вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/2992/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.,
представників сторін:
від позивача: Проскурня Т.В.
від відповідача: Фартушна В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024
у справі №910/2992/24 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 13 453 555,50 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 17 367 644,09 грн заборгованості.
У редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.08.2024 позивачем заявлені вимоги про стягнення 13 453 555,50 грн, з яких 11 697 541,13 грн основного боргу, 1 267 275,37 грн інфляційних втрат та 488 739,00 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 16823/01 від 04.04.2019 в частині оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим тарифом". 30.05.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 13 595 132,15 грн, з яких: за жовтень 2021 року: 194 655,77 - сума основного боргу, 27 410,51 грн - інфляційні витрати, 11 036,02 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2022 року: 8 735 196,18 грн - сума основного боргу, 917 208,47 грн - інфляційні витрати, 404 177,09 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2023 року: 3 300 862,91 грн - сума основного боргу, 4 585,20 грн - 3% річних.
30.05.2025 Господарським судом міста Києва постановллено протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
13.08.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 11 697 541,13 грн основного боргу, 1 267 275,37 грн інфляційних втрат та 488 739,00 грн 3% річних, а саме: за жовтень 2021 року: 84 903,29 грн - сума основного боргу, 32 924,95 грн- інфляційні витрати, 12 065,52 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2022 року: 8 725 919,54 грн - сума основного боргу, 1 162 972,49 грн - інфляційні витрати, 454 864,45 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2023 року: 2 886 718,30 грн - сума основного боргу, 71 377,93 грн - інфляційні витрати, 21 809,03 грн - 3% річних.
У підготовчому засіданні 15.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 16823/01 від 04.04.2019 (з урахуванням додаткових угод до нього) позивач поставляв, а відповідач приймав електричну енергію. Так, за період з 01.10.2021 по 31.12.2023 сторонами були підписані без жодних зауважень, зокрема, наступні акти купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року (від 31.10.2021) на суму 2 071 925,36 грн; за лютий 2022 року (від 28.02.2022) на суму 1 117 701,86 грн; за березень 2022 року (від 31.03.2022) на суму 979040,88 грн; за квітень 2022 року (від 30.04.2022) на суму 1 481 125,69 грн; за травень 2022 року (від 31.05.2022) на суму 1 963 439,53 грн; за червень 2022 року (від 30.06.2022) на суму 1 856 887,52 грн; за липень 2022 року (від 31.07.2022) на суму 2 977 456,93 грн; за серпень 2022 року (від 31.08.2022) на суму 2 416 210,09 грн; за вересень 2022 року (від 30.09.2022) на суму 1239761,26 грн; за жовтень 2022 року (від 31.10.2022) на суму 784 200,18 грн; за листопад 2022 року (від 30.11.2022) на суму 360 618,90 грн; за грудень 2022 року (від 31.12.2022) на суму 236 298,29 грн; за лютий 2023 року (від 28.02.2023) на суму 680 505,26 грн; за березень 2023 року (від 31.03.2023) на суму 856 836,07 грн; за квітень 2023 року (від 30.04.2023) на суму 1 341 367,36 грн; за травень 2023 року (від 31.05.2023) на суму 3 768 400,62 грн; за червень 2023 року (від 30.06.2023) на суму 4 209 426,96 грн; за липень 2023 року (від 31.07.2023) на суму 428 8784,30 грн; за вересень 2023 року (від 30.09.2023) на суму 3 892 992,42 грн; за жовтень 2023 (від 31.10.2023) на суму 2 675 847,58 грн; за листопад 2023 (від 30.11.2023) на суму 1 030 203,72 грн; за грудень 2023 (від 31.12.2023) на суму 748 631,69 грн.
Крім того, між сторонами підписані акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії: за липень 2022 на суму 19 469,41 грн; за серпень 2022 на суму 15 799,45 грн; за вересень 2022 на суму 8 106,72 грн.
Однак, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у жовтні 2021 року та у період з 01.02.2022 по 31.12.2023 електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить суму 11 697 541,13 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням ДП "Гарантовий покупець" своїх зобов'язань за договором, позивач просив стягнути 1 267 275,37 грн інфляційних втрат та 488 739,00 грн 3% річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 провадження у справі №910/2992/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 175 083,22 грн закрито.
В іншій частині позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" 11 522 457,91 грн основного боргу, 487 565,82 грн 3% річних, 1 155 605,32 грн інфляційних втрат та 157 987,55 грн судового збору.
Орган (особу), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 зобов'язано здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 11 522 457,91 грн, починаючи з 10.08.2024 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
Водночас, відповідно до п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Враховуючи зазначене суд зазначив, що постанови НКРЕКП № 858, № 896, № 946 затверджені після 26.01.2024, тому розрахунки за електричну енергію, відпущену в лютому 2023, липні-вересні 2023, грудні 2022, березні червні 2023, листопаді-грудні 2023, вересні листопаді 2022, жовтні 2023 мали здійснюватись у строки, встановлені п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024).
Суд встановив, що відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у жовтні 2021 та у лютому 2022 - червні 2022 року у строк по 14.09.2022 (включно); у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно); у серпні 2022 року у строк до 17.03.2023 (включно); у вересні листопаді 2022 року, жовтні 2023 у строк до 22.05.2024 (включно); у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді грудні 2023 у строк до 16.05.2024 (включно); у лютому 2023,у липні вересні 2023 року у строк до 07.05.2024 (включно). Отже, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
На момент розгляду даної справи предмет спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 175 083,22 грн припинив своє існування, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 175083,22 грн згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, а решта позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11 522 457,91 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також суд першої інстанції зазначив, що наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Проте, зазначений обов'язок відповідачем не виконано.
Крім того, суд перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням дат оплат та строків виконання зобов'язання, зазначені судом вище, дійшов висновку, що інфляційні втрати становлять 1 155 605,32 грн, 3% річних 487 565,82 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Також суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами, посилаючись на постанову Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, в якій, зокрема, зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Закрити провадження в частині стягнення 196 061,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Також апелянт вказує, що звертаючись до суду позивач не взяв до уваги, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022.
Скаржник зазначає, що договірні зобов'язання сторін за період 2022 року виникли в умовах дії воєнного стану, а тому здійснюються відповідачем з урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом». На думку апелянта, проведення гарантованим покупцем розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на період воєнного стану в України, які мають договірні відносини з гарантованим покупцем, у тому числі з позивачем, з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022 є належним виконанням умов договору.
Апелянт вважає, що він не порушив умови договору, здійснив розрахунки з позивачем належним чином, з урахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у спірний період. Разом з цим, апелянт зазначає, що позивачем не доведено порушення ДП «Гарантований покупець» порядку розрахунку, встановленого нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної електроенергетики. Також апелянт не погоджується із датами початку розрахунку , а також базою нарахування, які використував позивач при таких розрахунках.
В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивач, розраховуючи суми, не враховує, що з 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178, яка, з урахуванням часу затвердження НКРЕКП послуги, поширюється на спірні правовідносини. Так, розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за "зеленим" тарифом, унормований главою 11 Порядку № 641, а не главою 10, як вказує позивач.
Надавши свій контррозрахунок, зазначає, що оплата за відпущену у спірних розрахункових періодах електричну енергію здійснюється не пізніше: 08.05.2024 щодо січня, лютого, липня-вересня 2023 року; 17.05.2024 щодо грудня 2022 року, березня-червня, листопада, грудня 2023 року; 23.05.2024 щодо вересня-листопада 2022 року, жовтня 2023 року. Отже, позивачем невірно визначено час виникнення зобов'язань гарантованим покупцем щодо здійснення розрахунку за договором і, тим самим, безпідставно збільшено період прострочення спірних платежів.
Також апелянт зауважує, що п. 11.4 Порядку № 641 передбачено, що при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
За існуючого алгоритму розрахунків, обов'язок гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді.
Апелянт вважає, що, оскільки за розрахункові місяці вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, зобов'язання гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди у розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК України не виникли.
Також апелянт зазначає, що позивач не довів виникнення зобов'язань гарантованого покупця щодо оплати електроенергії за спірні періоди, а відтак відсутні підстави вважати, що наданий розрахунок штрафних санкцій, нарахувань за ст. 625 ЦК України є обґрунтованим.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції повинен був зменшити розмір інфляційних втрат та процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у постанові від 09.03.2021 у справі № 924/441/20.
Апелянт також просив закрити провадження в частині позовних у розмірі 196 061,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв'язку зі сплатою ним грошових коштів за електроенергію жовтень 2021 року у розмірі 196 061,00 грн, тобто після винесення рішення суду першої інстанції. Проте, зазначає, що на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже був відсутній.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «Солар М» у своєму відзиві, наданому до суду 09.12.2024, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 у повному обсязі.
