ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
17 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4561/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання : Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури- не з'явився;
від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, м. Одеса- не з'явився;
від Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, смт. Тарутине Одеської області - не з'явився;
від Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, АДРЕСА_1 - не з'явився;
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024, ухвалене суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст складено 11.03.2024
у справі № 916/4561/23
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури м.Болград Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса
до відповідачів: 1. Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, смт. Тарутине Одеської області; 2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, м. Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, АДРЕСА_1
про: усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути ділянку
У жовтні 2023 року Виконувач обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якій просив суд :
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 27-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, площею 7,7715 га;
визнати незаконним та скасувати п. 515 додатку до акту приймання-передачі до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 27-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»;
усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,8595 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (запис про речове право № 42573309 від 15.06.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2388916451247) з одночасним припиненням права комунальної власності;
усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,8595 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, площею 7,7715 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку площею 2,8595 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 та має 26 поворотних точок за наступними координатами: № 1 координати: X 5 124 177,638, Y 3 261 208,084; № 2 координати: X 5 124 515,761, Y 3 261 115,561; № 3 координати: X 5 124 523,628, Y 3 261 115,067; № 4 координати: X 5 124 526,204, Y 3 261 114,962; № 5 координати: X 5 125 061,531, Y 3 261 072,131; № 6 координати: X 5 125 162,337, Y 3 261 021,368; № 7 координати: X 5 125 162,871, Y 3 261 022,227; № 8 координати: X 5 125 164,777, У 3 261 024,886; № 9 координати: X 5 125 166,853, Y 3 261 027,415; № 10 координати: X 5 125 166,990, Y 3 261 027,571; № 11 координати: X 5 125 153,370, Y 3 261 039,059; № 12 - координати: X 5 125 152,642, Y 3 261 039,685; № 13 координати: X 5 125 150,254, Y 3 261 041,922; № 14 координати: X 5 125 148,373, Y 3 261 043,909; № 15 координати: X 5 125 123,767, Y 3 261 071,368; № 16 координати: X 5 125 071,303, Y 3 261 116,359; № 17 координати: X 5 125 072,903, Y 3 261 080,421; № 18 координати: X 5 124 832,392, Y 3 261 099,664; № 19 координати: X 5 124 834,131, Y 3 261 135,390; № 20 координати: X 5 124 791,892, Y 3 261 138,748; № 21 координати: X 5 124 783,892, Y 3 261 102,599; № 22 координати: X 5 124 673,756, Y 3 261 120,013; № 23 - координати: X 5 124 679,873, Y 3 261 147,655; № 24 координати: X 5 124 524,108, Y 3 261 160,041; № 25 координати: X 5 124 280,682, Y 3 261 226,373; № 26 координати: X 5 124 244,954, Y 3 261 211,244.
Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду, виконувач обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури посилається на порушення вимог земельного законодавства та Закону України «Про державний кордон України», що були допущені Тарутинською селищною радою Болградського району Одеської області та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області під час передачі до комунальної власності земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, частина з якої площею 2,8595 га знаходиться в законодавчо встановлених межах прикордонної смуги, та, як наслідок, належить до земель оборони, які мають обмежену обороноздатність та можуть перебувати виключно в державній власності. Відтак, наявні правові підстави для скасування відповідного наказу Держгеокадастру в частині відповідної земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної власності з одночасним припиненням права власності Ради на відповідну земельну ділянку, так само як і для закриття Поземельної книги відносно земельної ділянки, та поверненню у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації частини земельної ділянки із кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 площею 2,8595 га.
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.02.2024 року (суддя Гут С.Ф) задовольнив у повному обсязі позовні вимоги виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до відповідачів: Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України; визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 27-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 площею 7,7715 га; визнав незаконним та скасував п. 515 додатку до акту приймання-передачі до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 27-ОТГ від 05.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; усунув перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,8595 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (запис про речове право № 42573309 від 15.06.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2388916451247) з одночасним припиненням права комунальної власності; усунув перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,8595 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, площею 7,7715 га в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки; усунув перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку площею 2,8595 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 та має 26 поворотних точок за наступними координатами: № 1 координати: X 5 124 177,638, Y 3 261 208,084; № 2 координати: X 5 124 515,761, Y 3 261 115,561; № 3 координати: X 5 124 523,628, Y 3 261 115,067; № 4 координати: X 5 124 526,204, Y 3 261 114,962; № 5 координати: X 5 125 061,531, Y 3 261 072,131; № 6 координати: X 5 125 162,337, Y 3 261 021,368; № 7 координати: X 5 125 162,871, Y 3 261 022,227; № 8 координати: X 5 125 164,777, Y 3 261 024,886; № 9 координати: X 5 125 166,853, Y 3 261 027,415; № 10 координати: X 5 125 166,990, Y 3 261 027,571; № 11 координати: X 5 125 153,370, Y 3 261 039,059; № 12 - координати: X 5 125 152,642, Y 3 261 039,685; № 13 координати: X 5 125 150,254, Y 3 261 041,922; № 14 координати: X 5 125 148,373, Y 3 261 043,909; № 15 координати: X 5 125 123,767, Y 3 261 071,368; № 16 координати: X 5 125 071,303, Y 3 261 116,359; № 17 координати: X 5 125 072,903, Y 3 261 080,421; № 18 координати: X 5 124 832,392, Y 3 261 099,664; № 19 координати: X 5 124 834,131, Y 3 261 135,390; № 20 координати: X 5 124 791,892, Y 3 261 138,748; № 21 координати: X 5 124 783,892, Y 3 261 102,599; № 22 координати: X 5 124 673,756, У 3 261 120,013; № 23 - координати: X 5 124 679,873, Y 3 261 147,655; № 24 координати: X 5 124 524,108, Y 3 261 160,041; № 25 координати: X 5 124 280,682, Y 3 261 226,373; № 26 координати: X 5 124 244,954, Y 3 261 211,244.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка має межу з державним кордоном України з Республікою Молдова та з наявних матеріалів справи вбачається, що частина спірної земельної ділянки у розмірі 2,8595 га розташована у межах прикордонної смуги вздовж 30-50 метрів від лінії державного кордону, має особливий статус та має відноситись до земель оборони та мати відповідний режим правового регулювання. Окрім того, господарський суд зауважує, що імперативний припис ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України чітко визначає, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності та є очевидним, що вказаний імперативний припис забороняє передачу та знаходження частини спірної земельної ділянки у будь-якій іншій власності, крім державної. За таких обставин, будь-які рішення органів місцевого самоврядування стосовно передачі частини спірної земельної ділянки у комунальну власність не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону.
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 року у справі №916/4561/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог виконуючого обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Так, зокрема, скаржник вказує, що матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження того, що демаркація державного кордону між Україною і Республікою Молдова завершена. Отже, судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено, що процес демаркації державного кордону України з республікою Молдова не завершено та межі кордону не внесено до Державного земельного кадастру, хоча вказані обставини мають визначальне значення для вирішення справи по суті.
Крім того, на думку апелянта, судом взагалі не взято до уваги наявне в матеріалах справи рішення Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №2207-VIII від 28.01.2022, яким надано дозвіл Військовій частині НОМЕР_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності орієнтовною площею 255,0 га в постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України на території Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області.
Окремо скаржник звернув увагу на неналежність доказу, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог та неможливість використовувати відповідний доказ, як підставу для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне. Так, у своїй позовній заяві позивач стверджує, що спірна земельна ділянка перебуває в межах 50-метрової смуги від лінії державного кордону, при цьому, як доказ, надає тільки схему розміщення меж земельних ділянок по відношенню до Державного кордону України та республіки Молдова на території Одеської області, розроблену Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Скаржник вказує, що схема складена лише на підставі опрацювання архівних матеріалів інституту, як зазначено в листі самого інституту від 30.08.2023 № 987 (наявний в матеріалах справи), а фактичного вимірювання на місцевості вказаної 50-метрової смуги не здійснювалось. Водночас, на вказаній схемі не містяться відомості стосовно наявності лінії прикордонних інженерних споруджень та на якій саме відстані до лінії державного кордону розташована оспорювана частина вказаної земельної ділянки площею 1,3616 га. - 30-50 метрів чи 1-29 метри. З огляду на викладене, наданий прокурором лист та схема носять суто інформативний характер.
Крім того, апелянт наголосив, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок, зазначивши, що у вказаній схемі відображено межу державного кордону, проведено розмежування відстані меж спірної земельної ділянки земельної ділянки відносно державного кордону, адже межі державного кодону України з Республікою Молдова наразі не визначені так, як не завершена його демаркація, про що детально зазначено вище. Враховуючи зазначене, не можливо робити висновок про розташування вказаної земельної ділянки в 50-метровій смузі від лінії Державного кордону виключно на підставі схеми, а будь-які інші докази відповідного розташування спірної земельної ділянки не надані.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 року у справі №916/4561/23.
19.11.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшов відзив (вх. №693/24/Д1), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, у відзиві, позивач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні обставини, вказав, що при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 і внесенні відомостей щодо неї до Державного земельного кадастру, з урахуванням інформації, наявної в цьому кадастрі, а саме, з урахуванням геодезичної та картографічної основ, координат пунктів державної геодезичної мережі та індексних кадастрових карт, державний кадастровий реєстратор і Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, як і Тарутинська селищна рада Болградського району, мали розуміти, що земельна ділянка площею 7,7715 га прилягає до державного кордону, що суперечить чинному земельному законодавству, а також законодавству, що регламентує використання земель оборони.
Також, 16.01.2025 року, до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки змісту процесу демаркації державного кордону, не взяв до уваги, що відомості про державний кордон України з Республікою Молдова не внесені на даний час до Державного земельного кадастру, а в обґрунтування прийнятого рішення керувався лише схемою, яка не є належним доказом, у зв'язку з чим зробив помилковий висновок, що частина спірної земельної ділянки у розмірі 2,8595 га розташована у межах прикордонної смуги вздовж 30-50 метрів від лінії державного кордону, має особливий статус та має відноситись до земель оборони.
Таким чином, на думку відповідача-2 спірне рішення в розумінні Господарського процесуального кодексу України є незаконним та необґрунтованим, прийнятим без повного та об'єктивного дослідження доказів, без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, та таким, що ґрунтується на неналежних доказах, недоведених обставинах, що мають значення для справи які суд першої інстанції визнав встановленими, та висновках, які не відповідають встановленим обставинам справи, а отже, підлягає скасуванню.
14.02.2025 року через підсистему «Електроний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання (вх.№ 654/25) про призначення судової земельно-технічної експертизи.
В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор вказує, що позов у даній справі обґрунтований тим, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на підставі наказу від 05.12.2020 № 27-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання- передачі від 05.12.2020 б/н (пункт 515 акту), передано до комунальної власності Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039, частина якої знаходиться в 50-метрів смузі від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а тому в силу положень ст. 77, 84, 115 Земельного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» остання в межах площі накладення є землями оборони, що перебувають виключно в державній власності та з 01.01.2020 підлягають передачі в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Отже, предметом доказування по вказаній справі є встановлення факту накладення земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги 50 метрів від лінії державного кордону України з Республікою Молдова (землі оборони), а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення, що у свою чергу потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а тому, прокурор просить призначити судову земельно-технічну експертизу, поставивши на вирішення експерта наступні питання:
На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком № 0722/01, знаходиться поворотна точка № 24 (координати: Х - 5 124 524,108, Y- 3 261 160,041) земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039?
На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком № 722, знаходиться поворотна точка № 16 (координати: Х - 5 125 071,303, Y- 3 261 116,359) земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039?
Чи накладається земельна ділянка площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 на 50-ти метрову території від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, що позначена прикордонними знаками №№ 722, 722/01, 723. Якщо так, яка площа накладення та координати поворотних точок в межах площі накладення?
Щодо поновлення процесуального строку судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому колегія суддів враховує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду, разом з тим суд не звільняється від обов'язку обґрунтувати свій висновок, дотримуючись таким чином приписів ст. 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992 року).
Враховуючи те, що, доводом апеляційної скарги є те, що скаржником заперечується належність в якості доказу по справі схеми розміщення меж земельної ділянки площею 2,8595 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, з метою недопущення порушення права осіб на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін та держави, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на подання такого клопотання підлягає поновленню.
Дослідивши клопотання прокурора про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, обставини справи в цій частині, колегія суддів вважає, що клопотання Одеської обласної прокуратури (вх.№ 654/25) про призначення судової земельно-технічної експертизи справі №916/4561/23 підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення та є правом, а не обов'язком суду.
Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним пункту додатку до акту приймання-передачі та усунення перешкод у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою.
Так, прокурор вказав, що спірна земельна ділянка знаходиться в смузі відведення шириною 50 м від лінії державного кордону України та Республіки Молдова, тобто у прикордонній смузі, що свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.
Отже, предметом доказування по вказаній справі є встановлення факту накладення спірної земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги (50 метрів) від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вказав, що спірна земельна ділянка має межу з державним кордоном України з Республікою Молдова, а частина спірної земельної ділянки у розмірі 2,8595 га розташована у межах прикордонної смуги вздовж 50 метрів від лінії державного кордону, має особливий статус та має відноситись до земель оборони, що вбачається із Схеми розміщення меж земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Між тим, із вказаними висновками не погоджується скаржник, зазначаючи, зокрема, що вказана схема складена лише на підставі опрацювання архівних матеріалів інституту, а фактичного вимірювання на місцевості вказаної 50-метрової смуги не здійснювалось, що виключає можливість врахування вказаного доказу як належного.
Колегія суддів, дослідивши схему розміщення меж земельної ділянки площею 2,8595 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 щодо державного кордону України з Республікою Молдова, що виготовлена Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зазначає, що будь-яких позначок, позначень, відомостей, зокрема щодо джерела вирахування координат, програмного забезпечення, сертифікатів відповідальних за виконання схеми осіб, документів та вихідних даних, на підставі яких було складено схему, визначення похибки, тощо матеріали господарської справи не містять, а відтак, судова колегія у даному разі погоджується з позицією скаржника, що вказаний доказ носить інформативний характер та не може слугувати належним доказом у даній справі.
Між тим, як зазначалось раніше, предметом доказування по вказаній справі є встановлення факту накладення спірної земельної ділянки площею 2,8595 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 на законодавчо визначені межі ширини прикордонної смуги (50 метрів) від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, а також встановлення координат поворотних точок та площі накладення. Як вбачається з матеріалів справи у їх сукупності, дійсно частина земельної ділянки може бути такою, що накладається на державний кордон.
Колегія суддів зазначає, що без встановлення вказаних обставин неможливе правильне вирішення справи.
При цьому, для встановлення вказаних обставин, необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою та геодезії.
З огляду на зазначене, з метою всебічності та повноти судового розгляду, з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Частиною 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
З огляду на позицію заявника щодо експертної установи та враховуючи, що Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України проводить такий вид експертизи, суд вважає за необхідне доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд.8) проведення судової оціночної-будівельної експертизи по справі №916/3441/19.
Відповідно до п. 1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України “Про судову експертизу», “;Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Відповідно до п.п. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, до основних видів (підвидів) експертизи належить інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо- технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно- земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно- технічна; теплотехнічна експертиза.
Відповідно до п. 6.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до п. 3.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, до експертної установи надаються матеріали справи.
В ст. 100 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Верховний Суд неодноразово констатував, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
В даному випадку з урахуванням викладеного, оскільки вирішення питання щодо встановлення меж земельної ділянки площею 7,7715 має вирішальне значення для правильного вирішення справи по суті, а у суду апеляційної інстанції відсутні відповідні знання для встановлення цих обставин, таке зумовлює необхідність призначення судової експертизи у справі, тому судова колегія переконана, що зупинення апеляційного провадження у справі є виправданим, оскільки головною метою господарського судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи, а досягти такої мети у даній справі без призначення відповідної експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі, є неможливим.
Витрати по сплаті вартості судової земельно-технічної експертизи колегія суддів покладає на Одеську обласну прокуратуру, а також вважає за необхідне попередити судових експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, які будуть долучені до проведення експертизи, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384,385 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 98, 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
1. Поновити строк Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури на подачу клопотання про призначення у справі № 916/4561/23 земельно-технічної експертизи.
2. Задовольнити клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 14.02.2025 року (вх.№ 654) про призначення у справі № 916/4561/23 земельно-технічної експертизи.
3.Призначити по справі № 916/4561/23 земельно-технічну експертизу, на дослідження якої поставити наступні питання:
3.1 На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком № 0722/01, знаходиться поворотна точка № 24 (координати: Х - 5 124 524,108, Y- 3 261 160,041) земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039?
3.2 На якій відстані від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, позначеного державним прикордонним знаком № 722, знаходиться поворотна точка № 16 (координати: Х - 5 125 071,303, Y- 3 261 116,359) земельної ділянки площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039?
3.3 Чи накладається земельна ділянка площею 7,7715 га з кадастровим номером 5124783800:01:001:1039 на 50-ти метрову території від лінії державного кордону України з Республікою Молдова, що позначена прикордонними знаками №№ 722, 722/01, 723. Якщо так, яка площа накладення та координати поворотних точок в межах площі накладення?
3. Проведення земельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд.8).
4.Витрати, пов'язані із проведенням експертизи, покласти на Одеську обласну прокуратуру, докази чого надати до суду.
5.Попередити експертів, які проводитимуть експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
6. Зобов'язати експертну установу у місячний строк поінформувати суд про результати проведеної експертизи або про неможливість її проведення.
7. Матеріали справи направити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд.8) для проведення судової експертизи.
8. Провадження у справі № 916/4561/23 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький