Справа № 643/16127/24
Провадження № 3/643/1161/25
19.02.2025 суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківського районного управління № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 160 КУпАП,
До Московського районного суду м. Харкова повторно надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095216 від 13 грудня 2024 року.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095216, 13 грудня 2024 року о 13:00 год. гр. ОСОБА_1 на алеї по пр-ту Ювілейний, 89, здійснював торгівлю промисловими товарами з рук у невстановленому для торгівлі місці, а саме - нижньою білизною, шкарпетками.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 частково вину визнав та пояснив, що здійснював торгівлю товарами на алеї по пр-ту Ювілейний, 89, проте зазначив, що вимушений заробляти на життя таким чином через складні обставини. Пояснив, що має неповнолітню дитину на утриманні та дружину, яка має проблеми зі здоров'ям. Просив суворо не карати.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2024 року у справі № 643/16127/24 протокол серії ВАД № 095216 від 13.12.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 160 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , разом з доданими до нього документами - повернуто до Харківського районного управління № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області для належного оформлення.
Так, у постанові, з посиланням на положення законодавства, були зазначені недоліки матеріалів, а саме:
-відсутність у протоколі відомостей щодо конкретних, індивідуально визначених промислових товарів (предметів торгівлі), продаж яких здійснював ОСОБА_1 (із зазначенням, зокрема, виду вказаних товарів, їх найменування, виробника, кількості одиниць тощо);
-відсутність у рапорті співробітника поліції зазначення даних щодо промислових товарів, якими торгував ОСОБА_1
17 лютого 2025 року матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095216 від 13 грудня 2024 року надійшли повторно до суду.
На виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2024 року у справі № 643/16127/24, співробітником поліції долучено рапорт, згідно якого усунути недоліки не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_1 на даний час не здійснює торгівлю.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
При цьому, недоведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 160 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами.
Матеріали справи містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095216 від 13 грудня 2024 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , два рапорти співробітника поліції, копію постанови Московського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2024 року у справі № 643/16127/24.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язана діяти у суворій відповідності до встановленого законом порядку, оскільки така особа зобов'язана вчиняти не ті дії, які прямо не заборонені законом, а дії, які передбачені законом.
Суд зазначає, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
Проте, у даному випадку процедура складення протоколу та інших матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 здійснена з порушенням.
Так, з матеріалів справи слідує те, що працівниками поліції не встановлено самого факту торгівлі, тобто доказів безпосередньої реалізації товарів, оскільки в справі відсутні як відомості про свідків правопорушення, так і інші докази придбання будь-ким товару у ОСОБА_1 .
Крім цього, санкція ч. 2 ст. 160 КУпАП передбачає стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі, проте у ОСОБА_1 не вилучено предмети торгівлі.
Одночасно, протокол та інші матеріали не містять відомостей та доказів про те, чи здійснювалась реалізація товарів у невстановленому місці.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 статті 251 КУпАП передбачено: «Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№ 475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Отже, з урахуванням досліджених матеріалів, встановлено, що складення протоколу та інших матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 здійснена з порушенням, а тому винуватість останнього є недоведеною поза розумним сумнівом.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах.
Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 160, 247, 268, 283 - 285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО