вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2025 р. Справа№ 911/1356/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання Сабалдаш О.В.
за участі представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 12.02.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 (повний текст складено та підписано 25.01.2024)
у справі №911/1356/23 (суддя Саванчук С.О.)
за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» (замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістіс Трейдинг»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення заборгованості
У травні 2023 Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" про стягнення заборгованості за договором факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 від 25.01.2022 (далі - Договір).
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі № 911/1356/23 позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за договором факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 від 25.01.2022 у сумі 500 000 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/1356/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ключовим аргументом апеляційної скарги заявник зазначає те, що у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо передачі документації на підтвердження передачі права вимоги, він скористався гарантованим ч.3 ст. 538 ЦК України правом зупинити виконання свого обов'язку, а отже у його діях відсутні будь-які порушення Договору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024, апеляційну скаргу ТОВ «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі № 911/1356/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського Київської області матеріали справи № 911/1356/23. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
03.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1356/23.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1356/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/1356/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято справу № 911/1356/23, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі № 911/1356/23- залишено без руху. Запропоновано апелянту надати докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 9000 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі № 911/1356/23.
З урахуванням встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги, заявником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору у встановленому законом та визначеному в ухвалі від 22.04.2024 розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1356/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023, розгляд справи призначено на 23.05.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 замінено позивача у справі №911/1356/23 з Акціонерного Товариства «Мегабанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, поверх 7, код ЄДРПОУ: 09804119) на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістіс Трейдинг» (02094, місто Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, Літ. А; код ЄДРПОУ 32249234).
Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 розгляд справи № 911/1356/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 відкладено на 04.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 розгляд справи №911/1356/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 відкладено на 19.09.2024.
У зв'язку зі звільненням судді Шаптали Є.Ю. у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №911/1356/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №911/1356/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 19.09.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 розгляд справи №911/1356/23 відкладено на 17.10.2024.
Судове засідання 17.10.2024 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2024 розгляд справи №911/1356/23 призначено на 20.11.2024.
20.11.2024 в судовому засіданні суддями Станіком С.Р. та Яковлєвим М.Л. було подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 911/1356/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Станіка С.Р. та Яковлєва М.Л. про самовідвід від розгляду справи № 911/1356/23 задоволено. Матеріали справи № 911/1356/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №911/1356/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 прийнято до свого провадження справу №911/1356/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А. Призначено справу №911/1356/23 до розгляду на 22.01.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №911/1356/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 прийнято справу №911/1356/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Хрипун О.О. Розгляд справи № 911/1356/23 призначено на 12.02.2025.
У судове засідання 12.02.2025 з'явився в режимі відеоконференції представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 р. №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4022-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, між Акціонерним товариством "Мегабанк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (далі - відповідач або новий кредитор) укладено договір факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 від 25.01.2022 (далі - Договір).
25.01.2022 АТ "Мегабанк" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено додаткову угоду №1 до Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та прав, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі але не виключно: права нараховувати проценти за користування кредитом, комісії, неустойку (пені, штрафи за порушення зобов'язань), витрати за стягнення заборгованості, страхування збереження застави та інших платежів, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з договорами забезпечення та чинним законодавством України), а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошті у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пункту 2.2. Договору загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються, згідно з цим договором, складає 54 683 626,64 грн згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у додатку №1 до цього договору.
У пункті 4.1. Договору зазначається, що сторони домовились, що ціна договору (розмір фінансування) складає 51 949 445,31 грн.
Відповідно до пункту 9.2. Договору у випадку неотримання первісним кредитором від нового кредитора у строки, визначені цим договором, суми, зазначеної в пункті 4.1. цього договору або порушення новим кредитором строку сплати чергового платежу, передбаченого пунктом 4.2. цього договору, новий кредитор зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання ним від первісного кредитора відповідної письмової вимоги повернути первісному кредитору придбані новим кредитором за цим договором права грошової вимоги, а також повернути первісному кредитору отримані від первісного кредитора за цим договором документи (за виключенням переліку боржників, по яких здійснено повну оплату в розмірі суми фінансування, на підтвердження чого підписані відповідні акти прийому - передачі, відповідно до додатку №4 цього договору), після чого цей договір вважається припиненим. При цьому, сторони погодили, що у такому випадку вимога направляється первісним кредитором рекомендованим або цінним листом з описом вкладення за адресою нового кредитора, вказаній в пункті 10.2. цього договору, і вважається отриманою новим кредитором зі спливом п'ятнадцятиденного строку від дня її направлення первісним кредитором.
Звертаючись до суду з позовом АТ "Мегабанк" зазначав, що на виконання умов Договору новим кредитором здійснено такі платежі: 27.01.2022 - в сумі 1705099,72 грн; 31.01.2022 - в сумі 4569970,50 грн; 10.02.2022 - в сумі 6053321,34 грн.
Так як інших платежів за Договором від відповідача не надходило, АТ "Мегабанк" 15.08.2022 направив на адресу в ТОВ "Фінпром Маркет" письмову вимогу щодо усунення порушень договору - необхідності погашення заборгованості за ним. Відповідач на лист не відповів, свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим первісний кредитор заявив вимогу про стягнення з відповідача частини заборгованості за Договором у сумі 500 000 грн.
Місцевий суд ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявну у відповідача заборгованості за Договором факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 від 25.01.2022.
Колегія судів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Як було зазначено вище, предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за договором факторингу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Договір факторингу може бути реальним, якщо клієнт відступає право грошової вимоги та (або) фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта, або консенсуальним, коли обидві сторони лише зобов'язуються вчинити відповідні дії.
У випадку, якщо договір факторингу є реальним, то він вважається укладеним з моменту передачі фактором грошових коштів в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату.
У випадку ж, коли цей договір є консенсуальним, то він буде вважатись укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору у відповідній формі.
Договір факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 від 25.01.2022 є консенсуальним, зокрема й тому, що відповідно до пункту 3.1.3. даного договору право вимоги переходить до нового кредитора з дати підписання цього договору, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами, а разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на дату переходу цих прав.
Таким чином, первісний кредитор та новий кредитор чітко узгодили умови за яких відбувається фактичний перехід права вимоги та момент їх переходу, а саме: з дати підписання договору факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2 - тобто з 25.01.2022.
Також сторони узгодили у пункті 4.2. Договору порядок оплати, а саме те, що новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів в сумі, що дорівнює ціні договору зазначеній в пункті 4.1. цього договору на рахунок первісного кредитора, вказаного в розділі №11 цього договору, щомісячно рівними частинами до 05 числа місяця наступного за звітним, протягом 12 місяців, а перший платіж новий кредитор сплачує первісному кредитору не пізніше 31 січня 2022 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок відповідача з оплати ціни Договору не залежить від обов'язку позивача передати відповідачу документацію за визначеною сторонами формою акту приймання-передачі документації.
З матеріалів справи слідує, що у додатковій угоді №1 від 25.01.2022 до Договору сторони узгодили остаточну ціну даного договору, а саме: 51 949 445,31 грн.
Таким чином, відповідно до пункту 4.2. Договору відповідач мав обов'язок щомісячно протягом 12 місяців сплачувати позивачу 4 329 120,44 грн.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, відповідач здійснив оплату 12 328 391,60 грн із належних до сплати 51 949 445,31 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за Договором становить 39 621 053,71 грн.
Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути частину заборгованість за Договором у сумі 500000 грн.
Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає правильні суми нарахувань, не виходячи, при цьому, за межі позовних вимог та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.
Враховуючи вищезазначене, місцевий суд дійшов до правильного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 500 000 грн.
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у зв'язку з невиконанням АТ "Мегабанк" обов'язку щодо передачі документації на підтвердження передачі права вимоги, у нього, відповідно до приписів ч.3 ст. 538 ЦК України, виникло право зупинити виконання свого обов'язку за Договором колегія зазначає таке.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 серпня 2023 року по справі №927/211/22 зазначено, що приписи ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов'язання.
З положень п. 7.2 Договору випливає, що всі спори чи претензії між Сторонами в тому числі, що стосуються його порушення, розірвання, тлумачення чи недійсності вирішуються шляхом проведення переговорів протягом 30 календарних днів від дати виникнення спору, а в разі неможливості їх вирішення будуть розглядатися компетентним господарським судом України.
Матеріалами справи підтверджується, що на час звернення позивача до суду жодних претензій ТОВ «Фінпром Маркет» щодо порушення, розірвання, тлумачення чи недійсності Договору не висловлював та як було зазначено в позові вимога АТ "Мегабанк" від 15.08.2022 про усунення порушень Договору - необхідності погашення заборгованості за ним, відповідачем була проігнорована.
Враховуючи наведене, посилання відповідача на ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо виникнення у нього права зупинити виконання свого обов'язку за Договором не знайшли свого підтвердження, оскільки ТОВ «Фінпром Маркет» до подання АТ "Мегабанк" позову не було вчинено жодних очевидних дій, які б демонстрували бажання отримати документацію та підписати відповідні акти.
Щодо посилання відповідача на припинення Договору в порядку передбаченому п. 9.2 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1.3 до відповідача перейшло право вимоги з дати підписання цього Договору.
Відповідно до п. 9.1 Договору він набирає чинності з дати підписання і діє до 31.01.2023, а в частині зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
У відповідності до п. 1.1.3 та 2.2 Договору Сторонами складено та підписано Реєстр боржників у формі визначеній Додатком №1.
Зі змісту п. 9.2. Договору випливає, що для того щоб вважати Договір припиненим Новий кредитор зобов'язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання ним від Первісного кредитора відповідної письмової вимоги повернути Первісному Кредитору придбані Новим Кредитором права вимоги, а також повернути отримані за цим Договором документи.
Формою акту повернення боржників, яка встановлена Додатком №3, визначено яким саме чином Новий кредитор має повернути право вимоги за тими Боржниками за якими не здійснено оплату.
Такі дії відповідач не виконав, а отже спірні зобов'язання не можуть бути припиненими.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухвалені оскаржуваного рішення.
Водночас колегія суддів зазначає, що на даний час права первісного кредитора за Договором перейшли до ТОВ «Арістіс Трейдинг», згідно з укладеним між ТОВ «Арістіс Трейдинг» та АТ«МЕГАБАНК» Договором №GL48N025784 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15.04.2024, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 замінено позивача у справі №911/1356/23 з АТ «Мегабанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, поверх 7, код ЄДРПОУ: 09804119) на його процесуального правонаступника - ТОВ «Арістіс Трейдинг» (02094, місто Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, Літ. А; код ЄДРПОУ 32249234).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Обов'язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Фінпром Маркет» не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що відповідає нормам закону.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Фінпром Маркет» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 - залишити без змін.
Судові витрати (судовий збір) розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст.129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/1356/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №911/1356/23 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Справу №911/1356/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 18.02.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.О. Хрипун
С.А. Гончаров