Справа № 526/3393/24
Провадження № 2-о/526/21/2025
іменем України
06 лютого 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
присяжних - Кравченко О.В., Зінченка Г.В.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну спроаву за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Гадяцької міської ради, ОСОБА_3 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини,
встановив:
До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У заяві вказує, що 31.03.2022 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , в якої є донька від попереднього шлюбу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Біологічний батько дитини ОСОБА_3 з дочкою не спілкується, аліменти не сплачує, не бере участі у її вихованні. Заявник хоче усиновити дитину, оскільки після укладення шлюбу з ОСОБА_2 вони разом і з дитиною проживають однією сім'єю та в них склалися теплі сімейні стосунки, дівчинка називає його батьком. Дружина, яка є матір'ю дитини, не заперечує проти усиновлення її дочки і зацікавлена в цьому. Заявник має гарний стан здоров'я, матеріальне становище та житлові умови у нього є добрими та такими, що відповідають вимогам, передбаченим законом для проведення усиновлення, підтверджені як медичними документами, довідкою про його доходи, так і актами обстеження житлово-побутових умов, які відповідають вимогам для проживання, виховання та забезпечення усім необхідним дитини. Він ознайомлений із правовими наслідками усиновлення, йому відомі правові умови, права та обов'язки, що виникають внаслідок усиновлення.
Сторони надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримали заяву про усиновлення, просили її задовольнити та постановити рішення, яким визнати ОСОБА_1 усиновлювачем.
Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.03.2013 року.
31 березня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 31.03.2022.
Батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надав нотаріально завірену заяву від 27.08.2024 року про надання згоди на усиновлення малолітньої дочки ОСОБА_4 , батьком якої він є, ОСОБА_1 .
Мати дитини ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_1 .
Згідно ч. ч. 1, 2 та ч. 5 ст. 217 Сімейного Кодексу України, усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків , яка має бути безумовною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.
Частиною 3 ст. 218 Сімейного Кодексу України передбачено, що усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком не усвідомлює факту усиновлення.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_1 разом з дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .
Згідно акту обстеження умов проживання значиться, що умови, де проживає заявник, разом зі своєю сім'єю є добрі, де є необхідна побутова техніка та створені необхідні умови для проживання та розвитку дітей. У дитини є окрема кімната з ліжком, меблями та іграшками.
Заявник ОСОБА_1 працює на посаді продавця-консультатнта у ФОП ОСОБА_8 та має офіційний дохід, підтверджений довідкою про розмір заробітної плати.
Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимостей» ОСОБА_1 на території України станом на 19.10.2023 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
За результатами медичних обстежень, згідно висновку поліклінічного відділення Гадяцької центральної районної лікарні від 29.08.2024 ОСОБА_1 за станом здоров'я придатний бути усиновителем.
Висновком Гадяцької міської ради від 09.09.2024 встановлено доцільність усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановлено, що його інтереси відповідають інтересам дитини.
Частиною 3 ст. 5 СК України передбачено, що держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Статтею 51 Конституції України проголошено цінність сім'ї, дитинства, материнства і батьківства, що охороняється державою.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.
Такі правові положення відображено у Європейській конвенції про усиновлення дітей (ETS N 58), вчиненій у Страсбурзі 24.04.1967, яка ратифікована 15.02.2011 та набрала чинності для України 01.09.2011.
За загальними принципами Європейської конвенції про усиновлення дітей, усиновлення є дійсним лише за умови, що його здійснено рішенням суду або адміністративного органу.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактичного).
Суд, оцінюючи докази у справі, враховує перш за все той факт, що дитина потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. Суд виходить з фактичних інтересів дитини та умов нормального виховання, а докази надані заявником підтверджують той факт, що дитина буде виховуватися в родині, яка забезпечить їй нормальний рівень життя, моральний та духовний розвиток.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що усиновлення громадянином України ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю відповідає вимогам закону та інтересам дитини, не переслідує корисливих мотивів, а тому його заява про усиновлення підлягає до задоволення.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення, що відповідає ст. 225 Сімейного Кодексу України.
У ст. 233 Сімейного Кодексу України зазначено, що на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Відповідно до ч. 7 ст. 314 ЦПК України, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем внесення актового запису.
Керуючись ст. ст. 207, 208, 211, 217, 223, 224, 225, 226, 229, 231, 233 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 263-265, 268, 273, 293, 310, 313-314 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Гадяцької міської ради, ОСОБА_3 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Гадяч Полтавської обл., РНОКПП НОМЕР_3 , усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Харків .
Першому відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до відповідного актового запису про народження ОСОБА_4 № 636 від 26.03.2013 року, внесеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, де у графі «прізвище» записати « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ім'я дитини залишити без змін, в графі «по батькові» записати « ІНФОРМАЦІЯ_6 », дату та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» записати « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.02.2025 року.
Суддя: С. А. Киричок