Справа № 164/2716/24
п/с 1-в/164/168/2025
19 лютого 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Ониска Р.В.,
з участю: секретаря судового засідання Наумик Н.В.,
прокурора Прокопчука В.А.,
представників адміністрації державної
установи «Маневицька виправна колонія № 42» Потолкової Л.П.,
Сопронюка Р.І.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі в режимі відеоконференції клопотання ДУ «Маневицька ВК (№42)» про приведення вироків у відповідність до законодавства відносно засудженого ОСОБА_1 , зокрема вироку Франківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року, в частині засудження за ч. 3 ст. 185 КК України, -
ДУ «Маневицька ВК №42» звернулась в суд з клопотанням про приведення у відповідність до вимог закону вироків відносно ОСОБА_1 , зокрема вироку Франківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року, в частині засудження за ч. 3 ст. 185 КК України. Вимоги обґрунтовано тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Згідно вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що 05.12.2017 намагався викрасти чуже майно грошові кошти, що перебували в ТзОВ "Ваша аптека", однак свого злочинного умислу довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками служби державної охорони НП України.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 09.12.2015 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
На даний час він відбуває покарання у державній установі «Маневицька виправна колонія № 42».
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2015 року, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання призначене вироком Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 13.10.2015 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України та за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 п'ять років 6 шість місяців позбавлення волі. Згідно вироку судуОСОБА_1 засуджений за вчинення 04.11.2014 крадіжки майна вартістю 51 600 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2016 року, апеляційну скаргу задоволено частково. Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 9 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінено. На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 9 грудня 2015 року та вироком Апеляційного суду Львівської області від 13 жовтня 2015 року вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 21 листопада 2014 року, зарахувавши в цей строк покарання, відбуте ним частково за попереднім вироком. В решті вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2015 року залишено без змін. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 19 листопада 2014 року по 23 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно вимоги про несудимість встановлено, що ОСОБА_1 на виконання вищевказаного вироку був направлений в місця позбавлення волі і 11.07.2017 звільнений умовно достроково на підставі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2017 на не відбутий строк 1 рік 7 місяців 16 днів.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема викрадення чужого майна. Відповідно до ст. 51 КУпАП викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на 01 січня 2017 року два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 1600 гривень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2017 року намагався викрасти чуже майно грошові кошти, що перебували в ТзОВ "Ваша аптека", однак свого злочинного умислу довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками служби державної охорони НП України. Отже останній не викрав жодного майна і умисел на викрадення майна у нього був невизначений. За вказаних обставин суд не може на власний розсуд вважати, що умисел ОСОБА_1 був направлений на викрадення майна на суму понад 1600 грн. Враховуючи принцип презумпції невинуватості за яким всі сумніви по кримінальному провадженню на користь засудженого та те, що ОСОБА_1 залишився у більш невигідному положенні ніж ті засуджені, які вчинили викрадення майна вартістю що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд вважає за необхідне застосувати до останнього Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», тому він має бути звільнений від відбування покарання за ч. 3 ст. 185 КК України за вчинення викрадення майна згідно вирокуФранківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Вищевказані зміни в законодавстві пом?якшують та скасовують кримінальну протиправність діяння, тобто мають зворотну дію в часі, а тому мають бути застосовані до засудженого ОСОБА_1 .
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 клопотання підтримав, просив звільнити його від відбування покарання в частині засудження за вчинення крадіжок, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши пояснення засудженого, який клопотання підтримав, думку представника адміністрації установи, який проти задоволення клопотання не заперечував, висновок прокурора, який клопотання підтримав та просив звільнити засудженого ОСОБА_1 негайно, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення з вищевикладених підстав, так як 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 532, 537, 539 КПК України, ст. 58 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 74 КК України,Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, суд, -
Клопотання задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК Українизвільнити від відбування покарання, призначеного йому вироком Франківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року, за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_1 діяння.
В зв?язку із звільненням ОСОБА_1 відвідбування покаранняза ч. 3 ст. 185 КК України - ч. 1 ст. 71 КК України застосуванню у вказаному вироку не підлягає.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в зв'язку з декриміналізацією діяння за ч. 3 ст. 185 КК України, згідно вироку Франківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2022 року - звільнити з державної установи «Маневицька виправна колонія № 42» негайно.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 10.06.2022, яким останньому призначено покарання у виді 3 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України і встановленням 3 роки іспитового строку - виконувати самостійно.
Копію ухвали направити у державну установу «Маневицька виправна колонія № 42» для виконання та засудженому для відому.
Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_1 з-під варти підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.