Провадження № 2/359/790/2025
Справа № 359/10399/24
Іменем України
6 лютого 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
В кінці вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №103411804. За яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (стандартна (базова) процента ставка 5 %), а також сплатити комісію в розмірі 10 % від суми кредиту одноразово, що становить 1000 гривень. ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виник борг у розмірі 33493 гривні 02 копійки. 30 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №09Т. За умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103411804 від 22 квітня 2021 року. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33493 гривні 02 копійки, що складається: заборгованості за тілом кредиту - 8046 гривень, заборгованості за відсотками - 24447 гривень 02 копійки, заборгованості за комісійними винагородами - 1000 гривень.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_2 направив до суду заяву, якою підтримав пред'явлений позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала. Про час та місце розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 22 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №103411804. За яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (стандартна (базова) процента ставка 5 %), а також сплатити комісію в розмірі 10 % від суми кредиту одноразово, що становить 1000 гривень (а.с.16-26).
ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 гривень. Вказана обставина підтверджується копією платіжного доручення № 26978506 від 22 квітня 2021 року (а.с.28).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає чи зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Договір про споживчий кредит №103411804 від 22 квітня 2021 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. У такий спосіб договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 33493 гривні 02 копійки, що складається: заборгованості за тілом кредиту - 8046 гривень, заборгованості за відсотками - 24447 гривень 02 копійки, заборгованості за комісійними винагородами - 1000 гривень (а.с.59-61).
30 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №09Т. За умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103411804 від 22 квітня 2021 року (а.с.29-58).
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 33493 гривні 02 копійки.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З квитанції про сплату № 2655-6355-2263-3679 від 26 вересня 2024 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Пред'явлений позов задоволений. Тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Білецький Б.М. на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 квітня 2024 року (а.с.79-83).
Відповідно до п.1 додаткової угоди №103411804 від 16 вересня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» адвокатом Білецьким Б.М., останній взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 (а.с.84).
Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16 вересня 2024 року (а.с.86) ТОВ «Діджи Фінанс» понесло витрати на оплату правової допомоги у розмірі 6000 гривень.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33493 гривні 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», що розташовується за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Дата складення повного заочного рішення - 6 лютого 2025 року .
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський