Справа № 192/356/25
Провадження № 1-кп/192/142/25
19 лютого 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження №12024040000001399, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження на стадії досудового розгляду такого запобіжного заходу не змінились. Прокурор просив не визначати розмір застави, пославшись на те, що під час досудового розслідування також просили не визначати такий альтернативний запобіжний захід, проте ухвали слідчого судді, в яких застава була визначена - не оскаржувалися.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати більш м'який запобіжний захід - нічний домашній арешт у зв'язку з тим, що обвинувачений є батьком сімох дітей, які перебувають на його утриманні. Також обвинувачений повідомив, що має роботу на будівництві та за отримані кошти утримує родину, а також має перелом ключиці, у зв'язку з чим йому було поставлено пластину, яку слід оперувати. Тому вважав, що стан його здоров'я не дозволяє перебувати під вартою.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 та представник - адвокат ОСОБА_8 до суду не з'явились.
З'ясувавши думку учасників провадження, суд постановив проводити судове засідання без участі вказаних осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Суд заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, думку потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 27 грудня 2024 року з визначенням застави в розмірі 242 240 гривень, а ухвалою від 26 грудня 2024 року такий строк було продовжено до 25 лютого 2025 року з визначенням застави в розмірі 121 120 гривень.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу, суд виходить з того, що станом на 31 жовтня 2024 року підставою для застосування запобіжного заходу були ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики були також і підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивовано тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу та для його продовження не зникли та не змінилися.
Під час розгляду клопотання прокурора судом було встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке ним було вчинено в стані алкогольного сп'яніння та у результаті якого настала смерть потерпілого. Тому суд вважає, що перебуваючи на свободі з боку обвинуваченого існує ризик повторного нехтування правилами дорожнього руху, що може привести до аналогічних наслідків, оскільки з наданих прокурором матеріалів з'ясовано, що обвинувачений притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в 2022 та в 2024 році.
Стосовно ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих суд вважає, що такий ризик також є доведеним у зв'язку з тим, що обвинувачений та потерпілі мешкають в сусідніх населених пунктах, а тому перебуваючи на свободі ОСОБА_3 буде мати можливість незаконно впливати на них з метою уникнення відповідальності. Крім того, з реєстру матеріалів кримінального провадження, який додано до обвинувального акту встановлено, що свідком у справі є ОСОБА_9 , яка мешкає за однією адресою з обвинуваченим, а тому суд вважає, що останній також може вплинути і на вказаного свідка.
У частині ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду , суд вважає, що такий ризик є не доведеним з огляду на те, що прокурор не надав будь-яких доказів на їх підтвердження, а під час підготовчого розгляду судом вони також не встановлені.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в частині доведеності підозри - складено обвинувальний акт, тому суд вважає, що обставини, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними.
Також суд вважає, що доведеним є недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і нічного домашнього арешту, про що просив захисник, оскільки з пояснень обвинуваченого з'ясовано, що останній є батьком сімох дітей та має перелом ключиці. Однак суду докази про існування вказаних обставин не надано, а інтереси суспільства, які слід враховувати під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, в будь-якому разі переважають над приватними інтересами обвинуваченого.
З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Вирішуючи клопотання прокурора, в якому він просив не визначати розмір застави, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Разом з тим, оскільки питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 вже було вирішено ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в яких визначено розмір застави, а такі ухвали не оскаржувалися прокурором в частині визначення застави, тому суд під час розгляду питання лише про продовження строку тримання під вартою не вправі втручатися в резолютивну частину таких ухвал та фактично скасовувати рішення слідчого судді про визначення розміру застави. Тому в цій частині клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
У зв'язку з тим, що захисник - адвокат ОСОБА_5 був залучений до участі у справі на підставі ухвали суду від 17 лютого 2025 року та не ознайомився з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що підготовчий розгляд слід відкласти, зобов'язавши сторону обвинувачення надати захиснику можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-199, 201, 314-316 КПК України суд,
Підготовче судове засідання відкласти до 26 лютого 2025 року на 14 годину 00 хвилин.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити частково.
Строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до 18 квітня 2025 року включно, відмовивши в задоволенні іншої частини клопотання.
Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу - до 18 квітня 2025 року включно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1