Справа № 525/91/25
Провадження №3/525/89/2025 П О С Т А Н О В А
18.02.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судового засідання Корж Т.Ю.,
з участю прокурора Миргородської окружної прокуратури Корсуна В.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каленики, Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором Гоголівського будинку культури виконавчого комітету Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, депутата 8 скликання Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, до адміністративної відповідальності раніше не притягався,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Рішенням 1 сесії восьмого скликання Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 13.11.2020 «Про початок повноважень депутатів Гоголівської селищної ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Гоголівської селищної ради восьмого скликання, зокрема ОСОБА_1 .
Рішенням позачергової сорок восьмої сесії восьмого скликання Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28.11.2023 «Про подання декларації депутатами Гоголівської селищної ради», на засіданні якої особисто був присутній ОСОБА_1 , доведено до відома депутатів Гоголівської селищної ради про строки подання щорічних декларацій: за 2021, 2022 роки до 31.01.2024 та за 2023 рік до 01.04.2024.
ОСОБА_1 , будучи депутатом восьмого скликання Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2024), а саме лише о 23 год. 13 хв. 04.04.2024 подав на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно подав декларацію невчасно, оскільки вийшов з ладу його ноутбук.
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Корсун В.С. обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтримав, зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП №56 від 22.01.2025, роздрукованими з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції відомостями про час подання декларації та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
У пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09.12.1994).
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.200) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Суд, заслухавши думку прокурора Миргородської окружної прокуратури Корсуна В.С., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , детально дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку і давши їм належну оцінку приходить до переконання, що є доведеною вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Ураховуючи вищевикладене, положення ст. 61 Конституції України, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що сприятиме реалізації принципів, передбачених ст. 23 КУпАП та не становитиме особистий надмірний тягар для особи у світлі правових позицій Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 12, 45, 52 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 23, 33, 36, ч. 1 ст. 172-6, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол