65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"19" лютого 2025 р. м. Одеса № 916/278/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. № 289/25 від 28.01.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 27.01.2025 (вх. № 289/25 від 28.01.2025), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано:
- підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства;
та до якої додано:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені - окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором за підписом боржника;
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна за підписом боржника;
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором або відомості про відсутність такого за підписом боржника;
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях за підписом боржника;
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника або відомості про відсутність такого за підписом боржника;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства;
- проект плану реструктуризації боргів за підписом боржника;
- заяву арбітражного керуючого про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі боржника або відомості про відсутність такого.
ОСОБА_1 звернулася із заявою, яка сформована в системі «Електронний суд» 13.02.2025 (вх. №5108/25 від 14.02.2025), про усунення недоліків, в якій вказує про надання додаткових пояснень за особистим її підписом та документів від арбітражного керуючого.
У поясненнях вказує, що має належні підстави для звернення до суду, а саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Зауважує, що розмір заборгованості боржника перед кредиторами становить близько 1 151 889, 56 грн, відтак в даному випадку дія цієї норми поширюється на боржника. Додатково зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Стосовно опису майна боржника, що належить йому на праві власності із зазначенням його місцезнаходження або місця зберігання вказує про відсутність будь-яких об'єктів нерухомого майна, наявність лише права користування квартирою, яка є власністю батьків боржника.
Щодо переліку майна, яке перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб зазначає, що майно боржника не перебуває у заставі (іпотеці) та не є обтяженим в інший спосіб; майно, обтяжене іпотекою, перебуває у власності основного позичальника ОСОБА_2 та жодного відношення до заявника не має.
Стосовно відомостей про роботодавця (роботодавців) вказує, що станом на дату подання заяви про відновлення платоспроможності боржник не працює, однак здійснює ряд заходів для покращення свого майнового стану.
Щодо доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі зазначає про відсутність у володінні рухомого майна (транспортних засобів) та будь-яких об'єктів нерухомості та повідомляє, що планується отримання доходу у вигляді заробітної плати.
До заяви про усунення недоліків додано: конкретизований список кредиторів і боржників; проект плану реструктуризації; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях за підписом боржника; заяву арбітражного керуючого Алексюка Миколи Ігоровича про згоду на участь у справі про неплатоспроможність з доданими до неї інформаційною довідкою про досвід роботи, свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), квитанцією; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; договір від 25.12.2024
№ 251224 про розстрочку авансування роботи арбітражного керуючого.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд констатує, що до неї не додано доказів на підтвердження усунення заявником всіх недоліків, встановлення яких судом в ухвалі від 03.02.2025 обумовило залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
На даному етапі суд досліджує відповідність поданої боржником заяви вимогам статті 116 КУзПБ та вирішує питання про прийняття такої заяви до розгляду. Така перевірка включає в себе виключно наявність/відсутність встановлених КУзПБ додатків до заяви, оформлення заяви, встановлення права суб'єкта на звернення з такою заявою, наявність підпису заяви, сплати авансування винагороди арбітражному керуючому, тощо.
Суд аналізує заяву про усунення недоліків на предмет виконання ухвали від 03.02.2025.
В ч. 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою:
Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону № 2971-IX від 20.03.2023}
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Пункт 3 частини другої статті 115 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023}
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Пункт 4 частини другої статті 115 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024}.
Ч. 3 ст. 115 КУзПБ передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та у заяві про усунення недоліків заявник вказує про наявність належних підстав для звернення до суду, а саме на підставі на п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, який виключено на підставі Закону № 2971-IX від 20.03.2023р. та додатково зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Таким чином, боржник посилається на положення Кодексу України з процедур банкрутства без врахування змін, внесених до нього.
Тобто, підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспрожність у відповідності до положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства боржник не зазначила.
При цьому, суд зазначає, що ч. 3 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто, боржник не виконала вимоги ухвали суду від 03.02.2025 стосовно зазначення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, суд зазначає про те, що відсутність викладу у заяві обставин є перешкодою прийняття заяви.
Ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Щодо конкретизованого списку кредиторів і боржників.
Доданий до заяви про усунення недоліків конкретизований список кредиторів і боржників містить наступну інформацію:
- найменування, місцезнаходження (проживання) кредиторів, ідентифікаційний код, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адрес електронної пошти;
- заборгованість за кредитним договором - 1 000 196, 24 грн, виконавчий збір у розмірі - 99 693, 32 грн, загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору - 1 099 889, 56 грн; заборгованість за договором позики - 52 000 грн, загальна заборгованість - 52 000 грн.
Однак, такий список не містить зазначення реквізитів кредитного договору та договору позики; загальної суми грошових вимог кредиторів; заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені окремо)); строку виконання зобов'язань згідно із законом або договором, а також вказівки стосовно наявності/відсутності боржників.
Вказане також свідчить про те, що відомості зазначені в конкретизованому списку кредиторів і боржників є неповними.
Тобто, боржник не виконав вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Ст. 1 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Стосовно доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією або укладення угоди між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
П. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2025 р. складає 3028 грн.
Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, який повинен сплатити боржник на депозитний рахунок суду складає 45 420 грн.
Однак, заявником ані на момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані на момент подання заяви про усунення недоліків, доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45 420 грн не надано.
П. 1-6 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв'язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.
Тобто, при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію угоди, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.
При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
Вказані положення КУзПБ передбачають можливість укладення угоди між боржником та арбітражним керуючим як альтернативне виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Ч. 1 ст. 13 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується гарантуванням виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом (пункт 2 частини 2 цієї статті).
Відсутність вказаної гарантії може створити для арбітражного керуючого:
- потенційний конфлікт інтересів з боржником у разі отримання оплати з неофіційних джерел Боржника поза межами справи, виражений у наявності в арбітражного керуючого приватного інтересу щодо виконання своїх професійних обов'язків з перевірки декларації про майновий стан боржника, виявлення майна, розробки плану реструктуризації та інше в інтересах Боржника, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятих ним рішень та вчинених чи невчинених дій під час виконання зазначених повноважень;
- наявність обґрунтованих підстав у кредиторів та суду вважати арбітражного керуючого заінтересованою особою щодо боржника у разі фактичної відмови від права на отримання оплати грошової винагороди за рахунок авансованих грошових коштів на рахунок господарського суду та погодження виконання повноважень у справі без перспективи виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 28 КУзПБ розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.
Крім того суд зауважує, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином, непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано оплату праці у встановленому законодавством розмірі.
Доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договір № 251224 від 25.12.2024 про розстрочку авансування роботи арбітражному керуючому від 25.12.2024, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Алексюком Миколою Івановичем, суд не прийняв, як належний доказ альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, виходячи з наступного.
За змістом договору не вбачається, що предметом угоди є виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, а її пункти містять лише умови та порядок здійснення оплати винагороди арбітражному керуючому.
При цьому договір у відповідності до п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має містити положення щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття та встановлювати виплату винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно положень КУзПБ заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, конкретний розмір якої визначено ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак, пункти договору містять лише умови та порядок здійснення винагороди арбітражному керуючому без визначення конкретного розміру такої винагороди.
Відповідно до п. 7.1. договору договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до 16 грудня 2025 року.
Однак, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства чітко встановлено, що суд може прийняти угоду з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття, а не обмежуватись конкретною датою.
Оцінивши доданий до заяви про усунення недоліків договір № 251224 від 25.12.2024 про розстрочку авансування роботи арбітражному керуючому від 25.12.2024, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Алексюком Миколою Івановичем, суд встановив, що його умови є ідентичними (без змін, направлених на усунення недоліків) до умов договору, доданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 03.02.2025 щодо доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства ОСОБА_1 не виконано.
Господарський суд бере до уваги зазначення боржником у заяві про усунення недоліків, що вона на даний час є не працевлаштованою, здійснює ряд заходів для покращення свого майнового стану. Будь-яких пояснень стосовно джерел фінансування (оплати) послуг та щодо відшкодування витрат керуючого реструктуризацією у справі, відповідно до договору між боржником та арбітражним керуючим, не надано. Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 матиме дохід у вигляді заробітної плати не надано.
З огляду на викладене, судом встановлено, що заявником вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 не виконано, недоліки усунено частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Положеннями ст. 174 ГПК України передбачено наслідки усунення недоліків заяви та наслідки їх не усунення.
Ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Позиція щодо необхідності повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за умови не усунення виявлених судом недоліків вказаної заяви також викладена у постанові Верховного Cуду у складі Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 недоліки усунено частково (не вказано підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства; не надано: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені - окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором за підписом боржника; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим із дотриманням умов, визначених Кодексом України з процедур банкрутства) суд повертає заяву (вх. № 289/25 від 28.01.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність пов'язано виключно з поведінкою заявника та його представника; ухвала, як один із видів судового рішення, підлягає обов'язковому виконанню.
Суд повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 38 КУзПБ та ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву (вх. № 289/25 від 28.01.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили 19 лютого 2025 року з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суддя О.О. Мусієнко