01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2010 р. Справа № 12/047-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова багатопрофільна фірма
РАГС - регіональне агентство гуманітарного сервісу»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Піхурець Т.Л. - представник (довіреність № 27 від 22.10.2010 р.);
від відповідача: Клещеногов В.В. -представник (довіреність № 671 від 29.07.2010 р.).
24 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова багатопрофільна фірма РАГС - регіональне агентство гуманітарного сервісу»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39 581,97 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки № 1./1334ю від 08.01.2009 року (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати товар.
Позивач передав відповідачу товар згідно з видатковими накладними № 158 від 26.06.2009р., № 169 від 10.07.2009р., № 186 від 24.07.2009р., № 194 від 31.07.2009р., № 257 від 01.10.2009р. на суму 34 559,58 грн.
Відповідач оплатив зазначений товар частково, а саме в розмірі 3 559,58 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 31 000,00 грн. основного боргу; 5 751,71 грн. пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 963,98 грн.; три проценти річних у розмірі 866,28 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2010 року, справу призначено до розгляду 12 жовтня 2010 року.
12 жовтня 2010 року представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, просив позовну заяву залишити без задоволення, судові витрати покласти на позивача. Розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2010 року.
25 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області від позивача надійшло пояснення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.08.2010 року. Також представник позивача заявив про зменшення розміру позовних вимог, а саме в частині стягнення пені, просив суд стягнути з відповідача 31 000,00 грн. суми основного боргу; 3 183,25 грн. пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 963,98 грн. та три проценти річних у розмірі 866,28 грн.
26 жовтня 2010 року розгляд справи було відкладено на 02 листопада 2010 року.
02 листопада 2010 року у судовому засіданні представник позивача позов підтримала, вважала позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
08 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова багатопрофільна фірма РАГС - регіональне агентство гуманітарного сервісу»(далі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі - відповідач) був укладений договір поставки № 1./1334ю (далі -договір), згідно з умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання поставляти, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати товар.
Відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № 158 від 26.06.2009р., № 169 від 10.07.2009р., № 186 від 24.07.2009р., № 194 від 31.07.2009р., № 257 від 01.10.2009р., а також довіреностями ААА № 028438 від 30.06.2009р., ЯПС № 501192 від 10.07.2009р., ЯПС № 502014 від 24.07.2009р., ЯПС № 502026 від 31.07.2009р., ААА № 281232 від 01.10.2009р., виданими відповідачем на отримання цінностей у позивача, проте оплатив товар частково, а саме в сумі 3 559,58 грн., що підтверджується письмовими поясненнями позивача, а також банківськими виписками по рахунку позивача.
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за поставлений товар проводиться покупцем (тобто відповідачем) протягом 30 календарних днів після дати постачання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (тобто позивача).
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся з претензією до відповідача з вимогою оплатити заборгованість (претензії № 24 від 28.10.2009р., № 13 від 22.03.2010р. та № 16 від 25.06.2010р.). Відповіді або доказів оплати заборгованості позивач не отримував.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 31 000,00 грн. основного боргу; 5 751,71 грн. пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 963,98 грн.; три проценти річних у розмірі 866,28 грн.
12 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача проти існування заборгованості не заперечував, подав відзив на позовну заяву, вважав, що отримання товару відповідачем не пов'язане з укладеним договором, оскільки у видаткових накладних не зазначений номер договору, а отже строк оплати не встановлений. Крім цього, посилався на те, що претензія була надіслана відповідачу пізніше періоду, за який нараховувались штрафні санкції, тобто нараховані позивачем штрафні санкції є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
З доводами відповідача погодитись не можна, оскільки вони спростовуються копією журналу реєстрації договорів позивача, з якого вбачається, що між сторонами був укладений договір поставки, зареєстрований 08 січня 2009 року під № 1. Інших договорів, укладених між цими сторонами, не зареєстровано.
Крім цього, видаткові накладні, згідно з якими відповідач отримав товар, свідчать про те, що поставка товару здійснювалась саме на виконання умов договору № 1./1334ю, оскільки відбувалась в межах строків дії цього договору.
Також, в податкових накладних № 164 від 26.06.2009р., № 176 від 10.07.2009р., № 192 від 24.07.2009р., № 200 від 31.07.2009р., № 265 від 01.10.2009р., підставою для видачі яких було здійснення господарських операцій, є посилання на договір № 1./1334ю, в межах умов якого ці операції проводилися.
З банківської виписки по рахунку позивача вбачається, що грошові кошти, які отримував позивач від відповідача, перераховувались останнім саме на виконання умов договору № 1./1334ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за поставлений товар проводиться покупцем (тобто відповідачем) протягом 30 календарних днів після дати постачання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (тобто позивача).
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 31 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 183,25 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 963,98 грн., три проценти річних у розмірі 866,28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
П. 5.1 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо сплати поставленого товару він зобов'язаний відшкодувати постачальникові вартість не оплаченого товару та виплатити пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується пеня.
Враховуючи наступні періоди та розміри заборгованості:
згідно з видатковою накладною № 158 від 26.06.2009р.
період заборгованості з 27.07.2009 року по 11.08.2009 року (16 днів прострочення) розмір заборгованості становив 3079,30 грн., а облікова ставка НБУ становила 11,0 %;
з 12.08.2009 року по 26.01.2010 року (168 днів прострочення) розмір заборгованості становив 3079,30 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %,
пеня за період з 27.07.2009 року по 26.01.2010 року становить 320,25 грн.;
згідно з видатковою накладною № 169 від 10.07.2009р.
період заборгованості з 10.08.2009 року по 11.08.2009 року (2 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5 679,18 грн., а облікова ставка НБУ становила 11,0 %;
з 12.08.2009 року по 09.02.2010 року (182 дні прострочення) розмір заборгованості становив 5 679,18 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %,
пеня за період з 10.08.2009 року по 09.02.2010 року становить 590,56 грн.;
згідно з видатковою накладною № 186 від 24.07.2009р.
період заборгованості з 24.08.2009 року по 23.02.2010 року (184 дні прострочення) розмір заборгованості становив 7 117,68 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %,
пеня за період з 24.08.2009 року по 23.02.2010 року становить 735,56 грн.;
згідно з видатковою накладною № 194 від 31.07.2009р.
період заборгованості з 31.08.2009 року по 28.02.2010 року (182 дні прострочення) розмір заборгованості становив 4 651,92 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %,
пеня за період з 31.08.2009 року по 28.02.2010 року становить 475,52 грн.;
згідно з видатковою накладною № 257 від 01.10.2009р.,
період заборгованості з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року (181 день прострочення) розмір заборгованості становив 10 471,92 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %,
пеня за період з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року становить 1 064,55 грн.
Таким чином, пеня, згідно з вищевказаними накладними, становить у сумі 3 186,44 грн.
Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 3 183,25 грн., стягненню підлягає пеня в розмірі, визначеному позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що:
згідно з видатковою накладною № 158 від 26.06.2009р.
у період з 27.07.2009р. по 17.08.2010р. розмір заборгованості становив 3 079,30 грн. (кількість днів прострочення -387), то три проценти річних складають 97,95 грн.;
згідно з видатковою накладною № 169 від 10.07.2009р.
у період з 10.08.2009р. по 17.08.2010р. розмір заборгованості становив 5 679,18 грн. (кількість днів прострочення -373), то три проценти річних складають 174,11 грн.;
згідно з видатковою накладною № 186 від 24.07.2009р.
у період з 24.08.2009р. по 17.08.2010р. розмір заборгованості становив 7 117,68 грн. (кількість днів прострочення -359), то три проценти річних складають 210,02 грн.;
згідно з видатковою накладною № 194 від 31.07.2009р.
у період з 31.08.2009р. по 17.08.2010р. розмір заборгованості становив 4 651,92 грн. (кількість днів прострочення -352), то три проценти річних складають 134,59 грн.;
згідно з видатковою накладною № 257 від 01.10.2009р.
у період з 01.11.09р. по 17.08.2010р. розмір заборгованості становив 10 471,92 грн. (кількість днів прострочення -290), то три проценти річних складають 249,61 грн.
Таким чином, розмір трьох процентів річних згідно з вищевказаними накладними становить 866,28 грн.
З огляду на те, що і,ндекс інфляції за період з 27.07.2009 року по 17.08.2010 року становив у 2009 році: у серпні -99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні -100,8 (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні -100,9 (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.10р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні - 99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні -99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні -99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні -99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні -101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), а також те, що розмір заборгованості, згідно з видатковою накладною № 158 від 26.06.2009р. становив 3 079,30 грн.; згідно з видатковою накладною № 169 від 10.07.2009р. у період з 10.08.2009р. по 17.08.2010р. становив 5 679,18 грн.; згідно з видатковою накладною № 186 від 24.07.2009р. у період з 24.08.2009р. по 17.08.2010р. становив 7 117,68 грн.; згідно з видатковою накладною № 194 від 31.07.2009р. у період з 31.08.2009р. по 17.08.2010р. становив 4 651,92 грн.; згідно з видатковою накладною № 257 від 01.10.2009р. у період з 01.11.09р. по 17.08.2010р. становив 10 471,92 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 2 875,04 грн.
Беручи до уваги те, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 1 963,98 грн., стягненню підлягає сума у розмірі, визначеному позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова багатопрофільна фірма РАГС -регіональне агентство гуманітарного сервісу»до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»про стягнення заборгованості у розмірі 31 000,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Чайки, вул. Валентини Чайки, 4; код 21643699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова багатопрофільна фірма РАГС -регіональне агентство гуманітарного сервісу»(36003, м. Полтава, Майдан Незалежності, 20, код 22524264) 31 000,00 грн. (тридцять одну тисячу грн. 00 коп.) основного боргу; пеню у розмірі 3 183,25 грн. (три тисячі сто вісімдесят три грн. 25 коп.); три проценти річних у розмірі 866,28 грн. (вісімсот шістдесят шість грн. 28 коп.); суму на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 963,98 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три грн. 98 коп.); 395,82 грн. (триста дев'яносто п'ять грн. 82 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05. 11.2010 року.