Позивач зазначає, що мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі щодо скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2024 у справі № 910/2992/24 є безпідставними та необґрунтованими.
Позивач наголошує, що судом першої інстанції правильно застосовані положення наказів від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом». Проте, відповідач не зазначає які конкретно норми наказів №140 та №206 не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Позивач зазначає, що відповідач не погоджується із датами початку розрахнуку, а також з базою нарахування, які використовує позивач при таких розрахунках. Проте позивач зауважує, що під час підготовки розрахунків заборгованості відповідача позивачем не було враховано порушення відповідачем строків щодо сплати авансових платежів за договором, тому аргументація відповідача, викладена у апеляційній скарзі скарги не ґрунтується на матеріалах справи, протирічить висновкам Верховного
Суду, викладеним у постанові у справі № 910/4439/23.
Також позивач наголошує, що усі розрахунки інфляційних витрат позивача оформлені у відповідності до норм чинного законодавства та вищезазначеної постанови Верховного Суду, тому доводи відповідача щодо неправильних розрахунків позивача є необґрунтованими.
Стосовно зменшення сум 3% річних та інфляційних втрат, позивач зазначає, що п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 вказано, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та 3% річних є додатковою до основної вимоги позивача. Враховуючи вищенаведене, вбачається, що компенсаторні платежі, встановлені ст. 625 ЦК України не можуть бути зменшені судом, адже вони не мають штрафного характеру.
Позивач, серед іншого, вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано положення Порядку №641 в редакції з 26.01.2024, і хоча позивачем не подавалось апеляційної скарги (ураховуючи великий розмір судового збору), він вважає, що є підстави для зміни рішення у мотивувальній частині, оскільки предметом позовних вимог, заявлених позивачем, є період заборгованості за договором з жовтня 2021 року по жовтень 2023 року, зміни до Порядку, що відбулись 26.01.2024, не можуть змінювати порядок реалізації прав позивача, що виникли до цієї дати.
Крім того, позивач вказує, що платіжні інструкції, долучені відповідачем до апеляційної скарги, підтверджують здійснення ним оплати 23 жовтня 2024 року та 25 жовтня 2024 року відповідно, тобто після ухвалення рішення у справі. Отже, на момент ухвалення оскаржуваного рішення додані докази не існували, відтак не могли бути предметом дослідження у суді першої інстанції. Таким чином, новий доказ як такий, що поданий в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального законодавства, не підлягає прийняттю до розгляду судом, а тому немає підстав для закриття провадження в частині позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2992/24.
28.11.2024 на адресу Півнінчного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2992/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 задоволено клопотання ДП «Гарантований покупець» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 до прийняття постанови за наслідками її розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі №910/2992/24 до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі №320/19524/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 відкладено на 20.01.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2024 було оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/2992/24 до 05.02.2025.
Протокольною ухвалою Північним апеляційним господарським судом 05.02.2025 було оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/2992/24 до 12.02.2025.
Позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 12.02.2025 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Закрити провадження в частині стягнення 196 061,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2025 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар М" укладено договір № 16823/01.
26.07.2019 між Державним підприємством "Енергоринок", Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар М" укладена додаткова угода №469/01 до договору №16823/01 про зміну сторони договору з ДП "Енергоринок" на ДП "Гарантований покупець", умови якої відповідають Порядку № 641 та типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
У подальшому, між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди до договору: від 21.08.2019 № 541/01, від 16.10.2019 № 821/01, від 12.03.2020 № 378/01/20, від 23.02.2021 № 795/01/21, від 25.03.2023 № 1359/07/23.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 378/01/20) за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Згідно з п.2.3, 2.4. договору продавець за "зеленим" тарифом (позивач) зобов'язується продавати, а гарантований покупець (відповідач) зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Відповідно до пункту 3.2. договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 795/01/21).
У п. 4.5 договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов'язаний, зокрема купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Пунктом 7.4 договору встановлено сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).
Відповідно до акту від 31.10.2021 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 428608 кВт*год. електроенергії у жовтні 2021 року на суму 2 071 925,36 грн.
За електроенергію, придбану в жовтні 2021 року, відповідач за період з 13.10.2021 по 30.07.2024 здійснив оплату на суму 1 987 022,07 грн. Залишок заборгованості за жовтень 2021 року становить 84 903,29 грн.
