Справа № 643/16068/24
Провадження № 2/643/1534/25
19.02.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 07 жовтня 2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 1317.
В обґрунтування позову позивачка вказала, що від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім часом сімейні відносини зазнали суттєвого розладу. З вересня 2024 року сторони проживають окремо. Наявні постійні конфлікти та несумісність поглядів. Стосунки у подружжі розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Сторони перестали вести сімейне життя, спільне господарство та домашній побут, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Бажання відновити шлюбні відносини у сторін відсутні, примирення та збереження шлюбу між ними неможливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідачка відзив на позовну заяву не подала.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 07 жовтня 2020 року уклали шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 1317, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 жовтня 2020 року (а.с.14).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09 грудня 2020 року (а.с.12).
Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Судом встановлено, що сторони з вересня 2024 року не підтримують шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження суперечить інтересам позивачки.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.
Суд дійшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.
Позивачка клопотання про відновлення дошлюбного прізвища не заявила.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07 жовтня 2020 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 1317 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В.Поліщук