ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3517/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС»
на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024
по справі №916/3517/24
за позовом: Державного підприємства «ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»
до відповідача: Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС»
про стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 701 904, 88 грн.
суддя суду першої інстанції - Деркач Т.Г.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано:15 листопада 2024 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» про стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 701 904, 88 грн. задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» 1 701 904, 88 грн., в якості відшкодування матеріальних збитків, понесених Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» внаслідок пошкодження належному йому на праві власності майна судна «ПСМ-726» (інв.№075363), а також сплачений судовий збір у розмірі 25 528,57 грн та витрати в розмірі 5 000 грн з надання послуг з незалежної оцінки договору № КД-22274 від 15.07.2024.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «ФРОГ АГРОСЕРВІС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись а порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить поновити Приватному підприємству «ФРОГ АГРОСЕРВІС» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 року у справі №916/3517/24 та скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 року у справі №916/3517/24 та ухвалити по справі №916/3517/24 нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник зазначає, що в паперовій формі рішення суду відповідачем не отримувалося, представнику не вручалося та зазначає, що відповідач не користується електронним кабінетом та не контролює через звільнення працівників, які мали доступ ще на початку війни. Крім того, зазначає, що адвокат Кісь Л.С. отримала доступ до матеріалів справи в кабінеті ЄСІТС 25.12.2024 об 18:58, а ознайомилася з текстом рішення наступного робочого дня, а отже відповідною датою вважається 26.12.2024.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3517/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
16.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі.
В обґрунтування заперечень заявник посилається на те, що скаржником ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, оскільки ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 29.03.2024 року, а отже всі процесуальні документи по справі скаржник отримує безпосередньо до Електронного кабінету, а отже був обізнаний про ухвалене судом рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3517/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 по справі №916/3517/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
28.01.2025 матеріали справи №916/3517/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 по справі №916/3517/24 - залишено без руху.
Встановлено Приватному підприємству «ФРОГ АГРОСЕРВІС» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з іншими підставами - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 обґрунтована наступним.
Оскаржуване судове рішення в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету відповідача Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» 15.11.2025 о 17:21 (а.с.126).
Згідно з приписами частин п'ятої, шостої статті 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6, 5.8 пункту 5 розділу 1 Положення про ЄСІТС, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Згідно пунктом 9 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в ому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Пункт 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в іншій спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу наведених норм слідує, що процедура реєстрації в ЄСІТС та, зокрема, реєстрації Електронного кабінету пов'язана з проходженням особою, яка бере участь у справі, запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису. При цьому, саме на користувачів покладено обов'язок із внесення відповідної інформації, яка повинна бути повною та актуальною.
Твердження скаржника про те, що фактичне користування кабінетом відповідачем не здійснюється, не контролюється через звільнення працівників, які мали доступ ще на початку війни, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймається та нічим не доведено та не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки юридична особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції.
Так, матеріалами справи підтверджується, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції була підписана КЕП судді Деркач Т.Г. та доставлена до Електронного кабінету ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС» 15.11.2025.
Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що строк на апеляційне оскарження розпочався 17.11.2024 та закінчився 05.12.2024. Проте, як свідчать матеріали справи ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС» звернулось до суду з апеляційною скаргою лише 15.01.2025, тобто, поза межами строку встановленого на апеляційне оскарження.
Таким чином, враховуючи норми процесуального законодавства датою отримання ПП «ФРОГ АГРОСЕРВІС» повного тексту рішення від 07.11.2024 є саме 16.11.2024, а не 26.12.2024.
11.02.2025 до суду надійшла заява Приватному підприємству «ФРОГ АГРОСЕРВІС» про поновлення процесуального строку, в якій просить визнати поважними викладені у клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 та поновити скаржнику процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.
В якості інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі № 916/3517/24 зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
01.01.2023 ПП «Фрог Агросервіс» було прийнято наказ № 14/6-ОК «про дистанційну роботу», за яким дистанційну роботу було продовжено працівникам, місцезнаходження яких знаходиться на територій, віднесених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (копія додається).
Директор ПП «Фрог Агросервіс», Гулієва Наталя Вікторівна, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 (копія витягу з реєстру територіальної громади додається). Ця територія, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 з 01.01.2023 віднесена до території на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, дата виникнення можливості бойових дій на цей території визначена з 01.01.2023. Дата припинення можливості бойових дій -не визначена, тобто загроза залишається по сьогодення.
В останні півроку, вересень 2024-лютий 2025 кількість обстрілів Очаківської громади вцілому, у тому числі с. Чорноморки значно посилилася, з боку російської федерації, що суттево утруднює існування та роботу.
Скаржник вважає, що ці обставини можуть бути визнані судом поважними для прийняття рішення про поновлення строку на оскарження.
Розглянувши апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження відповідно до наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні положень ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.
Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:
« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.»
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що неподання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомленням зі змістом оскаржуваного рішення суду є свідченням того, що скаржник не намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, не свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також невчинення усіх можливих та залежних від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.
Твердження скаржника про те, що 01.01.2023 ПП «Фрог Агросервіс» було прийнято наказ № 14/6-ОК «про дистанційну роботу», за яким дистанційну роботу було продовжено працівникам, місцезнаходження яких знаходиться на територій, віднесених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки скаржником жодним чином не конкретизовано, яким чином здійснення повноважним керівником відповідача своїх трудових обов'язків дистанційно унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасне подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення та суб'єктивної поведінки самого скаржника, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії, а причини поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та про дистанційну роботу підприємства не є поважними.
Доводи зазначені у клопотання скаржника лише свідчать про те, що керівником підприємства не було забезпечено належний контроль за електронним кабінетом ПП «ФРОГ-АГРОСЕРВІС» в системі «Електронний суд», проте не доводять наявність причин які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 09.10.2024 у справі 915/1401/23 зазначив: «Введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування суб'єктів господарювання, між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Відсутність електроенергії та відсутність інтернет зв'язку також не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, а тому обґрунтованим є відхилення доводів скаржника та посилання на лист орендаря стосовно відсутності електропостачання орендованого офісу. До того ж. суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що скаржник та його посадові особи не були обмежені в доступі до мережі інтернет в тому числі до Електронного кабінету в системі «Електронний суд» поза приміщенням офісу.»
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2024 р. по справі № 160/20861/22 суд зауважив, що відсутність контролю за Електронним кабінетом, як то наприклад ненадання директором доступу до Електронного кабінету, є питанням організації роботи цього підприємства, що не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не підлягає задоволенню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 234, п.4 ч.1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно - західний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ФРОГ АГРОСЕРВІС» на рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 у справі №916/3517/24.
2. Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.