Відповідно до акту від 28.02.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 236984 кВт*год. електроенергії у лютому 2022 року на суму 1 117 701,86 грн.
За електроенергію, поставлену в лютому 2022 року, відповідач сплатив: 15.02.2022 у розмірі 299 771,84 грн, 24.02.2022 у розмірі 593 280,36 грн. Залишок заборгованості за лютий 2022 року становить 224 649,66 грн.
Відповідно до акту від 31.03.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 207584 кВт*год. електроенергії у березні 2022 року на суму 979 040,88 грн.
За електроенергію, поставлену в березні 2022 року, відповідач сплатив: 29.03.2022 у розмірі 98 412,64 грн., 08.04.2022 у розмірі 70 801,53 грн. Залишок заборгованості за березень 2022 року становить 809 826,71 грн.
Відповідно до акту від 30.04.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 314040 кВт*год. електроенергії у квітні 2022 року на суму 1 481 125,69 грн.
За електроенергію, поставлену в квітні 2022 року, відповідач за період з 15.04.2022 по 06.06.2023 оплатив 731 165,30 грн. Залишок заборгованості за квітень 2022 року становить 749 960,39 грн.
Відповідно до акту від 31.05.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 416304 кВт*год. електроенергії у травні 2022 року на суму 1 963 439,53 грн.
За електроенергію, поставлену в травні 2022, відповідач за період з 16.05.2022 по 07.06.2022 оплатив 339 354,37 грн. Залишок заборгованості за травень 2022 року становить 1 624 085,26 грн.
Відповідно до акту від 30.06.2022 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 393712 кВт*год. електроенергії у червні 2022 року на суму 1 856 887,52 грн.
За електроенергію, поставлену в червні 2022, відповідач за період з 15.06.2022 по 25.08.2022 оплатив 446 130,72 грн. Залишок заборгованості за червень 2022 року 1 390 756,80 грн.
Відповідно до акту від 31.07.2022 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 631304 кВт*год. електроенергії у липні 2022 року на суму 2 977 456,93 грн.
16.05.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 на суму 19 469,41 грн.
За електроенергію, поставлену в липні 2022, відповідач за період з 14.07.2022 по 29.07.2022 оплатив 970 605,17 грн. Залишок заборгованості за липень 2022 року складає 2 026 321,17 грн.
Відповідно до акту від 31.08.2022 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 512304 кВт*год. електроенергії у серпні 2022 року на суму 2 416 210,09 грн.
17.05.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 на суму 15 799,45 грн.
За електроенергію, поставлену в серпні 2022 року, відповідач оплатив 1 101 800,19 грн. Залишок заборгованості за серпень 2022 року складає 1 330 209,35 грн.
Відповідно до акту від 30.09.2022 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 262864 кВт*год. електроенергії у вересні 2022 року на суму 1 239 761,26 грн.
30.04.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за вересень 2022 на суму 8 106,72 грн.
За електроенергію, поставлену в вересні 2022 року, відповідач оплатив: 861 836,58 грн. Залишок заборгованості за вересень 2022 року складає 386 031,40 грн.
Відповідно до акту від 31.10.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 140792 кВт*год. електроенергії у жовтні 2022 року на суму 784 200,18 грн.
За електроенергію, поставлену в жовтні 2022 року, відповідач оплатив: 639 016,68 грн. Залишок заборгованості у жовтні 2022 року складає 145 183,50 грн.
Відповідно до акту від 30.11.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 64744 кВт*год. електроенергії у листопаді 2022 року на суму 360 618,90 грн.
За електроенергію, поставлену в листопаді 2022 року, відповідач оплатив: 351 929,82 грн. Залишок заборгованості за листопад 2022 року складає 8 689,08 грн.
Відповідно до акту від 31.12.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 42424 кВт*год. електроенергії у грудні 2022 року на суму 236 298,29 грн.
За електроенергію, поставлену в грудні 2022 року, відповідач оплатив: 206 091,63 грн. Залишок заборгованості за грудень 2022 року складає 30 206,66 грн.
Відповідно до акту від 28.02.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 114944 кВт*год. електроенергії у лютому 2023 року на суму 680 505,26 грн.
За електроенергію, поставлену в лютому 2023 року, відповідач оплатив: 646 067,11 грн. Залишок заборгованості за лютий 2023 року складає 34 438,15 грн.
Відповідно до акту від 31.03.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 144728 кВт*год. електроенергії у березні 2023 року на суму 856 836,07 грн.
За електроенергію, поставлену в березні 2023 року, відповідач оплатив: 510845,86 грн. Залишок заборгованості у березні 2023 року складає 345 990,21 грн.
Відповідно до акту від 30.04.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 224144 кВт*год. електроенергії у квітні 2023 року на суму 1 341 367,36 грн.
За електроенергію, поставлену в квітні 2023 року, відповідач оплатив: 910 081,65 грн. Залишок заборгованості за квітень 2023 року складає 431 285,71 грн.
Відповідно до акту від 31.05.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 629704 кВт*год. електроенергії у травні 2023 року на суму 3768400,62 грн.
За електроенергію, поставлену в травні 2023 року, відповідач оплатив: 3 024 562,90 грн. Залишок заборгованості за травень 2023 року складає 743 837,72 грн.
Відповідно до акту від 30.06.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 703400 кВт*год. електроенергії у червні 2023 року на суму 4 209 426,96 грн.
За електроенергію, поставлену в червні 2023 року, відповідач оплатив: 3 523 233,16 грн. Залишок заборгованості за червень 2023 року складає 686 193,77 грн.
Відповідно до акту від 31.07.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 707328 кВт*год. електроенергії у липні 2023 року на суму 4 288 784,30 грн.
За електроенергію, поставлену в липні 2023 року, відповідач оплатив: 4263160,31 грн. Залишок заборгованості за липень 2023 року складає 25623,99 грн.
Відповідно до акту від 30.09.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 642052 кВт*год. електроенергії у вересні 2023 року на суму 3 892 992,42 грн.
За електроенергію, поставлену в вересні 2023, відповідач оплатив: 3 769 335,86 грн. Залишок заборгованості за вересень 2023 року складає 123 656,56 грн.
Відповідно до акту від 31.10.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 445360 кВт*год. електроенергії у жовтні 2023 року на суму 2 675 847,58 грн.
За електроенергію, поставлену в жовтні 2023 року, відповідач оплатив: 2180155,39 грн. Залишок заборгованості за жовтень 2023 року складає 495 692,19 грн.
Відповідно до акту від 31.11.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 171464 кВт*год. електроенергії у листопаді 2023 року на суму 1 030 203,72 грн.
За електроенергію, поставлену в листопаді 2023 року, відповідач розрахувався повністю лише 30.05.2024.
Відповідно до акту від 31.12.2023 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 124600 кВт*год. електроенергії у грудні 2023 року на суму 748 631,69 грн.
За електроенергію, поставлену в грудні 2023 року, відповідач розрахувався повністю лише 22.05.2024.
З огляду на викладене, позивач, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути суму заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ТОВ "Солар М" за придбану відповідачем в період з 01.10.2021 по 31.12.2023 електроенергію у розмірі 11 697 541,13 грн. Також посилаючись на прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позивач нарахував 1 267 275,37 грн інфляційних втрат та 488 739,00 грн 3% річних, які просив стягнути з відповідача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Предметом апеляційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому не переглядається.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника «останньої надії»; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм цієї статті.
Частинами 2 та 3 ст. 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зеленим» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).
Як встановлено судом вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено договір №16823/01 від 04.04.2029, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов'язання із купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.
Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергії на суму 2 071 925,36 грн, у лютому - грудні 2022 (з урахуванням коригувань) на суму 15 456 116,71 грн, у лютому-липні 2023 та вересні-грудні 2023 на суму 23 492 995,98 грн.
Акти купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021, від 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, від 31.08.2022, від 30.09.2022, від 31.10.2022, від 30.11.2022, від 31.12.2022, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023 підписані представниками сторін без зауважень.
Акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2022, серпень 2022, вересень 2022 підписані між сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком №641 від 26.04.2019.
Відповідно до п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п. п. 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.
Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"):
- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку №641),
- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку №641),
- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).
У пункті 3.3 договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
Аналогічні висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за «зеленим» тарифом викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
У той же час, судом першої інстанції встановлено, що з 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЄКП від 24.01.2024 № 178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641 (в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні вересні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді та грудні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024), з огляду на таке.
Судом зазначено, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Як зазначено вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП)
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акта купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.
До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у гарантованого покупця не виникає зобов'язання з остаточного розрахунку за електроенергію.
З урахуванням викладеного, у даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.
