ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
12 лютого 2025 року Справа № 906/663/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сапожника Миколи Володимировича на рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2024, повний текст якого складено 16.12.2024 у справі №906/663/24 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»
до Фізичної особи - підприємця Сапожника Миколи Володимировича
про стягнення 342 448,93 грн заборгованості за кредитом та відсотками
В червні 2024 року Акціонерне товариство «Банк Альянс» (надалі в тексті - Банк) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підпри-ємця Сапожника Миколи Володимировича (надалі в тексті - Підприємець) 342 448,93 грн заборго-ваності за Договором про надання кредиту №ID2719382 від 21.12.2021, з яких: 109 999,44 грн строкової заборгованості за кредитом, 150 972,95 грн простроченої заборгованості за кредитом, 7394,22 грн строкової заборгованості по відсотках, 74 082,32 грн простроченої заборгованості за відсотками.(арк.справи 1-6).
За наслідками розгляду справи №906/663/24 Господарський суд Житомирської області задо-волив позов повністю, присудивши до стягнення з Підприємця на користь Банку 109 999,44 грн строкової заборгованості за кредитом, 150 972,95 грн простроченої заборгованості за кредитом, 7394,22 грн строкової заборгованості по відсотках, 74 082,32 грн простроченої заборгованості за відсотками та 5 136,73 грн витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 190-193).
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не виконав умов Договору №ID2719382 від 21.12.2021, зокрема порушив договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задово-лити частково на суму 187 239,57 грн.
Апелянт вважає, що Банк звернувшись з вимогою про дострокове погашення всієї суми заборгованості, Позивач змінив порядок, умови і строк виконання зобов'язання щодо повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками.
Скаржник стверджує, що його заборгованість за кредитом з урахуванням оплати становить 187 239,57 грн. Разом з тим, Відповідач вважає, що у Позивача відсутні підстави для нарахуванням відсотків за користування кредитом у період з 20.10.2023 до 18.06.2024 та їх стягнення з Підприємця.(арк.справи 202-206).
Ухвалою від 23.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 12.02.2025. а також відмовлено у задоволенні клопотання Підприємця про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 04.12.2024.(арк.справи 221).
29.01.2025 на електронну адресу суду надійшов відзив, в якому Банк просить залишити без змін рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2024 у даній справі, а апеля-ційну скаргу Підприємця - без задоволення.(арк.справи 223-226).
Ухвалою суду від 10.02.2025 задоволено клопотання Банку про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(арк.справи 229-230, 232).
12.02.2025 на електронну адресу суду від представника Банку - Цалованська-Луференко Я.Л. надійшло клопотання, в якому просить здійснювати розгляд справи №906/663/24 без участі пред-ставника Позивача.(арк.справи 236).
Представники учасників справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судове засіданні апеляційної інстанції 12.02.2025, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та проце-суального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Банк Альянс»-кредитор та ФОП Сапожник М.В.-позичальник 21.12.2021 уклали Договір про надання кредиту №ID2719382 (надалі в тексті - Договір) шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» на підставі заяви про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів (продукт «Кредит Зручний»).
Договір є системою затверджених і оприлюднених норм, що встановлюють порядок та умови надання банком клієнту послуг, перелік та склад яких визначений укладеним з ним договором та цим договором (п.3.1 Договору).
Згідно з п.3.2 Договору положення цього договору застосовуються до відносин між банком та клієнтом щодо надання клієнту послуг за відповідною заявою про приєднання і є невід'ємною частиною договору і не застосовуються окремо від умов договору.
Підписанням заяви про приєднання клієнт підтверджує згоду на отримання послуг на умовах та в порядку, передбачених цим договором. Підписанням заяви про приєднання клієнт приєдну-ється до договору згідно із ст.634 Цивільного кодексу України (п.3.7 Договору).
Укладаючи відповідну заяву про приєднання, клієнт і банк приймають на себе обов'язки та набувають права, передбачені цим договором (п.3.9 Договору).
Банк на підставі укладеної з клієнтом заяви про приєднання, надає останньому послуги в порядку та на умовах визначених законодавством України в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, цим договором, за умови наявності відповідної технічної можливості для надання послуг та їх оплати клієнтом в розмірі, визначеному відповідно до діючих, на момент надання таких послуг, тарифів банку (п.3.10 Договору).
Погашення кредиту здійснюється позичальником відповідно до графіку погашення та не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, зазначеного в графіку погашення. Повер-нення кредиту здійснюється позичальником щомісяця шляхом забезпечення позичальником позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних платежів, зазначених у графіку погашення (банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку позичальника в строки і розмірах, передбачених графіком погашення або шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (відкритого в банку або відкритого в іншій банківській установі) на рахунок НОМЕР_1 в банку. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення позичальником кредиту (п.п.10.2.4 п.10.2 Договору).
Відповідно до п.п.10.2.5 п.10.2 Договору у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроче-ними та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку простроченої заборгованості.
Згідно з п.п.10.2.6 п.10.2 Договору нарахування процентів по кредиту здійснюється що-місячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п.2.4.1 Договору. При розрахунку про-центів використовується метод «факт/360», де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Проценти нараховуються з моменту видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту за цим договором (п.п.10.2.7 п.10.2 Договору).
Відповідно до п.п.10.2.8 п.10.2 Договору у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно у строк, зазначений в заяві про приєднання. В разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості (п.п. 10.2.9 п.10.2 Договору).
За умовами п.п.10.2.10 п.10.2 Договору сторони встановлюють наступну черговість погашен-ня заборгованості за кредитним договором: 1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; 2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії; 3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту; 4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; 5) в п'яту чергу сплачуються нараховані комісії; 6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту; 7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції; 8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за кредитним договором.
Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в одно-сторонньому порядку.
Згідно з п.15.1. Договору банк та клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підпи-сання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням Удосконаленого електронного підпису та/або Кваліфікованого електрон-ного підпису (далі - УЕП та КЕП відповідно).
Згідно пункту 15.11. договору під КЕП розуміється удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. (арк.справи 10-37).
Матеріалами справи стверджено, що п.1.1. Заяви про приєднання (надалі в тексті - Заява) визначено, що банк в порядку та на умовах, визначених в даному договорі та цієї заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язу-ється прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Кредит надається позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Альянс», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.(п.1.2. Заяви).
Розмір кредиту: 360 000,00 грн (п.2.1. заяви).
Валюта кредиту: гривня (п.2.2. заяви).
Строк кредиту: 36 міс. (п.2.3. заяви).
Вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом: 34% річних; розмір щомісячної комісійної винагороди: не передбачено; розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: не передбачається; розмір комісійної винагороди за дострокове/частково дострокове погашення кредиту: 1% від суми, яка перевищує плановий платіж згідно з графіком, протягом перших 4 місяців з дати видачі кредиту, за кожен факт порушення графіку погашення кредиту (п. 2.4. заяви).
Терміни погашення кредиту: погашення основної суми кредиту, сплата процентів - що-місячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору згідно з графіком погашення кредиту до даного договору (п.2.5. Заяви).
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладення Договору у вигляді додатку 1, який є невід'ємною його частиною (п.2.6. Заяви).
Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту (п.3.1. Заяви).
Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно з п.2.3. даної заяви про приєднання (п.3.2. Заяви).
Шляхом підписання цього договору, на підставі ст.1071 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позичальник надає право (доручає) банку самостійно (без надання позичальником розрахункових документів та заявок) здійснювати договірне списання (списувати) з рахунку НОМЕР_2 , який відкритий у АТ «Банк Альянс», та/або з будь-якого його поточного (-их) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів), всіх інших рахунків позичальника в іноземній та/або національній валютах, відкритих у банку протягом дії цього договору на користь банку грошових коштів у сумах та на умовах, визначених договором (п.3.3. Заяви).
Позичальник підписанням цієї заяви про приєднання погоджується, що ця Заява про приєднання, договір та тарифи банку є кредитним договором (п. 4.1. Заяви).
Цей договір є договором приєднання у визначенні ст. 634, 642 ЦК України (п.4.2. Заяви).
Дата підписання заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору та відображається в такому підписі (п.4.4. Заяви). (арк. справи 38-39).
Додатковим договором №1 від 22.06.2022 вносилися зміни до додатку 1 до договору (графіку погашення кредиту).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що на виконання умов укладеного Договору від 21.12.2021 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 360 000,00 грн, а відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати відсотків виконав частково, що підтверджується банківською випискою по рахунку. (арк. справи 41-42).
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2023 Банк за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав Підприємцю лист-вимогу вих. №32/2707 від 06.10.2023, в якому просив терміново в строк не пізніше 20.10.2023 погасити в повному обсязі прострочену заборгованість за кредитним дого-вором. У листі також вказано, що у випадку невиконання цієї вимоги банк, зокрема, скористається правом на дострокове стягнення всієї заборгованості.(арк.справи 101-102).
Матеріалами справи стверджено, що вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Вважаючи, що несплатою заборгованості та відсотків за кредитом Відповідач порушує його права, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №ID2719382 від 21.12.2021.
Як вже зазначалось, рішенням від 04.12.2024 господарський суд Житомирської області задоволив позов повністю.(арк.справи 190-193).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
У відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом спору є заборгованість та відсотки за користування кредитом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'-язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи стверджено, що 21.12.2021 ФОП Сапожник М.В., підписавши заяву про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» шляхом накла-дання електронного цифрового підпису, уклав з Банком Договір про надання кредиту.
Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальник-кові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.1, ч. 3 ст.1049 ЦК України).
Апеляційним судом встановлено та не заперечується жодною з сторін, що Підприємцеві було надано кредит в сумі 360 000,00 грн шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Підприємця-позичальника НОМЕР_2 , який відкрито у АТ «Банк Альянс», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
Строк кредиту: 36 місяців.(п.2.3. Заяви про приєднання).
Відповідно до Графіку погашення, що є додатком №1 до договору, позичальник повинен був щомісяця в строк до 21 числа місяця вносити платежі у розмірі, погодженому сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допус-кається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК Укра-їни). Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконан-ня, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом виписки/особового рахунку відповідач свій обов'язок зі сплати щомісячних платежів виконував неналежним чином, зокрема, внаслідок чого у позичальника утворилася заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на дату звернення з позовом становить 109 999,44 грн строкової заборгованості за кредитом, 150 972,95 грн простроченої заборгованості за кредитом, 7 394,22 грн строкової заборгованості по відсотках та 74 082,32 грн простроченої заборгованості за відсотками.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визна-чених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Надаючи оцінку твердженням Скаржника про вимогу Банку про дострокове повернення усієї суми кредиту, колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.10.2023 Банк за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав Підприємцю лист-вимогу вих. №32/2707 від 06.10.2023, в якому просив терміново в строк не пізніше 20.10.2023 погасити прострочену заборгованість за кредитним договором, а також звернув увагу Підприємця на те, що у випадку не виконання вимоги, Банк може скориста-тися правом на дострокове стягнення всієї заборгованості.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога банку №32/2707 від 06.10.2023 не може розцінюватися як вимога дострокового повернення усієї суми кредиту, а таке право було реалізовано Позивачем лише з моменту звернення з даним позовом до суду - 13.06.2024.
Щодо права Позивача на нарахування відсотків за користування кредитом, то колегія суддів покликається на правові висновки викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, за змістом яких «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст.1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування креди-том» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України).
Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 касаційний суд визначив, що проценти за користування кредитом нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі, вони розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник, порядок їх виплати врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч.2 ст.625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Крім того, умовами п.10.2.7-п.10.2.8 Публічного договору визначено, що проценти нарахову-ються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення Кредиту за цим Договором; у разі прострочення повернення заборгованості за Кредитом, Проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірне нарахування Позивачем відсотків за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку щодо обґрунтованості заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсь-кого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сапожника Миколи Володимировича на рішення господарського суду Житомирської області від 04.12.2024 у справі №906/663/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.
3. Матеріали справи №906/663/24 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.