Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.02.2025м. ХарківСправа № 922/1855/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243)
до Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" (61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 9, код ЄДРПОУ 23005974)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення права, та зобов'язання повернути земельну ділянку до земель запасу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан
за участю представників учасників справи:
позивача - Бенденжук Л. О.,
відповідача - не з'явився, -
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом (вх. №1855/21 від 18.05.2021) до Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95", в якому просить:
- розірвати договір оренди землі від 08.02.2008, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 №140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353га по просп. Леніна, 9 (сучасна назва - просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029;
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029, яка використовується приватним підприємством "Приватна фірма "Діоніс-95" (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів, право власності на які не зареєстроване;
- зобов'язати приватне підприємство "Приватна фірма "Діоніс-95" (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 до земель запасу міста Харкова з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: Рішенням Харківської міської ради від 25.04.2007 № 83/07 ПП «ПФ «Діоніс-95» поновлено з 01.04.2007 до 01.04.2012 право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (Дзержинський район) в межах, які визначені договорами оренди земельних ділянок реєстраційні номери № 6309/03, 6308/03 від 24.02.2003 року для експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком; на підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ПП «ПФ «Діоніс-95» укладено договір оренди землі від 08.02.2008, зареєстрований в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 № 140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (сучасна назва - просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 для експлуатації та обслуговування будівлі кафе з літнім майданчиком строком до 01.04.2012; до вказаного Договору між сторонами було укладено три додаткові угоди: 1 - від 25.06.2010, за якою змінено нормативну грошову оцінку та розмір орендної плати за Договором; та 2 - від 06.11.2012, якою строк дії Договору було продовжено до 01.04.2017; 3 - від 03.04.2018, якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022; згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.05.2021 № 256815547 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з 06.04.2018 зареєстроване право оренди за ПП «ПФ «Діоніс-95» на підставі Договору та вищевказаних додаткових угод строком до 31.12.2022; проведеним 15.04.2021 на місцевості обстеженням земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 огороджена, доступ до земельної ділянки обмежений, на території земельної ділянки знаходяться: нежитлове приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5», нежитлова будівля літ. «З-1», право власності на які зареєстроване за ПП «ПФ «Діоніс-95»; на земельній ділянці на час обстеження проводилися будівельні роботи, також обстеженням встановлено, що конфігурація нежитлового приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5» та нежитлової будівлі літ. «З-1» не відповідає технічному паспорту, виготовленому КП «Харківське міське БТІ» від 06.12.2006 та 06.04.2007 № 3359 по інвентаризаційній справі № 73477/81783; невідповідність конфігурації вказаних будівель технічних паспортам підтверджується також актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості, виготовленому 18.10.2007 за № 1215/07, плану земельної ділянки, що є невід'ємною частиною Договору, технічним паспортам на літ. «З-1», нежитлове приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5»; зміна зовнішніх меж нежитлових будівель літ. «З-1» та приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5» на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,0353 га (кадастровий номер 6310136300:06:002:0029) по просп. Науки, 9 у м. Харкові будівель здійснено ПП «ПФ «Діоніс-95» з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства, що є у свою чергу підставою для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення таких об'єктів та розірвання Договору; як встановлено обстеженням земельної ділянки по просп. Науки, 9 у м. Харкові, ПП «ПФ «Діоніс-95» самовільно забудовано орендовану земельну ділянку та змінено зовнішні межі нежитлової будівлі літ. «З-1» та нежитлового приміщення № 54' в літ. «А'''-5» за відсутності документів, що засвідчують право на виконання будівельних робіт чи документів, що засвідчують прийняття їх до експлуатації; відповідачем, в порушення умов п.п. 17, 30, 31 Договору, за відсутності дозвільних документів та письмової згоди орендодавця було здійснено самочинне будівництво на орендованій земельній ділянці; у даному випадку має місце істотне порушення умов Договору, за якого Харківська міська рада як орендодавець позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні Договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1855/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 23.06.2021.
08.06.2021 (вх. № 13354/21) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Харківської міської ради про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд: змінити предмет позову у справі № 922/1855/21 шляхом доповнення прохальної частини позову Харківської міської ради пунктом 6 наступного змісту: 6. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029, яка використовується приватним підприємством «Приватна Фірма «Діоніс-95» (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, а саме: привести нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А-5» в стан, що існував на 06.12.2016 згідно з технічним паспортом, виданим КП «Харківське міське БТІ», інвентаризаційна справа № 73477/81783, реєстровий № 3359; 2. Пункт 3 прохальної частини позову Харківської міської ради у справі № 922/1855/21 читати у наступній редакції: 3. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029, яка використовується приватним підприємством «Приватна Фірма «Діоніс-95» (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, а саме: привести нежитлову будівлю літ. «З-1» в стан, що існував на 06.04.2007 згідно з технічним паспортом, виданим КП «Харківське міське БТІ», інвентаризаційна справа № 73477/81783, реєстровий № 3359; 3. Розгляд справи № 922/1855/21 продовжувати з урахуванням зміни предмета позову.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2021 перенесено підготовче засідання з 23.06.2021 на 14.07.2021.
08.07.2021 (вх. № 15945/21) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" на позовну заяву.
13.07.2021 (вх. № 1637321) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про призначення у справі № 922/1855/21 судової будівельно-технічної експертизи, в якому останній просив суд проведення експертизи доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл, піроф. М.С. Бокаріуса (Україна, м. Харків, вул. Золочівська, 8а) та на розгляд експертів поставити наступні питання: - Яка дійсна площа нерухомого майна: нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9? Чи проводилась з 01.01.2019р. по теперішній час реконструкція, добудова, під час якої змінилася площа нерухомого майна: нежитлового приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9? Яка дійсна площа нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. « 3-1» за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9? Чи проводилась з 01.01.2019р. по теперішні час реконструкція, добудова під час якої змінилася площа нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. « 3-1» за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9?
Протокольною ухвалою від 14.07.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 28.07.2021.
Протокольною ухвалою від 28.07.2021 прийнято до розгляду заяву позивача (вх.13354/21 від 08.06.2021) про зміну предмету позову, встановлено порядок розгляду клопотання про призначення експертизи у наступному судовому засіданні та відкладено підготовче засідання по справі на 16.08.2021.
29.07.2021 (вх. № 17669/21) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" на позовну заяву Харківської міської ради з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що: позивачем зроблені суб'єктивні припущення які ґрунтується на візуальному огляді території про нібито те, що Відповідачем проведена реконструкція нежитлової будівлі літ. «З-1» в результаті якої площа була збільшена орієнтовано з 10,0 кв. м. до 60,0 кв.м; дані твердження Позивача не відповідають дійсності, є хибними та такими, що не ґрунтуються на належних та допустимих доказах; ПФ «Діоніс-95» є власником нерухомого майна: нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 загальною площею 19,7 кв.м., нежитлова будівля літ. «З-1» загальною площею 10,3 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9; 05.04.2020р. в результаті пожежі були значно пошкоджені нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки, 9, які належать ПФ «Діоніс-95» на праві власності та праві користування, що підтверджується відповідним актом про пожежу; з метою відновлення пошкодженого пожежею власного та орендованого майна, а також земельної ділянки Відповідачем був проведений комплекс відновлювальних робіт без зміни конструктивну та без проведення перепланування (добудови) майна; висновки Позивача викладені в Акті обстеження від 15.04.2021р. та акт № 304-А перевірки благоустрою міста Харкова від 20.04.2021р. є відмінними - так в акті обстеження від 15.04.2021р. Позивач зазначає, що земельна ділянка 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га. огороджена. Конфігурація нежитлового приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 та нежитлової будівлі літ. «З-1», на думку Позивача не відповідає технічному паспорту, натомість, у висновках акту № 304-А перевірки благоустрою міста Харкова від 20.04.2021р.; Позивач вже зазначає, що проведена реконструкція в результаті якої площа нежитлової будівлі літ. «З-1» була орієнтовано збільшена з 10,0 кв. м. до 60,0 кв.м.; тобто, згідно останнього акту перевірки Позивача від 20.04.2021р. у останнього не виникає питань до огородження земельної ділянки та зміни конфігурації нежитлового приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5, проте з невідомих причин Позивач заявляє позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом приведення нежитлового приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 в стан що існував на 06.12.2016р; Позивач не зазначає яким саме чином змінилось цільове використання земельної ділянки; Відповідач використовує земельну ділянку відповідно до умов договору землі для експлуатації та обслуговування будівлі кафе з літнім майданчиком; Позивач та його структурні підрозділи не є належним суб'єктом контролю та у останнього відсутні повноваження встановлювати наявність або відсутність порушень на об'єктах будівництва, ти паче шлях його візуального огляду; Відповідач користується земельною ділянкою на відповідній правовій підставі, а саме на підставі спірного договору оренди землі, який не припинив дію, не визнаний недійсним і не розірваний; Відповідач наголошує, що належним чином та відповідно до умов договору оренди землі використовує земельну ділянку, заборгованість з орендної плати відсутня, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, жодного будівництва, реконструкції, тощо нерухомого майна, яка належить на праві власності, Відповідачем не проводилось, доводи позовної заяви ґрунтується виключно на припущеннях без жодного належного та допустимого доказу.
05.08.2021 (вх. № 18257/21) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь Харківської міської ради на відзив Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95", в якій позивач позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2021 у справі № 922/1855/21, яку залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи. Призначено у справі № 922/1855/21 судову будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення за наявними матеріалами справи Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На розгляд та вирішення експерта поставлені питання: яка дійсна площа нерухомого майна: нежитлове приміщення цокольного поверху №54 в літ. А-5, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9; чи проводилась з 01.01.2019 по теперішній час реконструкція, добудова, під час якої змінилась площа нерухомого майна: нежитлового приміщення цокольного поверху №54 в літ. А-5, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9; яка дійсна площа нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. З-1, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9; чи проводилась з 01.01.2019 по теперішній час реконструкція, добудова, під час якої змінилась площа нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. З-1, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2021 задоволено клопотання завідувача лабораторії будівельно-технічних досліджень про погодження строку проведення експертизи більше ніж 90 календарних днів №5209/06-23/13/16-21. Погоджено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України проведення експертизи призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 серпня 2021 року по справі №922/1855/21 на строк, що перевищує 90 календарних днів. Зобов'язано Приватне підприємство "Приватна фірма "Діоніс-95" надати суду матеріали інвентаризаційної справи № 73477/81783 реєстровий номер 3359 по пр. Науки № 9 у м. Харкові в 10-ти денний строк з дня постановлення ухвали суду. Провадження у справі №922/1855/21 зупинено на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 задоволено клопотання Приватного підприємства Приватна фірма "Діоніс-95" про витребування доказів (вх. №30373 від 23.12.2021); витребувано у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) матеріали інвентаризаційної справи №73477/81783 реєстровий номер 3359 по пр. Науки №9 у м. Харкові; провадження у справі № 922/1855/21 зупинено на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
11.11.2024 (вх. № 1568) на адресу Господарського суду Харківської області із Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» надійшли матеріали справи № 922/1855/21 разом із висновком експерта № 26870 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до висновків експерта № 26870 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи надано відповіді на запитання господарського суду: площа нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху № 54 в літ. А-5, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9 з урахуванням площі нежитлового приміщення 19,7 м. кв. становить 122,2 м. кв.; вірогідно, в період з виникнення пожежі на об'єкті нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. А-5, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, проведені будівельні роботи, під час яких змінилась площа нерухомого майна, але встановити до якого типу відносяться ці роботи (реконструкція, добудова)не надається можливим; площа нерухомого майна нежитлової будівлі літ. З-1, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9 з урахуванням площі нежитлового приміщення 10,3 м. кв. становить 46 м. кв.; вірогідно, в період з виникнення пожежі на об'єкті нежитлова будівля літ. З-1, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, проведені будівельні роботи, під час яких змінилась площа нерухомого майна, але встановити до якого типу відносяться ці роботи (реконструкція, добудова)не надається можливим.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 провадження у справі № 922/1855/21 поновлено; призначено підготовче засідання у справі на 27.11.2024; вирішено сторонам за п'ять днів до призначеного по справі судового засідання надати господарському суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновку експерта № 26870 від 01.11.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Призначене на 27.11.2024 судове засідання не відбулось в зв'язку із проходженням суддею Новіковою Н. А. підготовки голів та заступників голів місцевих господарських судів у Національній школі суддів України згідно з Календарним планом підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2024 рік - ухвалою суду від 20.11.2024 призначено розгляд справи на 04.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 відкладено розгляд справи на 23.12.2024.
18.12.2024 (вх. № 31829/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" про закриття провадження у справі, в якій відповідач по справі просить суд закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
В судовому засіданні 23.12.2024 суд за участю представників позивача та відповідача оголосив перерву в розгляді справи на 15.01.2025.
13.01.2025 (вх. № 803/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" про закриття провадження у справі, в якій відповідач по справі просить суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.01.2025 заяву Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" (вх. № 31829/24 від 18.12.2024) про закриття провадження у справі задоволено частково; закрито провадження у справі № 922/1855/21 в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 08.02.2008, зареєстрованого в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 № 140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029; в іншій частині в задоволення заяви Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" (вх. № 31829/24 від 18.12.2024) про закриття провадження у справі відмовлено; відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Приватна фірма "Діоніс-95" про закриття провадження у справі (вх. № 803/25 від 13.01.2025); закрито підготовче провадження у справі № 922/1855/21; призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2025.
Протокольною ухвалою суду від 29.01.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 05.02.2025.
В судовому засіданні 05.02.2025 суд за участю представника позивача відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у ньому. Суд оголосив правову позицію відповідача щодо заявленого позову, який в письмових заявах по суті спору просив суд в задоволенні позову відмовити. Суд завершив розгляд справи по суті та після судових дебатів в нарадчій кімнаті ухвалив судове рішення по справі за результатом розгляду спору сторін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об'єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Харківської міської ради від 25.04.2007 № 83/07 ПП «ПФ «Діоніс-95» поновлено з 01.04.2007 до 01.04.2012 право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (Дзержинський район) в межах, які визначені договорами оренди земельних ділянок реєстраційні номери № 6309/03, 6308/03 від 24.02.2003 року для експлуатації та обслуговування кафе з літнім майданчиком.
На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ПП «ПФ «Діоніс-95» укладено договір оренди землі від 08.02.2008, зареєстрований в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 № 140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (сучасна назва - просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 для експлуатації та обслуговування будівлі кафе з літнім майданчиком строком до 01.04.2012.
Рішенням Харківської міської ради від 20.12.2017 № 872/17 ПП «ПФ «Діоніс-95» поновлено строком до 31.12.2022 договір оренди землі від 10.04.2008 № 140867100063 площею 0,0353 га (кадастровий номер 6310136300:6:002:0029) за рахунок земель житлової та громадської забудови із земель комунальної власності для експлуатації та обслуговування будівлі кафе з літнім майданчиком по просп. Науки, 9.
До вказаного Договору між сторонами було укладено три додаткові угоди: 1 - від 25.06.2010, за якою змінено нормативну грошову оцінку та розмір орендної плати за Договором; та 2 - від 06.11.2012, якою строк дії Договору було продовжено до 01.04.2017; 3 - від 03.04.2018, якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.05.2021 № 256815547 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з 06.04.2018 зареєстроване право оренди за ПП «ПФ «Діоніс-95» на підставі Договору та вищевказаних додаткових угод строком до 31.12.2022.
Відповідно до вищенаведеної інформації з Реєстру право власності на нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А-5» загальною площею 19,7 кв.м., нежитлова будівля літ. «З-1» загальною площею 10,3 кв.м. по просп. Науки, 9 у м. Харкові з 18.09.2017 зареєстроване за ПП «ПФ «Діоніс-95» на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.05.2007 № 2-4647/07.
Згідно з п. 1 Договору в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5», нежитлова будівля літ. «З-1», які належать Орендарю на праві приватної власності, інших об'єктів інфраструктури - немає.
Пунктом 15 Договору передбачено, що земельна ділянка передається для експлуатації та обслуговування будівлі кафе з літнім майданчиком.
Пунктом 17 Договору встановлена умова збереження стану об'єкта оренди: заборона самовільної забудови земельної ділянки. Також, пунктом 7 Договору (у первісній редакції) передбачено, що будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель без відповідного дозволу забороняється. Пунктом 7 Договору (у редакції додаткової угоди від 05.11.2012) передбачено, що будь-яке будівництво, а також реконструкція існуючих будівель на наданій в оренду земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається.
Пунктом 21 Договору оренди землі передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно з п.п. з) п. 31 Договору Орендар зобов'язаний при передачі земельної ділянки орендарю до підписання акту приймання-передачі привести земельну ділянку в придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за орендарем залишається право власності на всі будівлі, які будуть збудовані на ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Позивачем 07.04.2021 року винесено припис № 304-П про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова, яким відповідача зобов'язано негайно зупинити проведення будівельних робіт та привести територію до попереднього стану.
В подальшому 15.04.2021 року було проведено обстеження на місцевості земельної ділянки 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га. за адресою проспект Науки, 9, м. Харків про, що складено відповідний акт обстеження.
Згідно з висновками акту № 304-А перевірки благоустрою міста Харкова від 20.04.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 огороджена, доступ до земельної ділянки обмежений, на території земельної ділянки знаходяться: нежитлове приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5», нежитлова будівля літ. «З-1», право власності на які зареєстроване за ПП «ПФ «Діоніс-95», на земельній ділянці на час обстеження проводилися будівельні роботи. Також обстеженням встановлено, що конфігурація нежитлового приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5» та нежитлової будівлі літ. «З-1» не відповідає технічному паспорту, виготовленому КП «Харківське міське БТІ» від 06.12.2006 та 06.04.2007 № 3359 по інвентаризаційній справі № 73477/81783, конфігурація нежитлового приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5» та нежитлової будівлі літ. «З-1» не відповідає технічному паспорту, виготовленому КП «Харківське міське БТІ» від 06.12.2006 та 06.04.2007 № 3359 по інвентаризаційній справі № 73477/81783.
Позивач стверджує, що зміна зовнішніх меж нежитлових будівель літ. «З-1» та приміщення цокольного поверху № 54' в літ. «А'''-5» на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,0353 га (кадастровий номер 6310136300:06:002:0029) по просп. Науки, 9 у м. Харкові будівель здійснено ПП «ПФ «Діоніс-95» з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства є підставою для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення таких об'єктів та розірвання Договору.
Водночас відповідач заперечує проти доводів позивача з посиланням на те, що позивач та його структурні підрозділи не є належним суб'єктом контролю та у останнього відсутні повноваження встановлювати наявність або відсутність порушень на об'єктах будівництва та вказує, що належним чином та відповідно до умов договору оренди землі використовує земельну ділянку, заборгованість з орендної плати відсутня, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, жодного будівництва, реконструкції, тощо нерухомого майна, яка належить на праві власності, відповідачем не проводилось.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
В силу приписів статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК, може застосовуватися лише в разі недоступності для позивача можливості захисту його права (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 27).
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36))».
При цьому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як свідчать матеріали справи, позивачем при зверненні до суду із даним позовом в травні 2021 року було заявлено декілька взаємопов'язаних між собою вимог, зокрема, три вимоги:
- розірвати договір оренди землі від 08.02.2008, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 №140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353га по просп. Леніна, 9 (сучасна назва - просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029;
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029, яка використовується приватним підприємством "Приватна фірма "Діоніс-95" (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів, право власності на які не зареєстроване;
- зобов'язати приватне підприємство "Приватна фірма "Діоніс-95" (просп. Науки, 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 23005974) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,0353 га по просп. Науки, 9 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 до земель запасу міста Харкова з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
В ході розгляду справи договір оренди землі № 140867100063 від 10.04.2008, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію 31.12.2022 і оскільки між сторонами не укладалося додаткових угод щодо його продовження, господарський суд ухвалою від 15.01.2025 закрив провадження у справі № 922/1855/21 в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 08.02.2008, зареєстрованого в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 10.04.2008 № 140867100063, на користування земельною ділянкою площею 0,0353 га по просп. Леніна, 9 (просп. Науки) у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:002:0029 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Таким чином в даний час на розгляді господарського суду дві вимоги - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку до земель запасу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Відтак суд зазначає, що за обставин припинення договору оренди землі № 140867100063 від 10.04.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку до земель запасу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан не є ефективним способом захисту прав позивача, адже правова підстава для таких вимог відпала в зв'язку із спливом строку договору оренди землі.
Також суд враховує, що ПФ «Діоніс-95» є власником нерухомого майна: нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 загальною площею 19,7 кв.м., нежитлова будівля літ. «З-1» загальною площею 10,3 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9.
05.04.2020 в результаті пожежі були значно пошкоджені нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки, 9, які належать ПФ «Діоніс-95» на праві власності та праві користування, що підтверджується відповідним актом про пожежу.
З метою відновлення пошкодженого пожежею власного та орендованого майна, а також земельної ділянки відповідачем був проведений комплекс відновлювальних робіт.
При цьому згідно висновком експерта № 26870 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи вірогідно, в період з виникнення пожежі на об'єкті нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. А-5, за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9, проведені будівельні роботи, під час яких змінилась площа нерухомого майна, але встановити до якого типу відносяться ці роботи (реконструкція, добудова) не надається можливим.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
Крім ого, суд констатує, що фактично вимоги позивача гуртуються лише на акті обстеження від 15.04.2021, акті № 304-А перевірки благоустрою міста Харкова від 20.04.2021 та приписі про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова від 07.04.2021 № 304-П.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту “б» частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу (аналогічна норма закріплена у статті 14 Закону України "Про основи містобудування").
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Рішенням Харківської міської ради "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" від 19.08.2020 №2225/20 в структурі апарату міської ради та виконавчого комітету створено Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Інспекція з благоустрою має право: складати акти перевірок, обов'язкові до виконання приписи щодо необхідності усунення порушень вимог Правил благоустрою території міста Харкова; забезпечувати здійснення демонтажу самовільно (незаконно) встановлених об'єктів, виявляти факти самочинного будівництва тощо (підпункти 3.3.3., 3.3.6., 3.3.7. пункту 3.3.).
Відповідно до статті 23 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Частиною сьомою цієї ж статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, правовідносини в даній справі обумовлені, в тому числі, реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин.
Таким чином суд прийшов до висновку про те, що за відсутності вимоги позивача до відповідача про розірвання договору оренди землі (в частині якої провадження у справі закрито), інші дві заявлені вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку до земель запасу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан можуть мати має ознаки публічно-правового спору, що виключає можливість розгляду такого спору господарським судом.
Беручи до уваги, що договір оренди землі № 140867100063 від 10.04.2008, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію 31.12.2022 і господарський суд ухвалою від 15.01.2025 закрив провадження у справі в цій частині вимог, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно забудованих об'єктів та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку до земель запасу з приведенням її у придатний для подальшого використання стан не є ефективним способом захисту прав позивача, адже правова підстава для таких вимог відпала в зв'язку із спливом строку договору оренди землі, з огляду на те, що відповідач є власником нерухомого майна (нежитлове приміщення цокольного поверху № 54 в літ. «А» - 5 загальною площею 19,7 кв.м., нежитлова будівля літ. «З-1» загальною площею 10,3 кв.м. за адресою: м. Харків, проспект Науки, 9) і має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під відповідним приміщенням, враховуючи, що за відсутності вимоги позивача до відповідача про розірвання договору оренди землі інші дві заявлені вимоги можуть мати має ознаки публічно-правового спору, що виключає можливість розгляду такого спору господарським судом, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в позові Харківській міській раді.
Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача спростовано повністю.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Щодо витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судового збору господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача через те, що спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В зв'язку з відрядженням та відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст судового рішення складено та підписано 19.02.2025.
Суддя Н.А. Новікова