Оскільки постанови НКРЕКП № 858, № 896, № 946 затверджені після 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену в лютому 2023, липні-вересні 2023, грудні 2022, березні червні 2023, листопаді-грудні 2023, вересні листопаді 2022, жовтні 2023 мали здійснюватись у строки, встановлені п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024).
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у строк: у жовтні 2021 та у лютому 2022 - червні 2022 року у строк по 14.09.2022 (включно); у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно); у серпні 2022 року у строк до 17.03.2023 (включно); у вересні листопаді 2022 року, жовтні 2023 у строк до 22.05.2024 (включно); у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді, грудні 2023 у строк до 16.05.2024 (включно); у лютому 2023,у липні вересні 2023 року у строк до 07.05.2024 (включно).
Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).
Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем в період з 01.10.2021 по 31.12.2023 електроенергію на момент подання кінцевої заяви про зменшення розміру позовних вимог (12.08.2024) становила 11 697 541,13 грн.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.08.2024 по 30.09.2024 відповідач сплатив частину вищевказаного боргу на суму 175 083,22 грн, що підтверджується наданими відповідачем у матеріали справи платіжними інструкціями за період з 28.08.2024 по 30.09.2024.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено припинення існування предмету спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 175 083,22 грн.
З огляду на викладене вище, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 175 083,22 грн, згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов'язання за договором, сплативши вартість електроенергії частково, у зв'язку з чим, на час звернення до суду першої інстанції з позовом у останнього виникла заборгованість за договором у сумі 11 522 457,91 грн, яка підтверджена належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем.
З огляду на викладене, до стягнення з відповідача підлягає сума основної заборгованості у розмірі 11 522 457,91 грн.
Стосовно посилань відповідача, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», який був чинний до 05.07.2022 та №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», колегія суддів зазначає наступне.
На час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - листопад 2023 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно Порядком. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків.
У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.
Відтак, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту: накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641; накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.
Судом першої інстанції також правильно зазначено щодо доводів відповідача про те, що зобов'язання гарантованого покупця перед позивачем за розрахункові місяці вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року не виникали, у зв'язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, то суд зазначає таке.
Так, відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Враховуючи викладене, зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, в тому числі, вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року є таким, що настав.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 267 275,37 грн та 3% річних у розмірі 488 739,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї охоронної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Колегія суддів виходить з того, що у відповідача наявне грошове зобов'язання зі сплати решти суми основного боргу за поставлену електроенергію за «зеленим» тарифом, строк виконання якого за встановлених вище обставин настав і доказів виконання якого матеріали справи не містять, відповідно має місце прострочення грошового зобов'язання зі сторони відповідача, тому на заявлену позивачем суму боргу можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням дати оплат, строків виконання зобов'язання правильно встановлених судом першої інстанції вище, з урахуванням доведеної позивачем заявленої до стягнення суми основного боргу, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню у розмірі встановленому судом першої інстанції 3 % річних у розмірі 1 155 605,32 грн та інфляційні витрати у розмірі 487 565,82 грн.
При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження відповідача, що суд першої інстанції повинен був зменшити розмір інфляційних втрат та процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки останні за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, з огляду на що відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно посилань відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду у постанові від 09.03.2021 у справі № 924/441/20, колегія суддів відзначає, що викладена правова позиція у вказаних справах щодо права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначених постановах судами була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У той же час, у даній справі, розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 Цивільного кодексу України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3 % річних, що відповідає чинному законодавству України.
Також колегія суддів відхиляє твердження позивача, що судом першої інстанції було неправильно застосовано положення Порядку №641 в редакції з 26.01.2024, оскільки даним доводам було надано оцінку судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання відповідача, не підлягає задоволенню оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Крім того, зазначення судом першої інстанції у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу, починаючи з 10.08.2024 до моменту повної оплати боргу є правомірним, з урахуванням приписів законодавства України.
Колегія суддів також відмовляє відповідачу у його клопотанні про закриття провадження в частині позовних у розмірі 196 061,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв'язку зі сплатою ним грошових коштів за електроенергію жовтень 2021 року у розмірі 196 061,00 грн - 23.10.2024 та 25.10.2024, тобто після винесення рішення суду першої інстанції, з огляду на висновок Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23, де зазначено, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги відповідача зазначені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 ГПК України, а тому апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" слід залишити без задоволення.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 не підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, у зв'язку з відстроченням Державному підприємству "Гарантований покупець" сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 236 981 (двісті тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 32 коп.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/2992/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову підписано 19.02.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім