Справа № 569/11235/24
19 лютого 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді О. Левчука у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження,
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом цивільна справа №569/11235/24 за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2025 позов ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження задоволено, визнано неправомірним та скасовано розпорядження Кременецького міського голови №140-о від 13.06.2024, стягнуто з Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні.
19.02.2025 представником відповідача подано заяву про відвід судді О. Левчука, у зв'язку з тим, що є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, оскільки в системі «Електронний суд», наявна Реєстраційна карта вхідного документу: ел.заява про ухвалення дод. рішення у спр. 569/11235/24, в якій містяться протиріччя, що вказує на ознаки маніпуляції з матеріалами справи та недобросовісність. Також суддя не переконавшись чи долучена до матеріалів справи №569/11235/24 заява про ухвалення додаткового рішення з датою «31.01.2025 року», прийняв ухвалу про відкриття провадження від 04.02.2025 року та призначив і провів судове засідання 12 лютого 2025 року об 11:40 год без долученої до матеріалів справи заяви про ухвалення додаткового рішення з датою «31.01.2025 року», що підтверджується датою складення та підписання Реєстраційної картки вхідного документу №6438/25- Вх- (13.02.2025 року об 15.00 год.), що викликає сумнів у правомірності відкриття провадження і проведення судового засідання та добросовісності судді.
За змістом ч. 8, 9 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
У зв'язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді О. Левчука, суд зазначає таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36, 37 ЦПК України.
Згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Так, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за об'єктивними та суб'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див.рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
З огляду на доводи, що викладені представником відповідача у заяві про відвід судді О.Левчука, суд не вбачає об'єктивних обставин, які б свідчили, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи викликали сумніви у безсторонності судді та, відповідно, у його неупередженості або об'єктивності, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаної заяви.
Крім того суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу
Враховуючи викладене вище, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. 36-40, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді О. Левчука у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. Левчук