01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"05" листопада 2010 р. № 02-03/1593/20
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства «Адоніс», с. Буди, вул. 50-річчя Жовтня, 65
до Спільного українсько-польського підприємства «Контекс», м. Сквира, вул. Залізнична, 10
про стягнення 25267,50 грн.
Суддя Бабкіна В.М.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Адоніс»б/н від 01.11.2010 р. до Спільного українсько-польського підприємства «Контекс»про стягнення 25267,50 грн.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500,00 грн.). Сума позовних вимог становить 25267,50 грн., проте, державне мито до Державного бюджету України сплачене позивачем згідно з квитанцією № 29 від 02.11.2010 р. у сумі 252,67 грн., що не відповідає вимогам пп. «а»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», оскільки повинно бути сплачено 252,68 грн. державного мита. Тобто, позивачем недосплачено до Державного бюджету України 0,01 грн. державного мита.
Таким чином, квитанція № 29 від 02.11.2010 р. не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.
Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
Відповідно до положень частини 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана від імені Приватного підприємства «Адоніс»директором підприємства Г.П. Дорошевим, проте на підтвердження права підпису позовної заяви, останнім взагалі не додано ніяких доказів, а саме - наказу про призначення Г.П. Дорошева директором Приватного підприємства «Адоніс»та права останнього на підпис позовної заяви.
Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Позовна заява подана з порушенням норм п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зокрема, додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, а тому не можуть вважатись доказами, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Викладене вище є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК України.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
З урахуванням наведеного, керуючись п.п. 3, 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства «Адоніс»б/н від 01.11.2010 р. повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 17 арк. -позивачеві.
Суддя В.М. Бабкіна