Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3800/24
Провадження № 1-кп/376/152/2025
"13" лютого 2025 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника служби у справах дітей ОСОБА_7
представника ювенальної превенції ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження № 12024111260000164 від 12.06.2024 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Фурси Білоцерківського району Київської області, громадянина України, учня 9-го класу КЗ КОР Великополовецької спеціальної школи І-ІІ ступенів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 з обома батьками, не судимого, 29.06.2023 Сквирським районним судом Київської області застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері строком на 1 рік
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 09.06.2024 близько 10.00 год., знаходячись з дозволу власника ОСОБА_9 на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав бетонозмішувач марки «Forte EW 6140Р», що належав ОСОБА_10 , вартістю 4491,50 грн. Своїми діями спричинив матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
13.02.2025 між прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 та законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 визнав обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України в повному обсязі пред'явленої підозри, окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років за ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75,104 КК України.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому, зазначив, що добровільно відшкодував шкоду. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник та законний представник неповнолітнього обвинуваченого також просили затвердити дану угоду.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без його участі, проти затвердження угоди не заперечує.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання угоди.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також вимогам КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що неповнолітній ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, відсутні підстави вважати, що обвинувачений не виконає взяті на себе зобов'язання, а тому угода підлягає затвердженню судом.
Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373,ст..ст. 374,474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 від 13.02.2025 у кримінальному провадженні № 12024111260000164 від 12.06.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
На підставі п.п.1,2 ч.1 п.2,4 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази- бетонозмішувач марки «Forte EW 6140Р»- вважати повернутим власнику.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1