні блоки встановлені громадянином ОСОБА_13 на землях запасу житлової та громадської забудови комунальної власності. Зазначено, що громадянин ОСОБА_14 неодноразово попереджений Городоцькою сільською радою про необхідність усунення бетонних блоків із земель житлової та громадської забудови комунальної власності та проводиться робота щодо досудового врегулювання питання.
За фактом самовільного здійснення навезення ОСОБА_1 будівельних матеріалів на землі комунальної власності загального користування поліцейським офіцером громади СВГ ВП Рівненського РУК ГУНП в Рівненській області Ойцюсем Василем 11 квітня 2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.
10 травня 2023 року постановою №4 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Городоцької сільської ради ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено покарання у виді штрафу в розмірі 1360 грн. В наведеній постанові зазначається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2023 року серія ВАВ №225269, складений поліцейським офіцером громади СВГ ВП Рівненського районного управління поліції ГУНП України в Рівненській області капітаном поліції Ойцюсем Василем, 11 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв. було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , біля свого будинку навезла та розгорнула землю та шматки асфальту, чим зруйнувала дорогу та заїзд до себе і сусідів.
Постановою державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвою А.С. від 12 червня 2023 року відкрито виконавче провадження №71991411 з примусового виконання постанови №4, виданої 10.05.2023 року Городоцькою сільською радою.
Вказане виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 11 липня 2023 року.
19 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, в якому просила суд визнати протиправною відмову відповідача, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами по вулиці Набережна, с.Обарів, Рівненського району Рівненської області; зобов'язати відповідача вчинити дії в межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами по АДРЕСА_1 , а саме проведення дороги загального користування з твердою покрівлею та підпірними стінами. В обґрунтування позовних вимог, вказувала про неодноразові звернення до сільської ради з заявою про будівництво дороги по вулиці Набережна, що є заїздом до її будинку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада, залишеним постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 без змін, було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Судом першої та апеляційної інстанціями адміністративної юрисдикції встановлено, що до земельної ділянки ОСОБА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із кадастровим номером 5624687400:02:008:1744, і до земельної ділянки сусіднього землевласника ОСОБА_2 наявний спільний заїзд від дороги загального користування - АДРЕСА_1 , який розташований на землях запасу житлової та громадської забудови комунальної власності.
Також зазначається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з заявами про облаштування окремого заїзду до її будинку, оскільки вона має конфлікт з сусідкою - ОСОБА_4 та її сином, на що отримувала відповіді відповідача від 25.05.2022, 19.07.2022, 01.06.2023, 02.06.2023 про відмову в облаштуванні окремого заїзду до будинку.
За результатами розгляду адміністративної справи, суди встановили позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною відмови відповідача, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами по вулиці Набережна, с. Обарів, Рівненського району Рівненської області; зобов'язання відповідача вчинити дії в межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами по АДРЕСА_1 , а саме проведення дороги загального користування з твердою покрівлею та підпірними стінами - є безпідставними та необґрунтованими.
03 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до начальника ГУНП в Рівненській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення дільничними офіцерами, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Ухвалою Рівненського міського суду від 08.11.2023 року (справа №569/19006/23) визнано протиправною бездіяльність начальника ГУНП в Рівненській області по факту невнесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 03.08.2023 року та зобов'язано уповноважених службових осіб ГУНП в Рівненській області внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_1 та розпочати досудове розслідування.
21.11.2023 року Рівненським районним управлінням поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181010003215 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.
Відповідно до ст.78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно пункту «г» ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Відповідно до положень ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року проїзд, дорога є територією загального користування.
Стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, у тому числі вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Відповідно до пп. 1-3 ч.2 ст.17Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів та вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка позивача з кадастровим номером 5624687400:02:008:1744 межує із землею загального користування - дорогою, яка є власністю територіальної громади Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Як встановлено судами адміністративної юрисдикції, до земельної ділянки ОСОБА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із кадастровим номером 5624687400:02:008:1744, і до земельної ділянки сусіднього землевласника ОСОБА_2 наявний спільний заїзд від дороги загального користування - вулиця Набережна в с. Обарів, який розташований на землях запасу житлової та громадської забудови комунальної власності.
На дану ділянку позивачем було навезено землі та шматки асфальту.
За фактом самовільного здійснення навезення ОСОБА_1 будівельних матеріалів на землі комунальної власності загального користування поліцейським офіцером громади СВГ ВП Рівненського РУК ГУНП в Рівненській області Ойцюсем Василем 11 квітня 2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.
В судовому засіданні позивач неодноразово зазначала, що намагалася самостійно облагородити дану ділянку, оскільки органи місцевого самоврядування не реагували на її звернення.
Виходячи із предмету та підстав позову, позивач надала суду належні та допустимі докази, які підтверджують перекриття заїзду до її будинковолодіння самовільно встановленими бетонними блоками, що створює їй перешкоди у володінні і користуванні своїм майном.
