Справа №570/5946/24
19 лютого 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - позивач), діючи через свого представника Тараненка А.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №406489750 від 29 грудня 2021 року в розмірі 28 416 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №406489750 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20 200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
29 грудня 2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. на банківську картку відповідача.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між тими самими сторонами укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01. 31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27 696 грн 00 коп.
Звертає увагу, що Реєстр прав вимог №175 від 05 травня 2022 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 29 грудня 2021 року.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 416 грн 00 коп.
30 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
За цим договором фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №3009/24 від 30 вересня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 416 грн 00 коп.
З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №406489750 від 29 грудня 2021 року становить 28 416 грн 00 коп., яка складається з: 20 000 грн 00 коп. заборгованості по кредиту; 8 416 грн 00 коп. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, і яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача Тараненко А.І. просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання.
Згідно Відповіді №1045164 від 20 січня 2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30 листопада 1991 року.
06 лютого 2025 року до суду повернулася не врученою судова повістка для відповідача на 19 лютого 2025 року з довідкою поштового відділення про причини повернення/досилання, де вказана причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Згідно частини 4 статті 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання, повернута суду з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 29 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №406489750 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20 200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п. 1.2. Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Відповідно до п. 1.3. Договору кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 20 000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 28 січня 2022 року.
Відповідно до п. 1.7. Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 28 січня 2022 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до п. 1.9. Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 102,20 процентів річних, що становить 0,28 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 516,82 процентів річних, що становить 1,42 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Відповідно до п. 1.10.-1.13. Договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі, якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Згідно п. 2.1.1.5 Договору кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
29 грудня 2021 року відповідачем також подана Заявка на отримання грошових коштів в кредит, де вказані його дані, зокрема фінансовий номер телефону, електронна адреса, дата народження, паспортні дані, РНОКПП, адреса реєстрації та проживання, а також номер картки НОМЕР_1 .
З копії платіжного доручення №5967ес0-15еb-43аа-асаb-62bfd59399fd від 29 грудня 2021 року слідує, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 кошти згідно договору №406489750 від 29 грудня 2021 року в сумі 20 000 грн 00 коп.
Також, з електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» №3980/47.1.-БТ від 08 серпня 2024 року слідує, що АТ «Таскомбанк» надає підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18 липня 2019 року банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, що вказані в Додатку. В Додатку до вказаного листа від 08 серпня 2024 року наявний платіж 29 грудня 2021 року в сумі 20 000 грн 00 коп. на картку вказану відповідачем в Заявці на отримання кредиту - 4731-21ХХ-ХХХХ-8738.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимоги (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
28 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої текст Договору викладено у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Згідно п. 5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в новій редакції, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
До Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року приєднані Додаток №1 Форма реєстру прав вимоги, Додаток №2 Форма Акту повернення права вимоги.
31 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як клієнтом, та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, була укладена Додаткова угода №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №406489750 від 29 грудня 2021 року.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», як фактором, був укладений Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 2.1. та п. 4.1. Договору).
Відповідно до п 1.3 вказаного Договору право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
До Договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року приєднані Додаток №1 Форма реєстру прав вимог, Додаток №2 Акт повернення права вимоги.
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №406489750 від 29 грудня 2021 року.
30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).
До Договору факторингу №3009/24 від 30 вересня 2024 року приєднані Додаток №1 Реєстр боржників, Додаток №2 Акт прийому-передачі Реєстру боржників та Додаток №3Акт повернення права вимоги.
Згідно витягу з Реєстру боржників від 30 вересня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №406489750 від 29 грудня 2021 року.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №406489750 від 29 грудня 2021 року, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на дату продажу 05 травня 2022 року, станом на 05 травня 2022 року заборгованість відповідача складала 29 264 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7 696 грн 00 коп. - заборгованість за процентами. На дату продажу 05 травня 2022 року розмір заборгованості не змінювався.
Як слідує з розрахунку заборгованості по Кредитному договору №406489750 від 29 грудня 2021 року, складеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», з 05 травня 2022 року по 30 жовтня 2023 року заборгованість відповідача складала 28 416 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 8 416 грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №406489750 від 29 грудня 2021 року, складеному позивачем, з 30 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року заборгованість відповідача складала 28 416 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. - заборгованість по простроченому тілу; 8 416 грн 00 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 29 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №406489750. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 28 416 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 416 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №406489750 від 29 грудня 2021 року.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №30/1023-01, за яким ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №406489750 від 29 грудня 2021 року.
30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №3009/24, за яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору кредитної лінії №406489750 від 29 грудня 2021 року.
За таких обставин, оскільки позивач уклавши 30 вересня 2024 року з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Договір факторингу №3009/24 набув права грошової вимоги до відповідача по Договору кредитної лінії №406489750 від 29 грудня 2021 року, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 28 416 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 416 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 6 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором про надання правничої допомоги №0110/24 від 01 жовтня 2024 року, Додатковою угодою №1 від 01 жовтня 2024 року до даного Договору, Актом прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2024 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії №406489750 від 29 грудня 2021 року в розмірі 28 416 (двадцять вісім тисяч чотириста шістнадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у розмірі 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 19 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Першко