справа № 361/1656/25
провадження № 2/361/549/25
18.02.2025
18 лютого 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею і ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 червня 2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1008.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 зробив відповідний запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
За відомостями, що надійшли до суду із зазначеного Реєстру, видно, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 , що належить за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду м. Маріуполя.
Розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Жовтневого районного суду м. Маріуполя на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання є адреса: АДРЕСА_1 , фактичним місцем позивача проживання є адреса: АДРЕСА_2 .
Дітей від шлюбу сторони не мають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 виклала правовий висновок та роз'яснила, що положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. У цих нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття “суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза “суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін “суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Згідно із ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване у місті Маріуполь, зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 , відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 28 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області не є тим судом до підсудності якого процесуальним законом віднесено розгляд позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, тому підстави для розгляду цим судом вказаної позовної заяви відсутні, дана позовна заява підлягає передачі за територіальною підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за зареєстрованим місцем проживання відповідача, оскільки саме цей суд є уповноваженим законом судом на розгляд зазначеної позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно із ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Дотримання судом процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 вказаної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 27, 28, 31, 32, 89, 187, 259, 260, 378 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.