Справа № 569/20278/24
19 лютого 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 851144767, за умовами якого кредитором надано позичальнику Кредит на суму 28 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 112 днів, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитний договір підписано позичальником електронним підписом за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV27KQ3, який введено відповідачем 05.03.2021 року о 13:16:45 год. у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість у розмірі 59 068,07 грн., яка складається з: 28 250,00 грн. - заборгованість по кредиту; 30 818,07 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування Кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами. У подальшому, 05 серпня 2020 року було укладено між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 05/0820-01, а 04 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 0409/24, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
З огляду на те, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором і має прострочену заборгованість у розмірі 59 068,07 грн., позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
12.12.2024 року представником відповідача - адвокатом Дупаком В.Г. подано через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області подано письмові пояснення в порядку ст.ст. 43, 174 ЦПК України, у яких останній вказав, що умова кредитного договору щодо встановлення Відповідачу щомісячної плати за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно є нікчемною, а тому частина заборгованості, яка нарахована за кредитним договором, а саме нарахована плата за обслуговування кредиту та прострочена плата за обслуговування кредиту не підлягає стягненню з Відповідача. Просить позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ":
- заборгованість за кредитним договором в сумі 28 250, 00 грн.;
- судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в п. 3 прохальної частини позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутність представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. Представником - адвокатом Дупаком В.Г. подано через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 19.02.2025 року клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність відповідача.
За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є позивач (на підставі договору факторингу № 0409/24) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 851144767, який підписано за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV27KQ3, який введено відповідачем 05.03.2021 року о 13:16:45 год. у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатор відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 28 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Судом встановлено, що кредитодавцем виконані зобов'язання за кредитним договором, шляхом надання відповідачу суми кредиту в розмірі 28 250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № cb83a050-12f6-4b9c-be0c-b2fbc54d0a0c від 05.03.2021 року на суму 28 250,00 грн.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, що підтверджується Договором факторингу № 28/1118-01.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 168 від 28.11.2018 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 30 928,80 грн.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідачки на загальну суму 59 068,07 грн.
04.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" уклали Договір факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 року, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 59 068,07 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Так згідно Паспорту споживчого кредиту, який є Додатком до Договору кредиту № 851144767, який є невід'ємною його частиною (п. 4 Договору), щомісячний платіж в погашення кредиту включає в себе плату за інші послуги банку.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», надання інформації щодо кредиту Відповідача, що є складовою плати за обслуговування кредиту, має відбуватись безоплатно, проте Позивачем було встановлено плату за таке обслуговування.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватись будь-якою зустрічною оплатою збоку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту - позивальнику.
Враховуючи наведене, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд, вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною , викладена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19), від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Враховуючи наведені правові висновки, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати платежів за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 30 818,07 грн. є необґрунтованою.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов переконливого висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає до задоволення частково в розмірі 28 250,00 грн. простроченого боргу.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, оскільки позов задоволено частково, а саме на 48% (28 250, 00 грн. х 100% : 59 068,07 грн.), то з Відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 162,75 грн. (2 244,40 грн. х 48% : 100).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
У письмових поясненнях від 12.12.2024 року представник відповідача - адвоката Дупак В.Г. просить відмовити у позивачу у стягненні з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
09.09.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 09/09/24-02, згідно Розділу 1 якого Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати Клієнту наступної правову допомоги представництві інтересів Клієнта і надання йому правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до договору правничої допомоги, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.
09.09.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 року, в якому зазначена вартість наданих послуг з надання правничої допомоги 6 000,00 грн. з посиланням на протокол погодження вартості послуг до вказаного договору з кількістю годин та найменуванням наданих адвокатських послуг.
Враховуючи незначну складність справи, об'єм доказової бази, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору та ціну позову, з огляду на критерії розумності та пропорційності, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 14.11.2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 250,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 14.11.2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір в розмірі 1 162,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 14.11.2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 14.11.2001 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук