Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4704/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Клил", м.Київ (адреса: 04074, м.Київ, вул. Кульженків Сім'ї, буд.35)
про стягнення 223446,50 грн
без виклику учасників справи
24.12.2024 року позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Клил" про стягнення заборгованості за Договором підряду щодо виконання робіт з технічного переоснащення №Ч8233 від 25.11.2021 року у розмірі 223446,50 грн, з яких: аванс - 115486,86 грн; штраф - 46194,74 грн; інфляційні втрати- 55205,65 грн; 3 % річних - 6559,23 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі №922/4704/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
30.12.2024 року представник позивача надав до суду клопотання про виправлення помилки в назві відповідача (вх.№32717), в якому зазначає, що представником позивача при направленні позову через електронний кабінет до суду було допущено технічну описку у найменуванні Відповідача у шапці позовної заяви, а саме помилково зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛИЛ СТРОНГ" замість Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ КЛИЛ".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року по справі №922/4704/24, зазначивши у вступній та описовій частинах ухвали вірну назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ КЛИЛ".
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
30.12.2024 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 04074, м.Київ, вул. Кульженків Сім'ї, буд.35.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
13.01.2025 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка на час прийняття рішення залишилася незмінною.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
Крім того, ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлена на адресу засновника відповідача ТОВ "Варіант-Б", яка також була повернута до суду без вручення, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов'язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
25.11.2021 року між АТ «Харківобленерго» (Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЕНЕРГО-БУД» (Відповідач, Підрядник) укладений договір підряду щодо виконання робіт з технічного переоснащення №Ч8233 (надалі - Договір).
Позивач зазначає, що Підрядником згідно з даним Договором є ТОВ «ЗАХІД-ЕНЕРГО БУД», місцезнаходження: вул. Кушнарьова Є.П., буд. 2, кв. 262, смт Пісочин, Харківський район, Харківська область. Втім, відповідно до відомостей з ЄДР, отриманих через сервіс Liga 360, станом на 23.12.2024 змінено назву Відповідача на ТОВ “СТРОНГ КЛИЛ» та місцезнаходження на: вул. Кульженків Сім'ї, буд. 35, м. Київ, 04074.
Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов'язується власними силами зі своїх матеріалів виконати для Замовника наступні роботи (код ДКПП (Державний класифікатор продукції та послуг) 43.21): “Реконструкція “ТП-1215» (інв. №00506636/01), з встановленням трансформатора. Реконструкція ЛЕП “ПЛ 0,4 кВ ТП-1215 Л-3» (інв. 00808084/03) для електропостачання об'єкта “житловий будинок» за адресою: пров. Рудика майора, б. 3, с. Липці, Харківський район, Харківська область, Україна (реєстр № 112698), замовник - Шевченко Е.В.» , а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно з пунктом 3.1 Договору Ціна цього Договору є твердою і становить 192478,10 грн. (сто дев'яносто дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 10 коп.), крім того ПДВ 20 % - 38495,62 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 62коп.). Загальна вартість договору 230973,72 грн. (двісті тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 72 коп.).
Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п.3.2. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору Замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50%, що складає 115486,86 грн., від загальної вартості договору на виконання робіт, придбання (постачання) необхідних матеріалів, виробів, обладнання, протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору строк (термін) виконання робіт передбачено календарним планом (графіком) виконання робіт та починає перебіг протягом 3 днів з дати набрання чинності цього Договору та отримання авансу (за наявності авансу) або заявки від Замовника на виконання робіт. Підрядник зобов'язаний виконувати роботи у відповідні строки, що встановлені календарним планом (графіком) виконання робіт (додаток 2 до Договору).
Згідно з Додатком 2 до Договору “Календарний план-графік Реконструкція “ТП-1215» (інв. №00506636/01), з встановленням трансформатора. Реконструкція ЛЕП “ПЛ 0,4 кВ ТП-1215 Л-3» (інв. 00808084/03) для електропостачання об'єкта “житловий будинок» за адресою: пров. Рудика майора, б. 3, с. Липці, Харкіський район, Харківська область, Україна (реєстр № 112698), замовник - Шевченко Е. В.», строк виконання робіт з реконструкції електричних мереж становить 120 днів.
За приписами пп. 6.3.1 п. 6.3. Договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 5.17 Договору здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється відповідно до чинного порядку. Перелік документів, що оформлюються при здаванні об'єктів в експлуатацію, повинен відповідати передбаченому переліку, що встановлений будівельними нормами і правилами і стандартами. При підписанні актів виконаних робіт Підрядник передає Замовнику акти прихованих робіт, паспорти або сертифікати на матеріали та обладнання, виконавчі схеми та підтверджуючі документи з доставки (товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо) з урахуванням ДБН А.3.1-5-2016 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2011 № 691. при здаванні об'єктів в експлуатацію Підрядник передає замовнику виконавчу геодезичну зйомку, яка має бути зареєстрована в Управлінні містобудування та архітектури.
Відповідно до п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.
На виконання умов договору, позивач перерахував 08.12.2021 року відповідачу аванс за договором у сумі 115486,86 грн, що підтверджується банківською випискою за 09.12.2021.
З урахуванням терміну виконання робіт, визначеного п.5.1 Договору, відповідач повинен був розпочати роботи з реконструкції електричних мереж, 13.12.2021 (перший день початку робіт з реконструкції електричних мереж припадав на неділю 12.12.2021) та закінчити 28.04.2022.
Як зазначає позивач, в порушення п. 5.1, підп. 6.3.1 п. 6.3. Договору відповідач взагалі не приступив до виконання робіт, передбачених Договором, акт виконаних робіт сторонами не складався та не підписувався.
Пунктом 11.5. Договору визначено, що сторона, що прийняла рішення про призупинення дії або розірвання Договору у випадках, передбачених пунктами 11.3. та 11.4 Договору, повідомляє про це письмово іншу Сторону не менш ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінилися, Сторона, що проявила ініціативу має право розірвати Договір.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення терміну виконання робіт за цим Договором від 15 днів Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від ціни Договору. У разі порушення терміну виконання робіт за цим Договором понад 15 днів- Підрядник сплачує Замовнику штраф 20%, а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначеного штрафу, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
18.01.2023 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога №04-46/276 щодо повернення сплаченого авансу в сумі 174438,97 грн разом з інфляційними втратами та штрафом у строк до 31.01.2023. Однак вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
Оскільки відповідач не приступив до виконання робіт у строк, визначений договором, сплачений аванс не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 115486,86 грн авансу, 46194,74 грн штрафу, 55205,65 грн інфляційних нарахувань та 6559,23 грн 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з чч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Так, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Як встановлено судом, позивач на виконання умов п. 4.1. Договору 08.12.2021 сплатив на розрахунковий рахунок Відповідача аванс в розмірі 115486,86 грн.
Водночас, з огляду на приписи п. 5.1. Договору, Відповідач повинен був розпочати роботи з реконструкції електричних мереж, з урахуванням вимог ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України (ЦК України), 13.12.2021 (перший день початку робіт з реконструкції електричних мереж припадав на неділю 12.12.2021) та закінчити 28.04.2022.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі N 910/12382/17).
Відповідач не надав суду доказів, що ним роботи були виконані у строк та у обсягах авансу, який він отримав від позивача. Доказів повернення авансу відповідач також суду не надав.
Отже обставини щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором є такими, що підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми авансу у розмірі 115486,86 грн підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо штрафу.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.7.2. Договору у разі порушення терміну виконання робіт за цим Договором до 15 днів - Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни Договору. У разі порушення терміну виконання робіт за цим Договором понад 15 днів- Підрядник сплачує Замовнику штраф 20%, а у разі здійснення попередньої оплати підрядник, крім сплати зазначеного штрафу, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України та договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 46194,74 грн підлягають задоволенню.
Щодо 3% річних та інфляційних.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Зокрема Верховний Суд вказав, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
У цьому випадку п. 7.2. Договору встановлено обов'язок Відповідача повернути невикористану частину авансу з урахуванням інфляційних нарахувань.
Відтак, оскільки Відповідач не приступив до виконання робіт у строки, визначені Договором (повинен був виконати роботи у строк до 28.04.2022) та відповідно порушив терміни виконання робіт понад 15 днів (станом на 23.12.2024 цей термін складає 969 дні), а тому, відповідно до п. 7.2. Договору, у нього виник обов'язок повернути сплачений Позивачем аванс з урахуванням індексу інфляції. При цьому інфляційні нарахування здійснюються з моменту оплати позивачем авансу (з грудня 2021).
Нарахування 3% річних розпочинається з 01.02.2023, після закінчення встановленого вимогою позивача строку на повернення відповідачем авансу.
Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 6559,23 грн 3% річних та 55205,65 грн інфляційних є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ КЛИЛ" (адреса: 04074, м.Київ, вул. Кульженків Сім'ї, буд.35; код ЄДРПОУ 44121435) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (адреса: 61037, м. Харків, вул.Георгія Тарасенка, буд.149; код ЄДРПОУ 00131954; на п/р НОМЕР_1 в ХОУ АТ “Ощадбанк», МФО 351823, і.п.н. 001319520396) 223446,50 грн, що складається з: авансу - 115486,86 грн, штрафу - 46194,74 грн, інфляційних втрат - 55205,65 грн та 3 % річних - 6559,23 грн, а також 2681,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "19" лютого 2025 р.
Суддя К.В. Аріт