"19" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5037/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс 2008»
до відповідача - TRANS TRADE RK SA, Швейцарія
про стягнення 22038,80 доларів США
за участю представників
від позивача - Бондаренко Ю.
від відповідача - не прибули
До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс 2008» до TRANS TRADE RK SA про стягнення 22038,80 доларів США заборгованості за форвардним контрактом № 2024/0509-3 від 09.05.2024.
Ухвалою від 20.11.2024 залишено позов без руху.
25.11.2024, у встановлений строк, позивач надав докази усунення недоліків позову.
Ухвалою від 28.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.01.2025 о 10год. 30хв.
Представник відповідача - адвокат Коновалова Н.О. отримала ухвалу в електронному кабінеті 28.11.2024 після 17 години, що підтверджується довідкою.
Однак, засідання 08.01.2025 не відбулось через оголошення повітряної тривоги в м. Одесі в цей час, через що суд призначив підготовче засідання на 22.01.2025.
Ухвалою від 22.01.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 19.02.2025.
12.12.2024 відповідач подав відзив, в якому не заперечує отримання товару від позивача, але посилається на те, що через скрутний фінансовий стан не може сплатити заборгованість, оскільки через воєнний стан утруднене здійснення відповідачем діяльності з експорту зерна.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
09.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссервіс 2008» (далі - ТОВ «Транссервіс 2008», Продавець, Позивач) та TRANS TRADE RK SA (далі - Покупець, Відповідач) був укладений Форвардний контракт № 2024/0509-3 (далі - Контракт), відповідно умов якого, Продавець зобов'язується продати і поставити Покупцю, а Покупець згоден прийняти і оплатити Товар (кукурудза 3 класу) відповідно до умов цього форвардного контракту.
Відповідно до п.п. 8.1. - 8.2. Контракту Ціна за товар, зазначений у цьому Контракті, становить 170,00 доларів США за одну метричну тонну. Загальна вартість цього контракту становить 23800,00 доларів США +/- 5 %.
Контрактом передбачені наступні умови оплати за Товар:
9.1. Оплата за Товар провадиться шляхом переказу безготівкових коштів на валютний рахунок Продавця Покупцем протягом 90 календарних днів з моменту підписання даного Контракту. Допускається оплата третіми особами. Допускається погашення заборгованості будь-яким іншим способом прямо не забороненим законодавством України.
9.2. Валюта платежу - Долар США та/або Євро. У разі оплати у Євро застосовується крос-курс євро до долара США 1 до 1,10.
Відповідно до п. 10.2. Контракту Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його поставки відповідно до п.7.1 цього Контракту. Датою переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця є дата перетину митного кордону України.
Згідно з п. 13.9. Контракту Справжній Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань і врегулювання взаєморозрахунків.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами Контракту на поставку товару в частині оплати вартості поставленого Відповідачеві товару.
На виконання зобов'язань, прийнятих на себе сторонами за Контрактом ТОВ «Транссервіс 2008» було виставлено Відповідачеві Рахунокфактуру (invoice) № 18-07/2024 від 18.07.2024 на суму 22038, 80 доларів США та передано передбачений контрактом товар, вагою 129, 640 мт, що підтверджується підписаним між сторонами по справі Актом звірки по Контракту на суму 22038,80 доларів США та митною декларацією 24UA500090007429U3 від 20.07.2024.
Позивач в обгрунтування позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи:
- Bill of lading № 9 (коносамент), що засвідчує прийняття вантажу до перевезення;
- Certificate of origin (Сертифікат походження на вантаж) № TN45101G 1348/1 1022411;
- Фітосанітарний сертифікат № 13/15-6080/ЕВ-667510;
- Оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 по контракту № 2024/0509-3 від 09.05.2024.
З огляду на зазначене, Позивач звернувся до господарського суду із позовними вимогами до компанії TRANS TRADE RK SA про стягнення 22038, 80 доларів США, що еквівалентно 911112,64 грн, через порушення прийнятих на себе зобов'язань Відповідачем та не сплату вартості придбаного на умовах Контракту товару.
Крім того, що умовами форвардного контракту № 2024/0509-3 від 09 травня 2024 року, передбачено підсудність спору між сторонами Господарському суду Одеської області.
Так, згідно з Додатковою угодою № 1 від 22.07.2024 до Контракту Сторони домовилися викласти пункт12.2 Розділу 12. Арбітраж і керівне право форвардного контракту № 2024/0509-3 від 09 травня 2024 року у такій редакції:
«Даний Контракт регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України. Всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв'язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Продавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України. Рішення суду повинно бути остаточним і обов'язковим для виконання обома сторонами.»
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб'єктами господарської діяльності є суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
В силу положень ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будьякі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України «Про міжнародне приватне право) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Виходячи з положень ст.ст. 4, 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі контракту передбачено, що всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв'язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Продавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України, вважаємо правомірним застосування до правовідносин сторін матеріального права України.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, компанією TRANS TRADE RK SA в порушення прийнятих на себе зобов'язань за контрактом не було перераховано на користь Позивача вартості поставленого товару, тому позовні вимоги ТОВ «Транссервіс 2008» до компанії TRANS TRADE RK SA про стягнення 22038, 80 доларів США, що еквівалентно 911 112,64 грн. є законними та обґрунтованими.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором абозаконом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. При цьому, у випадку ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні, що відповідає висновкам наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. по справі №761/12665/14-ц.
Відповідач станом на час розгляду справи не надав доказів сплати заборгованості, а відсутність коштів у відповідача не звільняє його від обов'язку сплати вартості отриманого ним товару, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з TRANS TRADE RK SA (Транс Трейд РК СА) (rue FrancoisVersonnex 1, 1207, Geneva, Switzerland (вулиця Франсуа -Версонне , 11, 1207 Женева, Швейцарія) VAT number: CHE-440.939.434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс 2008» (67840, Одеська область, Овідіопольський р-н. с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3, код ЄДРПОУ 35818770) заборгованість у розмірі 22 038, 80 доларів США, що еквівалентно 911 112,64 грн, та 13666,69грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19 лютого 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова