Справа № 569/9059/21
1-кс/569/907/25
03 лютого 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
встановив:
Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до суд із клопотанням яке погоджено прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження №42019180490000173 від 9 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_5 уклав контракт про проходження військової служби на посадах осіб старшинського та сержантського складу у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки, після чого відправлений для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ) постійне місце дислокації АДРЕСА_1 .
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 80 від 17 грудня 2015 року солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду сержанта з матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ).
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно Указів Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року та №15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої тривають на даний час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалося, відтак в Україні діє особливий період.
Разом із тим, солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 14 березня 2016 року близько 08 години 00 хвилин самовільно залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ), яка тимчасово дислокувалася на ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу АДРЕСА_2 та відправився у невідомому напрямку, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України.
19 січня 2022 року ОСОБА_5 , у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111,112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року), зокрема, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень за місцем служби (роботи), керівнику адміністрації підприємства (установи).
Крім того, 19 січня 2022 року ОСОБА_5 , було відправлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року) за його останнім відомим місцем проживання у АДРЕСА_3 . Дане повідомлення вручене не було у зв'язку із відсутністю останнього на території України.
19 січня 2022 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Станом на момент внесення даного клопотання солдат ОСОБА_5 у розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ) не повернувся, про своє місце перебування командирів (начальників), а також правоохоронні органи не повідомив, місце перебування останнього не відоме, згідно наявних даних перетнув державний кордон та перебуває за межами країни, у зв'язку з цим продовжує ухилятись від військової служби без будь-яких поважних причин чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України.
2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність: ОСОБА_5 підозрюється у дезертирстві, тобто у самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року).
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів санкцією якого передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
3. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_2 , протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.
4. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України:
Солдат ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, тобто існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
5. Виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:
Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтверджується факт самовільного залишення військової частини польова пошта НОМЕР_1 (на даний час перейменована у військову частину НОМЕР_2 ) та ухилення від проходження військової служби солдатом ОСОБА_5 із 14 березня 2016 року по даний час, оскільки останній до військової частини не повертався, до виконання обов'язків військової служби не приступав, на даний час не звільнений в запас.
Наданням відповідних доручень органам поліції за місцем останнього тимчасового проживання ОСОБА_5 встановити його місцезнаходження не представилося за можливе. Допитані працівниками поліції свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в поясненнях зазначили, що ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 тимчасово орендував кімнату в 2015-2016 роках, однак та на даний час там не проживає та виїхав у невідомому напрямку. Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14 січня 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перетнув державний кордон України 16 березня 2018 року та перебуває за межами країни.
Слід відмітити, що ОСОБА_5 зареєстрований (проживає) на віддаленій відстані від органу досудового розслідування, прокуратури та суду (м. Донецьк, Донецької області, вул. Курашова, 38), підозрюється у вчиненні тяжкого військового злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, а тому може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, зокрема у разі повернення на підконтрольну територію України може відправитися у невідомому напрямку, в тому числі повернутись назад у м. Донецьк, повторно перетнувши державний кордон.
6. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування командирів (начальників), правоохоронні органи, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, за місцем служби характеризується посередньо.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 29листопада 2023 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 із метою його приводу для участі у розгляді клопотання у вигляді тримання під вартою.
Згідно п.2 ч.3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії. Таким чином, термін дії ухвали слідчого судді на даний час закінчився. Розшукати та затримати підозрюваного ОСОБА_5 не вдалося, відтак є необхідність повторного надання дозволу на його затримання.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Частиною 4 вищевказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження №42019180490000173 від 9 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
19 січня 2022 року ОСОБА_5 , у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111,112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року), зокрема, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень за місцем служби (роботи), керівнику адміністрації підприємства (установи).
Крім того, 19 січня 2022 року ОСОБА_5 , було відправлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року) за його останнім відомим місцем проживання у АДРЕСА_3 . Дане повідомлення вручене не було у зв'язку із відсутністю останнього на території України.
19 січня 2022 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування командирів (начальників), правоохоронні органи, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, за місцем служби характеризується посередньо, тому інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 19 січня 2022 року оголошений у розшуку, а тому враховуючи вищезазначене вважаю, що є достатні підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.176-178,183,187-190,372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Загорськ Московської області Російської Федерації, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого (проживаючого) за адресою: АДРЕСА_4 , сержанта з матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (на даний час військова частина НОМЕР_2 ), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , доставити до Рівненського міського суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 , чи по закінченню шести місяців із дати постановлення ухвали, або відкликання її прокурором.
Ухвала постановлена за клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_13