Єдиний унікальний номер 142/65/25
Номер провадження № 3/142/65/25
Іменем України
18 лютого 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , звільненого 02 лютого 2022 року з посади заступника чергового помічника начальника установи -начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)»,-
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
05 лютого 2025 року на адресу суду від управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 135 від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, ОСОБА_1 , будучи звільненим 04.02.2022 з посади заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки державної установи «Крижопільський виправний центр (№113)», являючись згідно пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 та п. 27 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 09.02.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вчинене, за викладених в протоколі обставин, визнав, зазначив, що декларація була подана несвоєчасно з технічних причин.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вважає доведеним несвоєчасне подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік (після звільнення), що є підставою для визнання винуватим останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією дослідивши долучені матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно документів, державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», ОСОБА_1 проходив службу у державній установі «Крижопільський виправний центр (№113)» з 29.11.2018 року.
Відповідно до наказу № 13/ОС-22 від 02.02.2022 заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки ДУ «Крижопільський виправний центр (№113)» ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 04.02.2022, за власним бажанням.
Посада заступника чергового помічника начальника установи - начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки відноситься до категорії посадових осіб державної кримінально-виконавчої служби.
Згідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 , є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону У країни «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену ) підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітні наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої ш виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Так, згідно п. 2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції), встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, е умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. З розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 № 4.
Так, НАЗК надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларант охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформації станом на 31 грудня звітного року. 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплені деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію; станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено
Також, згідно даного Роз'яснення днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Разом з тим, пунктом 1-1 даного Роз'яснення, за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати: щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди; декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно); декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов'язок подати декларацію за 2022 рік (після звільнення) до 23:59 год., 31.01.2024. Згідно наданої інформації наданої з ДУ «Крижопільський виправний центр (№ 113)», ОСОБА_1 , були доведені вимоги фінансового контролю.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , лише 09.02.2024 о 09:41 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за минулий 2022 рік (декларація після звільнення) (https://public.nazk.gov.ua/documents/f7c3c7ae-df75-4140-94c1-d75b6f326eb2).
Відповідно до інформації наданої Національним агентством з пита запобігання корупції, щодо послідовності дій ОСОБА_1 в інформації телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій ос: уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванн із зазначенням дати, часу, ір-адреси та тривалості сеансу, було встановлено, і ОСОБА_1 увійшов до інформаційної-телекомунікаційної системи д заповнення електронної декларації та створив документ 09.02.2024 о 08:56:40 год., який відповідає ідентифікатору щорічної декларації 2022 "https://public.nazk.gov.ua/documents/f7c3c7ae-df75-4140-94c1-d75b6f326eb2"яку о 09:41:40 год. 09.02.20 подав, що свідчить про відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації.
Доказів поважності причин неподання ОСОБА_1 , у визначений законом строк декларації суб'єкта декларування, під час розгляду справи суду не надано.
Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме порушення вимог фінансового контролю.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, враховуючи характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останнього буде застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч. 1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 172-6, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA778999980313030106000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: