18 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 560/7027/24
адміністративне провадження № К/990/5722/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 03.04.2024 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 21.04.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 28.03.2024 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 889-VIII та здійснити нарахування і виплату пенсії з 28.03.2024 у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати зазначеної у довідках виданих Волочиською міською радою від 26.03.2024 № 24 та №25.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" за заявою від 28.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2024 про перерахунок - перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду на виконання вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
06.11.2024 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду на виконання вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
18.12.2024 відповідач втретє подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено скаржнику строк протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від відповідача 19.12.2024 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивована тим, що апеляційну скаргу було подано в межах розумного строку на апеляційне оскарження, а також посилався на введення в дію воєнного стану на території України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 визнано неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
13.02.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 КАС України, оскільки визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зі змісту наведених відповідачем підстав у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що фактично підставами для поновлення було те, що апелянт направив апеляційну скаргу (вперше) своєчасно, апеляційна скарга вдруге подана в найкоротший термін та апелянт не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір. Проте, вказані підстави не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що лише факт введення воєнного стану на території України, на переконання суду, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що скаржник не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 недоліки апеляційної скарги щодо наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржником не усунуті.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що апелянт діяв в межах розумного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не бере до уваги, адже з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги пройшов понад місяць, що не можна, на думку суду, назвати швидким.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що будь-яких доказів, які б об'єктивно перешкоджали Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своєчасно усунути недоліки вперше поданої апеляційної скарги, тим самим належним чином реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення апелянтом не надано. Про причини, які перешкодили вчасно надіслати документ про сплату судового збору від 08.11.2024 не повідомлено, як і не наведено обставин, які зумовили можливість звернутися з повторною апеляційною скаргою лише 12.12.2024.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №600/2659/21-а дійшов висновку, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21 та в ухвалі від 22.03.2023 у справі №640/9792/20 дійшов висновку, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 560/7027/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко