ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2025Справа № 910/7193/24
За заявою Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7193/24;
за позовом Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"
до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації
про стягнення майнової шкоди у розмірі 2625355487,53 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Григоряк М.С.
Представники сторін:
від позивача - Грищенюк Д.І.,
від відповідача - не з'явився
Приватна науково-виробнича компанія "ІНТЕРБІЗНЕС" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Російської Федерації (далі - відповідач) про стягнення 2625355487,53 грн майнової шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті обстрілів збройними силами Російської Федерації філії "Волноваська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" було пошкоджено інженерно-комунікаційні споруди та деякі будівлі зруйновані.
Рішенням Господарського суду міста Києва 20.01.2025 у даній справі позов задоволено.
У судовому засіданні 20.01.2025 представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, зазначивши, що докази які підтверджують розмір понесених ним судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Через загальний відділ діловодства суду 24.01.2025 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення. У поданій заяві останній просить суд покласти на відповідача - 2625355487,53 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 28.01.2025 було призначено до розгляду відповідну заяву у судовому засіданні на 19.02.2025.
У судовому засіданні 19.02.2025 представник позивача підтримав вимоги своєї заяви.
Дослідивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає про наступне.
У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2625355,49 грн витрат понесених ним на послуги адвоката під час розгляду даної справи, на підтвердження своїх витрат надає такі докази:
- Договір про надання правової допомоги №2/22 від 04.01.2022 укладений між позивачем та АО «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ»;
- Додаткова угода №21 від 20.05.2024;
- акт прийняття-передачі наданих послуг від 21.01.2025 на суму 2625355,49 грн;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3286;
- посвідчення адвоката №3286;
- ордер серії АА №1446979 від 22.05.2024.
Як вбачається з Акта прийняття-передачі наданих послуг від 21.01.2025, адвокатським об'єднанням було надано позивачу послуги з правничої допомоги, загалом на суму 2625355,49 грн.
Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд приймає до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7820/21, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
З огляду на викладене вище, виходячи із предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг в межах розгляду даної справи, складність останньої, заявлена позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2625355,49 грн на переконання суду є надмірним та необґрунтованими, штучно завищеними з огляду на статус відповідача, що склався станом на момент винесення рішення.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (підпункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Із врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають в повному обсязі критеріям, встановленим частиною 5 статті 129 ГПК України, а тому справедливим буде відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000 грн. Решта суми витрат на професійну правничу допомогу позивачу не відшкодовуються та залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 127, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, ГСП-3, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитровка, 15А, буд. 1) на користь Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, 121 В, офіс 106; ідентифікаційний код 01200244) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Додаткове рішення підписано 19.02.2025.
Суддя Р.Б. Сташків