Справа № 375/422/25
Провадження № 3/375/408/25
19 лютого 2025 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В.П.., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від від відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 173, ч. 2 ст.187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 лютого 2025 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:
-серії ВАД № 651257 від 12.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, справа № 375/422/25 (провадження № 3/375/408/25)
-серії ВАД № 651256 від 04.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, справа № 375/423/25 (провадження № 3/375/409/25)
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Із урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що два адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 по епізоду дрібного хуліганства вину не визнав та пояснив, що у нього із сусідом ОСОБА_2 неприязні відносини, а тому він і звинувачує ОСОБА_1 у вчиненні різних правопорушень. Стосовно порушення правил адміннагляду, вину визнав, пояснив, що у цей день був хворий.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо ст. 173 КУпАП
Статтею 173 КУпАП передбачено, що відповідальність за вказане правопорушення наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП не встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 651256 від 04.02.2025, відповідно до якого 31.01.2025, близько 12 години 00 хвилин по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 розбив скляну пляшку від алкогольних напоїв у подвір'ї гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський спокій.
Потерпілий, ОСОБА_2 , пояснив, що 31.01.2025 помітив перед входом до свого подвір'я розбиту пляшку з-під пива. У вчиненні вказаного правопорушення він підозрює ОСОБА_1 .
Інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі №524/5741/16-а. Верховний Суд, щорапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП України.
Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі по вказаному епізоду підлягає закриттю.
Щодо ч. 2 ст. 187 КУпАП
Частиною 2 ст. 187 КУпАП передбачено, відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Частина 1 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст 187 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073844 від 19.10.2024, відповідно до якого 08.02.2025 ОСОБА_1 не з'явився на реєстрацію до відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП у Київській області, чим порушив правила адміністративного нагляду, встановлені постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 18.09.2024 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 18.09.2024 по справі № 375/1087/17, якою ОСОБА_1 встановлено порядок явки на реєстрацію до органу поліції, 4 рази на місяць;
постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 02.01.2025 по справі № 375/1/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КУпАП.
Фактів перебування ОСОБА_1 у день відвідування органу поліції у лікарняному закладі, 08.02.2025, матеріали справи не містять.
За таких обставин суддя вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність подій адміністративних правопорушень та вини ОСОБА_1 у їх вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.
Санкцією частини 2 статті 187 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП України, суддя не встановив.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП України, суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.2ст.187 КУпАП України, а саме: у виді штрафу. На переконання судді саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки штраф накладає на порушника певний фінансовий тягар, який в подальшому виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень.
Застосування ж адміністративного арешту буде занадто суворим для правопорушника покаранням.
У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір, у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 36, 40-1, 126 ч. 3, 251-252, 268, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 375/422/25 (провадження № 3/375/408/25) та № 375/423/25 (провадження № 3/375/409/25) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 та ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Присвоїти об'єднаній справі загальний номер: 375/422/25 (провадження № 3/375/408/25)
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати донього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять гривень) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події цього адміністративного правопорушення.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко
Дата набрання постановою законної сили "____"___________2025 р.
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"___________2025 р.