"13" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5769/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Шпак І.А.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АРХІТЕКТОР-А» до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», про стягнення 369584,42 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АРХІТЕКТОР-А» (надалі - ТОВ “АРХІТЕКТОР-А», Позивач) використовуючи систему “Електронний суд» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» 369584,42 грн заборгованості, з яких 299940,00 грн основного боргу, 39557,66 грн пені, 5335,00 грн 3% річних та 24751,76 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням Комунальним некомерційним підприємством “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» укладеного 14.03.2024 договору про закупівлю послуг № 50/24-Н зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт, права та обов'язки котрого перейшли до Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (надалі - КНП ««ООКЛ“ ООР», Відповідач) після укладення 16.12.2024 додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю послуг № 50/24-Н.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 31.12.2024 позовній заяві ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/5769/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2025 позовну заяву ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» залишено без руху та запропоновано усунуту встановлені судом недоліки позовної заяви.
10 січня 2025 року ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представлено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2025 прийнято позовну заяву ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5769/24, визнано справу малозначною, постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13 лютого 2025 року, а також залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (надалі - КНП ««ДОЛ“ООР», Третя особа).
Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 15.01.2025 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
20 січня 2025 року КНП ««ООКЛ“ ООР» представлено за підписом т.в.о. керівника відзив, в якому визнає заявлені позовні вимоги у справі в повному обсязі, просить провидити розгляд справи за відсутності представника.
22 січня 2025 року ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» представлено заяву про розгляд справи за відсутності представника.
У призначене на 13.02.2025 судове засідання представники учасників справи не з'явились, про засідання суду повідомлені належним чином, що підтверджується вищезазначеними довідками про доставку до електронних кабінетів кожного із учасників справи ухвали про відкриття провадження у справі, а також заявами сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.
Статтею 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини 2 статті 191 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Приписами частини 3 статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно ж до частини 5 статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
У той же час, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частини 1 та 4 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань інформації керівником КНП ««ООКЛ“ ООР» є Перевезенцев А.С., безпосередньо яким представлено заяву про визнання позову.
Приймаючи до уваги той факт, що безпосередньо керівник представляє інтереси підприємства, повноваження якого не обмежується (в державному реєстрі відсутня відповідна інформація), те, що керівником КНП ««ООКЛ“ ООР» представлено заяву про визнання позову, господарський суд приймає визнання позову у повному обсязі.
13 лютого 2025 року судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
24 червня 2023 року Одеською обласною радою прийнято рішення № 535-VIII про припинення Комунального некомерційного підприємства “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 01982146) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 01998526) та установлено, що в результаті припинення Комунального некомерційного підприємства “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» правонаступником всього майна, прав та обов'язків є Комунальне некомерційне підприємство “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ».
14 березня 2024 року між КНП ««ДОЛ“ООР» (Замовник) та ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 50/24-Н (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає та фінансує, а Виконавець зобов'язується розробити проектно - кошторисну документації по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП ««ДОЛ“ООР» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1» (КОРИГУВАННЯ) (ДК 021-2015: 71320000-7 Послуги з інженерного проектування») (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2022-09-12-000804-а).
Проектна документація надається Замовнику в кількості чотирьох паперових екземплярів (пункт 1.2).
Оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, розмірі та у терміни, передбачені цим Договором (пункт 2.4).
Надати вихідні дані для розробки та погодження проекту, в обсязі, необхідному для виконання робіт, передбачених п. 1.1. даного Договору (пункт 2.5).
Загальна вартість цього Договору становить 299940,00 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень 00 копійок), без ПДВ, на підставі кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 р. № 281), згідно додатку № 2 «Кошторис на проектні роботи», що надається до Даного договору і є невід'ємною його частиною (пункт 3.1).
Оплата за цим Договором здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30 банківських днів, з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту виконаних робіт. Оплата здійснюється в національній валюті України, в безготівковій формі, з поточного рахунку Замовника (пункт 3.2).
Оплата за даним Договором здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт, готує Виконавець та надає Замовнику в момент (разом) з проектно-кошторисною документацією згідно умов Договору по закінченню виконання робіт, згідно з умовами Договору. Замовник протягом 5 (п'яти ) робочих днів має підписати Акт або повернути акт без підписання з мотивованою відмовою від прийняття виконаних робіт, вказавши недоліки до Акту. У разі відсутності мотивованої відмови з боку Замовника або надання Акту виконаних робіт, з порушенням терміну, визначеного п. 3.3. даного Договору, роботи вважаються такими, що надані Виконавцем належним чином та прийнятими Замовником, та такими що підлягають оплаті (пункт 3.3).
Термін виконання робіт за договором складається до 06.05.2024 р., але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 4.1).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та Договором (пункт 5.1).
За порушення строків виконання робіт санкції у розмірі та порядку відповідно до статті 231 Господарського кодексу України (пункт 5.2).
Штрафні санкції (пеня, штраф) та збитки, нараховані Замовником згідно з цим розділом Договору, сплачуються Виконавцем протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги, яку складає Замовник та надсилає Виконавцю в порядку передбаченому Договором. Несплата Виконавцем штрафних санкцій (пені, штрафу) та збитків у встановлені Договором строки надає право Замовнику не здійснювати оплату за виконані роботи або його частину, до моменту виконання Виконавцем свого обов'язку щодо сплати штрафних санкцій таабо збитків. Відмова Замовника від сплати за виконані роботи у наведеному випадку не є порушенням свого обов'язку за Договором та звільняє останнього від будь-якої відповідальності з цим пов'язаної (пункт 5.3).
Замовник передає (відчужує) тимчасово (на час виконання договору) Виконавцю в повному обсязі всі майнові права інтелектуальної власності (майнові права автора) на будь-які створені ним об'єкти права інтелектуальної власності в рамках даного Договору (пункт 7.1).
Сторони домовились, що моментом передачі (відчуження), та повернення Замовником і моментом прийняття Виконавцем виключних майнових прав інтелектуальної власності на створений коригований Виконавцем об'єкт права інтелектуальної власності є момент підписання Сторонами відповідного Акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 7.2).
Після передачі результатів наданих послуг, Замовнику належатимуть всі виключні майнові права інтелектуальної власності, встановлені чинним законодавством України на результати, отримані в ході виконання цього Договору (пункт 7.4).
Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє 31.12.2024 р., а в частині здійснення розрахунків Замовником за виконання Робіт, які були виконані в межах строку дії цього Договору, та виконання гарантійних зобов'язань Виконавцем - до повного виконання зобов'язань за цим Договором (пункт 9.1).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Додатком 1 до Договору «Кошторис на виготовлення проектно-кошторисної документації» погоджено вартість виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП ««ДОЛ“ООР» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1» (КОРИГУВАННЯ) - (код СРУ за кодом ДК 021:2015 71320000-7 Послуги з інженерного проектування)» у розмірі 299940,00 грн без ПДВ.
Додатком 2 до Договору «Календарний графік» погоджено строк період виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП ««ДОЛ“ООР» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1» (КОРИГУВАННЯ) - (код СРУ за кодом ДК 021:2015 71320000-7 Послуги з інженерного проектування)» впродовж березня - травня 2024 року.
15 квітня 2024 року між КНП ««ДОЛ“ООР» як Замовником та ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» як Виконавцем підписано без заперечень та/або зауважень акт № 50/24-Н здачі-приймання робіт по Договору, за яким другим передано, а першим прийнято виконані в повному обсязі роботи по коригування проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП ««ДОЛ“ООР» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1» (коригування)». Погоджено, що підлягає до сплати 299940,00 грн.
Також 15 квітня 2024 року між КНП ««ДОЛ“ООР» як Замовником та ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» як Виконавцем підписано без заперечень та/або зауважень накладну № 1, за якою першим прийнято передану другим документацію, розроблену на виконання умов Договору.
23 серпня 2024 року Одеською обласною радою прийнято розпорядження № 513/2024-ОР про передачу майна з балансу Комунального некомерційного підприємства “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» на баланс Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ».
16 грудня 2024 року між КНП ««ДОЛ“ООР» (Первісний замовник), ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» (Виконавець) та КНП ««ООКЛ“ ООР» (Правонаступник - Новий замовник) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1.1 якої передбачено, що сторони домовилися про заміну Первісного замовника на Правонаступника - Нового замовника у договорі № 50/24-Н від 14 березня 2024 року (Первісний Договір про закупівлю послуг, а саме: розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1 (КОРИГУВАННЯ) (ДК 021-2015: 71320000-7 Послуги з інженерного проектування»).
Первісний замовник передає всі свої права та обов'язки за Первісним Договором Правонаступнику - Новому замовнику (пункт 2.1).
Правонаступник - Новий замовник приймає на себе всі права та обов'язки за Первісним Договором (пункт 2.2).
Заміна Первісного замовника на Правонаступника - Нового замовника відбувається на підставі та на виконання рішення Одеської обласної ради «Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» від 23 червня 2023 року № 535-VIIІ та розпорядження Одеської обласної ради «Про передачу майна з балансу Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» від 23 серпня 2024 року № 513/2024-ОР (пункт 2.3).
Виконавець погоджується на заміну Первісного замовника на Правонаступника - Нового замовника та підтверджує свою згоду шляхом підписання цієї Угоди (пункт 3.1).
Сторони зобов'язуються виконувати умови Первісного Договору в новому складі без будь-яких змін (пункт 4.1).
З моменту підписання цієї Угоди всі права та обов'язки Первісного замовника за Первісним Договором переходять до Правонаступника - Нового замовника (пункт 5.1).
Додаткова угода підписана представниками КНП ««ДОЛ“ООР» як Первісного замовника, ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» як Виконавця та КНП ««ООКЛ“ ООР» як Правонаступника - Нового замовника, а також скріплена печатками контрагентів.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (частина 1 статті 844 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (частина 1). До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 2).
Як встановлено у частині 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом…
Відповідно ж до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Положеннями частини 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Приписами частини 1 статті 854 ЦК України встановлено наступне - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 5 статті 321 ГК України).
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між КНП ««ДОЛ“ООР» та ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір про закупівлю послуг № 50/24-Н від 14 березня 2024 року.
При цьому ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» як Виконавцем доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов'язків та виконання погодженого Договором кола Робіт (виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт приміщень хірургічного корпусу КНП ««ДОЛ“ООР» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1» (Коригування), що підтверджується підписаними 15.04.2024 без зауважень та/або заперечень між вказаними особами актом здачі-приймання робіт та накладною.
В свою чергу, КНП ««ДОЛ“ООР» як Замовником в порушення приписів статей 525,526,610,629,837,854,875,879,887 ЦК України, статей 193,321 ГК України та умов Договору вартість виконаних Позивачем робіт своєчасного та остаточного не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530, статті 837, частини 1 статті 854, частини 4 статті 879 ЦК України, частини 5 статті 321 ГК України, положень пункту 3.2 Договору, строк виконання зобов'язання на суму 299940,00 грн основного боргу.
У той же час, частина 1 статті 104 ЦК України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Як зазначалось, 24 червня 2023 року Одеською обласною радою прийнято рішення № 535-VIII про припинення Комунального некомерційного підприємства “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 01982146) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 01998526) та установлено, що в результаті припинення Комунального некомерційного підприємства “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» правонаступником всього майна, прав та обов'язків є Комунальне некомерційне підприємство “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ».
Поряд із цим стаття 520 ЦК України передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
В свою чергу, 16 грудня 2024 року між КНП ««ДОЛ“ООР» (Первісний замовник), ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» (Виконавець) та КНП ««ООКЛ“ ООР» (Правонаступник - Новий замовник) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1.1 якої передбачено, що сторони домовилися про заміну Первісного замовника на Правонаступника - Нового замовника у Договорі № 50/24-Н від 14 березня 2024 року.
Відповідно ж до пункту 2.2 Додаткової угоди Правонаступник - Новий замовник приймає на себе всі права та обов'язки за Первісним Договором.
Відтак, з моменту укладення Додаткової угоди до Договору, за обопільною згодою учасників справи (сторін договору), здійснено заміну КНП ««ДОЛ“ООР» як Замовника на його правонаступника - КНП ««ООКЛ“ ООР», у той же час, останнім прийнято всі права та обов'язки особи, котру ним замінено, в т.ч. обов'язок із своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» робіт.
Відтак, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з КНП ««ООКЛ“ ООР» на користь ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» 299940,00 грн основного боргу.
У зв'язку із відсутністю своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт ТОВ “АРХІТЕКТОР-А», окрім заявлених до стягнення 99940,00 грн основного боргу, просить стягнути з КНП ««ООКЛ“ ООР» 39557,66 грн пені, 5335,00 грн 3% річних та 24751,76 грн інфляційних нарахувань.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 886 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
В свою чергу, статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина 1). У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості… (частина 2).
При цьому частина 2 статті 343 ГК України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 р. у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 р. у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 р. у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 р. у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 р. у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 р. у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 р. у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 р. у справі № 920/505/22.
Перевіривши представлені ТОВ “АРХІТЕКТОР-А» розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд погоджується із ними, оскільки останні виконано у відповідно до приписів та методології чинного законодавства України, окрім того, як зазначалось, КНП ««ООКЛ“ ООР» визнано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, відтак стягненню з КНП ««ООКЛ“ ООР», окрім 299940,00 грн основного боргу, підлягає 39557,66 грн пені, 5335,00 грн 3% річних та 24751,76 грн інфляційних нарахувань.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 “Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на звернення із позовною заявою використовуючи систему “Електронний суд» із вимогою про стягнення 369584,42 грн, Позивач мав сплати 4435,01 грн судового збору (369584,42 грн*1,5*0,8), проте сплатив 5543,77 грн, відтак має право на повернення надлишково сплачених 1108,76 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд із цим частина 1 статті 130 ГПК України передбачає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,130,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРХІТЕКТОР-А» до відповідача: Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство “ДУНАЙСЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», про стягнення 369584,42 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65025 м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 26, Код ЄДРПОУ 01998526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРХІТЕКТОР-А» (23221, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Лисогора, вул. Ярослава Мудрого, буд. 54, Код ЄДРПОУ 45118030) 299940/двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок/грн 00 коп. основного боргу, 39557/тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім/грн 66 коп. пені, 5335/п'ять тисяч триста тридцять п'ять/ грн 00 коп. 3% річних, 24751/двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят одну/грн 76 коп. інфляційних нарахувань та 2217/дві тисячі двісті сімнадцять/грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “АРХІТЕКТОР-А» (23221, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Лисогора, вул. Ярослава Мудрого, буд. 54, Код ЄДРПОУ 45118030) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 2217/дві тисячі двісті сімнадцять/грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний рішення складено 18 лютого 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут