Справа № 643/2539/25
Провадження № 2-з/643/14/25
19.02.2025 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши заяву керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратовича Р.Ф. про забезпечення позову у цивільній справі № 643/2539/25 за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, подану в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними фраудаторних правочинів, -
Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Скуратович Р.Ф., діючи в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до Московського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який зареєстровано 07.03.2024 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефелем Д.С. за № 327, відповідно до якого передано у власність квартиру площею 51 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 827560563101).
- зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) повернути, а ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) прийняти квартиру загальною площею 51 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 827560563101).
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), який зареєстровано 15.08.2023 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за № 2047, відповідно до якого передано у власність нежитлову будівлю літ. «В-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565297463120).
- зобов'язати ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) повернути, а ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) прийняти нежитлову будівлю літ. «В-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565297463120).
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), який зареєстровано 02.02.2022 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. за № 488, відповідно до якого передано у власність нежитлову будівлю літ. «Г-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565283263120).
- зобов'язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) повернути, а ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) прийняти нежитлову будівлю літ. «Г-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565283263120).
В обґрунтування заяви зазначено, що в період судового розгляду за позовом прокурора щодо ОСОБА_1 останньою здійснено відчуження нежитлових будівель літ. «В-1» та «Г-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та у період апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою самої ОСОБА_1 вона відчужила належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Також шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 75422491 встановлено, що рішення не може бути виконане, оскільки відсутнє у боржника будь-яке майно чи кошти, на яке може бути здійснено стягнення відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Отже, вказані дії ОСОБА_1 , пов'язані з продажем належного їй нерухомого майна у період розгляду цивільної справи за позовом прокуратури до неї в інтересах міської ради та напередодні ухвалення рішення судом апеляційної інстанції в цій же справі за позовом прокурора до неї про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, прямо свідчать про те, що остання вчинила правочини із вказаною нерухомістю з метою унеможливлення виконання рішень суду про стягнення з неї коштів та уникнення цивільно-правової відповідальності.
На переконання заявника, вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також те, що до ухвалення рішення по справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди державі.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, встановив наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст.150 ЦПК України).
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, та те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, суд вважає, що у даному випадку необхідним та співмірним видом забезпечення позову буде заборона відчуження майна її власником.
Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Підстав для зустрічного забезпечення судом не встановлено, оскільки такий вид забезпечення позову, як заборона відчуження спірного об'єкту нерухомого майна не впливає на майновий стан відповідачів, не забороняє їм володіти та використовувати таке нерухоме майно у власних цілях, не впливає на їх немайнові права та не призводить до втрат чи збитків.
Отже, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149 153, 260, 353 355 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Встановити заходи забезпечення позову шляхом:
- встановлення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборони на відчуження квартири площею 51 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 827560563101);
- встановлення ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «В-1», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565297463120);
- встановлення ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Г-1», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2565283263120).
Копію ухвали направити учасникам провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В.О. Афанасьєв
Суддя