вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2025 р. Справа№910/11978/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.02.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024
у справі №910/11978/24 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про стягнення 27 104 544,49 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідач) про стягнення 27 104 544,49 грн, з яких 24 710 411,33 грн - сума заборгованості за перевищення замовленої (договірної) потужності; 271 596,68 грн - інфляційні витрати, 1 916 798,10 грн - пеня, 3 % річних - 205 738,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань за Договором транспортування природного газу №1907000615 від 31.12.2019 перевищував замовлені договірні потужності та не здійснив оплату плати за перевищення потужності за газові місяці з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, у зв'язку з чим позивач здійснив розрахунок вартості такої плати та встановив загальний обсяг перевищення договірної потужності за період з 01.10.2023 по 30.04.2024, який склав 101 010, 5437 тис. м. куб./добу на загальну суму 24 710 411, 33 грн з ПДВ. Також позивачем здійснено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем прострочення сплати за перевищення замовленої потужності.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 клопотання представника Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про призначення експертизи задовольнив. Призначив у справі № 910/11978/24 судову комп?ютерно-технічну експертизу. Поставив на вирішення судового експерта наступні питання:
1) Чи дорівнює величина фактично використаної потужності у точках входу у газотранспортну систему за даними звітів ТОВ «Оператор ГТС України» про використання замовленої потужності АТ «Укргазвидобування» за жовтень 2023 р. - квітень 2024 р. величинам остаточних алокацій щодобових подач природного газу АТ «Укргазвидобування» за жовтень 2023 р. - квітень 2024 р. на цих точках входу в газотранспортну систему?
2) Чи включено до обсягів фактично використаної потужності точок входу, які зазначені ТОВ «Оператор ГТС України» у звітах про використання замовленої потужності АТ «Укргазвидобування» за жовтень 2023 р. - квітень 2024 р., обсяги газу, що не належать АТ «Укргазвидобування» та які були передані в газотранспортну систему України транзитом через промислові трубопроводи АТ «Укргазвидобування», як газ інших замовників послуг транспортування?
3) Ким в Інформаційній платформі віднесено в алокації АТ «Укргазвидобування» обсяги природного газу, на підставі яких розрахована додаткова плата за перевищення договірної потужності, яка заявлена до стягнення з АТ «Укргазвидобування» у цій справі?
Проведення судової експертизи доручив Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 6).
Поклав на відповідача обов'язок по оплаті судової експертизи у справі №910/11978/24.
Зобов'язав експертну установу направити на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" оригінал рахунку на оплату експертизи.
Зобов'язав експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.
Попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Роз'яснив судовим експертам право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань.
Провадження у справі № 910/11978/24 зупинив до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвалу надіслав учасникам справи та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Матеріали справи № 910/11978/24 надіслав на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що для прийняття обґрунтованого рішення у даній справі необхідно встановити фактичні дані остаточних алокацій, які Оператор здійснив відносно Укргазвидобування у газові місяці спірного періоду з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, а тому, керуючись приписами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, суд вважав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити судову комп'ютерно-технічну експертизу.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 та направити справу до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду першої інстанції, обставинам справи. Позивач зазначає, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. В іншому випадку це є затягуванням справи. Суд першої інстанції, призначаючи експертизу по цим питанням, взагалі жодним чином не обґрунтував необхідність призначення комп'ютерно - технічної експертизи та не навів жодної аргументації. Також позивач посилається на висновки Верховного Суду щодо перевищення обсягів замовленої (договірної) потужності, де Верховний Суд визнав, що надані Оператором ГТС докази (рахунок на оплату за перевищення потужності, звіт про використання замовленої потужності та акт наданих послуг перевищення потужності) відповідають критеріям належності та допустимості, та є достатніми для встановлення обставин перевищення замовленої потужності (в т.ч. на віртуальних точках входу), розміру плати за таке перевищення та виникнення обов'язку з її оплати.
З огляду на це доводи відповідача про начебто недоведеність розміру та вартості перевищення договірної потужності є помилковими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, для дослідження яких суду не потрібно мати спеціальні знання.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.01.2025 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11978/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24.
Матеріали справи №910/11978/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 23.01.2025.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.01.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24. Розгляд апеляційної скарги призначив на 18.02.2025 о 12 год. 30 хв.
14.02.2025 відповідачем сформовано в системі «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивач в заявах по суті не спростував та не усунув розбіжностей між даними остаточних алокацій та даними звітів про використання потужностей, натомість продовжує наполягати на тому, що звіти про використання замовленої потужності, які ним надані, є належним доказом перевищення договірної потужності саме Укргазвидобуванням безвідносно до того, чи є дані цих звітів достовірними.
Враховуючи взаємну суперечливість доказів, наданих сторонами, відсутність можливості перевірити достовірність даних таких звітів як у АТ «Укргазвидобування», оскільки відповідач не має доступу до Інформаційної платформи в тому ж обсязі, що і позивач, так і у суду - оскільки доступ до Інформаційної платформи мають лише ті суб'єкти, яким створено обліковий запис, враховуючи відсутність висновку експерта, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення судової експертизи.
У судовому засіданні 18.02.2025 представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 про призначення судової експертизи скасувати.
У судовому засіданні 18.02.2025 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (пункт 6 частини 1 статті 229 ГПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України "Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя та четверта статті 13 ГПК України).
Відповідно до статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
За змістом частин першої та третьої статті 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2019 між позивачем (далі - Оператор) та відповідачем (далі - Замовник) укладено Договір, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497, за умовами якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженням), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ в точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5 Договору).
Відповідно до п. 2.6 Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором протягом погоджених термінів.
Згідно з п. 2.8 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
За умовами Договору Оператор має право, зокрема, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності (п. 3.2 Договору).
Згідно з п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний, зокрема: не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень).
Відповідно до абзаців 2-5 п. 8.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №5 від 21.02.2022, за результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці.
Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.
Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або у суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора.
На переконання суду апеляційної інстанції, відповідач має право на урегулювання розбіжностей стосовно вартості послуг у визначеному сторонами порядку.
Відповідач обґрунтовуючи заяву про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у даній справі вказував, що у заявах по суті справи Укргазвидобування заявило, що дані звітів про використання замовленої потужності за період з 01.10.2023 по 30.04.2024 суперечать даним остаточної алокації, здійсненої позивачем за цей же період. Причиною цієї суперечності на думку відповідача є те, що позивач до звітів про використання потужностей Укргазвидобуванням включив обсяги газу інших газовидобувних підприємств (інших замовників послуг транспортування). Таким чином, звіти були згенеровані позивачем за даними Інформаційної платформи, адміністрування якої у періоді з 01.10.2023 по 30.04.2024 здійснював останній, враховуючи взаємну суперечливість доказів, наданих сторонами, відсутність можливості перевірити достовірність даних таких звітів як у АТ «Укргазвидобування», оскільки відповідач не має доступу до Інформаційної платформи в тому ж обсязі, що і позивач, оскільки доступ до Інформаційної платформи мають лише ті суб?єкти, яким створено обліковий запис, на переконання відповідача, наявні підстави для призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно абзаців 3 - 4 пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації. Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Інформаційна платформа має бути доступною для інших користувачів виключно для перегляду публічної інформації без права вчинення інших дій. Користувачам, які мають повноваження на вчинення певних дій, передбачених цим Кодексом, право доступу надається після реєстрації оператором газотранспортної системи заяви про набуття статусу користувача системи за процедурою, визначеною оператором газотранспортної системи на власному вебсайті, та електронної реєстрації уповноважених осіб користувача платформи за поданням оператору газотранспортної системи повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого мають бути додані у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Оператор газотранспортної системи забезпечує допомогу учасникам ринку природного газу в роботі з інформаційною платформою. Контактна інформація та години роботи служби підтримки інформаційної платформи оприлюднюються на вебсайті оператора газотранспортної системи.
В матеріалах справи наявне повідомлення Акціонерного товариства «Укргазвидобування» від 27.12.2019 №52-01-8414 на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи з метою заявки на створення облікового запису уповноважених осіб, перелік яких зазначено у повідомленні.
Враховуючи технічні вимоги до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, а також те, що відповідач є користувачем інформаційної платформи, останній має можливість самостійно перевіряти інформацію про обсяги використання замовленої потужності, обсяги її перевищення та проведені позивачем розрахунки плати за перевищення та надавати з цього приводу зауваження, як то передбачено умовами договору, а надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягає оцінці судом при вирішенні спору.
Відтак, винесені на вирішення експертизи питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки обставинам справи, у даному випадку суд наділений достатньою кількістю доказів, наявних в матеріалах справи, необхідних для розгляду даної справи по суті, без призначення судової експертизи.
Колегія суддів зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
При цьому, місцевий господарський суд, призначаючи відповідну судову експертизу, жодним чином не обґрунтував неможливості самостійно встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, відсутність у нього та інших учасників справи знань для оцінки поданих сторонами доказів, не виявив розбіжностей чи спірних даних у поданих учасниками спору доказах, які через відсутність компетенції не могли би бути оцінені судом, який розглядає спір.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недоліків та неповноти наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягає оцінці судом при вирішенні спору. При цьому, як вже зазначалось, суд першої інстанції не обґрунтував внаслідок чого він позбавлений можливості оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин сторін, а також не навів, які саме сумніви виникли у суду стосовно правильності відомостей, що в них зазначені.
Також, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що судами різних інстанцій вже неодноразово розглядались подібні спори за участі тих самих сторін, предметом яких були аналогічні позовні вимоги.
Безпідставне ж призначення судової експертизи, за відсутності належного обґрунтування, та як наслідок, зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу. За таких обставин можливі порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення у даній справі судово комп?ютерної - технічної експертизи та зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При ухвалені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді питання про призначення судової експертизи.
Зважаючи на вищенаведене, порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, про зупинення провадження у справі.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 у справі №910/11978/24 скасувати.
3. Матеріали справи №910/11978/24 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повна постанова складена та підписана суддями 19.02.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська