Справа № 569/13173/24
1-кс/569/750/25
29 січня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.11.2024 року за ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_1 ключі від запалення до вказаного транспортного засобу-власником якого являється ОСОБА_4 .
Вказаний транспортний засіб взагалі не використовувався як знаряддя вчинення злочину і твердження органу досудового розслідування про його використання під час вчинення кримінального правопорушення є не обґрунтованими і не підтверджено жодними доказами.
На даний час відомо, що під час проведення досудового розслідування, транспортний засіб був детально оглянутий, підстав в подальшому утриманні транспортного засобу в органу досудового розслідування не має.
При утриманні вилученого майна, установлені обставини та застосовані правові норми, які дають підстави вважати, не відповідність заходу втручання держави в право приватної власності критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
З вищевикладеногослідзробитивисновок, щозастосування практики Європейського суду з прав людини є першочерговим при розгляді кримінальних проваджень.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 в судовому засіданні, своє клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 19.11.2024 року за ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz Vitoреєстраційний номер НОМЕР_1 ключі від запалення до вказаного транспортного засобу-власником якого являється ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, що вказаний транспортний засіб взагалі не використовувався як знаряддя вчинення злочину і твердження органу досудового розслідування про його використання під час вчинення кримінального правопорушення.
На даний час відомо, що під час проведення досудового розслідування, транспортний засіб був детально оглянутий, підстав в подальшому утриманні транспортного засобу в органу досудового розслідування не має.
Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (ВгопіолУБкі) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно вимог ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах «Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, про необхідності в повернення автомобіля на відповідальне зберігання без зняття арешту, а тому клопотання підлягає до задоволення частково.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити частково.
Зобов'язати слідчого та/або прокурора, уповноважених на розслідування кримінального провадження, повернути безоплатно на відповідальне зберігання, із правом користування, без права відчуження, автомобіль Mercedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_1 та ключі від запалення до вказаного транспортного засобу - ОСОБА_4 ..
Зобов'язати ОСОБА_4 . на першу вимогу слідчого, в якого знаходиться кримінальне провадження надавати автомобіль Mercedes-Benz Vito реєстраційний номер НОМЕР_1 та ключі від запалення до вказаного транспортного засобу для проведення слідчих дій та призначених експертиз.
Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_1