Справа № 535/34/25
Провадження № 2/535/197/25
06 лютого 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Гуляєвої Г.М.,
за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, ЄДРПОУ: 14282829) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ ПУМБ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитні договори: 1) 26.02.2021 кредитний договір №2001824564401, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 50000 грн.; 2) 02.11.2021 кредитний договір №3002006695901, за яким позичальнику кредит у сумі 34800 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала: по кредитному договору від 26.02.2021 № 2001824564401 - 75431,11 (сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 11 копійок) грн., з яких: 49994,86 грн. - заборгованість за кредитом; 25436,25 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 02.11.2021 № 3002006695901- 47738,45 (сорок сім тисяч сімсот тридцять вісім гривень 45 копійок) грн., з яких: 30087,5 грн. - заборгованість за кредитом; 7,35 грн. - заборгованість процентами; 17643,6 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто, загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 31.10.2024 склала 123169,56 (сто двадцять три тисячі сто шістдесят дев'ять грн. 56 коп.) гривень.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за кредитними договорами зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 17.01.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором №2001824564401 від 26.02.2021 за період з 30.03.2022 по 30.05.2023 йому нараховувались проценти за користування кредитом в сумі 254363, грн. Таке нарахування відбулось у порушення вимог Закону України від 15 березня 2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо дії нори на період дії воєнного стану" яким доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та прехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18. Також, щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 17643,60 грн. за кредитним договором №3002006695901 від 02.11.2021 року вважає, що позивачем не доведено правомірність стягнення з нього передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту. Крім того, зазначає, що з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості по комісії за кредитним договором в рахунок погашення комісії за період з 02.12.2021 року по 29.06.2023 року ним було сплачено 3132 грн. Умовами договору не встановлено черговість погашення кредитної заборгованості, тому сплачена сума комісії підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а потім на тіло кредиту.
У зв'язку з відсутністю учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку частини другої статті 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності їх достатності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
26.02.2021 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №2001824564401, за змістом якого позичальнику видається кредит в сумі 20 000 грн строком на 12 місяців із застосуванням процентної ставки 47,88% та комісії за проведення обов'язкового платежу, внесеного після настання платіжної дати- 100 грн.; позичальник, своєю чергою, зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості відповідно до графіку платежів. Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001824564401 підписана ОСОБА_2 власноруч (а.с.6).
02.11.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3002006695901, за змістом якого позичальнику надається кредит у розмірі 34800 грн строком на 24 місяців із застосуванням процентної ставки 0,010% та комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3.00%. Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості відповідно до графіку платежів. Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №3002006695901 підписана ОСОБА_2 власноруч (а.с.7-8).
Платіжною інструкцією № ТR 53302056.19476.359 від 01.11.2021 підтверджується факт перерахування коштів банком на картковий рахунок ОСОБА_2 кредит у розмірі 34800,00 грн. (а.с. зворот 37).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед банком станом на 31.10.2024 склала: по кредитному договору від 26.02.2021 № 2001824564401 - 75431,11 (сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 11 копійок) грн., з яких: 49994,86 грн. - заборгованість за кредитом; 25436,25 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 02.11.2021 № 3002006695901- 47738,45 (сорок сім тисяч сімсот тридцять вісім гривень 45 копійок) грн., з яких: 30087,5 грн. - заборгованість за кредитом; 7,35 грн. - заборгованість процентами; 17643,6 грн. - заборгованість за комісією.(а.с. 38 - 44).
Банком на адресу відповідача 04.11.2024, вих. № КНО-44.2.2/683 було надіслано письмову вимогу про виконання зобов'язання перед АТ ПУМБ, а саме: погасити заборгованість за кредитним договором № 2001824564401 від 26.02.2021 - 75431,11 грн. та за кредитним договором №3002006695901 від 02.11.2021 - 47738,45 року (а.с.34).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Як встановлено в судовому засіданні, АТ «ПУМБ» зобов'язання перед відповідачем за кредитними договорами №3002006695901 від 02.11.2021 та № 2001824564401 від 26.02.2021 виконані, але відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.
Станом на 31.10.2024 заборгованість склала: по кредитному договору №2001824564401 від 26.02.2021 - 75431,11 (сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 11 копійок) грн., з яких: 49994,86 грн. - заборгованість за кредитом; 25436,25 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією; по кредитному договору №3002006695901 від 02.11.2021 - 47738,45 (сорок сім тисяч сімсот тридцять вісім гривень 45 копійок) грн., з яких: 30087,5 грн. - заборгованість за кредитом; 7,35 грн. - заборгованість процентами; 17643,6 грн. - заборгованість за комісією.
Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Водночас суд відхиляє посилання позивача на пункт 10 частини першої статті 12 Закону України Про споживче кредитування в якості обґрунтування стягнення комісії за кредитними договорами з огляду на відсутність вказаної норми права у редакції закону, чинної на момент укладення договорів.
Відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договорів в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Згідно із частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Як вбачається з матеріалів справи, щомісячна комісія за обслуговування кредиту за кредитним договором №3002006695901 від 02.11.2021 визначена у розмірі 3,00 % від суми кредиту щомісячно.
Загальна заборгованість відповідача за комісією за цим договором станом на 31.10.2024 року позивачем обраховано у загальному розмірі 17643,6 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що встановивши у Договорі №3002006695901 від 02.11.2021 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами банк не повідомив, за які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими.
При цьому, згідно зрозрахунком заборгованості за комісією, вона складає 17643,6 грн., що є суттєвим порівняно з розміром заборгованості відповідача за кредитом у розмірі 30087,5 грн., тому, таку умову договору, вочевидь, не можна визнати справедливою та розумною.
Водночас АТ «ПУМБ» не було позбавлене можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема, з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 17643,6 грн.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом.
Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України . У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Аналізуючи положення ч.1 ст. 638, ст. 1054, ст. 1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (Закон №1734- VІІІ) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов'язаний надати споживачу інформацію щодо умов кредитування для прийняття споживачем усвідомленого рішення. Така інформація серед іншого має містити порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів (за наявності) згідно Графіку платежів, а також попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов'язання за договором.
Згідно з ч.3 ст. 12 Закону №1734- VІІІ забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №363/1834/17 від 13.07.2022 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст. 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
У частині 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім цього, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-ІХ від 22.11.2023, набрав чинності 24.12.2023) забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за вище згаданими кредитами, то з нього підлягають стягненню і проценти за кредитним договором №2001824564401 від 26.02.2021 в розмірі 25436,25 грн. та за кредитним договором №3002006695901 від 02.11.2021 в розмірі 7,35 грн.
Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних допустимих доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованостей за вище вказанити кредитними договорами.
З урахуванням викладеного, та оскільки судом встановлено безпідставність вимог позивача про стягнення комісії за кредитним договором №3002006695901 від 02.11.2021, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами №3002006695901 від 02.11.2021 та №2001824564401 від 26.02.2021 підлягають частковому задоволенню, а саме: за кредитним договором від 26.02.2021 №2001824564401 в розмірі 75431,11 (сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 11 копійок) грн., з яких: 49994, 86 грн. - заборгованість за кредитом; 25436,25 грн. - заборгованість процентами; за кредитним договором від 02.11.2021 №3002006695901 в розмірі 30094,85 (тридцять тисяч дев'яносто чотирі гривні 85 копійок) грн., з яких: 30087,5 грн. - заборгованість за кредитом; 7,35 грн. - заборгованість процентами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено частково, а саме на 85,67%, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2027,39 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, ЄДРПОУ: 14282829) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у загальному розмірі 105525,96 (сто п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 96 копійок) гривень, що складається із заборгованості за кредитними договорами:
- за кредитним договором від 26.02.2021 №2001824564401 в розмірі 75431,11 (сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять одна гривня 11 копійок) грн., з яких: 49994, 86 грн. - заборгованість за кредитом; 25436,25 грн. - заборгованість процентами;
- за кредитним договором від 02.11.2021 №3002006695901 в розмірі 30094,85 (тридцять тисяч дев'яносто чотирі гривні 85 копійок) грн., з яких: 30087,5 грн. - заборгованість за кредитом; 7,35 грн. - заборгованість процентами.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2075,39 грн. (дві тисячі сімдесят п'ять грн. 39 коп.).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 11.02.2025.
Суддя: Г.М. Гуляєва