Натомість, на спростування доводів позивача відповідач належних і допустимих доказів не надав, а твердження, що причиною пред'явлення позову є не що інше, як ухилення позивачем від вчинення дій по приведенню земельної ділянки комунальної власності у попередній стан, а саме вивезення самовільно навезеної великої кількості кубів ґрунту, шматків асфальту тощо за свій рахунок, є лише припущенням.
Суд звертає увагу, що Городоцька сільська рада як орган місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з однаковим реагуванням на порушення правил благоустрою громадянами.
Рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №1265 від 29 червня 2023 року «Про затвердження Правил благоустрою населених пунктів Городоцької сільської ради» (далі - Правила благоустрою) визначено правила благоустрою с.Обарів Рівненського району.
Згідно розділу XVI Правил благоустрою до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у порушенні цих Правил.
Якщо під час перевірки виявленні причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, уповноважена посадова особа виконавчого комітету Городоцької сільської ради зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб, особами, які його отримали.
Незважаючи на фіксацію порушення правил благоустрою Горпинюком І., відповідач Городоцька сільська рада Рівненського району реалізовувала виконання обов'язку щодо вжиття відповідних заходів до повернення земельної ділянки в попередній стан та притягнення винної особи до відповідальності в усній формі, що в позбавило їх надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які б підтверджували що громадянин ОСОБА_14 неодноразово попереджався Городоцькою сільською радою про необхідність усунення бетонних блоків.
Суд зазначає, що ситуація, яка скалася між сторонами набула ознак конфлікту, тож за таких умов - усні попередження Городоцькою сільською радою ОСОБА_3 про необхідність усунення бетонних не слід вважати належним способом реагування.
Посилання відповідача, що здійснювати роботи по влаштуванню заїзду, як просила позивач, не передбачено будівельно-технічною документацію, суд не бере до уваги, тому що у позовній заяві такі вимоги відсутні.
Суд зауважує, що всі доводи представника відповідача щодо предмета спору зводяться лише до незгоди із вибором заїзду, його влаштуванням і здійсненим позивачем насипом землі, будь-яких ґрунтовних заперечень щодо доводів позивача не надано.
Слід зазначити, що належними та допустимими доказами надані позивачем документи технічної документації із землеустрою, розробленою попередніми власниками, оскільки такі, через відсутність генерального плану забудови села Обарів, є тими документами, з яких вбачається схема розташування земельних ділянок, об'єктів та існуючих доріг, у тому числі і під'їзної дороги до домоволодіння позивача. Оскільки проїзд є землею загального користування, тому відповідно доступ до нього повинен бути відкритий.
Позивачем також надано докази того, що нею вживались заходи для вирішення даного спору в позасудовому порядку. На підтвердження цього ОСОБА_1 надано суду копії звернень до органу місцевого самоврядування - Городоцької сільської ради та відповіді на них.
Згідно ст.19 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані серед іншого: забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.
Таким чином, доводи позивача про бездіяльність відповідача з питань перекриття дороги загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , що створює перешкоди у користуванні нею, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування (проїзд) шляхом демонтажу самочинно встановлених бетонних плит підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_1 зазначає, що саме протиправна бездіяльність Городоцької сільської ради порушує право позивача на вільний доступ до проходу та проїзду до власного будинку. Через перегороджений заїзд до свого будинку позивач не може нормально обробити город, здійснити ремонт, оскільки жоден автомобіль не може під'їхати до будинковолодіння. Позивач визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн. виходила з того, що вказані обставини щодня завдають їй моральні страждання, переживання, вплинули на якість життя, спілкування з оточуючими, що призводить до погіршення стану здоров'я.
Відшкодування моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
Виходячи з аналізу ст.1167 ЦК України, зобов'язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності: моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювана шкоди; причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вини заподіювана шкоди.
Як зазначено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести заявник.
В позовній заяві приводиться лише оціночне судження позивача щодо завдання їй моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач відчуває нервове напруження, переживання та страждання, які спричинені бездіяльністю відповідача, що призводить до погіршення стану здоров'я.
Крім цього, позивач належним чином не обґрунтувала свої вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди та не надала доказів, які б підтверджували факт завдання моральної шкоди, її розмір, наявність вини відповідача у її завданні та, які підтверджують взаємозв'язок між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою.
За таких обставин, суд приходить до переконання про безпідставність вимоги про стягнення моральної шкоди.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції від 25.01.2024, позивач сплатив за подання позову 3633 грн. 60 коп.
Оскільки позов задоволено частково, то судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задоволити частково.
Визнати бездіяльність Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області з питань перекриття дороги загального користування за адресою: вулиця Набережна, 22 в селі Обарів Рівненського району Рівненської області протиправною.
Зобов'язати Городоцьку сільську раду Рівненського району Рівненської області усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування (проїзд) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно встановлених бетонних плит.
У задоволенні позову в частині стягнення з Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області моральної шкоди в сумі 10000,00 грн на користь ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387183, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.4, с. Городок Рівненського району Рівненської області.
Суддя Гладишева Х.В.