Справа № 569/6/25
1-кс/569/173/25
06 січня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , (далі - слідчий), погоджене прокурором Спеціальної економічної прокуратури Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12024180000000771 від 09.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Спеціальної економічної прокуратури Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024180000000771 від 09.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова Малинської ОТГ Рівненської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою із старостою Яринівського старостинського округу Малинської ОТГ Рівненської області ОСОБА_7 , вимагають з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірну вигоду у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за надання дозвільних документів на вирубку хвойних насаджень на землях комунальної власності Малинської ОТГ Рівненської області та видачу довідки щодо їх перевезення.
02.01.2025 проведено затримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час чого здійснено особистий обшук останнього та вилучено наступні речі:
- мобільний телефон марки «iPhone 13»;
- картка мобільного оператора з номером: « НОМЕР_1 »;
- грошові кошти у кількості десять купюр номіналом по 1000 грн. кожна із номерами: ГК1716641; АЄ 8643460; БН 1595512, АК 5729762; АК4202202; ГН9615090;ВТ 7614714; ГМ 1667852; ВТ 1853967; ГП 0425407;
- грошові кошти у кількості двадцять шість купюр номіналом по 500 грн. кожна із номерами: ЗБ 5748402; АБ 4239017; ГА 0206536; ВД 3556687; ЄЗ 5898948; АВ 9389134; ЄБ 2411360; ЕЗ 0341319; БВ 5495825; ЄЕ 8734807; ЄД 7343995; ХЗ 0456408; ЗБ 8960727; ЗГ 1815067; ХГ 6881003; АН 1735119; ХВ 9789079; ГБ 0095356; ЄН 1980218, ВН 4976100, ЄЗ 5656063, ГЛ 7822049, ЕЖ 0110578, АН 5719767, АЗ 1041509, АЄ 7201806.
Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт, що полягає у забороні права володіння, користування, розпорядження та відчуження на речі та документи, які було виявлено та вилучено під час проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на:
- мобільний телефон марки «iPhone 13»;
- картка мобільного оператора з номером: « НОМЕР_1 »;
- грошові кошти у кількості десять купюр номіналом по 1000 грн. кожна із номерами: ГК1716641; АЄ 8643460; БН 1595512, АК 5729762; АК4202202; ГН9615090;ВТ 7614714; ГМ 1667852; ВТ 1853967; ГП 0425407;
- грошові кошти у кількості двадцять шість купюр номіналом по 500 грн. кожна із номерами: ЗБ 5748402; АБ 4239017; ГА 0206536; ВД 3556687; ЄЗ 5898948; АВ 9389134; ЄБ 2411360; ЕЗ 0341319; БВ 5495825; ЄЕ 8734807; ЄД 7343995; ХЗ 0456408; ЗБ 8960727; ЗГ 1815067; ХГ 6881003; АН 1735119; ХВ 9789079; ГБ 0095356; ЄН 1980218, ВН 4976100, ЄЗ 5656063, ГЛ 7822049, ЕЖ 0110578, АН 5719767, АЗ 1041509, АЄ 7201806.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_1