Провадження № 2/359/1665/2025
Справа № 359/880/25
18 лютого 2025року м.Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
У січні 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вище зазначена позовна заява.
Як зазначено у позовній заяві, адреса місця проживання та реєстрації позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Згідно до інформації відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, яка надійшла до суду 04.02.2025, інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 відсутня.
Відповідно до відповіді № 1098805 від 06.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, за вказаними параметрами : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу не знайдено.
З копії паспорту на ім'я ОСОБА_2 , долученої до позовної заяви, вбачається що останній зареєстрований за адресою: с. М.Букрин, Миронівський район, Київська область.
Відповідно до інформації виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, яка надійшла на адресу суду електронною поштою 17.02.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_3 .
Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Водночас, слід звернути увагу, що для застосування підсудності за вибором позивача, в супереч ч.1 ст.81 ЦПК України, позивач не приєднав жодного доказу на підтвердження того, що на її утриманні є малолітні або неповнолітні діти, окрім долучених свідоцтв про народження дітей, та що не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, а також що існує така домовленість подружжя.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією зі складових законності судового рішення.
Згідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України, прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально не відноситься до юрисдикції Бориспільського міськрайонного суду Київської області, тому є підстави для направлення матеріалів зазначеного позову до належного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
При визначенні підсудності слід врахувати, що с. Малий Букрин Обухівського району Київської області за своєю територіальністю належить до колишнього Миронівського району Київської області (до прийняття постанови ВРУ №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів").
Пунктом 3-1 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року.
З урахуванням викладеного, матеріали цивільної справи належить передати за підсудністю Миронівському районному суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 259, 260, 261, 353-354 ЦПК України,
ухвалив:
Матеріали цивільної справи № 359/880/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Ю. Семенюта