17 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/34131/23
адміністративне провадження № К/990/3984/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Акерман Олег Матвійович на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №420/34131/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2023 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250025792 від 01.12.2023р. щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком позивачу, з підвищенням розміру пенсії відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з компенсацією втрати частини доходів, з дати звернення - 10.12.2014 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно поданої представником заяви.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №420/34131/23, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250025792 від 01.12.2023р. щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити пенсію за віком позивачу з 24.02.2023 року.
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
31.01.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Акерман Олег Матвійович, в якій представник скаржника просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 змінити, зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком позивачу з дати звернення 10.12.2014 з компенсацією втрати частини доходів, та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно поданої представником заяви.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
У касаційні скарзі представник скаржника вказує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 815/1226/18.
Верховний Суд зазначає, що аналіз постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, на яку зроблено посилання в касаційній скарзі, не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, зокрема, вирішувалося питання щодо застосування положень статтей 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) до спорів, що виникли у зв'язку із поновленням виплати раніше призначеної (нарахованої) пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадянці України, яка проживає за її межами, на підставі рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.
Водночас, у справі №420/34131/23 предметом спору є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250025792 від 01.12.2023, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Посилання на неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, колегія суддів не приймає, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин та ухвалені за абсолютно інших обставин справи.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Щодо вимог позивача про зобов'язатння Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком позивачу, з підвищенням розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з компенсацією втрати частини доходів, з дати звернення - 10.12.2014 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно поданої представником заяви, суд зазначає.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В першу чергу, суд зазначає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем не за результатами звернення позивача, а за наслідками розгляду саме заяви від 24.02.2023.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Акерман Олег Матвійович на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №420/34131/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін