Справа № 127/4924/25
Провадження № 1-кс/127/2229/25
Іменем України
17 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000038 від 24.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000038 від 24.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації та введення на території України воєнного стану, в листопаді 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому місці, діючи з корисливих мотивів, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вони спільно розробили єдиний план злочинних дій спрямований на вимагання та заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом погрози та застосування насильства над ним, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 , з жовтня 2024 року орендував (без укладання договору оренди) у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 автомобіль марки «Volkswagen» моделі «e-golf», 2014 року випуску, та у ході його експлуатації у листопаді 2024 року випадково його пошкодив, а саме пошкодив решітку переднього бампер. У зв'язку з вказаними обставинами, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснити ремонт вказаного автомобіля за власні кошти, однак останні усвідомлюючи реальну вартість ремонту вказаного автомобіля, розуміючи можливість отримати від ОСОБА_8 додатково грошові кошти під приводом ремонту автомобіля, безпідставно та умисно завищили вартість ремонту автомобіля марки «Volkswagen» моделі «e-golf», 2014 року випуску, та почали вимагати від ОСОБА_8 їх сплати, у тому числі погрозою та застосуванням фізичного насильства.
В результаті чого, ОСОБА_8 у період часу з середини листопада 2024 року по середину грудня 2024 року (точний час досудовим розслідування не встановлено), на вимогу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , віддав останнім грошові кошти у загальній сумі 10 000 грн., однак вказана сума була не остаточною, та згідно висунутих вимог останніх, ОСОБА_8 мав надати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 решту грошових коштів у сумі 2000 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, стало відомо, про існування боргу у третьої особи перед потерпілим ОСОБА_8 у сумі 3 000 доларів США. У цей час, у ОСОБА_7 який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел на обернення вказаної ситуації на свою користь та безпідставного збагачення за рахунок коштів ОСОБА_8 . У зв'язку з чим, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин запропонували ОСОБА_8 посприяти у поверненні йому боргу у сумі 3 000 доларів США, за умови, що частину вказаних коштів ОСОБА_8 віддасть їм. На вказану пропозицію ОСОБА_8 відмовився та повідомив, що найближчим часом йому добровільно повернуть борг, та з повернутих коштів він поверне ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 2 000 грн.
На початку лютого 2025 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, стало відомо про повернення ОСОБА_8 боргу у розмірі 3000 доларів США та фактичної наявності у останнього грошових коштів, з метою доведення свого злочинного умислу на незаконне збагачення, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що це вони посприяли у повернення йому боргу, та висунули неправомірну вимогу про надання їм 500 (п'ятсот) доларів США, супроводжуючи таку вимогу психологічним тиском та погрозою заподіяння тілесних ушкоджень, які потерпілий сприймав як реальні.
Продовжуючи реалізувати свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , продовжили чинити щодо ОСОБА_8 психологічний та фізичний тиск, так 05.02.2025 близько 11 год. 22 хв., останні перебували в приміщенні АЗС «БРСМ НАФТА», що в м. Вінниці по вул. Якова Гальчевського, 60А, де зустріли ОСОБА_8 та слідуючи за ним, попередньо узгодивши план дій, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 відвели потерпілого ОСОБА_8 за будівлю АЗС, та під час розмови задля подальшого отримання коштів та доведення до ОСОБА_8 реальності своїх погроз, у разі невиконання їхньої незаконної вимоги, продовжували погрожувати заподіянням тілесних ушкоджень, та у подальшому ОСОБА_7 наніс правою рукою в ділянку живота ОСОБА_8 та один удар долонею правої руки в ділянку голови ОСОБА_8 та один удар головою в ділянку голови ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 завдав один удар лівою рукою в ділянку голови, тим самим, спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця на носі, що згідно висновку експерта належить до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи діяти згідно попередньо обумовленого плану, спрямованого на незаконне вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 07.02.2025 близько 15 год. 15 хв., ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зателефонував потерпілому ОСОБА_8 та повідомив про необхідність залишити грошові кошти в сумі розмірі 500 доларів США баристі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що працює в кав'ярні «Бу бу бу» в м. Вінниці по вулиці Якова Гальчевського (Тимощука),39.
Після чого, ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, на виконання вимог ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 07.02.2025 близько 15.50 год., перебуваючи в кав'ярні «Бу бу бу» в м. Вінниці по вулиці Якова Гальчевського (Тимощука), 39, передав ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 500 доларів США, для подальшої передачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
В подальшому, 07.02.2025 у період часу з 16:00 год до 16:30 год., попередньо домовившись, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з метою отримання залишених потерпілим ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 500 доларів США, прибули до приміщення кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_6 » м. Вінниці по вулиці Якова Гальчевського (Тимощука), 39, де були затриманні, у порядку ст. 208 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діючи в умовах воєнного стану, із застосуванням насильства вимагали від потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 500 доларів США та діючи під контролем правоохоронних органів отримали вказані грошові кошти.
08 лютого 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим (вимагання) за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2025 (справа №127/4410/25) застосувано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з одночасним визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №413537428 від 17.02.2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є власником:
-квартири, за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 0522285200:03:000:1535;
-земельної ділянки загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 0522285200:03:000:1536.
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, однак без позбавлення права його використання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
-квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 0522285200:03:000:1535;
-земельну ділянку загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 0522285200:03:000:1536, шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, однак без позбавлення права власника його використання.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: