ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2025Справа №910/15847/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про стягнення 68 451,87 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 68 451,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі договору №158509Га3д добровільного страхування наземного транспорту від 10.05.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до нього, відповідно до положень ст. 108 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Hyundai Sonata", д.н.з. НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", то позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 68 451,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Через систему "Електронний суд" 10.01.2025 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з підстав повного виконання своїх зобов'язань по відшкодуванню шкоди по заявленому випадку, ґрунтуючись на розрахунках незалежної оцінки, за результатом якої був складений звіт №33171, де зазначено вартість відновлювального ремонту КТЗ у сумі 74 650,64 грн з ПДВ.
Також представник відповідача зазначив про необґрунтований розмір вартості відновлювального ремонту КТЗ у сумі 109 991,59 грн.
Через систему "Електронний суд" 17.01.2025 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надійшло клопотання про залучення додаткових доказів, а саме платіжної інструкції №00133993 від 10.01.2025 про доплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 33 110,92 грн.
Через систему "Електронний суд" 22.01.2025 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" надійшли пояснення, в яких зазначено, що платіжне доручення №996394 від 30.08.2023, рахунок №С000094384, акти виконаних робіт №Н000107043, №Н000108291, №Н000108294 є достатніми доказами розміру збитків, завданих власнику автомобіля Land Rover (д.р.н. НОМЕР_2 ) - ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2023 о 16:10 в м. Київ, Амурська площа. Адже, згідно звіту відповідача коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0, а фактичний ремонт ТЗ Land Rover, д.р.н. НОМЕР_2 згідно актів виконаних робіт склав 109 991,59 грн., отже з відповідача підлягає до стягнення сума фактичного відновлювального ремонту.
Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ОСОБА_2 15 серпня 2023 року о 16:10, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на Амурській площі, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Land Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.3б, 10.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.09.2023 у справі № 752/17891/23 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX3795647 від 29.08.2023 та умов Договору страхування №158509Га3д від 10.05.2023, розмір страхового відшкодування склав 109 991,59 грн., з яких: 96 251,59 грн. позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжної інструкції № 996394 від 30.08.2023, а 13 740,00 грн було зараховано в якості несплачених чергових страхових платежів (ст. 601 ЦК України).
Відповідно до п. 14.1 Договору страхування № 158509Га3д від 10.05.2023 розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих Страхувальнику в результаті страхового випадку.
Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 109 991,59 - 0,00 = 109 991,59 грн: 109 991,59 грн - вартість відновлювального ремонту ТЗ Land Rover (д.р.н. НОМЕР_2 ) згідно рахунку №С000094384, актів виконаних робіт №Н000107043, №Н000108291, №Н000108294; 0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, зважаючи на викладене вище до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_2 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Land Rover (д.р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.08.2023 року о 16:10 в м. Київ, Амурська площа.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_2 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai (д.р.н. НОМЕР_3 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в Приватному акціонерному товаристві "страхова компанія "ПЗУ Україна" згідно полісу №ЕР/215437722 (що підтверджується довідкою про ДТП № 3023234311928137 та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу ЕР/215437722).
За таких обставин до Позивача (АТ «СК «АРКС») у порядку зворотної вимоги перейшло право на отримання від Відповідача ПРАТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА») компенсації шкоди, завданої внаслідок зазначеної вище ДТП. Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
05.10.2023 Позивач звернувся до Відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № № 9028/18/ЦВ.
До Заяви було долучено належним чином засвідчені копії документів, що передбачені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
19.12.2023 Відповідачем було сплачено на користь Позивача страхове відшкодування в розмірі 38 939,72 грн.
Однак станом на дату подачі позовної заяви страхове відшкодування від Відповідача в повному обсязі на рахунок Позивача не надходило, що зумовило звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Стаття 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 з аналогічних спорів, в яких зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 28.01.2020 у справі №917/500/18, від 20.03.2018 у справі №911/482/17).
Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування та умов договору страхування №158509Га3д від 10.05.2023 розмір страхового відшкодування складає 109 991,59 грн, з яких 96 251,59 грн позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та 13 740 грн було зараховано в якості несплачених чергових страхових платежів.
Згідно актів виконаних робіт №Н000107043, №Н000108291, №Н000108294 та рахунку №С000094384 від 17.08.2023 загальна вартість наданих послуг по технічному обслуговуванню автомобіля "Land Rover", д.р.н. НОМЕР_2 склала 109 991,59 грн.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що докази, долучені позивачем до позовної заяви, не можуть підтвердити розмір матеріального збитку, який завданий власнику транспортного засобу в результаті ДТП, оскільки носять консультаційних характер і не є кошторисом, звітом чи висновком експертного дослідження, оскільки вартість відновлювального ремонту підтверджена страховим актом №ARX3795647, рахунком страхового відшкодування, рахунком №С000094384 від 17.08.2023, актами виконаних робіт №Н000107043, №Н000108291, №Н000108294.
Що стосується розміру страхового відшкодування у сумі 68 451,87 грн, заявленого до стягнення, то вказана сума підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Представник відповідача 17.01.2025 надав суду копію платіжної інструкції від 10.01.2025 №00133993 про чергову сплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 33 110,92 грн.
Враховуючи зазначене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" підлягають частковому задоволенню у сумі 35 340,95 грн (68 451,87 грн - 33 110,92 грн).
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 35 340,95 грн виплаченого страхового відшкодування
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 35 340 (тридцять п'ять тисяч триста сорок) грн 95 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна