19.02.2025 Провадження по справі № 1-кп/940/60/25
Справа № 940/1298/24
19 лютого 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
з участю прокурора : ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12024116300000076 від 10.09.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого садівником в ТОВ «Форум груп Україна», з середньою освітою, одруженого, військовозобов?язаного, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-
Судом встановлено, що 31.08.2024 року близько 14 год. 50 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу домоволодіння ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , під час сварки, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів в область тулуба ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, перелому 8-9 ребер зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликає довготривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнав повністю. Пояснив, що він дійсно 31.08.2024 року близько 14 год. 50 хв., після того, як дізнався, що ОСОБА_5 образив його дружину, прийшов до нього додому за адресою: АДРЕСА_3 щоб розібратися у конфліктній ситуації, проте обвинувачений вийшов до нього агресивно налаштований, накинувся на нього з лайкою та погрозами, внаслідок чого він не стримався і 2 рази правою рукою вдарив його в область тулуба. Заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, а саме спричинену матеріальну шкоду в розмірі 2170 гривень 30 коп. визнає в повному обсязі, моральну шкоду визнає на суму 5000 гривень, витрати за надання правничої допомоги не визнає, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Зібрані по справі докази та фактичні обставини справи у кримінальному провадженні визнає та їх не оспорює. Вказав суду, що він розкаюється у вчиненому, завдану своїми діями шкоду потерпілому не відшкодував. Просив його суворо не карати та надати можливість виправитися в умовах суспільства.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що 31.08.2024 року в першій половині дня в магазині «Гудмаркет» в м. Тетієві між ним та продавцем магазину, яка є дружиною обвинуваченого, стався невеликий конфлікт, в ході якого він розсердився і образив її. В цей же день близько 14 год. 50 хв. обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де раптово правою рукою наніс йому по тулубу більше 2 ударів, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини та перелому 8-9 ребер зліва. В зв'язку із спричиненням йому вказаних тілесних ушкоджень, він був змушений звертатися до медичних закладів: КП КНП «Тетіївська ЦРЛ» та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», де ним, за призначенням лікарів, на лікування затрачено 2170 грн. 30 коп. Окрім цього, йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях у зв'язку із ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, яку він оцінює в розмірі 50 000 гривень, а також ним понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000 гривень. Заявлений цивільний позов про стягнення шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити. Вказав, суду що він не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
Свідок ОСОБА_8 після роз'яснення їй ст. 63 Конституції України, надала суду показання, в яких зазначила, що обвинувачений доводиться їй чоловіком, у якого із потерпілим 31.08.2024 року в другій половині дня виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_5 її образив як продавця магазину. Безпосередньо самої бійки між обвинуваченим та потерпілим вона не бачила та її обставини їй не відомі.
Свідок ОСОБА_9 після роз'яснення йому ст. 63 Конституції України, надав суду показання, в яких зазначив, що обвинувачений доводиться йому батьком. Підтвердив, що в час та при обставинах, зазначених у обвинувальному акті між батьком та обвинуваченим поблизу території їхнього домоволодіння стався конфлікт з приводу того, що батько образив дружину обвинуваченого, в ході якого обвинувачений наніс батькові декілька ударів в область тулуба. Побачивши це, він підбіг до них і припинив бійку. Згодом батько йому повідомив, що у нього зламані ребра та проходив курс лікування.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з?ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз?яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, як умисні дії, що виразилися у нанесенні середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується положеннями ст.ст. 50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на своєму утриманні неповнолітню дитину, 2013 року народження, працевлаштований, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем роботи, не відшкодував завдану шкоду, висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, а також обставини, що пом?якшують і обтяжують покарання.
Як пом'якшуючі його вину обставини, суд враховує визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.
Враховуючи всі обставини по справі, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винуватим у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком і покладенням на нього обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, оскільки, на думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу за результатами розгляду позову суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв?язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що в результаті протиправних дій потерпілому ОСОБА_5 була завдана матеріальна шкода, яка полягає у витратах на лікування в розмірі 2170, 30 гривень, яка підтверджується належними письмовими доказами, а тому підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
По справі встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, внаслідок чого йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевній травмі, психологічних стражданнях, вимушених змінах у його життєвих стосунках.
З урахуванням характеру, обсягу, тривалості душевних страждань, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілого ОСОБА_5 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також з урахуванням віктимної поведінки потерпілого, майнового стану обвинуваченого, який має на своєму утриманні неповнолітню дитину, 2013 року народження, отримує мінімальну заробітну плату, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу потерпілому ОСОБА_5 суд зазначає наступне.
Згідно ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України,закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України. Згідно з даною статтею ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
З урахуванням вимог ЦПК України стороні судового процесу та її адвокату необхідно надати суду наступні докази про понесені витрати на правничу допомогу, а саме письмовий договір потерпілого (цивільного позивача) із адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, в якому має бути зазначено умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення відповідної судової справи (почасова оплата, фіксована сума тощо); посилання на реквізити або сторін судової справи, у якій надається правнича допомога; детальна фіксація послуг, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, їх обсяг (витрачений час) та вартість (якщо окремі послуги мають різну вартість); детальне фіксування витрат, які понесені адвокатом у зв'язку із наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи (витрати на відрядження, нотаріальні послуги, переклад документів тощо); належно оформлені документи, що підтверджують такі витрати; належним чином оформлені платіжні документи під час здійснення оплати послуг адвоката, тощо.
Так, на підтвердження понесення ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу, суду надано Ордер на надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_6 ОСОБА_5 від 06.11.2024 року (а.с.-45), Договір про надання правової допомоги від 30.10.2024 року (а.с.-46) та Додаток до договору про надання правової допомоги від 30.10.2024 року, відповідно до якого зазначено, що розмір винагороди за послуги адвоката встановлюється у розмірі фіксованої суми 10 000 гривень. (а.с.-47-48)
Доказів понесених потерпілим судових витрат, їх розміру, опису робіт та часу, який був витрачений на виконання доручення клієнта до суду надано не було.
В кримінальному процесі судовим рішенням, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, є вирок (ч. 1 ст. 369 КПК України), в резолютивній частині якого зазначається рішення щодо процесуальних витрат (п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України). Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати (ч. 1 ст. 376 КПК України).
Таким чином, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу без калькуляції вартості робіт та послуг, які не були надані цивільним позивачем, тому відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України вважає, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід залишити без розгляду.
Речові докази, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд,-
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи, або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 2170 (дві тисячі сто сімдесят) гривень 30 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя : ОСОБА_11