Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3217/24
Провадження № 2/376/321/2025
18 лютого 2025 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ловінської С.С.,
за участю секретаря судових засідань Кропивлянської С.М.,
розглянувши в залі суду в м. Сквира Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтуванні поданої позовної заяви зазначив, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3029880224. Позивач свої зобов'язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень, відповідач свої зобов'язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 73500,00 гривень: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 63500,00 гривень заборгованість за процентами (10000 х 2,5% х 254), проценти нараховувалися по 15.10.2024 року включно. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 73500 гривень та сплачений судовий збір.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 04.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
За вище вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Водночас, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3029880224 у письмовій формі у вигляді електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов Договору кредитор надав відповідачу позику у розмірі 10 000,00 грн. строком на 25 днів (п.1.2) зі сплатою дисконтної (зниженої) процентної ставки 1,25 % на день (п.1.1.4), з кінцевим терміном повернення позики 09.03.2024 (п.1.3.2).
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановлену Договором. Виконання позикодавцем обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. відповідачеві підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19766-1354-87562684 ТОФ «ФК «Контрактовий Дім» від 13.02.2024.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 73500,00 гривень: 10000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 63500,00 гривень заборгованість за процентами.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики № 3029880224 від 13.02.2024 за основною сумою боргу в розмірі 10000,00 грн обґрунтованими.
Разом з тим, щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Згідно п. 1.2 договору позики № 3029880224 від 13.02.2024 строк позики (строк дії договору) становить 25 днів.
Так, відповідно до п. 1.3.1-1.3.2 договору позики дата надання позики - 13.02.2024, дата повернення позики - 09.03.2024.
Згідно п. 1.1.4 дисконтна (знижена) процентна ставка складає 1,25% на день ( 456,25 % річних).
Згідно п. 1.1.5 процентна ставка позаакційна (базова) -2,5 % на день (912,5 % річних).
Згідно п.4.2 Договору у випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації.
З матеріалі справи слідує, що відповідач ОСОБА_1 жодних коштів на погашення своїх боргових зобов'язань за договором позики № 3029880224 від 13.02.2024 не вносив.
Позивач не надав суду доказів пролонгації договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що продовження строку кредитування за договором позики № 3029880224 від 13.02.2024 не відбулося.
Окрім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.
З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, про що зазначено вище, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за кредитним договором за період після 10.03.2024 задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 25 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
Згідно умов договору позики № 3029880224 від 13.02.2024 строк Позики (строк дії Договору) становить 25 днів з 13.02.2024 по 09.03.2024.
У відповідності до п.1.6. Договору у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,25% на день перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Поза акційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику 09.03.2024 настав термін повернення позики у розмірі 10000 грн та процентів, нарахованих за 25 днів (з 13.02.2024 по 09.03.2024) у розмірі 3125,00 грн, які і підлягають стягненню.
Також суд зазначає, що розмір суми позики складає лише 10000,00 грн., тоді як нарахованих відсотків 63500,00 грн., що є непропорційно великою сумою компенсації, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов.
Виходячи з викладеного, з відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 3029880224 від 13.02.2024 у розмірі 13125,00 грн. з яких: 10000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 17,86%), тому судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 432,64 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280,281,282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р I Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики у розмірі 13125,00 грн (тринадцять тисяч сто двадцять п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір в розмірі 432,64 грн (чотириста тридцять дві гривні 64 копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.С.Ловінська