Справа № 161/574/25
Номер провадження 2/167/145/25
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми
10 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми передано за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.
14 лютого 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Рожищенського районного суду Волинської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2025 року справу передано на розгляд судді Гармай І. Т.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Положеннями ст. 52, 53 ЦПК України визначено статус третіх осіб, а саме: які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, також треті особи виступають на стороні позивача або відповідача.
Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів цих осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірним правовідношенням, а також дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Як вбачається з позовної заяви, представником позивача не визначено передбачений ст. 52, 53 ЦПК України процесуальний статус третьої особи, а саме: не зазначено чи заявляє третя особа самостійні вимоги щодо предмета спору чи не заявляє, а також не вказано на стороні позивача чи відповідача має брати участь в розгляді даної справи третя особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України (далі - СК України) при розгляді судом спорів, зокрема, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
За змістом ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Як встановлено з змісту позовної заяви представником позивача як третю особу зазначено - службу у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області. У зв'язку з вищенаведеним позивачу необхідно уточнити третю особу шляхом залучення до справи саме органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.1 та 2 ст.159 СК України).
За змістом п. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що вони не допускають виключень, щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов'язковою.
Роз'яснення щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при зверненні до суду у спорах даної категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору, міститься в постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року по справі № 638/18531/16-ц.
Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 158 СК України визначений досудовий порядок врегулювання спору за вимогами про встановлення порядку спілкування з дітьми, який є обов'язковим та передує пред'явленню до суду позову.
Всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, ст. 19 СК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, а саме: в матеріалах позовної заяви відсутні документи на підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення порядку участі у спілкуванні та вихованні дітей у спосіб визначений у позовній заяві та відповідне рішення про визначення такого способу, відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов'язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ або докази на підтвердження звернення у досудового порядку до органу опіки та піклування та отримання відмови з приводу надання висновку, не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідача від виконання відповідного рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.
Далі, згідно з ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем додано копію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року, однак вказана копія рішення додана не в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно яких у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
За положеннями ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16 травня 2013 року суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Таким чином, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пункт 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, визначає, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Відповідно до п. 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Всупереч вищезазначеним вимогам позивачем до позовної заяви додано копію письмового доказу, а саме «заявление від 28.12.18» викладене іноземною мовою (російською) без супроводження його нотаріально засвідченим перекладом державною мовою.
При цьому, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Водночас, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу суду документів, переданих на їх розгляд, складених не державною мовою.
За таких обставин, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: визначити орган опіки та піклування, представлений належною юридичною особою; подати до суду та відповідно до кількості учасників справи новий примірник позовної заяви в якому визначити статус третьої особи (чи заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору чи не заявляє, на стороні позивача чи відповідача має брати участь в розгляді справи відповідна третя особа); надати суду належним чином засвідчену копію рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року (усі аркуші) та копію «заявление від 28.12.18» складеного іноземною мовою з супроводженням його нотаріально засвідченим перекладом державною мовою; докази вживання досудового порядку врегулювання спору (рішення органу опіки та піклування), письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору (чи докази відмови в його отриманні).
Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай